Рекомендації щодо реорганізації діяльності ТОВ «Багет»

 

Коефіцієнт оборотності активів  збільшилися на 1,066 або 36,2%.Це свідчить  тім, що на підприємстві став швидше відбуватися повний цикл виробництва й обігу що приносить прибуток.

Тривалість операційного циклу  за аналізований період відбулося скорочення загального часу, протягом якого фінансові ресурси без рухомі в запасах і дебіторській заборгованості. Про це свідчить скорочення тривалості операційного циклу на 127 днів.

Тривалість обороту запасів  скоротився на 113 днів, що говорить про  не скупчення запасів і про  те, що менше коштів задіяне в  цьому найменш ліквідному виді оборотних коштів, що тягне до стійкого фінансового становища.

Аналіз ювелірного ринку 

Ювелірні вироби  ніколи не ставилися  до предметів першої необхідності, а суть предмети розкоші. Але незалежно  від добробуту значної частини населення, ювелірна промисловість не тільки служить задоволенню потреб громадян у розкоші, але й істотно поповнює держбюджет за рахунок відрахування податків й обов'язкових платежів, які держава може використати саме для полегшення положення незаможних і на соціальні програми [21,c.22].

Із цього погляду цілком зрозуміло, що в прибутковості ювелірної  промисловості повинне бути зацікавлене  держава. Але буквально з моменту  незалежності України навколо ювелірної  промисловості сформувалася досить дивна обстановка. Чудність її в тім, що перевершила  у виконанні контрольних функцій над ювелірами Державна пробірна палата не стільки піклується про державні доходи й благо покупців дорогих прикрас, скільки провокує невиправданий ріст цін на вітчизняні ювелірні вироби (тим самим роблячи їх неконкурентоспроможними на українському й ринках інших країн, і одночасно обмежуючи технологічні й художні можливості виробників інших). Сама ж Пробірна Палата не тільки стимулює наплив в Україну іноземної продукції (найчастіше не кращого художнього й взагалі якості), але й досить своєрідно використає зароблені на пробах кошти [22,c.7-8].

За підсумками 2008 р. імпорт ювелірних виробів зріс до 5,8 т (5,2 т срібних й 600 кг золотих виробів), що склало 10% від загальних обсягів продажів по Україні.

Основними постачальниками як і  раніше залишаються Таїланд, Туреччина, Росія й Вірменія. Роком раніше, в 2006-м, в Україну було завезено ледве більше 3,3 т коштовностей. З них 556 кг - виробу із золота, 2,8 кг - зі срібла. Це всього 8% від загальної кількості ювелірної продукції на вітчизняному ринку. В 2005 р. обсяги імпорту займали ще менше - 5%. Але дуже незабаром правила гри можуть кардинально змінитися. Світовий ювелірний ринок став занадто конкурентним, і виробники коштовностей у пошуках нових територій збуту почали серйозно придивлятися до української ювелірної галузі [23,c.30-31].

Не додає оптимізму й експорт, що як і раніше не дуже великий - усього 2%. Істотним проривом в експорті українського ринку  ювелірних виробів  можна  вважати розширення географії збуту в таких країнах, як Росія, Казахстан, Біларусь, Естонія, Латвія, Канада, США[24,c.28-29].

Причин для райдужних прогнозів  майбутнього в українських ювелірів стає з кожним днем усе менше. До цього ювелірний бізнес в Україні, навіть при відсутності цілеспрямованої державної програмної підтримки, перебував у дуже сприятливих, тепличних умовах завдяки максимальній захищеності від агресивних конкурентів-імпортерів. Українським ювелірам незабаром прийде пережити не найкращі часи. У світі зараз багато ювелірних підприємств згорнули або скоротили своє виробництво, деякі з вітчизняних підприємств також змушені будуть перепрофіліроватися, наприклад, на виготовлення виробів зі срібла й золота[25,c.10-11].

За твердженням експерта, основна  причина криється в різкому збільшенні вартості золота на світовому ринку (спровокована нафтовою нестабільністю), що може кардинально змінити ситуацію. Негативними наслідками такого подорожчання для ювелірної галузі стануть: подорожчання готової продукції, зниження її рентабельності для виробників, а виходить, і зниження обсягів виробництва[26,c.13-14]. Представимо частки виробництва ювелірної продукції по регіонах України в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15

Частка виробництва  ювелірної продукції по регіонах України

Київська область	30%
Харківська область	25%
Донецька область	10%
Луганська область	9%
Одеська область	6%
Львівська область	6%
Інші	14%

 

В 2006році 1 унція золота коштувала $320, потім коливалася в районі $250-260, у цей час - $685-728. Частка вартості роботи ювелірного виробу раніше становила 25%, а зараз, у найкращому разі, - 10% [27,c.10-14].

Є й невеликий плюс у зв'язку із цим подорожчанням. Купівельний  попит стане більше виборчим. І  щоб його задовольнити, ювеліри будуть робити більше витончену, а не металообемну продукцію. Тобто значно підвищиться ювелірна майстерність. Працювати українським ювелірам дійсно є над чим: торік було забраковано 250 тис. виробів і вилучено із продажу 2060 виробів з недрагметаллов.

За останньою інформацією Асоціації  ювелірів України, у даному сегменті ринку в 2008 р. обсяги виробництва ювелірних виробів збільшилися в 1,5 рази - до 56 т. У продаж за минулий рік надійшло 18 млн. одиниць ювелірних виробів. На ринку працювало близько 5 тис. суб'єктів, що на 4% більше, ніж в 2006 р. З них тільки 915 - виготовлювачі ювелірної продукції. Представимо обсяги виробництва в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16

Обсяги виробництва  за останні 5 років

2000 р.	6 т
2001 р.	8 т
2006 р.	13 т
2005 р.	20 т
2006 р.	30 т
2008 р.	56 т

 

З таблиці 2.16 видно темпи росту ювелірного виробництва за останні п`ять років.

Динамічний розвиток українського ювелірного ринку підтверджує й  значне розширення Міжнародної виставки ювелірних виробів, годин, дорогоцінних прикрас й аксесуарів «Ювелір  Экспо Україна».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ПРОЕКТУ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Концепція проекту, планування та організаційна структура проекту

 

Одними з еталонних стратегій  розвитку бізнесу є стратегії диверсифікованого росту. Ці стратегії реалізуються у тому випадку, коли фірма далі не може розвиватися на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі.

Сформульовано основні фактори, що спричиняються вибір стратегії  диверсифікованого росту:

• ринки для здійснюваного бізнесу виявляються в стані насичення або ж скорочення попиту на продукт внаслідок того, що продукт перебуває в стадії вмирання;
• поточний бізнес дає перевищуючої потреби надходження грошей, які можуть бути прибутково вкладені в інші сфери бізнесу;
• новий бізнес може викликати сінергитичний ефект, наприклад, за рахунок кращого використання встаткування, що комплектують виробів, сировини й т.п.;
• антимонопольне регулювання не дозволяє подальшого розширення бізнесу в рамках даної галузі;
• можуть бути скорочені втрати від податків;
• може бути полегшений вихід на світові ринки;
• можуть бути притягнуті нові кваліфіковані що служать або ж краще використаний потенціал наявних менеджерів [28,c.153].

З техніко-економічних показників підприємства ТОВ «Ювелірного заводу Багет» видно, що прибуток за 2008 рік у порівнянні з 2007 роком виросла на 80,8 тис. грн., або на 98,7%, а обсяги виробництва збільшилися на 30289тис.грн.,або на 68,5%,що дає можливість для подальшого перспективного розвитку.

Використовуючи дані SWOT-аналізу, можна  виділити ті області, де необхідно провести певні зміни.

Підприємство працює на ринку твердої  конкуренції, тому для нього існує  погроза поява нових конкурентів, низький рівень сервісу й середній рівень цін погіршить конкурентну  позицію. Несприятлива політика держави  може привести до виходу з галузі, непродумана рекламна політика не втримає покупців при зміні їхніх смаків, неповна завантаженість виробничих потужностей при росту темпів інфляції й стрибків у курсах валют може привести до банкрутства компанії.

Ще один несприятливий фактор для підприємства зменшення обсягів реалізованої продукції за 2008рік на 125898 гр. від виробленої, що говорить про “осідання” товару на складах, що впливає на фінансове становище заводу. Запасу цього товару вистачить майже на 2-3 місяці.

Коли компанія зосереджена тільки на одному продукті (товарі), цикл її життя буде дорівнює циклу цього продукту. Тому необхідно мати портфель товарів, які перебувають у різних стадіях свого розвитку [29,c.245].

Для ТОВ «Ювелірний завод «Багет»  після проведеного аналізу, найбільш значимим та ймовірним виявилися можливості розширення частки ринку, розширення асортиментів і розробка нового продукту - виробництво пустотілих штампованих браслетів. Вивчення потреб та інтересів споживачів виявило, що клієнти хочуть бачити нову, об'ємну, недорогу продукцію. Саме ця група товару зможе задовольнити потреби ринку ювелірної промисловості.

Одним з методів аналізу стратегічних зон господарювання є “Матриця БКГ  – ріст / частка ринку”, яка розроблена Бостонською консалтинговою компанією. Матриця БКГ акцентує увагу на рух готівки, потребах в інвестиціях і прибутковості продукту [30,c.102].

Аналіз за допомогою матриці  можливості впровадження нового продукту підтверджує збалансованість виробництва  та дозволяє ухвалити рішення щодо майбутній долі продукту [31,c.55]. Позиціювання нового продукту представлено на рис. 2.6. матриці “ріст /частка ринку”.

Старий продукт перебуває у  квадраті “дійна корова”, що характеризується низьким темпом росту та високою  часткою ринку. Продукція дає  велике надходження грошей, які можуть піти на пророблення “диких кішок” і вирощування “зірок”.

З даних рис. 3.1 видно, що нова продукція перебуває у квадраті “Дикі кішки”, що характеризується високим темпом росту, низькою часткою ринку. Для збільшення частки ринку потрібні більші вкладення, які можуть перетворити продукт у зірку [32,c.35].

 

 

 

                                                                    

 

                                                    

                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     

                                                        

                                                           Частка ринку                                    Низька

Рис. 3.1 Матриця “ріст / частка ринку”

 

Освоєння й виробництво нового продукту зіграє позитивну роль і  для  підприємства, тому що витрати  на виготовлення такої продукції  нижче майже на 20%, чим на виготовлення виробів способом “лиття”, що дозволяє зменшити собівартість та продати продукцію по нижчим відпускним цінам, що дуже сподобається покупцям продукції ТОВ«Ювелірного заводу Багет».

Проект - це комплекс взаємозалежних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом певного часу при встановлених ресурсних обмеженнях[33,c.376].

Головними його ознаками є:

- ціль,

- чітко певні засоби її досягнення,

- тимчасові рамки, 

- обмежений бюджет.

Проект диверсифікації діяльності ТОВ «Ювелірний завод «Багет» передбачає створення нової продукції - браслети й підвіски, виготовлені способом штампування.

Продукт проекту - вихід на новий  сегмент ринку ювелірної продукції  та завоювання  14% частки ринку.

Основні цілі проекту:

• збільшення обсягу реалізації на 8%;
• збільшення прибутку на 10%;
• технологічний розвиток підприємства;
• розширення асортименту;
• укріплення <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" text-decorati