Сутність та види консалтингових послуг в системі фінансового менеджменту

Для досягнення мети контролінг вирішує такі основні завдання:

-збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, яка стосується об'єкта контролінга;

-виявлення та ліквідація "вузьких місць" на підприємстві;

-своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);

-забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;

-виявлення резервів зниження собівартості продукції;

-оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю;

-розробка стратегії розвитку підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;

-аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;

-забезпечення постійного контролю за додержанням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно а покладеними на них обов'язками;

-надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства у процесі планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем;

-проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;

-проведення внутрішнього аудиту.

Процес управління			Роль контролінгу в  управлінському процесі
Планування			- координація різних  планів і розробка   консолідованого плану  в цілому по підприємству; - розробка методики планування; - розробка графіку складання планів; - надання інформації для складання планів; - перевірка планів, що складаються; підрозділами підприємства.
Організаційна робота			- облік і контроль  витрат і результатів по підрозділам.
Стимулювання			- стимулювання виконання  планів по підрозділах.
Контроль і регулювання			- порівняння планових  і фактичних величин для вимірювання і оцінка ступеня досягнення цілей; - встановлення допустимих  границь відхилень від плану; - аналіз відхилень,  інтерпретація причин відхилень  від факту і розробка  пропозицій для зменшення відхилень.
Аналіз рішень, Інформаційні потоки			- участь в розробці  архітектури управлінської інформаційної системи; - збір найбільш важливих  для прийняття управлінських рішень даних; - консультація по вибору  коректуючи заходів і управлінських рішень; - розробка інструментарію  для планування, контролю і прийняття управлінських рішень.

 

Рис. 3.2. Роль контролінгу в процесі управління

 

Фінансовий менеджмент

Фінансування				Фінансовий контролінг				Інвестеційна та операційна діяльність
-залучення капіталу; -зв’язок з інвесторами; -зв'язок з кредиторами; -фінансова структура капіталу; -забезпечення поточної ліквідності та платоспроможності; -управління розподілом та використання прибутку; -управління кредиторською заборгованістю; -дивідендна політика.			-фінансова стратегія; -прогнозування; -планування; -бюджетування; -фінансовий аналіз; -координація; -внутршіній консалтинг; -методологічне забезпечення; -внутрішній аудит; -фінансовий контроль;  -ревізія; -оцінка ризиків; -система раннього попередження та реагування; -прогнозування та попередження банкрутства.				-формування активів; -оцінка інвестиційної привабливості; -оцінка ефективності інвестицій; -формування інвестиційного портфеля; -управління оборотними активами; -управління формуванням прибутку; -управління дебіторською заборгованістю.

 

Рис. 3.3. Контролінг у системі функцій фінансового менеджменту

Із наведених  завдань контролінгу випливає необхідність його впровадження на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. На таких підприємствах діяльність служб контролінгу має зосереджуватися на розглянутих далі трьох напрямках:

1. упровадження (або підвищення ефективності функціонування) системи раннього попередження та реагування, що має на меті прискорити виявлення кризових явищ і забезпечити вживання адекватних заходів для їх подолання;
2. розробка ефективної санаційної концепції та плану санації, що має здійснюватися в тісному співробітництві із зовнішніми експертами;
3. контроль за реалізацією плану санації та своєчасне виявлення відхилень, додаткових ризиків шансів з відповідним коригуванням плану.

Служба контролінгу  в процесі виконання своїх  функцій вдаються до багатьох методів - як загальнометодологічних і загальноекономічних (спостереження, порівняння, групування, аналіз, тенденційний аналіз, синтез, систематизація, прогнозування), так і специфічних.

До головних специфічних  методів контролінгу належать такі:

-бенчмаркінг;

-вартісний аналіз;

-факторний аналіз відхилень;

-аналіз точки беззбитковості;

-портфельний аналіз;

-опитування (анкетування);

-СОФТ-аналіз (аналіз сильних та слабких місць);

-АВС-аналіз;

-Нуль-базис бюджетування.

Опитування (анкетування)

Щоб правильно  діагностувати підприємство, яке  перебуває в кризі, виявивши слабкі сторони та санаційні резерви, з методологічного погляду доцільним є опитування працівників усіх структурних розділів та керівництва підприємством. Успішно використати цей од контролінгу можна лише в разі додержання таких умов:

-керівництво підприємства має брати безпосередню участь в організації опитування (анкетування);

-з керівництвом потрібно заздалегідь узгодити питання, які вносяться в анкету для опитування;

-керівництво має бути готовим сприйняти конструктивну критику й побажання підлеглих;

-опитування не повинно спровокувати конфлікт чи ускладнити стосунки між керівництвом та працівниками;

-участь керівництва та співробітників в опитуванні має бути добровільною;

-анонімність анкетування та оцінки;

-участь в організації анкетування нейтральної сторони;

-результати аналізу опитування мають бути матеріалізовані у формі конкретних заходів щодо вдосконалення тієї чи іншої функціональної ділянки підприємства.

Факторний аналіз відхилень

Мета методу полягає  у визначенні та оцінюванні причини  відхилень фактичних показників витрат від нормативних (планових). наліз відхилень вважається основним інструментом оцінювання дяільності центрів витрат (прибутковості). Відхилення обчислюють кожним місцем виникнення витрат та за кожною їх групою. Відхилення може виникнути в результаті дії трьох основних факторів:

-зміни обсягів виробництва продукції;

-зміни цін на ресурси;

-зміни норм витрат на одиницю продукції.

Факторний аналіз відхилень характеризується двома  головними недоліками.

1. Враховуються лише внутрішні співвідношення між плановими та фактичними показниками, оскільки базою для порівняння є результати діяльності одного підприємства.
2. Період, в якому ви<span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Ar