Удосконалення ЗЄД сільськогосподарського підприємства через екологічну складову

Труднощі  в стимулюванні приватних капіталовкладень у природне господарство об’єктивно зумовлені тривалими періодами  вирощування, еколого-економічним ризиком, властивим цьому виду витрат. Отже, зростає роль та значимість екологічного страхування в сільськогосподарській  діяльності. Проблема екологічного страхування  щодо специфіки функціонування природного комплексу в умовах становлення  ринкового організаційно-економічного механізму гармонійного збалансованого природокористування є особливо значимою.[33]

Головною  умовою засобами просування товару на зовнішні ринки в умовах екологізації виробництва є розробка програм  з взаємозалежними цілями: зробити  товар відомим та зробити привабливим, та екологічно чистим.

Маркетингова  комунікація – це сукупність сигналів, які виходять від підприємств  на адресу різноманітних аудиторій: посередників, постачальників акціонерів, органів управління, власного персоналу. Основними засобами комунікацій, які  звуться комплексом просування є  реклама, особиста продаж, стимулювання збуту та зв’язок з суспільством. Маркетингова комунікація охоплює  кожну діяльність підприємства, яка  спрямована на інформування, пересвідчення, нагадування споживачам та ринку  в цілому о своїх товарах та своєї діяльності.[6]

Для збільшення ринку збуту СП “Український сільськогосподарський холдинг” необхідно провести заходи по стимулюванню збуту.

Стимулювання  збуту як форма маркетингових  комунікацій представляє собою  систему мір та прийомів, які носять, як правило короткочасний характер і спрямовані на заохочення купівлі  чи продажу товару.

Реклама - це форма неособистої комунікації, спрямованої на охоплення великих  цільових груп. Роль реклами висловлюється  у створенні повідомлення про  товар, пропаганди та розподілення інформації серед споживачів про товар та його якості, про фірму та її імідж.

Реклама широко розповсюженний вид просування товарів. Разом з тим є один суттєвий негативний фактор – це відсутність  надійного зворотнього зв’язку. Ніколи з певністю неможливо сказати, що власне реклама привела до певного  підвищення продажу.

Проходження товаром різних етапів свого життєвого  циклу припускає зміну ролі реклами  в його підтримці. На перших етапах життєвого циклу товару використовується вводяща реклама, ціль якої є інформування споживачів про новий товар. На етапах зросту та на початковому етапі використовуються прийоми стверджуючої реклами. На останніх етапах життєвого циклу товару використовується нагадувальна реклама.[31]

Продукція СП “Український сільськогосподарський холдинг”  знаходиться на ринку вже 11 років, користується попитом та використовується в загалі виробниками  м'ясо-молочної продукції, і саме тому підприємству необхідно створювати чисті екологічні продукти, і необхідно застосовувати рекламу нагадувального характеру.

Можливо розміщення рекламної інформації у  журналах «Тваринництво» та «Молочна промисловість» наступного змісту: «СП  “ Український сільськогосподарський холдинг” є дійсним першовідкривачем виробництва в Україні екологічно чистого кормосилосопакету європейської якості.  За 11 років підприємство досягло багато чого, завдяки успішній ринковій екологічній політиці, професіоналізму співробітників, інноваційним технологіям і постійному прагненню до розвитку.  Установлено значний парк сучасного устаткування, що дозволяє оперативно, гнучко і якісно виконувати замовлення будь-якої складності. Налагоджена, що постійно удосконалюється технологія  забезпечує стабільну якість екологічної продукції».

Ще  одним з ефективних способів реклами  є пряма розсилка з орієнтацією  на покупців. Переважність такої реклами  очевидна:

• відносно низька собівартість;
• точний вибір цільової аудиторії;
• низька трудоємкість підготовці;
• висока оперативність;
• можливість розповсюдження більш підробної інформації;
• довірливий характер реклами.

Рекомендуемими  формами відправлення поштової реклами  є листи/факси, електронні листи, проспекти, інформаційні листки, запрошення, купони, нагадування.

Реклама методом прямого поштового розсилання – «директ мейл» – найбільш простий і дохідливий спосіб виходу на ринок з мінімальними витратами.

Разом з тим лист зіграє свою роль, якщо тільки буде послано по правильній адресі тому лицю, що ми маємо на увазі, починаючи компанію «директ мейл».Тому насамперед варто визначити, яким фірмам і яким лицям у цих фірмах ми бажаємо послати листа з нашою  рекламною продукцією і пропозиціями про покупку нашої продукції.

Як  додаток до ділового листа можна  пересилати проспекти, каталоги і т.д. Для гарантії відповіді посилати листа по одному і тому же адресу кілька разів.

Тому  що напрямок по «директ мейл» листа  – нерідко перша зустріч рекламодавця з потенційним покупцем, особливу увагу варто приділити зовнішньому  вигляду таких послань. Вважається обов'язковим писати лист на фірмовому бланку. Такий лист повинен бути підписаний вищим адміністратором рекламодавця.

Оскільки  рекомендується посилати кілька листів по тій самій адресі, небажано, щоб  листи ці були «на  одну колодку». Складається стільки звертань, скільки  передбачається послідовних листів, а додатки до них також повинні  бути різними, причому інформація повинна  наростать по кількості і якості від листа до листа.

Необхідно також розробити графік розсилання і контролю відповідей, що прийшли, щоб не  посилати «закличні» листи  тим, хто вже вступив з нами в контакт. Наступний лист звичайно можна послати через місяць після  попереднього, якщо відповідь не надійшла.

Як  вже було сказано, у лист «директ  мейл» звичайно вкладають різноманітні рекламні матеріали, іменовані, зокрема, друкованою рекламою. До цього виду реклами відносять каталог, проспект, листівку, буклет, плакат, откритку. Крім розсилання методом «директ мейл»  друковану рекламу вручають на переговорах  клієнтам, роздають відвідувачам на виставках  і ярмарках, розкладають на столах і стендах у демонстраційних  залах і тому подібних місцях. Оскільки звичайно це досить - таки дорогі видання, фірми стежать, щоб вони попадали в руки лише тим лицям, що  дійсно зацікавлені у такій інформації.

Висока  комерційна ефективність друкованої реклами  визначається тим, що вона являє собою  довідкові матеріали, на підставі яких ведуться переговори і робляться  замовлення. Звідси – вимога особливої  вірогідності повідомляються в печатної рекламі зведень, великої насиченості  всілякими експлуатаційними та іншими докладними характеристиками. У каталогах  і проспектах, буклетах і листівках  звичайні як ілюстрації схеми, креслення, графіки, технічні малюнки.

Основні характеристики друкованої реклами, що дозволяють віднести її до того чи іншого виду, - це тираж, формат, сфальцованість, сброшюрованість, ступінь комерційно - пропагандистської насиченості.

Тираж визначається при інших рівних умов вартість кожного екземпляра, тобто  вартість одного рекламного контакту. Чим більше тираж, тим нижче вартість одного рекламного контакту, оскільки типографські витрати зростають  зі збільшенням тиражу дуже повільно.

Формат  задається художником, що робить макет  видання, виходячи зі зручності використання даним видом друкованої реклами, а також художніх задач, поставлених  замовником. Ніж крупніше формат, тим  видання виглядає урочистіше, тим  виразніше виходять полосні та розворотні ілюстрації, особливо фотографії. Однак  зайво великий формат менш зручний  у користуванні, не робить «ділового» враження і, природно, дорожче по типографських  і поштових витратах.[43]

Каталог – многополосне зброшуроване видання. Тираж невеликий. Каталог присвячений  усій номенклатурі товарів фірми. Пропагандистська спрямованість каталогу мінімальна в порівнянні з іншими видами друкованої реклами: він максимально наближений до типу информаційно - довідкової книги, що лише фіксує положення справ. У  каталозі звичайно дуже мало тексту, матеріал викладається, як правило, за допомогою  технічних фотографій, креслень, таблиць, щоб умістити максимум інформації в  мінімумі обсягу.

Проспект  – звичайно добре ілюстроване  комерційно-пропагандистське видання. Проспект розповідає про призначення  товару, про те, як він вирішує  проблеми потенційного покупця. Ілюстрації показують товар у роботі в  можливо більш різноманітних  умовах застосування.

Листівка - несфальцьоване чи односгибне видання. Її задача – швидко поширити зведення про товар.

Буклет  – сфальцьоване видання. Головне  в буклеті – показ товару за допомогою  фотографій чи рисунків при мінімумі текстових і табличних  даних. Складений буклет зручно пересилати поштою в звичайному конверті. Будучи розгорнутим, буклет перетворюється в  плакат, якому можна повісити на стіну і/чи використовувати як довідковий матеріал по номенклатурі товарів фірми і т.п.

Откритки  – більш-менш багато ілюстровані  видання. Откритки прийнято розсилати  як поздоровлення слкжбовців фірм, з якими підтримуються ділові зв'язки. Задача цього видання - у  ненав'язливій, приємній формі нагадати про існування контрагента, щоб  підтримати дружні, неформальні відносини.

Основні правила, яких необхідно дотримувати  при створенні й оцінці друкованої реклами, такі:

• нестандартний, «нелобовий» підхід забезпечує увагу і запам’ятовування. Особливо це стосується ілюстрацій;
• проспект повинний містити перелік переваг нашого товару перед конкуруючими. Однак називати прямо ці товари не можна;
• кожне достоїнство варто продемонструвати в декількох місцях проспекту, але щораз по-іншому і неодмінно зв'язуючи з потребами покупця.[12]

Для розширення числа покупців СП “Український сільськогосподарський холдинг” необхідно здійснювати виставочну діяльність. Виставки, як правило, швидкотекучі. На них надається багато високоякісних товарів конкурентів. Контакт відвідувачів та спеціалістів з експозицією фірми дуже недовгий. Все це говоре про необхідність проведення великої попередньої роботи по налагоджуванню комунікацій з аудиторією. Для цього доцільно:

• провести комплексну рекламну компанію у місцевих засобах масової інформації;
• забезпечити наявність наружної реклами фірми по шляху прямування відвідувачів на виставку;
• завчасно надіслати запрошення представникам місцевих ділових кругів;
• забезпечити наявність достатньої кількості носіїв реклами у стенда фірми.

Необхідність  збільшення маркетингових зусиль потребує детального підходу до панування  інвестицій.

 

 

 

3.3 Розрахунок економічного ефекту  від просування екологічно чистої  продукції

 

 

Реалізація  засобів по просуванню продукції  СП “ Український сільськогосподарський холдинг” зв’язана з проблемою фінансування, розробкою та виконанням бюджету. Формування бюджету  сприяє більш чіткому визначенню цілій заходів та розробки програм по їх досягненню. Він допомагає забезпечити контроль не тільки за витрачанням коштів, але і за ефективністю заходів в цілому.

Підприємству  необхідно буде понести значні витрати  на компанію по просуванню продукції, але ці витрати будуть виправдані (додаток Н).

У підсумку засобів підприємство має  можливість зацікавити як старих, а  також нових покупців, що приведе  до росту обсягів реалізації, а  відповідно збільшиться обсяг виробництва  продукції.

Показник  економічного ефекту на всіх етапах реалізації проекту визначається як перевищення  вартісної оцінки результатів над  вартісною оцінкою сукупних затрат ресурсів за весь період здійснення проекту.

Економічний ефект проекту визначається згідно з умовами використання продукції  за розрахунковий період. Сукупний економічний ефект визначається як сума річних економічних ефектів  за розрахунковий період з обов’язковим урахуванням фактору часу (дисконтування  або компаундуванням). Економічний  ефект визначається за формулою:

                                      

                   Ет = Рт-Зт = ΣЕтαt,                                                                 (3.3)

 

де  Ет- економічний  ефект проекту за розрахунковий  період;

Рт- вартісна оцінка результатів здійснення проекту за   розрахунковий  період;

Зт- вартісна оцінка витрат на здійснення проекту за   розрахунковий  період.

Визначення  економічного ефекту проводиться при  умові обов’язкового приведення вартісних оцінок результатів і  затрат різних років до єдиного для  всіх варіантів реалізації проекту  моменту часу розрахункового року tр.