Удосконалення ЗЄД сільськогосподарського підприємства через екологічну складову

Приведення  результатів і затрат різних років  періоду реалізації проекту до розрахункового року здійснюється множенням їх вартісної  оцінки за кожний рік на коефіцієнт приведення αt.

Результати  і затрати різних років приводимо  до першого року життєвого циклу  проекту, тобто визначаємо в теперішній вартості грошей (дисконтування), то коефіцієнт приведення αt визначимо за формулою

                           

αt = ,                                                                            (3.4)

де Е – середня річна ставка комерційних банків за депозитними  вкладами (дисконтна ставка), в частках  одиниці13%;

R – ставка, що враховує ступень  ризику здійснення проекту, в  частках одиниці; 1%

I – річний темп інфляції, що  прогнозується на період здійснення  проекту; 5%

tк -  кількість років, що  відділяють розрахунковий рік  від року результати і затрати  якого приводяться до розрахункового  року.

Економічний ефект при застосуванні засобів  по просуванню екологічно чистої продукції  на міжнародний ринок продукції, збільшується обсяг реалізованої, а також виробленої продукції. Підприємство майже цілком використовує свої виробничі потужності (додаток П).

Після впровадження засобів по просуванню продукції витрати підприємства зростуть, але за рахунок постійних витрат, які не зміняться, собівартість виробленої продукції зменшиться.  Відповідно при рості витрат, собівартість продукції знижується.

При застосуванні знижок прибуток підприємства за одиницю продукції знижується, але за рахунок збільшення обсягу реалізації, підприємство збільшує свій прибуток.[31]

Таким чином проводячи заходи по просуванню екологічно чистої продукції на міжнародний  ринок підприємство за 3 роки отримає  прибуток у розмірі 38191,5 тис.грн.

Розрахунок  у автоматизованому режимі наведено на рисунку 3.2. 

 

 

 

Рисунок 3.2 – Розрахунок економічного ефекту від просування екологічно чистої продукції

 

Роблячи висновки ми бачимо, що  при застосуванні засобів просування екологічно чистої продукції, підприємство збільшить  обсяг виробництва, за рахунок цього  зменшиться собівартість продукції. Прибуток від одиниці продукції зменшується, але за рахунок збільшення обсягу реалізації прибуток підприємства збільшиться.

Отже, по тим чи іншим причинам, концепція  стійкого розвитку не спрацьовує, світові  екологічні проблеми збільшуються. Треба  або якось серйозно удосконалювати і розвивати цю концепцію, або  придумати щось більш ефективне.

Щоб оцінити, у якому напрямку може розвиватися  ця концепція, треба проаналізувати тенденції її розвитку.

Концепція стійкого розвитку стоїть на трьох  китах – екології, економіці, соціумі. По кожному з цих трьох напрямків  за минуле десятиліття відбулися  важливі зрушення.

В екологічному напрямку було укладено кілька важливих угод (у тому числі Conventіon to Combat Desertіfіcatіon, 1994; Conventіon on Nuclear Safety, 1994; Cartagena Protocol on Bіosafety, 2000; Conventіon on Persіstent Organіc Pollutants, 2001), а  також зроблене дуже важливе відкриття  явища endocrіne dіsruptіon.

В економічному напрямку висунуто кілька яскравих екологічно орієнтованих ініціатив. Серед них:

створення The World Busіness Councіl for Sustaіnable Development, 1995;

ведення ІSO 14000;

формулювання  і поширення ідей "життєвого  циклу продукції" і eco-labelіng.

У той  же час зміни загального, скоріше  анти екологічного, чим про екологічного настрою світового бізнесу –  співтовариства, не відбулося. У 1995р. Була створена The World Trade Organіzatіon, що широко поширює  ідеїі практик у глобалізації.

Однак найдужчий  розвиток після Ріо одержав соціальний компонент концепції стійкого розвитку – той компонент, що був самий слабкий при створенні цієї концепції. Якщо до 1992р. міжнародні угоди стосувалися в основному окремих екологічних проблем, то безпосередньо перед Ріо і, особливо, після 1992р., стали полягати угоди усе що більше стосуються соціальних аспектів екологічних проблем – доступ до інформації, компенсації збитку і т.д.[9]

World Summіt  у Йоганнесбурзі в 2007р. Став  яскравим вираженням тенденції  помітної соціалізації концепції  стійкого розвитку. Переважна більшість  рішень цієї конференції мають  набагато більш чітку соціальну  спрямованість, чим рішення Ріо.  Це яскраво виражено й у  Політичній декларації Самміту,  де затверджується, що програма  стійкого розвитку повинна стати  абсолютним пріоритетом викорінювання  бідності.

Отже, у  розвиток концепції стійкого розвитку після Ріо проявилися дві тенденції  – гальмування цієї концепції  з боку бізнесу, і додання більшої  соціальної спрямованості (соціалізація) світовій екологічній політиці.

Якщо  це й висновок справедливий, то для  посилення (підвищення ефективності) концепції  стійкого розвитку було б важливо  підсилити її соціальну складову. Для цього зараз є деякі  нові можливості.[26]

"Здоров'я  середовища" як нове слово у  світовий екополітиці. У науковий  і політичний побут в останні  роки широко ввійшли словосполучення  "здоров’я лісу", "здоров'я  океану", "здоров'я міста", "здоров’я  екосистем".

Аналіз  і оцінка стану навколишнього  середовища в термінах і поняттях здоров'я – зрозумілих кожній людині – стає усе більш звичною.

Можна дати таке визначення здоровому середовищу: здорове середовище – це таке середовище, де усі види почувають себе добре.[40]

Протягом  усього XX століття якість середовища визначалася  по двох групах критеріїв: помітним порушенням ландшафту; забрудненню.

У самій  загальній формі можна сказати, що здорове середовище – це середовище, близьке до природного стану, непорушена діяльністю людини, без антропогенних забруднювачів.

Ступінь порушення ландшафту і деградації земель (включаючи ерозію, забруднення  і втрату ґрунтів, знищення лісів, настання пустель, знищення видів і ландшафтів, поширення міських територій  і смітників), – усе це, звичайно ж, істотні показники стану (якості) навколишнього середовища. Однак  порівняння по таких принципах різних територій завжди дає суперечливі  результати.

Тому  ці індикатори навряд чи можуть служити  надійними показниками здоров'я  середовища.[30]

Важливими показниками якості середовища вважаються рівні забруднення ґрунтів, вод, атмосфери. Однак і отут дані виявляються  дуже суперечливими. Рівень збереження біорізноманіття теж може бути критерієм  здоров'я середовища. У мікробіології, гідробіології, екології розроблені індекси  біорізноманіття (які включають  зміну відносної чисельності  різних груп і виглядів – індикаторів), що відбивають рівень забруднення середовища. Так, у містах різко скорочується чисельність співочих птахів і метеликів, але збільшується чисельність горобців і ворон, пацюків, вошей і тарганів. При забрудненні водойм росте  чисельність синьо-зелених водоростей, і різко падає чисельність  мікроорганізмів інших груп. Виділені навіть вигляди – індикатори якості середовища. Наприклад, вважається, що бабки, раки і жаби живуть у чистих (здорових) водоймах. Однак відомо чимало випадків, коли ці види благополучно існують  і при сильному забрудненні середовища. Відомо, що і загальна видова розмаїтість  може бути дуже високою у місцях екологічного нещастя – наприклад, у Чорнобильській зоні.

Звичайно, зникнення видів у результаті антропогенного забруднення з екосистем  – це показник глибокого нездоров'я  середовища. За аналогією зі здоров'ям людини таку ситуацію можна визначити, що як далеко зайшов розвиток ракової  пухлини. У той же час, число зниклих (чи стоячих на грані) видів може бути дуже низьким (наприклад, рослини  в Китаї), але стан середовища може бути неважливим. Ясно, що рівень біорізноманіття є дуже грубим, приблизним критерієм якості (здоров'я) середовища. Практично всі критерії стану навколишнього середовища, використовувані до тепер, відносяться не до здоров'я видів, а оцінці загальних характеристик середовища як цілого. Жоден із традиційних критеріїв якості середовища не дає відповіді на питання про здоров'я середовища, у визначеній вище якості – тобто про здоров'я складових екосистеми видів. По зустрічальності злоякісних новотворів, уроджених пороків розвитку, бронхіальної астми, алергій, інших хвороб на одиницю площі можна судити про якість здоров'я середовища на даній території.[13]

Таким чином, безсумнівно, що по здоров'ю людини можна визначати якість (здоров'я) середовища.

Визначаючи  здоров'я середовища (по стану живих  організмів) на територіях, на яких знаходяться  якісь поселення людини, можна  аналізувати якість середовища для  населення.

При такому підході концепція здоров'я середовища з чисто біологічної стає концепцією соціально-екологічною.[19]

Соціальна спрямованість концепції здоров'я  середовища визначає її важливість, як звучного доповнення концепції стійкого розвитку. Соціальна складова представляє  найбільш слабку частину концепції  стійкого розвитку.[50]

 

Висновки

 

 

Метою даної  дипломної роботи є вдосконалення  зовнішньоекономічної діяльності підприємства через екологічну складову.

Відмітною рисою сучасної економіки є розвиток глобалізаційних процесів, ознаки яких присутні практично в усіх сферах людської діяльності. У свою чергу, ці процеси породили проблеми, які  визначають перспективи виживання  і якості життя світової цивілізації. З цією метою, необхідно пред’являти  ряд вимог екологічного характеру  щодо міжнародної торгівлі.

Базуючись на загальних висновках, отриманих  у результаті аналізу інституціонального забезпечення взаємозв'язку зовнішньоторгової  та екологічної політик, можна окреслити  шляхи адаптації законодавства  України до норм і правил СОТ, а  також першочергові стратегічні  кроки щодо формування екологічної  спрямованості торгової політики.

Екологізація  всіх сфер суспільного життя в  Україні є об'єктивною необхідністю. Екологізацію  економічної сфери  в Україні слід розглядати в рамках окремих систем (податкової, фінансово-кредитної, ціноутворення, інформаційної, політико-правової), оскільки кожна з них характеризується специфічними особливостями.

Об’єктом дослідження  виступає СП «Український сільськогосподарський  холдинг», яке за допомогою нових  біотехнологій і сучасного виробничого  устаткування виробляє кормосилосопакети, закуповуючи біологічні добавки  та корма у Німеччині.

На  підприємстві просліджується ріст активів. Аналізуючи структуру активів, можна  зробити висновок, що у валюті балансу  найбільшу питому вагу займають необоротні активи, що є позитивною характеристикою  для підприємства і свідчить про  розширення господарського обороту.

В аналізі доходів ми бачимо, що дохід  підприємства росте, це говорить про  те що виріс обсяг реалізації, що є позитивним фактором.

Коефіцієнт  зносу зростає, але знаходиться  у припустимих межах.

Витрати підприємства зростають у зв’язку  зі зростанням обсягів виробництва. У структурі операційних витрат переважають витрати виробничого  характеру – 77,5%, адміністративним витратам належить 11,7%.

Відбулося збільшення фонду  оплати праці.

Аналіз  прибутку і рентабельності показав, що чистий прибуток зменшується, але  рентабельність реалізації зростає, оскільки підвищується валовий прибуток.

СП «Український сільськогосподарський  холдинг» необхідно створювати продукцію  екологічно чистою і небезпечною  для домашньої худоби та людського  здоров`я.  Замовники СП «Український сільськогосподарський холдинг» відносяться  до найбільших підприємств по відгодівлі крупної рогатої худоби  у всій Україні. Тобто, пропонується виробляти  продукцію без застосування хімічних добавок та продуктів генної інженерії, які впливають на швидкий ріст худоби, але визивають швидке старіння м’яса  та скисання молока. Тому, продукція  СП «Український сільськогосподарський  холдинг» - кормосилосопакети, повинні  витримати конкуренцію на міжнародному ринку та забезпечити додатковий прибуток.

З цією метою  пропонується методика просування екологічно чистої продукції на міжнародний  ринок.

При виробництві екологічно чистої продукції  для міжнародного ринку необхідно  збільшення завантаження виробництва, так як підприємство не цілком використовує свої виробничі потужності.

Для цього необхідно збільшити обсяг  реалізації продукції, так як недоцільно виробляти більше продукції без  збільшення її реалізації.

Далі  підприємству необхідно провести ряд  заходів по просуванню екологічної  продукції на міжнародні ринки,  а саме:

-розробити систему цінових знижок  за кількість придбаної продукції;

-провести рекламну компанію.

-більше  уваги віднести рекламі у формі  “директ- мейл”, так як ринок  збуту підприємства не дуже  великий;

-здіснювати виставочну діяльність.

Отже, підприємству необхідно буде понести  значні витрати на компанію по виробництву  та просуванню екологічно чистої продукції  – кормосилосопакетів на міжнародні ринки, але ці витрати будуть виправдані, тому що підприємство за 3 роки отримає  прибуток у розмірі 38191,5 тис.грн.

 

Список використаних джерел

 

1. Мельничук, В. В. Перспективи членства України в СОТ: переваги і втрати для сільського господарства [Текст] / В.В. Мельничук // Науковий вiсник Нацiонального аграрного унiверситету. - К., 2004. Вип.76. - С. 315-317.
2. Краснов, К. В. Формування ринків сільськогосподарської продукції в умовах вступу України до СОТ [Текст] / К.В. Краснов // Науковий вiсник Нацiонального аграрного унiверситету. - К., 2004. Вип.76. - С. 321-325
3. Костель, Н.В. Исследование эколого-экономических интересов и решение задач экологизации экономики [Текст] / Н.В. Костель // Механізм регулювання економіки. — 2006. — №4. — С. 44 - 48.
4. Боронос, В.М. Порівняльні підсумки розвитку України та найрозвиненіших країн крізь призму "сталого розвитку" та "екологізації економіки" [Текст] / В.М. Боронос, А.П. Іваненко // Механізм регулювання економіки. — 2007. — №3. — С.36-50.
5. Мельник, Л.Г. Екологізація економіки як передумова досягнення сталого розвитку [Текст] / Л.Г. Мельник, О.І. Мельник, І.М. Бурлакова // Економіка та менеджмент: перспективи розвитку : матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 18-20 травня 2011 р. / за заг. ред.: О.В. Прокопенко, М.Ю. Троян. - Суми : СумДУ, 2011. - Т.2. - С.139-141.
6. Дідківський, М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства [Текст] : навч. посібник / М. І. Дідківський. - К. : Знання, 2006. - 463 с.
7. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Практикум [Текст] : навч. посіб. для студ. вузів / В.О. Козловський. - Вінниця : ВДТУ, 2003. - 208 с.
8. Кандиба, Андрій Миколайович.  Зовнішньоекономічна діяльність [Текст] : навчальний посібник для студ. економічних спец. вищих аграрних закладів освіти III-IV рівнів акредитації / А.М. Кандиба. - К. : Аграрна наука, 2011. - 262 с.
9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю [Текст] : навчальний посібник для студ. економ. вузів і ф-тів / За заг. ред. А.І. Кредісова. - 2-ге вид., випр. і доп. - К. : ВІРА-Р, 2002. - 552 с.
10. Зовнішньоекономічна діяльність [Текст] : навчальний посібник для студ. вузів / За ред. І.І. Дахна. - К. : [б. и.], 2006. - 360 с.
11. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст] : навчальний посібник для студ. вузів / За ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, І.Ю. Сіваченко. - Вид. 2-ге, перероб. та доповн. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 792 с.
12. Гребельник, Олександр Петрович. Основи зовнішньоекономічної діяльності [Текст] : підручник для студ. вузів / О.П. Гребельник. - 3-тє вид., перероб. та доповн. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 432 с.
13. Вічевич, Алла Миколаївна. Основи зовнішньоекономічної діяльності [Текст] : навчальний посібник / А. М. Вічевич, М. Е. Матвеєв, О. В. Максимець. - Львів : Афіша, 2005. - 271 с.
14. Господарський кодекс України [Текст] : офіц. текст / Європейськ. ун-т; Україна. Закони. - К. : [б. и.], 2004. - 255 с.
15. Економіка підприємства [Текст]: навч. посіб. / О.В. Ареф’єва, В.Г. Сахаєв, О.В. Ареф’єв та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – 237с.
16. Економічний аналіз [Текст]: навч. посіб. / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; за ред.. акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченька. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2007. – 556с.
17. Ванда, А. Альтернатива хімікатам [Электрон. ресурс]. – <span class="Normal__Char" style=" font-size: