Управління системами оплати праці на підприємстві

 

 

Розглянемо детальніше форми оплати праці та алгоритм їх розрахунку.

Почасова проста оплата праці (ЗП_поч) залежить від тарифної ставки (С), що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду та відпрацьованому часу (Ч), яку можна розраховувати за допомогою формули

          (2.1)

Погодинна оплата праці (ЗП_пог) передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період, яка

розраховується за формулою

 

,          (2.2)

 

де Тд - денна тарифна ставка, грн.;   Чдн - фактично відпрацьований час, дні.

Впровадження погодинної оплати праці передбачено Основними  напрямами соціальної політики України на 1997 - 2000 рр. Планується поступовий перехід, починаючи з 1999 р.,  на погодинну оплату праці із застосуванням мінімального розміру. Це потребує визначення розрахункової бази мінімальних погодинних гарантій в оплаті праці, які розраховуються за формулою

,          (2.3)

 

де  МЗ_р - мінімальна погодинна заробітна плата за рік, грн; МЗ_м - мінімальна заробітна плата за місяць, грн; Н_м - місячна норма тривалості робочого часу, год.

Оплата праці за місячними  посадовими окладами (ЗП_пм)  - використовується щодо працівників, робота яких має стабільний характер  (службовці, спеціалісти, керівники), яка розраховується за формулою

,          (2.4)

де  Т_м - місячний посадовий оклад, грн.; Ч_г- час роботи по  графіку за місяць, год.;  Ч_ф - фактично відпрацьований час, год.

Почасово – преміальна оплата праці (ЗП_пп) – заробіток залежить від тарифної ставки, відпрацьованого часу та премії за досягнення певних кількісних або якісних показників

 

,          (2.5)

 

де  С - тарифна ставка, грн.; Ч - відпрацьований час, год.; П – премія, грн.

Проста – відрядна оплата праці (ЗП_в) - розмір її залежить від кількості виготовленої продукції (виробітку), часу, затраченого на її виготовлення, розцінок, норм виробітку і часу

 

,          (2.6)

 

де Кп - кількість продукції, од.;  Ц - розцінка за одиницю продукції, грн.

Відрядно-преміальна оплата праці (ЗП_вп) передбачає преміювання працівників з урахуванням результатів роботи підприємства і в розмірах, обумовлених у Положенні про преміювання

 

,          (2.7)

 

де  К_п - кількість продукції, од.; Ц - розцінка за одиницю продукції, грн.;

      П –  премія, грн.

Індивідуальна відрядна оплата праці - коли працівник  самостійно, без безпосередньої участі чи допомоги інших працівників виконує ту чи іншу роботу, виробляє продукцію або надає послуги, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку. Заробіток такого працівника залежить від його індивідуальної праці.

Колективна  відрядна (бригадна )оплата праці (ЗП_кв) – у випадку, коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). Заробіток окремо кожного працівника, члена такого колективу (бригади), залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи

 

,          (2.8)

 

де  С – тарифна ставка, грн.; Ч - відпрацьований час, год.; КТУ – коефіцієнт трудової участі; К_в – коефіцієнт відрядної заробітної плати, який розраховується за формулою:

 

,          (2.9)

 

де В_з – відрядна заробітна плата колективу, грн.;  З_т – заробітна плата по тарифу з урахуванням КТУ, грн.

Непряма відрядна оплата праці (ЗП_нв) - використовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників) і залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують

 

,          (2.10)

 

де С – тарифна  ставка, грн.,  Ч – відпрацьований час, год., К_н – коефіцієнт виконання норми виробітку основними робітниками.

Відрядно-прогресивна  оплата праці (ЗП_пр) - передбачає збільшення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг протягом встановленого робочого дня, зміни, яка розраховується за формулою

 

,          (2.11)

 

де  Н_о – встановлена норма виробітку, од.;    Ц_о – встановлена розцінка, грн.;  НП -  виробництво понад норму; Ц_п – прогресивно зростаюча розцінка, грн.

Акордна оплата праці - заробітна плата нараховується за певну виконану роботу. Робота повинна бути виконана в певні терміни, при цьому час, витрачений на виконання дорученої роботи, особливої ролі для нарахування зарплати не відіграє.

Р – розмір заробітної плати залежить від певних показників (результатів роботи, що заохочуються) та відсотку від виручки, товарообігу, доходу, прибутку, яка розраховується за формулою

 

,          (2.12)

 

де Д -  результат роботи (виручка від реалізації тощо); Р -  % від виручки, товарообігу, доходу, прибутку.

Найбільшого застосування знаходить ця система оплати праці на підприємствах роздрібної та оптової торгівлі здебільшого суб`єктами малого бізнесу.

Таким чином, форма та системи оплати праці встановлюються підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою (регіональною) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити це питання з профспілковим органом, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

 

 

 

2.3.  Аналіз та основні  напрямки удосконалення формування  і використання фонду оплати  праці

 

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці до якого включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формах (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат [112]. За складом фонд оплати праці, який розглядається в 1-му розділі роботи, поділяється на три блоки: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати [86, 112].

У плануванні витрат на оплату праці необхідно враховувати дію як зовнішніх та внутрішніх факторів, які представлено на рис. 2.3.

В план має бути включено те, як будуть розвиватися законодавчі  норми і тарифні угоди і  чого від них можна буде чекати.

Планування оплати праці  включає планування фонду оплати праці і середньої заробітної плати. Плановий фонд заробітної плати - це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді. Розрізняють планування фонду заробітної плати за нормативами і детальне планування фонду заробітної плати за елементами його структури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Основні фактори  впливу на процес формування фонду  оплати праці

 

За нормативного планування для визначення розміру розрахункової  величини фонду оплати праці може застосовуватися базовий фонд оплати, що склався у попередньому періоді (році) з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Згідно із Законом “Про оплату праці” [86]  в галузевих угодах мають визначатися умови зростання фондів оплати праці. На галузевому рівні ними можуть бути:  збільшення обсягів виробництва;  підвищення рівня продуктивності праці; зниження витрат на одну гривню собівартості продукції тощо. Норматив приросту цього фонду не може бути більшим одного відсотка за кожен відсоток зростання обсягів виробництва, продуктивності праці або зниження витрат на 1 гривню продукції тощо.

На рівні підприємства під час укладання колективного договору визначається механізм формування і регулювання фонду оплати праці. Регулювання розмірів фонду оплати праці на підприємстві може здійснюватися шляхом установлення  нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці, а також  нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати праці і обсягів продукції, робіт, послуг.

Розміри коштів на оплату праці визначаються на основі нормативів приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцінки діяльності підприємства, або за нормативом на одиницю продукції  у натуральному виразі. Приріст фонду оплати праці доцільно ув'язувати не тільки з показниками, які характеризують обсяги виробництва, а й з основними якісними показниками, зростанням продуктивності праці, зниженням витрат на одну гривню продукції.

Фонд оплати праці на основі нормативів його приросту обчислюється за формулою:

 

,           (2.13)

 

де ФОП _баз - фонд оплати праці у попередньому періоді (базисний), грн.;

     Н₁, H₂, Н₃ - нормативи приросту фонду оплати праці відповідно до приросту обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції, грн.; Е₁, Е₂, Е₃ - відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивності праці, зниження витрат на одну гривню продукції, грн.

У тих випадках, коли структура  продукції, що випускається, однорідна за своїм складом і має досить стійкий характер, що виключає можливість різкої зміни частки у загальному обсязі зарплатоємних видів продукції, використовують рівневий норматив для розрахунку фонду оплати праці:

 

,          (2.14)

 

 

  де Н - норматив фонду оплати праці на одиницю продукції у натуральному виразі або на одиницю обсягу, прийнятого для обчислення продуктивності праці; О - обсяг виробництва.

Поелементний розрахунок заробітної плати здійснюється за категоріями  працівників. Найбільш трудомістким є визначення планового фонду оплати праці працівників. Його планування здійснюється за такими напрямами: планування годинного, денного і місячного (квартального, річного) фондів (рис. 2.4).

 

 

 

Рис. 2.4. Основні етапи визначення планового фонду заробітної плати на підприємстві

 

Годинний фонд охоплює всі види оплат за фактично відпрацьований час і складається із заробітної плати за відпрацьований час за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і почасовикам, доплат за умови та інтенсивність праці, за роботу в нічний час, незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів і надбавки за професійну майстерність.

Денний фонд охоплює годинний фонд заробітної плати,  а також доплату підліткам за скорочений робочий день і оплату перерв для годування дітей. Місячний (квартальний, річний) фонд складається з денного фонду заробітної плати, оплати чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов'язків, доплати за вислугу років і вихідної допомоги, заробітної плати працівників, відряджених на інші підприємства або на навчання.

Планові фонди заробітної плати  відрізняються від звітних, оскільки останні передбачають виплати, пов'язані  з недостатнім рівнем організації праці і відхиленням від нормальних умов роботи  (оплата внутрішньозмінних простоїв і понаднормових робіт, оплата цілоденних простоїв та ін.).

У фонд прямої заробітної плати працівників  включаються суми коштів, нараховані за відрядними розцінками працівникам-відрядникам і за тарифними ставками – працівникам - почасовикам. Фонд прямої заробітної плати основних працівників-відрядників можна визначити, виходячи із виробничої програми і витрат по оплаті праці на одиницю продукції. На підприємствах часто застосовується метод визначення прямого фонду заробітної плати основних працівників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції. При цьому трудомісткість необхідно визначати з урахуванням відсотка її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Помноживши кількість нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку і підсумувавши результат, одержуємо основний фонд заробітної плати працівників-відрядників.

Прямий фонд заробітної плати допоміжних працівників-відрядників розраховується так само, як і для основних працівників-відрядників, але при цьому враховується обсяг допоміжних робіт. Розрахунок прямого фонду працівників - почасовиків здійснюється залежно від чисельності працівників, їх тарифної ставки і кількості робочих днів у плановому періоді.

Крім основного фонду заробітної плати працівників, необхідно також  визначити премії, доплати, що входять  до складу годинного, денного і річного  фондів. Сума премій відрядникам і  почасовикам визначається на основі чинних преміальних положень на підприємствах. Розрахунок премій здійснюється на основі таких показників: кількості робітників, які оплачуються за преміальною системою; заробітної плати за відрядними розцінками або тарифними ставками;  показники, за які преміюються працівники.

Оскільки різні групи працівників  преміюються за різні показники, розміри премій визначаються за кожною групою працівників, які преміюються  за одні й ті ж самі показники.