Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

                            Міністерство внутрішніх справ України

Львівський державний  університет внутрішніх справ 

 

 

 

Факультет юридичний Кафедра господарсько-правових дисциплін

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

Розірвання трудового  договору з ініціативи роботодавця

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробив 

ст. гр. 1, ІІ курсу

заочної форми навчання                         Костюк М.В.

 

 

 

Керівник

кандидат юридичних  наук                                                     Ільницький О.В.

 

 

 

 

 

 

2012

                                                     Зміст

                Вступ………………………………………………………………………3

 Розділ 1. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 1 ст. 40КЗпП)………………………………………………………………………6

      Розділ  2. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 2 ст.40КЗпП)…………………………………………………………………25

 Розділ     3.   Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 3 ст.40КЗпП)…………………………………………………………………37

   Розділ    4.   Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 4, 5ст.40КЗпП)…………………………………………………………………44

 Розділ    5.  Розірвання  трудового договору   з ініціативи роботодавця (п. 5 ст.40КЗпП)…………………………………………………………………47

 Розділ  6.  Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця ( п.6 . ст.40КЗпП)…………………………………………………………………50

Розділ    7.   Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця  (п. 7 ст.40КЗпП)…………………………………………………………………55

     Розділ 8. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 8 ст. 40КЗпП)……………………………………………………………………58

     Висновок………………………………………………………………. 62

    Список використаної літератури………………………………………64

Додаткові матеріали ............................................................................... 66

 

 

 

                                        Вступ

Актуальність обраної  теми.

 В даний час суттєві  зміни, що відбуваються в економіці,  зумовлюють необхідність удосконалення  трудових і виробничих відносин. Однією з найважливіших теоретичних задач науки трудового права є розробка гарантії захисту трудових прав працівників, особливо при розірванні трудового договору за ініціативою роботодавця.

 Саме через те, що  у даному випадку розірвання  трудового договору відбувається  не за волевиявленням самого  працівника, а з підстав, які  залежать від власника підприємства  або уповноваженої ним особи,  дана тема є дуже актуальною  на даному етапі розвитку суспільства.

 Визначення підстав  розірвання трудового договору  потрібно для більш повного  перетворення в життя прав, свобод  та обов’язків суб’єктів трудового  правовідношення. Звідси, система  підстав розірвання трудового  договору повинна найбільш повніше  відповідати певним формам реалізації  прав і свобод та здійсненню  обов’язків.

 Таким чином, дослідження  особливостей правового регулювання  порядку та умов розірвання  трудового договору з ініціативи  роботодавця  набуває особливого  значення.

     У галузі  трудового права проблемам розірвання  трудового договору присвячено  ряд статей, окремі розділи у  монографіях, дисертаціях. 

    У ході підготовки  дослідження використані ідеї  з праць вітчизняних та зарубіжних  вчених політичної та правової  думки.

      Джерельна  база роботи – Конституція  України, Кодекс законів про  працю України, Постанови Пленуму  Верховного Суду України та  інше законодавство у галузі  трудового права.

      Теоретичною  основою даної праці стали  роботи таких вчених як Болотіна  Н.Б., Гирич О.Г.,Грузінова Л. П.,Карпенко  Д.О., Короткін В.Г., Прокопенко В.І.  та інших.                          

Мета і завдання дослідження.

Метою курсової роботи є  комплексне висвітлення та аналіз підстав  розірвання трудового договору з  ініціативи роботодавця, виявлення  і теоретична розробка проблем трудових правовідносин, які стосуються розірвання трудового договору за ініціативою  роботодавця.

Завданнями дослідження  є: 

- описати розірвання  трудового договору з ініціативи  власника або уповноваженого  ним органу;

- розглянути загальні  підстави розірвання трудового  договору з ініціативи роботодавця;

- проаналізувати розірвання  трудового договору у зв'язку  зі змінами в організації виробництва  і праці;

- висвітлити розірвання  трудового договору у зв’язку  з  виявленням невідповідності  займаній посаді або виконуваній  роботі; 

- провести аналіз розірвання  трудового договору у зв’язку  з систематичним невиконанням  працівником покладених на нього  обов’язків;

- визначити підстави  розірвання трудового договору  у зв’язку з прогулом;

-  вивчити підстави  розірвання трудового договору  у зв'язку з нез’явленням на  роботі протягом більш як чотирьох  місяців підряд;

- розкрити підстави розірвання  трудового договору у зв’язку  з поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- встановити умови розірвання  трудового договору у разі  появи працівника на роботі  в нетверезому стані, у стані  наркотичного або токсичного  сп’яніння;

- виявити підстави розірвання  трудового договору у зв’язку  з вчинення за місцем роботи  розкрадання майна власника;

- охарактеризувати додаткові  підстави розірвання трудового  договору з ініціативи роботодавцяабо  уповноваженого ним органу.

     Об’єктомдослідженнявиступають  суспільні відносини, що складаються  у сфері правового регулювання   інституту трудового договору

    Предметомдослідження  є суспільні відносини, пов’язані  з розірванням трудового договору  з ініціативи роботодавця. 

    Методи дослідження:

 порівняльно-правовий, системно-структурний,  нормативний, метод аналізу.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

Розірвання трудового  договору з ініціативи роботодавця (п. 1 ст. 40 КЗпП)

Трудовий договір, укладений  на невизначений строк, а також строковий  трудовий договір до закінчення терміну  можуть бути розірвані з ініціативи роботодавця лише з підстав, визначених законом, і з дотриманням обумовленого законом порядку.

Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним  органу передбачено в статті 40 КЗпП України. Такими підставами є:

зміна в організації виробництва  і праці, зокрема ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності  або штату працівників (п. 1);

виявлена невідповідність  працівника займаній посаді або виконуваній  роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають  подальшому виконанню цієї роботи, а так само в разі скасування допуску  до державної таємниці, якщо виконання  покладених на нього обов’язків вимагає  доступу до державної таємниці (п. 2);

систематичне невиконання  працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника перед тим застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3);

прогул (у т. ч. відсутність  понад три години протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4);

нез’явлення на роботі впродовж понад чотири місяці поспіль внаслідок  тимчасової непрацездатності, не беручи до уваги відпустки у зв’язку  з вагітністю і пологами, якщо законодавством не встановлено триваліший строк  збереження місця роботи (посади) при  певному захворюванні (скажімо, при  захворюванні на туберкульоз). За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку  з трудовим каліцтвом або професійним  захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (п. 5).

поновлення на роботі працівника, який перед тим виконував цю роботу (п. 6);

поява на роботі в нетверезому  стані, у стані наркотичного або  токсичного сп’яніння (п. 7);

учинення за місцем роботи розкрадання державного або громадського майна (п. 8).

Порядок розірвання трудового  договору в зв’язку зі змінами  в організації виробництва і  праці, зокрема ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням  підприємства, скороченням чисельності  або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП)

Ліквідація підприємства, як вид змін в організації виробництва  і праці, є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Ліквідація — форма  припинення юридичної особи, під  час якої припиняються всі її права  й обов’язки.

Юридична особа відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України  ліквідується:

за рішенням її учасників  або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в  т. ч. у зв’язку із закінченням  строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені під час її створення порушення, які не можна усунути, а також  в інших випадках, установлених законом.

Під час ліквідації кількість  працівників скорочується на 100 %, оскільки весь штат працівників ліквідується.

За аналогією поняття  ліквідації підприємства як роботодавця  застосовується і до випадків припинення підприємницької діяльності фізичною особою, що використовує працю найманих працівників. Припинення підприємницької  діяльності дає право суб’єктові підприємницької діяльності, як роботодавцеві, на звільнення найманих працівників.

Банкрутство — окремий  вид ліквідації підприємства, коли господарський суд встановлює факт неспроможності суб’єкта підприємницької  діяльності виконати свої грошові зобов’язання не інакше як через застосування ліквідаційної  процедури.

Реорганізація — форма  припинення юридичної особи, під  час якої юридична особа припиняється, але всі її права й обов’язки  в порядку правонаступництва  переходять до нової (іншої) юридичної  особи. Реорганізація може здійснюватися  через злиття, приєднання, поділ, виокремлення та перетворення юридичної особи  за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у  випадках, передбачених законом, —  за рішенням суду або відповідних  органів державної влади.

Проте реорганізація підприємства не завжди є підставою для розірвання трудового договору з його працівниками. Як зазначено у частині третій статті 36 КЗпП, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виокремлення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе тільки в разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП). Тобто якщо процес реорганізації підприємства не супроводжується скороченням штату або чисельності працівників, сам факт реорганізації не є підставою для розірвання трудового договору. Продовжити трудові відносини з працівником зобов’язане створене у процесі реорганізації підприємство, в якому збереглося робоче місце працівника.

Якщо ж унаслідок реорганізації  працівника було звільнено неправомірно і його робоче місце не збереглося, відповідачами у справі про поновлення на роботі такого працівника слід притягувати  всі підприємства-правонаступники. На якому з них виявиться вакантна посада (робоче місце), котру згоден відповідно до своєї спеціальності  та кваліфікації зайняти звільнений працівник, на тій посаді його й має  бути поновлено на роботі.

Перепрофілювання підприємства — це зміна виду його діяльності, зміна виду виробництва тощо. У  разі перепрофілювання може виникнути  потреба замінити працівників одних  професій, спеціальностей іншими. При  цьому може бути внесено зміни  до штатного розпису, виведено одні посади і натомість уведено інші.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України підприємству надано право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати  кількість працівників і штатний  розпис, так само в разі виробничої потреби скорочувати штат або  чисельність працівників. Тобто  роботодавець на свій розсуд має право  зменшити чисельність працівників  певного фаху і кваліфікації, а  також скоротити посади, звільнити  працівників, водночас ухваливши рішення  про прийняття на роботу працівників  іншого фаху і кваліфікації, збільшити  кількість інших посад. Про внесення змін до штатного розпису видають відповідний наказ ( див . додаток 1).