Удосконалення ЗЄД сільськогосподарського підприємства через екологічну складову

На Самміті  Ріо-92+10 прозвучала тривога за майбутнє Землі. Вона, передусім, відчувалася  в доповіді Генерального секретаря  ООН Кофі Аннана "Світ для мудрих". Тривога за майбутнє людства дістала  відбиття і в проекті політичної декларації Самміту, в якому особливий  акцент зроблено на соціальних аспектах сталого розвитку.[46]

Невтішна  екологічна ситуація має місце і  в Україні. Вона додатково ускладнюється  тим, що в останні роки частка екоресурсних платежів у доходах зведеного  бюджету зменшилася в 1,5 раза, а загальні витрати на охорону навколишнього  природного середовища на 1000 гривень  ВВП зменшилися з 21,6 до 18,6 грн..

Можна сподіватися  на те, що усвідомлення руйнівної сили екологічної загрози приведе  до зростання тиску світового "зеленого руху" на національні уряди з  метою "позеленіння" економічної  і соціальної політики, що дасть  поштовх для екологізації суспільного  розвитку, передусім - в економічній  сфері. Разом з тим необхідно усвідомлювати те, що глобальну екологічну загрозу не можна усунути без істотних зрушень у духовній сфері. Правда, ця проблема настільки складна, що світ з нею стикатиметься ще протягом багатьох століть.[45]

Екологізація  суспільного розвитку розглядається у цій праці як процес, що передбачає екологізацію економічної і соціальної політики та розвиток духовної сфери з метою забезпечення стійкості екологічних систем і усунення глобальної екологічної загрози. Ця концепція суспільного розвитку базується на фундаментальних принципах екополітики, проголошених на Міжнародній конференції ООН у Ріо-де-Жанейро в 1992 р., Самміті Ріо-92+10 (2002 р.) та опублікованих у наукових працях. Пріоритетними серед них можна визнати такі: забруднювач платить, принцип екологічної передбачливості, гарантування екологічно безпечного середовища для проживання, екологічної відповідальності, Хартвіка, дотримання стандартів з навколишнього середовища проживання.[16]

Аналіз  численних взаємозв'язків екологічної  сфери з економічною, соціальною та духовною дає підставу для оновлення  концепції суспільного розвитку, що була проголошена в Ріо-де-Жанейро (1992 р.). Сталий розвиток залишиться фата-морганою до того часу, поки світове співтовариство не усвідомить об'єктивної необхідності примату духовного розвитку над  матеріальним, припинення використання засобів ведення війни для  вирішення політичних проблем, всепланетарного  осуду нагромадження матеріальних благ за рахунок руйнування природи  і зниження екологічної безпеки. Майбутні покоління зможуть вижити у цьому динамічно деградуючому довкіллі лише тоді, коли така, на перший погляд, утопічна ідея прокладе шлях до масової свідомості населення нашої  планети і перетвориться на інструмент рішучих дій.[40]

Екологізація  має охопити не лише екологічну, але й економічну, соціальну та духовну сфери. Нехтування процесами  екологізації в одній із сфер суспільного  розвитку не дозволяє досягти основної мети екополітики, яка передбачає поліпшення стану навколишнього природного середовища і, відповідно, усунення небажаних трансформацій в екологічній сфері. Якщо основна мета екополітики в екологічній сфері полягає у забезпеченні її стійкості ("плівки життя" за висловом академіка М.А.Голубця), то в економічній вона передбачає екологізацію економічних інструментів, соціальній - викоренення зубожіння. Поліпшення стану навколишнього природного середовища неможливо досягти без істотних зрушень у духовній сфері.

Треба мати на увазі те, що процес зміцнення  духовності сам по собі характеризується екологічною спрямованістю, оскільки високодуховна людина завжди намагається  оберігати навколишнє природне середовище. Крім цього, доцільно використовувати  специфічні методи екологізації духовної сфери, за допомогою яких виховуються  патріотизм, національна свідомість і любов до рідної землі та природи, закріплюються глибокі знання про  навколишнє природне середовище й природні ресурси, набувають розвитку екологічна етика та інформаційні системи щодо довкілля.[25]

Ми прийшли  до твердого переконання, що сталий розвиток тісно пов'язаний з духовним оновленням. Удосконалення духовної культури має  привести до морального осуду суспільством процесів непродуктивного нагромадження  матеріальних благ і нераціонального  їх використання у сферах виробництва  і споживання. Так, навколо великих  міст України утворився пояс з  повноцінних будинків (так званих дач), що не використовуються або використовуються вкрай незадовільно. Ці кам'яні і  дерев'яні споруди, а також недобудовані об'єкти можна віднести до відходів споживання, їх будівництво - це непродуманий процес нагромадження матеріальних благ, який здійснюється шляхом руйнування довкілля і не веде до економічного зростання та духовного розвитку. Таке нагромадження матеріальних благ повинне супроводжуватися не лише громадським  осудом, але й стримуватися за допомогою  економічних інструментів (зокрема, податку на майно).[24]

Процес  усвідомлення пріоритету духовного  розвитку над матеріальним буде досить тривалим і непростим. Незважаючи на різноманітні труднощі, зумовлені традиційною  споживацькою ментальністю населення, відповідною спрямованістю засобів  масової інформації тощо, можна очікувати  на зрушення в суспільній свідомості на користь духовного розвитку.[30]

Принципи  і методи екологізації економічної  сфери України розглядалися головним чином у рамках концепції щодо формування інструментів екополітики. Проблема екологізації економічної  сфери розглядається ширше - в  межах окремих систем, зокрема  податкової, фінансово-кредитної, ціноутворення, інформаційної та політико-правової. Методи екологізації окремих систем економічної сфери показані у  додатку Р.

Всі вони об'єднані в групи. До першої групи  включено методи, які в Україні  не застосовувалися. Друга група  методів передбачає екологізацію економічної  сфери за допомогою наявних економічних  інструментів екополітики (шляхом посилення  їх екологічної спрямованості). До третьої  групи включено методи, які передбачають заміну традиційних економічних  інструментів екологічно спрямованішими. їх перевага перед першою і другою групами методів екологізації економічної  сфери полягає в тому, що вони характеризуються подвійною ефективністю.[18]

Викликана антропогенною діяльністю деградація екологічної сфери стала настільки  загрозливою для нинішнього і  майбутнього поколінь, що світовому  співтовариству необхідно терміново здійснювати превентивні заходи з метою зменшення руйнівних наслідків від глобальних екологічних змін. У першу чергу треба ввести додаткові обмеження на забруднення довкілля (до тих, які передбачено Кіотським протоколом), а також на споживання природних ресурсів і виробництво екологічно шкідливих видів продукції.[16]

Екологізація  всіх сфер суспільного життя в  Україні є об'єктивною необхідністю. Екологізацію економічної сфери  в Україні слід розглядати в рамках окремих систем (податкової, фінансово-кредитної, ціноутворення, інформаційної, політико-правової), оскільки кожна з них характеризується специфічними особливостями.

Проблему  екологізації суспільного життя  не можна повністю розв'язати в  умовах, коли війна застосовується як інструмент вирішення політичних проблем. Для усунення глобальної екологічної  загрози на рівні ООН необхідно  ввести заборону на розв'язання політичних проблем засобами війни та виробництво  засобів ведення війни.

На рівні  ООН слід продовжити роботу над удосконаленням міжнародного права щодо використання навколишнього природного середовища і природних ресурсів та контролю за його дотриманням. Не можна сподіватися  на успішне вирішення глобальних екологічних проблем в умовах, коли США (одна з найбагатших і  впливових країн світу) відмовляється  виконувати принципово важливі для  світового співтовариства Кіотські домовленості.[17]

Глобальні еколого-економічні проблеми, пов'язані  із стабілізацією навколишнього  природного середовища, не можна вирішити, не подолавши зубожіння і деградацію духовної сфери. Тільки всепланетарне  усвідомлення об'єктивної необхідності примату духовного розвитку над  виробництвом матеріальних благ може зупинити сповзання земної цивілізації  до глобальної екологічної катастрофи.[13]

2.2 Характеристика  СП «Український сільськогосподарський  холдинг»

Спільне українсько-німецьке підприємство «Український сільськогосподарський холдинг» створено 27 грудня 1996р. на підставі установчого  договору укладеного ВАТ «Сільгоспмашина», фірмою «twp lage gmbh» і фірмою «BRAHAND Brauer Handelsgesellschaft gmbh».

За допомогою сучасного  виробничого устаткування підприємство  CП «Український сільськогосподарський холдинг» виробляє кормосилосопакети (з рекламним фірмовим упакуванням та без).

Згідно  Статуту підприємства, основними  напрямками діяльності підприємства є:

• виробництво кормосилосопакетів;
• торгівля кормосилосопакетами;
• надання послуг по нанесенню маркування  на пакувальні матеріали.

Майно підприємства складається зі Статутного фонду, а  так саме майна, коштів і т.д., що інвестується засновниками після реєстрації підприємства.

Вищим  керівним органом підприємства є  збори  учасників. Учасникам належить кількість голосів, пропорційно  їхнім частинам у Статутному фонді. Кожен 1% суми Статутного фонду відповідає одному голосу.

Внесок  учасників, згідно Статуту підприємства, складає:

• ВАТ «Сільгоспмашина» свою частину в розмірі 20% Статутного фонду внесло коштами (гривня);
• фірма «twp lage gmbh» свою частину в розмірі 50% Статутного фонду внесла коштами ( німецькі марки);
• фірма «BRAHAND Brauer Handelsgesellschaft gmbh» свою частину в      розмірі 30% Статутного фонду внесла коштами (німецькі марки).

Згідно  Статуту, підприємство відповідає за своїми обов'язками усім своїм майном, а  учасники в межах своїх внесків. Учасники, що не в повному розмірі  внесли свої внески, відповідають по зобов'язаннях  також недовнесеною частиною внеску. Учасники користаються привілейованим правом на одержання продукції, що виробляється на підприємстві.

Чистий  прибуток розподіляється між учасниками за підсумками роботи за кожен  місяць чи квартал (за рішенням зборів учасників) пропорційно сумі внеску учасника в  Статутному фонді і фактично здійсненим інвестиціям з обов'язковим розподілом наприкінці долі.

Діяльність  підприємства припиняється по одноголосому рішенню зборів учасників, а так саме на інших підставах, передбачених законодавством України.  Підприємство не відмежовується первісною діяльністю і продовжує розвиватися. Цьому сприяє придбання нового обладнання, а саме екструдерної лінії, що дозволяє виготовляти багатошарову стрічку. До цього в Україні устаткування такого типу не було. Дане придбання дозволило на підприємстві мати закінчений цикл по виробництву кормосилосопакетів.  Освоєно нові види пакувань, збільшений ринок збуту кормосилосопакетів, що спричинило за собою укладання договору на придбання друкованої машини, на умовах фінансового лізингу.

Відповідно  до договору фірма PAPAIN надала в лізинг друкуючий автомат для друку  фірмового упакування. Орендодавець за договором поставляє устаткування і технічну документацію на умовах   CIP – Харків. Керуючись Правилами  ІНКОТЕРМС-2000 це означає, передачу товару перевізнику з умовою оплати фрахту, забезпеченням страхування вантажу  від ризику чи загибелі ушкодження товару під час перевезення товару в погоджене місце призначення. Попросту кажучи, за умовами групи  “С” (що означає – основне перевезення  оплачене), до якої відноситься торговий термін CIP, продавець зобов'язаний оплатити транспортні витрати, зв'язані з  доставкою товару в пункт призначення, однак ризик, зв'язаний з доставкою  товару, переходити від продавця на покупця в момент передачі товару перевізнику. Розмір і порядок оплати орендних платежів визначений відповідно до Графіка орендних платежів, що приводитися  в Додатку до договору і є його невід'ємною частиною. У графіку  погашення приводяться дати і  місяці  оплати, сума платежів, винагорода лизінгодавця, а так саме сума амортизації. Дане устаткування робить фарбування білого прозорого пакету. Надалі планується викуп цього устаткування.

Організаційно-виробнича  структура СП «Український сільськогосподарський  холдинг» складається з наступних  відділів (додаток Б):

• відділ забезпечення якості здійснює контроль якості, а також розробляє заходу щодо поліпшення якості продукції, що випускається;
• виробничий відділ займається випуском продукції підприємства;
• технічний відділ здійснює ремонт виробничого устаткування;
• відділ постачання робить закупівлю сировини, необхідної для виробництва продукції;
• відділ декларації вантажів здійснює операції по митному оформленню імпортної сировини й устаткування;
• відділ збуту забезпечує реалізацію виробленої продукції,  пошук нових покупців.

Також на підприємстві мається відділ кадрів, бухгалтерія, референт- перекладач. Усі  співробітники фірми мають високу кваліфікацію.

Для здійснення господарської діяльності, кожне  підприємство повинне мати визначене  майно, що належить йому на правах власності. Усе майно, що належить підприємству і відбивається в балансі, називається  активами.

Активи  – ресурси, контрольовані підприємством  у результаті минулих подій і  використання яких, як очікується, приведе  до збільшення економічних вигід  у майбутньому.[58]