Ефективність функціонування монетарної політики в Україні

Крім того, основним фактором стримування інфляції споживчих  цін протягом усього звітного року залишався низький сукупний попит  в економіці внаслідок падіння  реального наявного доходу і реальної заробітної плати населення, а також зниження промислового виробництва.

 

 

Рис. 2.2. Динаміка цін за період 2008-2010рр., %

 

На відміну  від 2008 року, коли основними факторами  прискорення інфляції були підвищення цін на газ для економіки та зростання тарифів для населення, у 2009 та 2010 році найбільший вплив на інфляційні процеси мало подорожчання продовольчих товарів унаслідок подорожчання продовольчих товарів на світових ринках (табл.2.3). Суттєвий вплив на індекс інфляції мало зниження реальних доходів населення, що було спричинено фінансовою кризою.

Важливим фактором зростання  ІСЦ стало стрімке підвищення цін виробників, у тому числі цін  у виробництві харчових продуктів, яке поступово переносилося на споживчі ціни.

В цілому, інфляційний  розвиток у 2010 році характеризувався уповільненням темпів зростання споживчих цін. Вперше з 2003 року річна інфляція знизилася до однознакового рівня (9.1% порівняно з 12.3% у 2009 році) [36]. Визначальний внесок у зростання споживчих цін у 2010 році здійснили ціни на продукти харчування та безалкогольні напої  та підакцизні товари. Інфляція попиту, яка характеризує вплив макроекономічної політики, не мала вирішального впливу на динаміку інфляційних процесів.

 

Таблиця 2.3

Індекси цін (у  відсотках до грудня попереднього року)

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Індекс споживчих  цін	122,3	112,3	109,1
Продовольчі товари	124,5	110,9	110,6
Непродовольчі товари	128,2	108,2	102,2
Послуги
Індекс цін  виробників промислової продукції	123,0	114,3	118,7
Добувна промисловість	122,3	111,2	144,4
Обробна промисловість	118.4	117.4	117,1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	142,2	103,9	112,5

 

Індекс цін виробників промислової продукції у 2008 році становив 123,0%. Динаміка індексу цін  виробників протягом 2008 року визначалася зовнішнім та внутрішнім попитом металопродукцію, динамікою світових цін на нафту та нафтопродукти. Підвищення цін відбулося за всіма видами промислової діяльності.

У 2009 році індекс цін виробників  промислової продукції  становив 114.3% [35]. Протягом звітного року динаміка цін виробників промислової продукції була нерівномірною. Упродовж 2009 року найбільше зростання цін спостерігалось у виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення, хімічному виробництві ,  виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 20,3%), а також у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів.

Пожвавлення кон’юнктури  світових товарних ринків стимулювало  зростання індексу цін виробників у 2010 році на 18.7%. Зокрема, зростання міжнародних котирувань на нафту, що триває з II півріччя, визначало підвищення цін у галузях, пов’язаних з видобуванням нафти та виробництвом нафтопродуктів . Одночасно, зростання світових цін на метали позначилося на підвищенні цін у видобуванні металевих руд та металургії (на 59.0% та 22.7% відповідно). Загалом, найбільші внески у зростання промислових цін здійснили галузі видобувної промисловості, харчової промисловості  та металургії .

У 2007 році поліпшилася  ситуація на ринку праці завдяки  позитивному розвитку економіки, що створило умови для забезпечення повнішої зайнятості населення та підвищення ефективності використовування робочого часу.

Рівень зареєстрованих безробітних зменшився 3,2 % у 2006 році до 2,8% і порівняно з відповідним  періодом попередніх років був найменшим.

 

 

Рис. 2.3. Рівень зареєстрованого безробіття (у % до працездатного населення)

У 2007 році спостерігалися позитивні зрушення на ринку праці, які характеризувалися скороченням  чисельності вивільнення працівників, зниженням рівня безробіття в містах та в сільській місцевості, зменшенням навантаження на вільні робочі місця, а також зростанням чисельності працевлаштованого незайнятого населення.

Протягом 2008 року динаміка на ринку праці відповідала  економічному розвитку та протягом року зазнала суттєвих змін. На початку 2008 року спостерігалося скорочення чисельності зниження рівня безробіття, зменшення навантаження на вільні робочі місця, а також зростання чисельності працевлаштованого незайнятого населення. Наприкінці 2008 року суттєво скоротився попит на робочу силу, тому погіршилися основні показники ринку праці. Рівень зайнятості населення становив 72,3%.  Рівень зареєстрованого безробіття на кінець 2008 року становив 3,0% населення працездатного віку. Приріст зареєстрованого безробіття відбувся в основному за рахунок безробітного сільського населення [34].

Протягом 2009 року спостерігалась поступова стабілізація ситуації на ринку праці, що характеризувалося  зниженням рівня зареєстрованого  безробіття, зменшенням навантаження на вільні робочі місця. Водночас попит на робочу силу залишався на невисокому рівні внаслідок низької економічної активності. Середньооблікова чисельність штатних працівників підприємств, установ та організацій у 2009 році мала тенденцію до скорочення і за рік знизилась на 6.5%. Середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15–70 років за 2009 рік становила 22.2 млн. осіб, з яких 20.2 млн. були зайняті економічною діяльністю. Решта 2.0 млн. були безробітними особами. Рівень зайнятості населення становив у віці 15–70 років – 63.3%, а в працездатному віці1 – 71.6% [35].

Чисельність зареєстрованих безробітних на 1 січня 2010 року становила 531.6 тис. осіб, або 27.1% від усіх безробітних  працездатного віку (за методологією МОП). Із них допомогу по безробіттю отримували 76.9%. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні порівняно з 1 січня 2009 року зменшився на 1.1 процентного пункту і на 01.01.2010 р. становив 1.9% населення працездатного віку.

Рівень зареєстрованого безробіття в Україні до кінця грудня 2010 року становив 2% населення працездатного віку. У листопаді цей показник становив 1,6%, жовтні - 1,4%, вересні - 1,5%, повідомила Державна служба статистики. Зокрема, у ІV кварталі 2010 року відбулись зміни в тенденціях минулого періоду: рівень зареєстрованого безробіття підвищився, а зростання реальних наявних доходів населення дещо призупинилось порівняно з попереднім кварталом. Так, рівень зареєстрованого безробіття у ІV кварталі зріс до 1.7% проти 1.4% у попередньому кварталі та 1.8% у ІV кварталі 2009 року.

В цілому ж за 2010 рік  реальна заробітна плата зросла на 10.2% порівняно з 2009 роком проти  її зменшення на 9.2% в 2009 році. В реальному  вимірі розмір сезонно скоригованої середньої заробітної плати на кінець року відповідав січню 2008 року. Зростання номінальної заробітної плати супроводжувалось зменшенням заборгованості по її виплаті.

Отже, на розвиток економіки  в 2008-2010рр. спочатку істотно вплинули законодавчі зміни, спрямовані на посилення  соціалізації економічної політики, а потім погіршення кон’юктури на світових ринках у зв’язку з фінансовою кризовою.

Певною мірою на інфляцію 2008 р. вплинула несприятлива дія чинників зовнішнього походження, зокрема, загальносвітові  тенденції до зростання цін на енергоносії та продовольство. На індекс споживчих цін також істотно вплинуло зростання цін виробників промислової продукції на.

Проте головні причини  інфляції криються насамперед у накопиченні  макроекономічних дисбалансів, зумовлених неефективним управлінням економікою впродовж останніх років. Невідповідність темпів зростання зарплати та продуктивності праці впливало на ціни з боку пропозиції внаслідок збільшення вартості трудових ресурсів. А неадекватність співвідношення зростання ВВП та доходів населення – на ціни з боку попиту. Ситуацію погіршувала неоптимальна структура економічного розвитку. За достатньо високих обсягів промислового виробництва основний внесок у це зростання мали галузі, діяльність яких обмежено пов’язана з наповненням внутрішнього ринку товарами та послугами. Так, машинобудування має 3,7% внеску, металургія – 2 %. Натомість внесок харчової промислової становить лише 1.%, а легкої – взагалі є нульовим [36]. Також значна частина додаткових бюджетних виплат була отримана громадянами з низьким рівнем доходів і спрямовувалася ними насамперед на купівлю продовольчих товарів, одягу тощо, які займають значну питому вагу в структурі споживчого кошика, що застосовується для обрахунку інфляції.

Для того, щоб з’ясувати  причини дисбалансів, які виникли в макроекономічному розвитку України в 2008, 2009 та 2010 роках, необхідно проаналізувати стан грошово-кредитної системи, яка грає вирішальне роль у  розвитку макроекономічних процесів. Аналіз монетарних показників допоможе зрозуміти основні причинно-наслідкові зв’язки між макроекономічною та грошово-кредитною політикою.

 

 

2.2. Оцінка тенденцій  монетарних показників

 

Загальновизнаним фактом є те, що монетарні показники містять інформацію, яка потенційно важлива для ухвалення рішень монетарної політики, спрямованих на підтримку збалансованого економічного зростання. Отже, всі центральні банки ретельно аналізують монетарні показники на регулярній основі.

Інформація, що міститься в монетарному розвитку, може розглядатися окремо від спектру економічних гіпотез, розташованих від структурного пояснення інфляційного процесу, коли гроші відіграють домінантну роль, до тлумачення грошей як підсумкового індикатора, який не бере участі у причинно-наслідкових процесах визначення рівня цін. Крім того, монетарні показники несуть додаткову інформацію про майбутню цінову динаміку, яка не міститься в інших макроекономічних індикаторах.

Формування грошово-кредитної політики зумовлює необхідність детального розгляду питань збалансованості попиту і пропозиції грошової маси з реальними доходами щодо забезпечення фінансової стабілізації і стимулювання економічного зростання [38]. Слід зазначити, що обсяги грошової маси не завжди опосередковують відтворювальні пронеси на макрорівні. Частина її спрямовується на покриття внутрішнього боргу, обслуговування тіньового обороту, участь у процесах, пов'язаних із формуванням фіктивного капіталу.

Вилив грошових імпульсів  на реальні економічні процеси - одне з найскладніших і найсуперечливіших питань сучасних монетарних концепцій, а виняткова складність господарського механізму спонукає шукати лише найстійкіші закономірності. Відтак проблема особливостей формування та розміщення грошової маси є досить актуальною з огляду на відповідне забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку та підвищення ефективності грошово-кредитної політики в цілому. В процесі дослідження, яке засноване на обчисленні як доволі вживаних, так і низки додаткових, нових показників, проаналізуємо окремі тенденції формування та розміщення грошової маси, характерні для економіки нашої країни [39].

Основні показники наявної  грошової маси в обігу в Україні  у 2008- 2010 рр., наведено в таблиці 2.4. Насамперед, необхідно звернути увагу на певні тенденції, що позначилися на динаміці грошових агрегатів та їх складових. Характерною ознакою періоду 2008-2009 pp. є стійке зниження обсягів номінальної грошової маси, обчисленої за агрегатами М2 та М3[35]. При цьому грошова маса за агрегатами М1 та М0 зростала на протязі 2008-2010 років.

Таблиця 2.4

Показники грошового  обігу в Україні в 2008-2010 рр.

Показники	2008	2009	2010
Наявна грошова маса в обігу, млн. грн.:
Гроші поза банками (М0)	154759	157029	182990
порівняно з  попереднім роком, %	139,3	101,47	116,53
Грошова маса (М1)	225127	233748	289894
порівняно з  попереднім роком, %		103,83	124,02
Грошова маса (М2)	512527	484772	596841
порівняно з  попереднім роком, %		94,58	123,12
Грошова маса (М3)	515727	487298	597872
порівняно з  попереднім роком, %	130,2	94,49	122,69
ВВП, млн. грн.	948056	913345	1085935
порівняно з  попереднім роком, %		96,34	118,9
Грошова база (Mh)	186671	194965	225692
М0/ Mh	0,83	0,81	0,81
Рівень монетизації=М3 / ВВП , %:	48,09	54,03	55
Грошовий мультиплікатор – m2 = М2/ Mh	2,75	2,49	2,64
Грошовий мультиплікатор – m3 = М3/ Mh	2,76	2,50	2,65
Показник “фінансової  глибини” – (М2-М1)/ВВП,%	0,30	0,27	0,28
Швидкість обертання  грошової маси	2,19	1,82	-