Удосконалення ЗЄД сільськогосподарського підприємства через екологічну складову

Прибуток  від операційної діяльності визначається як алгебраїчна торба валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут і інші операційні витрати.

Прибуток  від звичайної діяльності визначається як різниця між алгебраїчною сумою  прибутку від операційної діяльності, фінансових і інших доходів і  витрат і сумою податків на прибуток.

Чистий  прибуток розраховується як алгебраїчна  сума прибутку від звичайної діяльності і надзвичайного прибутку і податків з надзвичайного прибутку.

При проведенні аналізу отриманого чистого  прибутку за 2009-2011р. використовують дані форми  «Звіт про фінансові  результати». Дані представлені в таблиці 2.12.

Розглянувши динаміку факторів фінансовий результат, представлену в  таблиці 2.12 можна зробити наступний  висновок.

Таблиця 2.12 - Аналіз факторів фінансового результату, тис.грн.

Показник	Сума			% до чистого доходу
	2009	2010	2011	2009	2010	2011
1	2	3	4	5	6	7
доход від реалізації продукції	13476,8	17167,8	19542,3	х	х	х
ПДВ	2155,8	2785,9	3196,3	х	х	х
чистий доход від реалізації	11321,0	14381,9	16346,0	100	100	100
собівартість реалізованої продукції	7770,1	10471,3	11720,7	68,6	72,8	71,7
валовий прибуток	3550,9	3910,6	4625,3	31,4	27,2	28,3
інші операційні доходи	176,7	695,3	428,0	1,6	4,8	2,6
адміністративні витрати	665,4	1112,6	1769,5	5,9	7,7	10,8
витрати на збут	162,6	308,0	303,5	1,4	2,1	1,9
інші операційні витрати	51,5	1672,2	1332,6	0,5	11,6	8,2
фінансовий результат  від операційної діяльності	2848,1	1513,1	1647,7	25,2	10,5	10,1
інші доходи	38,0	868,2	25,5	0,3	6,0	0,2
фінансові витрати	363,8	433,4	587,8	3,2	3,0	3,6
інші витрати	33,0	621,3	120,3	0,3	4,3	0,7
фінансовий результат  від звичайної діяльності до оподатковування	2489,3	1326,6	965,1	22,0	9,2	5,9
податок на прибуток від  звичайної діяльності	730,5	484,3	216,3	6,5	3,4	1,3
чистий прибуток	1758,8	842,3	748,8	15,5	5,9	4,6

 

Підприємство за 2009-2011 року в цілому погіршило свої показники, що привело до зменшення прибутку як у 2010 році, так і в 2011 році в  порівнянні з 2009 роком.

Так у 2010 році в порівнянні з 2009 роком  зріс чистий доход від реалізації продукції на 3060,9 тис. грн (що складає 27%), а в 2011 році – на 5025 тис. грн (що складає 45%). До 2011 року в порівнянні з 2009 роком спостерігається ріст собівартості продукції і валового прибутку.

У 2010 році в порівнянні з 2009 роком зростання  валового прибутку склав – 359,7 тис. грн (що складає 10%), а в 2011 році – 1074,4 тис. грн (що складає 30%).

У 2010-2011 роках спостерігається значний  ріст адміністративних витрат і інших  операційних витрат. Так у 2010 році в порівнянні з 2009 роком ріст адміністративних витрат склав 447,2 тис. грн (що складає 67%), а в 2011 році – 1104,1 тис. грн (що складає 166%). Це порозумівається ростом таких  показників як послуги зв'язку, консультаційні слуги, послуги банку і послуги  страхування.

Значний ріст у 2010 році інших операційних  витрат у порівнянні з 2009 роком склав 1620,7 тис. грн, а в 2011 році – 1281,1 тис. грн. Це порозумівається ростом таких  показників як операційна курсова різниця  і реалізація іноземної валюти.

Усе це привело до зниження в 2010 році фінансового  результату від операційної діяльності в порівнянні з 2009 роком на 1335,0 тис. грн (що складає 47%), а в 2011 році – на 1200,4 тис. грн (що складає 42%).

Так само зросли фінансові витрати. У 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 69,6 тис. грн (що складає 19%), а в 2011 році –  на 224,0 тис. грн (що складає 62%) . Збільшення витрат привело до зниження як фінансового  результату від звичайної діяльності до оподатковування, так і чистого  прибутку. Так показник чистого прибутку в 2010 році в порівнянні з 2009 року знизився на 916,5 тис. грн (що складає 52%), а в 2011 році – на 1010,0 тис. грн (що складає 57%).

Найбільша питома вага в чистому доході займає собівартість реалізованої продукції.

Показник  рентабельності продукції визначається відношенням прибутку від реалізації продукції до собівартості продукції:

 

  К _ін.= * 100%                    (2.8) 

 

У 2009р. показник рентабельності продукції  склав:

К _ін.= * 100% =46%;      

У 2010 р. показник рентабельності продукції склав:

К _ін.= * 100% =37%;

У 2011р. показник рентабельності продукції склав:

К _ін.= * 100% =39%.

Показник  рентабельності продукції в 2010 році склав 37% і зменшився в порівнянні з 2009 роком на  9%, а в 2011 році склав 39% і збільшився на 2% у порівнянні з 2010 роком.

Ефективність  діяльності підприємства необхідно  підвищувати за рахунок удосконалення  системи організації праці, упровадження досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення структури підприємства, системи мотивації на підприємстві й інших напрямках (додаток Л).

 

3 Вдосконалення  ЗЕД через екологічну складову

 

3.1 Нові  біотехнології у виробництві  сільськогосподарської продукції

 

 

Генна інженерія  та її продукція дедалі ширше застосовуються в Україні. Проте, як і за рубежем, однозначний підхід до цього питання  ще не сформований: з одного боку, продукції  з генетичними мутаціями в  лабораторних умовах уже прищеплюються  ті властивості, яких селекціонери добивалися протягом десятиліть і століть (підвищена  врожайність, стійкість до засухи та шкідників, високий  вміст  особливо корисних компонентів);  з іншого – серед учених даного профілю  поки що немає єдиної думки щодо фізіологічних наслідків її споживання. Разом з тим розвиток генної інженерії  став причиною нових розбіжностей у  позиціях держав і, по суті, набув глобального  характеру, оскільки саме на цьому напрямі  вирішується спір про першість на світовому продовольчому ринку.[14]

Із загальної  кількості експериментів, що проводяться  у світі у сфері генної інженерії, 70% припадає на США, 12 - на Канаду, 4,75 - на Францію, 2 - на Бельгію, 1,8 - на Великобританію, 1,7 - на Італію та по 1,2% - на Голландію, Іспанію  і Японію. Ці роботи передбачають багатомільярдні  затрати, і, звичайно, виникає проблема їх окупності, яка може бути вирішена лише шляхом масового вирощування та реалізації генетичне модифікованої  продукції. У різних країнах ставлення  до даного виду продукції неоднакове, залежно від комплексу наявних  обставин. Так, Канада у цілому підтримує  розвиток біотехнологій, хоча населення  з побоюванням ставиться до такого виду продукції. Проте через те, що країна є другим у світі виробником генетичне модифікованої продукції  та великим експортером продовольства, власті однозначно виступають за її вирощування  та експорт. США з обережністю  висловлюються "за", незважаючи на те, що саме тут зародилися нові аграрні  технології. Але при цьому країна розраховує на вилучення з них  значних доходів, а вони, у свою чергу, допоможуть збалансувати економіку в цілому.[31]

  Активно на підтримку біотехнологій  висловлюється Аргентина, яка  посідає третє місце у світі  за обсягами вироблюваного продовольства  з генетичними мутаціями. Позиція  Бразилії характеризується як  обережніша, хоча у цілому вона  підтримує новий напрям у розвитку  аграрних технологій: з одного  боку, її приваблює перспективність  біотехнологічної революції, а  з іншого - вона побоюється зіпсувати  традиційно добрі відносини з  країнами ЄС, які послідовніше  висловлюються проти імпорту,  виробництва і споживання генетично  модифікованої продукції.[32]

Великобританія, що виступає, за загальним визнанням, найпослідовнішим представником американських  інтересів на європейському континенті, у даному випадку демонстративно підкреслює особливий характер своїх  позицій. При цьому висловлюються  побоювання, що поширені в Західній Європі хвороби худоби та птиці є  наслідком цілого ланцюга змін у  їх імунній системі. Через це у  країні заборонене споживання генетично  модифікованого продовольства, а експерименти у даній сфері перебувають  під суворим контролем. Власті Англії чинять протидію виробникам такої продукції  та навіть склали так званий "чорний список" країн, що поставляють модифіковану сою.[36]

Франція аналогічно чинить опір проникненню  на її територію біотехнологічної продукції. Більше того, ще у 1988 р. вона солідаризувалася з Італією, Грецією, Данією та Люксембургом у питанні щодо блокування проникнення  на ринки ЄС генетично модифікованого продовольства. Як у рамках ЄС у цілому, так і на рівні держав, що до нього  входять, було взято курс на скорочення переліку видів даного типу продукції, які були раніше допущеними до імпорту  і споживання. Прийняті у подальшому Союзом документи на цю позицію не вплинули.[35]

 За допомогою нових  біотехнологій і сучасного виробничого  устаткування підприємство  CП  «Український сільськогосподарський  холдинг» виробляє кормосилосопакети, закуповуючи біологічні добавки та корма у Німеччині.

 В цьому напрямі  діяльності екологізація виробництва  виконує велику роль, СП «Український  сільськогосподарський холдинг»  необхідно створювати продукцію  екологічно чистою і небезпечною  домашньої худоби та людського  здоров`я.  Замовники СП «Український  сільськогосподарський холдинг»  відносяться до найбільших підприємств  по відгодівлі крупної рогатої  худоби  у всій Україні. Тобто,  пропонується виробляти продукцію  без застосування хімічних добавок  та продуктів генної інженерії,  які впливають на швидкий ріст  худоби, але визивають швидке  старіння м’яса  та окислення  молока. Тому, продукція СП «Український  сільськогосподарський холдинг» - кормосилосопакети,  повинні витримати конкуренцію  на міжнародному ринку та забезпечити  додатковий прибуток.

Розглянемо  методику просування екологічно чистої продукції на міжнародний ринок.

Важливе значення для оцінки підприємства має величина його виробничої потужності та показники аналізу  її використання.

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції (у натуральному вираженні  й в оптових цінах) за рік (добу, зміну тощо). Вона обчислюється виходячи з оптимального завантаження устаткування і виробничих площ, проектних показників продуктивності устаткування, прогресивних норм трудомісткості виробів, з урахуванням  застосування передової технології і ефективної організації виробництва  та праці. Оцінюючи  перспективи  розширення обсягу виробництва, наявну виробничу потужність підприємства збільшують на приріст потужності за рахунок капіталовкладень та інших  організаційно-технічних заходів, включаючи  реконструкцію підприємства, а також  за рахунок зміни асортименту  продукції у бік збільшення випуску  менш трудомістких виробів.[37]

Виробнича потужність СП “ Український сільськогосподарський холдинг” складає 180 млн. штук пакетів на рік.

Розраховану величину виробничої потужності підприємства зіставляють з виробничою програмою  за бізнес-планом і з фактичним  обсягом виробництва продукції.

Коефіцієнт  фактичного використання виробничої потужності (Кфп) розраховують так:      

                            Кпф =

,                                                                  (3.1)

де    Тф  - фактичний обсяг виробленої продукції;

ВП -  розрахована виробнича потужність підприємства.

Аналіз  виробничої потужності СП “Український сільськогосподарський холдинг” приведена  у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Аналіз виробничої потужності

Показник	Роки
	2009	2010	2011
максимальна виробнича  потужність , млн шт.	180,0	180,0	180,0
обсяг виробництва млн. шт.	117,4	115,9	153,1
коефіцієнт фактичного використання виробничої потужності	0,65	0,64	0,85

З таблиці 3.1 ми бачимо, що хоча просліджується ріст виробничої потужності, підприємство не цілком використовує свої  можливості, так як немає повного завантаження обладнання.

Зріст обсягу виробництва представлено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1- Діаграма зростання обсягу виробництва

У 2009році коефіцієнт фактичного використання складає 0,65, у 2010році – 0,64, а у 2011 році - 0,85. Таким чином недовантаження обладнання у 2009 році дорівнює 35%, у 2010році – 36%, а у 2011 році – 15%.

Повне використання виробничих можливостей  цілком залежить від збуту виробленої продукції. Тому підприємству необхідно  розробити заходи по збільшенню реалізації продукції, і робити продукцію екологічно чистою.

Розвиток  даної сфери людської діяльності не тільки є елементом глобалізації наукової та господарської діяльності, а й має глобальний характер, через  що вимагає координації дій усього світового співтовариства. Основи цього  процесу було закладено в Декларації, прийнятій на Конференції ООН  з навколишнього середовища і  розвитку в Ріо-де-Жанейро у червні 1992 р. У цьому документі констатується, що сталий економічний і соціальний розвиток у XXI ст. передбачає ґрунтовніше  наукове розуміння проблем людства. У ньому також зазначається, що нації мають ділитися знаннями та новаторськими технологіями, а також  відмовитися від нежиттєздатних форм виробництва і споживання. У  січні 2000 р. у Монреалі 130 держав підписали  Протокол з біологічної безпеки. Основні положення цього документа  зводяться до того, що експортер  може поставляти генетично модифіковане продовольство лише з дозволу  імпортера.[34]