Сучасний менеджмент

 

     а) вплив фактора чисельності (кількісний): -ЗО * 2064 = -61,9 тис. грн.

     б) вплив фактора середньорічної заробітної плати (якісний):

     +484 * 490 =+237,2 тис. грн.,

     Всього: -61,9 + 237,2 = +175,3 тис. грн.

     Отже, річний фонд заробітної плати зріс у 1999 р. проти 1998р. на 175,3 тис. грн., у тому числі за рахунок зменшення чисельності  персоналу підприємства він зменшився на 61,9 тис. грн., а за рахунок зростання середньої заробітної плати зріс на 237,2 тис. грн.

     Повноту використання трудових ресурсів можна  оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником  за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналіз  використання робочого часу

Показники	План	Факт	Відхилення
			на  одного робочого	На весь колектив
1. Календарний час, днів	365	365	0	0
У тому числі:			0	0
2. святкові дні	11	11	0	0
3. вихідні дні	104	104	0	0
4. вихідні дні (суботи)	52	52	0	0
5. Номінальний фонд робочого часу, дні (п. 1 – п. 2 – п. 3)	250	250	0	0
6. Неявки на роботу, дні (п. 7 + п. 8+п. 9 + п. 10+п. 11 + п. 12)	37,5	49,3	11,8	11292,6
У тому числі:
7. щорічні відпустки	22	21	-1	-957
8. відпустки по навчанню	0	2	2	1914
9. додаткові відпустки	5	7	2	1914
10. хвороби	10,5	18,3	7,8	7464,6
11. прогули	0	1	1	957
12. простої	0	1	1	957
13. масові невиходи на роботу	0	0	0	0
14. явочний фонд робочого часу, дні	212,5	200,7	-11,8	-11292,6
15. Номінальна тривалість роб дня,  год	8	8	0	0
16. Бюджет робочого часу, год	1700	1605,6	-94,4	-90340,8
17. Внутрізмінні простої (запізнення), год	0	30	30	28710
18. Скорочені робочі дні	6	35	29	27753
19. Корисний фонд робочого часу, год	1694	1540,6	-153,4	-146803,8
20. Середня тривалість робочого  дня, год	7,97	7,68	-0,30	-282,92

 

     У ході аналізу виявилося, що явочний фонд робочого часу на одного робітника в порівнянні з минулим роком зменшився на 11,8%, на це вплинуло збільшення тривалості основних і додаткових відпусток, збільшення кількості прогулів і відпусток по навчанню (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз  чисельності та заробітної плати

Найменування  показників	Од. вим	2008	2009	2010	% 2009 до 2008	% 2010 до 2009
Об’єм товарної продукції в порівняльних цінах Продуктивність  праці Середньомісячна зарплата всього персоналу У тому числі промперсоналу	т.грн. т.грн.  грн. грн.	267378 185,7  1100 1500	245781,8 148,8  1000 1400	250697,4 170,5  1800 2000	92 80  91 93	102 115  180 143

 

     Продуктивність  праці в 2010 році зросла на 15% відносно попереднього року за рахунок підвищення обсягу виробництва і росту чисельності трудящих. Середньомісячна зарплата промперсонала також зросла на 43% відповідно до попереднього року.

     Аналіз  впливу використання робочого часу на обсяг виробництва продукції  зображено в (табл. 2.4). Розрахунок здійснюється за наступною формулою:

     ТП= Ч ´ Д ´ ´ Вч,          (2.1)

     де  ТП – обсяг виробленої продукції, тис. грн.;

     Ч – чисельність робітників, чол.;

     Д – число робочих днів, відпрацьованих одним робітником за період;

      – середня тривалість зміни, ч;

     Вч  – годинна вироблення одного робочого, т/ч. 

 

      Таблиця 2.5

     Аналіз  впливу використання робочого часу на обсяг  виробництва

Показники	2008	2009	2010	Відхил 2009 до 2008	Відхил 2010 до 2009
1. Обсяг продукції, тис. грн	14 190	8 132	3 630	-6 058	-4 502
2. Чисельність робітників, чол	1608	1723	1790	+115	+67
3. Кількість робочих днів, відпрацьованих  одним робітником	212,5	200,7	195	-12	-6
4. Середня тривалість зміни, год	7,97	7,68	7,3	-0,29	-0,38
5. Годин виробіток одного робітника	5,2	3,06	1,42	-2	-2

 

     За 2010 рік випуск товарної продукції  склав 3630 тис. грн., що на 4502 тис. грн. менше  по відношенню до 2009 року. На зменшення  обсягу виробництва вплинуло збільшення чисельності робітників, зменшення  часового виробітку на одного робітника, і зниження кількості робочих днів, відпрацьованих одним робітникам та середньої тривалості зміни.

     РОЗДІЛ 3

     НЕОБХІДНІСТЬ  ТА ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ

      

3.1. Розвиток менеджменту в Україні  
 

      В Україні теоретична і прикладна статистик, економіко-математичні моделі рішення задач, інженерних розрахунків і т.п. розроблені досить добрі. Менш розвинена автоматизація процесів обробки інформації, управління виробництвом, прийняття рішень.

 Однак  ефективність управління залежить  не тільки від способів рішення задач, але у величезній мірі і від господарського механізму і системи державного регулювання. Тому багато які моделі управління ( стратегічного і оперативного ), що успішно використовуються за рубежем, не завжди можуть бути ефективно застосовані в Україні, що пояснюється різною мірою зрілості ринкових відносин.

        Якщо розглядати способи менеджменту  з позицій макроекономіки управління  організаціями, то можна помітити, що передові методи управління  найбільш активне впроваджуються  в рамках діючого і господарського механізму, що змінюється.

        Сучасний менеджмент, враховуючи  досягнення всіх шкіл і напрямів, інтегрує їх в процесі управління.

        Сучасний менеджмент характеризують  наступні положення: відмова від  пріоритету класичних принципів  шкіл менеджменту, згідно з якими успіх підприємства визначається передусім раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом управління на внутрішні чинники виробництва. Замість цього першорядною стає проблема гнучкості і адаптованості до постійних змін зовнішньої середи. Значення чинників зовнішньої середи різко підвищується в зв'язку з ускладненням всієї системи суспільних відносин ( в тому числі політичних, соціальних, економічних), що складають середу менеджменту організації.

      Використання в управлінні теорії систем, що полегшує задачу розгляду організації в єдності її складових частин, які нерозривно пов'язані із зовнішнім світом. Головні передумови успіху підприємства знаходяться у зовнішній середі, причому кордони з нею є відкритими, тобто підприємство залежить в своїй діяльності від енергії, інформації і інших ресурсів, що поступає ззовні. Щоб функціонувати, система повинна пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі.

        Застосування до управління ситуаційного  підходу, згідно з яким функціонування підприємства обумовлюється реакціями на різні за своїй природою впливи ззовні. Центральний момент тут -- ситуація, тобто конкретний набір обставин, які впливають істотним чином на роботу організації в даний період години. Звідси витікає визнання важливості специфічних прийомів виділення найбільш значущих чинників, впливаючи на які, можна ефективно досягати мети.

      Нова управлінська парадигма приділяє величезну увагу таким чинникам, як лідерство і стиль керівництва, кваліфікацію і культуру працюючих, мотивація поведінки, взаємовідношення в колективі і реакція людей на зміни.

        Орієнтація на нові умови і  чинники розвитку знайшла відображення  в принципах менеджменту, формулювання  яких показує роль людини, що  зросла, його професіоналізму, особистих якостей, а також всієї системи взаємовідносин людей в організаціях. Наприклад, в складі найважливіших принципів, якими рекомендується користуватися менеджерам в останньому десятиріччі потокового віку, нерідко називаються наступні:

 - доброзичливе відношення менеджерів до всіх працюючих в організації;

 - відповідальність менеджерів всіх рівнів за успішну діяльність організації;

 комунікації  ( горизонтальні і вертикальні)  як всередині, так і за межами  організації;

 - створення атмосфери відвертості, чесності, довір'я людям;

 - сприяння реалізації їх талантів і прагнення до постійного вдосконалення, як особистої роботи, так і роботи організації.

        Практичне втілення нових принципів  управління вельми складне і  вимагає радикального перегляду  всієї філософії бізнесу, зміни психології працюючих ( в тому числі менеджерів ), підвищення їх кваліфікації і зростання особистого потенціалу.

 Теорію  управління прийнято розглядати  як комплексну науку або науковий  напрям, що спирається на багато  які теоретичні і практичні знання. Це пояснюється багатогранністю проблеми управління і багатоаспектністю управлінської діяльності, заснованою на свідомому використанні економічних, природно - технічних організаційних, соціально - психологічних законів і закономірностей, властивих об'єкту управління. Теорія управління очевидно повинна бути орієнтована на рішення практичних задач.

     3.2 Секрети успіху та задачі менеджменту в сучасний час

 

     Відомо, що підприємства, котрі володіють  ефективною інформаційною системою, мають більше шансів для успіху.

     Процвітаючі фірми формують структуру управління так, щоб вона відкривала простір  для інноваційних потоків, що надходять  знизу, і давала рівні можливості всім працівникам.

     Треба знаходити людей, які бажають  вчитися, відданих справі і надати їм можливість вільно діяти.