Управління системами оплати праці на підприємстві

МІЖРЕГІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

 

 

Спеціальність: менеджмент організацій і адміністрування

Спеціалізація: економіка  та управління бізнесом

Освітньо-кваліфікаційний  рівень: спеціаліст

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

на тему: «Управління  системами оплати праці на підприємстві»

(на прикладі  Управління  Пенсійного фонду України в місті Ірпені,             Київської області)

 

 

Студентка групи:

ТУяг-3-12-С₅УБ(1,3дс)                                          Волошина Яна Валеріївна

 

Науковий  керівник:_________________________ ст.викладач Почапська О.В.

 

Допущено  до захисту в ДЕК________________”_____”______________2013р.

 

Завідувач кафедри__________________________________________________

 

 

 

2013

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОПЛАТИ ПРАЦІ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 6

1.1. Теоретичні підходи щодо визначення економічної сутності заробітної плати 6

1.2. Методологічні засади організації та регулювання оплати праці в умовах ринкової економіки 24

1.3Становлення правових  засад регулювання оплати праці в Україні……....41

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ І СИСТЕМ                                                                         ОПЛАТИ ПРАЦІ………………………………………………………………...55

2.1. Характеристика  Управління Пенсійного фонду України в місті Ірпені, Київської області …………………………………….……………….………....55

2.2. Основні складові  фонду оплати праці, форми і  системи оплати праці в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ірпені, Київської області..……………………………………………………………….…….……62

2.3.  Аналіз та основні напрямки удосконалення формування і використання фонду оплати праці………………………………………………………..…….69

 

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ………………………………………………………………83

3.1. Узагальнення європейського досвіду організації оплати праці та методичні рекомендації щодо його використання в Україні 83

3.2. Розробка концептуальних засад удосконалення організації оплати праці в Україні 105

3.3. Колективний договір як засіб  удосконалення механізму регулювання оплати праці в управлінні Пенсійного фонду України у   м. Ірпені, Київської області…………………………………………………………………………...109

 

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ  ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ  В УПРАВЛІННІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В МІСТІ ІРПЕНІ, КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ………………………………………………115

4.1 Система управління  охороною праці в організації ……………………...115

4.2 Аналіз небезпечних  і шкідливих факторів умов  праці в організації……118

4.3. Заходи пожежної  безпеки для службових приміщень………………......123

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ  127

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 131

 

ДОДАТКИ

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Потреба формування в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки вимагає суттєвого підвищення добробуту населення. Головною економічною умовою підвищення рівня життя є забезпечення переходу до високої вартості робочої сили і відповідно – до гідної заробітної плати. В Україні у сфері оплати праці накопичились значні проблеми: тривалий час утримується низький рівень заробітної плати; існує її надмірна міжгалузева диференціація; оплата праці  недостатньою мірою пов’язана з продуктивністю праці та ефективністю виробництва. Ці та інші проблеми оплати праці вказують на те, що в Україні не сформовано ефективної системи її організації. У сучасних умовах організація оплати праці представляє собою складний та багаторівневий процес, у якому переплітаються інтереси всіх суб’єктів соціально-трудових відносин (працівників, роботодавців, держави, домогосподарств), ринкові та неринкові механізми її формування і регулювання. Удосконалення організації оплати праці на основі більш ефективного поєднання ринкового та неринкового механізмів є пріоритетним завданням соціальної політики, реалізація якого можлива лише на основі науково обґрунтованих рекомендацій.

Більшість дослідників  проблем оплати праці в Україні  значною мірою аналізують механізм організації оплати праці. Різні його аспекти висвітлені в роботах таких відомих українських вчених, як О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.В. Базилюк, В.Я. Брич, В.М. Данюк, О.А. Дороніна, Н.В. Дудіна, М.Д. Ведерніков, В.Ф. Волик, А.В. Калина, А.М. Колот, Т.А. Костишина, Г.Т. Куліков, В.Д. Лагутін, Е.М. Лібанова, Н.Д. Лук’янченко, О.Ф. Новікова, Г.В. Осовий, Н.О. Павловська, В.М. Пастушенко, М.П. Соколик, О.М. Уманський, Л.В. Шаульська. Серед російських вчених значний внесок у розвиток теорії та практики оплати праці внесли Д.М. Карпухін, Л.С. Блехман, Ю.І. Кокін, М.О. Волгін, Б.М. Генкін, Р.П. Колосова, В.Д. Ракоти, Р.А. Яковлєв, Г.Е. Слезінгер, а також зарубіжні дослідники М. Армстронг, Р. Барр, Г. Гросман, А.М. Маршал, Н.Х. Мескон, Ф. Хедоуорі, Р. Дж. Еренберг та інші.

Слід відзначити, що більшість  дослідників основну увагу приділяють організації оплати праці безпосередньо  на підприємстві, тобто на мікрорівні. Відзначається значна роль держави  в регулюванні оплати праці. Однак  відсутній комплексний підхід до аналізу системи організації оплати праці як цілісної моделі, що формується на різних рівнях економіки. На сучасному етапі в Україні відсутні науковообґрунтовані засади державної політики щодо оплати праці. Відсутній документ концептуального характеру, який би визначав загальну соціальну політику держави, в тому числі і в сфері доходів та оплати праці. Це зумовило вибір теми дипломної роботи, обґрунтування її мети і задач.

Мета і задачі дослідження. Метою дипломної роботи є розвиток теоретичних основ щодо організації оплати праці в ринкових умовах, розробка науково-методичних і науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання форм і систем організації оплати праці та механізму її регулювання в Україні.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

– дослідити теоретичні основи визначення заробітної плати як економічної категорії;

– обґрунтувати сучасні методологічні засади організації оплати праці в умовах ринкової економіки;

– здійснити аналіз формування правових засад регулювання оплати праці в Україні;

– проаналізувати рівень, динаміку заробітної плати в економіці України, виявити існуючі тенденції та проблеми її організації;

– узагальнити європейський досвід організації оплати праці та надати рекомендації щодо його застосування в Україні;

– обґрунтувати концептуальні засади удосконалення організації оплати праці в Україні.

Об’єктом дослідження є організація оплати праці в Україні в ринкових умовах.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм оплати праці в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ірпені, Київської області в сучасних умовах розвитку України.

Методи дослідження. Методологічною основою дипломної роботи є фундаментальні положення економічної теорії та праці вчених-економістів з проблем економіки праці і соціально-трудових відносин. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України з питань оплати праці, матеріали Державного комітету статистики України і Київського обласного управління статистики, звітні показники Управління Пенсійного фонду України в місті Ірпені, результати соціологічних досліджень.

Для вирішення  поставлених у роботі задач були використані діалектичний метод  наукового пізнання та загальнонаукові  методи дослідження: комплексного аналізу і синтезу, формальної і діалектичної логіки (при вивченні сутності категорії “заробітна плата” в умовах ринкової економіки, визначенні механізму організації оплати праці, удосконаленні класифікації чинників формування заробітної плати), узагальнення (при визначені принципів організації оплати праці, дослідженні зарубіжного досвіду оплати праці), статистичного аналізу (при обробці вхідних статистичних даних); порівняльно-економічного аналізу (при вивченні особливостей діючих на підприємствах систем оплати праці).

Наукова новизна отриманих  результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних і методологічних основ та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму регулювання оплати праці в Україні. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення, викладені в роботі, доведені до рівня конкретних рекомендацій, про що свідчить впровадження наукових результатів на державному, регіональному рівнях та на рівні Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ірпені, Київської області.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ  
ОПЛАТИ ПРАЦІ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

 

1.1. Теоретичні підходи щодо визначення економічної сутності заробітної плати

 

Оплата праці є соціально-економічним  явищем, в якому переплітаються інтереси всіх суб’єктів економічної діяльності. Тому вона знаходиться в полі зору практично всіх вчених економістів на протязі всього розвитку економічної науки.

Заробітна плата як економічна категорія належить до найскладніших. Поряд з такими категоріями як прибуток, податки, зайнятість, вона розглядалась майже в усіх провідних концепціях економічної науки. Розуміння сутності заробітної плати тим чи іншим дослідником було обумовлено рівнем розвитку продуктивних сил, характером взаємовідносин між працівником і роботодавцем, рівнем розвитку економічної думки, конкретними історичними умовами діяльності певного дослідника. Впродовж майже трьох століть сформувалися різноманітні економічні теорії заробітної плати та різні підходи до їх класифікації. Найчастіше сучасними дослідниками теорії заробітної плати розглядаються у відповідності до основних наукових шкіл.

Як відзначає відомий  вітчизняний фахівець у сфері  соціально-трудових відносин А.М. Колот, практично всі економічні теорії та їхні течії (від класичної і до сучасних, новітніх) розглядали і розглядають розподільчі відносини як одну з провідних ланок суспільного розвитку, а отже, чільне місце в економічних теоріях завжди посідало дослідження таких категорій як вартість і ціна робочої сили, заробітна плата, винагорода за працю [82].

На основі ретроспективного аналізу різних концепцій економічної  науки автором здійснено класифікацію теорій заробітної плати та їх сутності, яка представлена в табл. 1.1 [18].

Таблиця 1.1

Основні теорії заробітної плати в  рамках  
провідних наукових шкіл економічної науки

Наукові школи та теорії заробітної плати	Сутність  теорії заробітної плати	Основні наукові праці
1	2	3
1. Класична політична  економія.
1.1. Теорія “природної  ціни праці”.	Заробітна плата –  це природна ціна праці найманого  працівника, яка визначається мінімумом  засобів для існування.	В. Петті “Трактат про податки  та збори”, 1662 р.
1.2. Теорія “фонду заробітної  плати”.	Середній рівень оплати праці в конкретній країні та в певних історичних умовах визначається співвідношенням фонду заробітної плати до чисельності працівників. Фонд заробітної плати – це частина оборотного капіталу, яка направляється для найму робочої сили.	А. Сміт “Дослідження про  природу та причини багатства народів”, 1776 р.; Д. Рікардо “Начала політичної економії та оподаткування”, 1817 р. Дж. С. Мілль “Основи політичної економії”, 1848 р.
1.3. Теорія “залізного  закону заробітної плати”.	Під впливом попиту на працю та її пропозиції, заробітна  плата завжди зводиться до фізично необхідного мінімуму засобів для існування.	Ф. Ласаль “Лист до загального германського робітничого союзу”, 1867 р.
2. Марксистська політична  економія. Теорія “ціни робочої  сили”.	Заробітна плата  – це не ціна праці, а ціна робочої сили, яка визначається вартістю фонду життєвих благ, необхідних працівнику та його сім’ї для нормального існування.	К. Маркс “Капітал” том І, 1867 р.
3. Маржиналістьска та  неокласична економічна теорія.
3.1. Теорія “права на  залишкову продукцію”.	Заробітна плата – це частина вартості виробленої продукції, яка залишається після оплати всіх, окрім праці, чинників виробництва і яка належить працівникові.	У. Джевонс “Теорія політичної економії”, 1871 р.
3.2. Гранично-продуктова  теорія розподілу та теорія граничної продуктивності.	Ціна будь якого чинника  виробництва, у тому числі і праці, визначається розміром граничного продукту, створеним даним чинником. В незмінних  технічних умовах збільшення праці  буде приводити в дію закон  спадної віддачі, що проявляється в падінні граничної продуктивності. Заробітна плата визначається граничною продуктивністю праці.	Дж. Кларк “Розподіл багатства”, 1908 р.

 

Продовження таблиці 1.1

1	2	3
4. Кейнсіанство. Концепція “негнучкості заробітної плати”.	Заробітна плата формується не під впливом попиту і пропозиції на ринку праці, а в ході колективних переговорів. Заробітна плата є “негнучкою” в бік зниження, що обумовлено: протидією профспілок, закріпленням у колективних угодах фіксованих ставок і окладів на певний термін, індексацію заробітної плати.	Дж. Кейнс “Загальна теорія зайнятості, відсотку і грошей”, 1936 р.
5.Інституціоналізм
5.1. Теорія “людського  капіталу”.	Людський капітал –  це сукупність сформованих і розвинених внаслідок інвестицій умінь та здібностей працівника (в вигляді освіти, кваліфікації, здоров’я, здатності до адаптації тощо). Заробітна плата є формою доходу на людський капітал.	Г. Шульц “Інвестиції в людський капітал” 1961 р. Г. Беккер “Людський капітал: теоретичний та емпіричний аналіз”, 1964 р.
5.2. “Контрактна” теорія  заробітної плати.	Розмір заробітної плати  визначається договірною силою, тобто  боротьбою між підприємцями та профспілками в ході переговорів про рівень заробітної плати.	Г. Гросман Р. Хол
5.3. Теорія “невидимого  рукостискання”.	Існує неоголошена угода між підприємцями і висококваліфікованими працівниками про встановлення заробітної плати на високому фіксованому рівні, що дає змогу працівникам мати стабільний доход, а підприємцям уникнути плинності кадрів.	А. Оукен “Ціна і кількість. Макроекономічний аналіз”, 1980 р.

 

Представниками англійської класичної  політекономії обґрунтувано дві теорії заробітної плати – теорію природної ціни праці та фонду заробітної плати. Під природною ціною послуг праці В. Петті, А. Сміт мали на увазі такий рівень заробітної плати, який необхідний для фізичного існування, тобто мінімальну винагороду, яку повинні отримувати працівники для забезпечення власного існування та утримання сімей [134, с. 237; 135, с. 499].

Класики в основному поділяли теорію Мальтуса, яка встановила жорстку залежність рівня заробітної плати і зростання населення від продовольчих ресурсів суспільства. Тенденція зниження рівня заробітної плати нижче прожиткового мінімуму свідчить, на їхню думку, про перенаселення. Інакше кажучи, вони вважали, що оптимальною є та чисельність населення, за якої заробітна плата відповідає “природній нормі”, тобто прожитковому мінімуму [135, с. 499].