Ефективність функціонування монетарної політики в Україні

В Україні динаміка реального  ВВП протягом 2008-2010 рр. змінювалась за умов зниження показника фінансової глибини із  30% у 2008 до 27% у 2009 році та збільшення у 2010 до 28%, збільшення обсягів грошової бази та підвищення рівня монетизації – із 54 до 55. Показник “фінансової глибини” введений Світовим  банком у 1980-х роках для відображення зв’язку між насиченістю економіки грошима, розвиненістю фінансової та грошово-кредитної системи,  з одного боку, і темпами економічного зростання – з іншого. Необхідно зазначити, що  зміни пропозиції грошей повинні узгоджуватися з динамікою ВВП та відповідними інфляційними процесами.

Обсяг готівкових коштів в обігу поза банками на кінець 2008 року становив 154,8 млрд. грн. і збільшився на 39,3% в порівнянні з 2007 роком. Зростанню обсягу готівки переважно сприяло підвищення рівня державних соціальних гарантій та заробітної плати населенню. Крім  того, посилення напруженості на світових фінансових ринках і штучно спровокована недовіра до окремих банків спричинили у  жовтні 2008 року відплив коштів із банківської системи. Частка готівкових коштів поза банками у структурі грошової маси за 2008 рік зросла на 2% до 30% [34].

Cкладна економічна  ситуація в Україні протягом 2009 року впливала на показники  готівкового обігу і зокрема на обсяг готівки в обігу. За станом на кінець 2009 року обсяг готівки в обігу становив 170,5 млрд. грн., у тому числі в позабанківському обігу знаходилося 157,0 млрд. грн., в касах банків залишки готівки становили 13.5 млрд. грн. За 2009 рік обсяг готівкових коштів в обігу поза банками зріс на 2,3 млрд. грн. порівняно з початком року, що в основному було зумовлено випуском у грудні готівки на суму 9.1 млрд. грн. Протягом 2009 року у структурі грошової маси відбулося зростання частки готівкових коштів поза банками за 2009 рік на 2.,2 процентного пункту – до 32.2%

Обсяг готівки поза банками за 2010 рік збільшився на 16,5%, тоді як загальний обсяг депозитів за цей період збільшився на 26,3% [36].

Досить важливим є  дослідження каналів формування грошової маси, оскільки вони безпосередньо впливають на ефективність грошово-кредитної політики. Слід зазначити, що в економічно розвинутих країнах грошові агрегати зростають за рахунок ефекту мультиплікації грошової бази.

Про стриманий характер грошово-кредитної політики у 2008 році свідчить помірна динаміка зростання показника монетарної бази, обсяг якої збільшився на 31,6% (у 2007 р. – на 46%) – до 186,7 млрд. грн. Показник приросту монетарної бази в річному вимірі має тенденцію до уповільнення, починаючи з жовтня 2007 року.

Національний банк України  за станом на кінець грудня 2008 р. забезпечив дотримання кількісного критерію ефективності за монетарною базою (не більше 190 млрд. грн.) програми “Стенд-бай”, яка підтримується Міжнародним валютним фондом.

В умовах напруженої ситуації на грошово-кредитному ринку протягом більшої частини 2008 р. панувала тенденція і до уповільнення темпів зростання грошової маси. Навіть у грудні, коли був зафіксований найбільший місячний показник приросту грошової маси в минулому році (6,6%), показник приросту грошової маси в річному вимірі характеризувався тенденцією до зниження. Загалом у 2008 р. грошова маса збільшилася на 30,2% порівняно з 2007 р.

Проте грошово-кредитна політика Національного банку в 2008 році не була спрямована на механічне обмеження грошової пропозиції. Головною метою монетарних заходів було досягнення якісних ефектів, які б, з одного боку, впливали на причини, а не на наслідки поглиблення тих або інших ризиків, а з іншого – створювали передумови для досягнення стабільності на грошово-кредитному ринку в середньо- та довгостроковій перспективі.

Зменшення обсягу депозитів  відповідним чином позначилося  на динаміці грошової маси, обсяг якої в 2009 році зменшився на 5,5%, або 28,4 млрд. грн., – до 487,3 млрд. грн. Приріст іншої вагомої складової “широких” грошей – готівки поза банками був додатним. У 2009 році готівка поза банками збільшилася на 1,5%, або на 2,3 млрд. грн., – до 157,0 млрд. грн. Слід зазначити, що на її приріст суттєво вплинули показники грудня, коли готівка поза банками збільшилася одразу на 6,2%, що зумовило збільшення частки готівки в структурі грошової маси в 2009 році з 30% до 32,2% [35].

Зниження обсягу грошової маси в умовах збільшення обсягу монетарної бази є характерним відображенням функціонування грошово-кредитного ринку в умовах кризи. Значення грошового мультиплікатора протягом 2009 року знизилося з 2,76 до 2,50, що відображало як відплив коштів із депозитних рахунків банків упродовж останнього кварталу 2008 та першого кварталу 2009 року, так і зменшення кредитної активності банків.

Швидкість обертання грошей уповільнилась до 1,82 на кінець 2009 року  порівняно з 2, 08 на початок 2009 року при зростанні розрахункового рівня монетизації економіки до 54,83 порівняно з 48,09% на початку року.

Грошово-кредитна політика Національного банку в 2009 році була спрямована на створення передумов для стабільності грошово-кредитного ринку.

Відновлення банківських  депозитів сприяло зростанню  грошової маси, обсяги якої починаючи  з лютого 2010 року (крім незначного сезонного зниження в листопаді) демонструють помісячний приріст. За результатами 2010 року обсяг грошової маси збільшився на 22,7%, тоді як протягом 2009 року він зменшився на 5,5%. Швидші темпи приросту грошової маси порівняно з монетарною базою (15,8%) забезпечувалися активізацією дії механізму мультиплікації коштів. Значення грошового мультиплікатора збільшилося з 2,5 на початок  2010 року до 2,6 на кінець (тоді як за 2009 рік він знизився на 9,5%). Мультиплікативний ефект розширення грошової пропозиції банківською системою забезпечувався за рахунок більш швидкого приросту депозитної складової грошової маси порівняно з готівковою.

Відновлення в 2010 році коррахунків  банків до належного рівня призвело до прискорення зростання монетарної бази, обсяг якої за рік зріс на 15,8%, тоді як за попередній – лише на 4,4% [36].

Розрахункові дані свідчать про вкрай низькі темпи зростання в нашій країні мультиплікованої грошової маси порівняно з грошовою базою, складовими якої є резервні кошти (R) та готівка (С). Так, обсяги мультиплікованих грошей Мs₂ та Ms₃ в Україні не перевищують 50% обсягу готівки, тоді як у США обсяг готівки порівняно з обсягами мультиплікованої маси становить лише 8%.

Значення мультиплікаторів грошової бази М₂/Mh  та М₃ /Mh у США становлять відповідно 8,48 та 12,45 порівняно з 2,64 та 2,65 в Україні в 2010 році. Проте незважаючи навіть на певну тенденцію до зростання грошового мультиплікатора в Україні у 2010 році, рівень його все ще залишається доволі низьким.

Отже, якщо в економічно розвинутих країнах обсяги грошової маси збільшуються за рахунок ефекту мультиплікації, то в Україні протягом  2008 року гроші вливаються в економіку переважно шляхом купівлі волюти в експортерів, котрі фактично почали перетворюватися на "перших утримувачів" грошей, тобто за ними закріплюються функції перших кредиторів. Головним каналом випуску коштів у обіг є валютний ринок.

Аналіз грошово-кредитної  політики передбачає також дослідження  процесу використання інших монетарних інструментів НБУ, серед яких обов’язкове резервування коштів, процентні ставки, рефінансування банків, валютно-курсова політика та операції з цінними паперами.

Процентна політика Національного банку України  упродовж 2008 року проводилася адекватно  до ситуації на грошово-кредитному ринку. Враховуючи певне посилення інфляційних процесів у 2008 році, а також необхідність посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку спрямовувалася на унеможливлення розгортання інфляційних процесів у економіці. З метою стримування інфляційного тиску НБУ протягом року двічі підвищував облікову ставку спочатку з 8 до 10 %, а потім до 12%.

  Таблиця 2.5

Окремі показники  діяльності банківської системи

З метою зниження монетарного тиску на ціни Національний банк України в 2008 року забезпечував розмір процентних ставок за активними  операціями Національного банку  України на позитивному рівні щодо рівня інфляції; а також активізував роботу із залучення коштів банків (у тому числі за депозитними сертифікатами).

Для забезпечення виконання Основних засад грошово-кредитної  політики на 2009-2010 рік Національним банком України використовувався широкий спектр відповідних монетарних інструментів та механізмів [31].

З урахуванням  чинників, які впливали на стан грошово-кредитного ринку, Національний банк України протягом 2009-2010 року зважено застосував рестрикційні заходи.

Протягом 2009 року обов'язкові резерви використовувалися Національним банком України як один із монетарних інструментів ефективного управління грошово-кредитним ринком та регулювання обсягів грошової маси в обігу.

Для стимулювання проведення банками депозитно-кредитних  операцій у національній валюті з 05.01.2009 р. було посилено вимоги до формування банками обов'язкових резервів, зокрема нормативи обов'язкового резервування за строковими коштами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті було збільшено з 3 до 4%, а за коштами юридичних та фізичних осіб в

іноземній валюті на вимогу – з 5 до 7%. Нормативи формування обов'язкових резервів за строковими коштами та коштами на вимогу юридичних  та фізичних осіб у національній валюті залишилися на нульовому рівні. Із 01.02.2009 р. задля сприяння залученню банками коштів на зовнішньому ринку в умовах зниження ліквідності й необхідності виконання зовнішніх зобов'язань норматив обов'язкового резервування за коштами, які залучено банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезидентів, було знижено до 2%. [35].

Протягом 2009 року процентна політика Національного  банку України проводилася відповідно до ситуації на грошово-кредитному ринку  і спрямовувалася на утримання вартості грошей на позитивному рівні щодо інфляції з метою стимулювання повернення коштів у банківську систему, нівелювання девальваційного тиску та інфляційних ризиків.

Національний  банк України відповідно до зниження інфляційного тиску та стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку  коригував процентні ставки.

Зокрема, протягом червня – серпня двічі знижувалась облікова ставка, яка визначалась як базова ставка щодо інших процентних ставок Національного банку України. Так, у 2009 році спочатку  було знижено розмір облікової ставки з 12,0 до 11,0% річних, а  потім до 10,25% річних.

Упродовж 2009 року середньозважена процентна ставка за всіма інструментами рефінансування знизилася на 4,3 % (з 17,0% річних у січні  до 12,7% річних у грудні).

Отже, грошово-кредитна політика НБУ на протязі 2008-2010 рр. здійснювалася  у відповідності з  наміченими тенденціями до відновлення економічного зростання в Україні. По-перше,  до кризовий період 2008 року відбувалося насичення економіки грошима шляхом щорічного зростання як загальної грошової маси, так і всіх її агрегатів. Проте, на відмінну від попередніх років,  спостерігалася позитивна тенденція в структурі грошової маси. Починаючи з 2009 року грошова маса скоротилася у зв’язку з відтоком депозитів з банківської системи та пониженням довіри населення до банківської системи, при цьому грошова маса поза банками зростала. З метою підвищення ліквідності банківської системи   відбувалося поступове зниження нормативу обов’язкового резервування коштів банків у НБУ. Зміна облікової ставки НБУ залежала від інфляційним процесів та цілей НБУ , тому мала тенденцію до зростання у 2008 році, а потім стрімко понижувалася на протязі 2009-2010 рр. Також необхідно відмітити тенденції в розміщенні грошової маси. В до кризовий період відбулося зростання довіри до банківського сектору з боку населення, що сприяло зростанню зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб. Вимоги банків за наданими кредитами також щорічно зростали. Проте починаючи з 2009 року під впливом світової фінансової кризи відбулися значні негативні зміни у діяльності банківської системи.  Пониження довіри населення до банків спричинило відтік депозитів, а зростання курсу долара США призвело до масштабного неповернення кредитів суб’єктами господарювання. На протязі 2010 року НБУ використовувало інструменти, які допомогли стабілізувати ситуацію в банківській системі та на валютному ринку.

2.3. Аналіз ефективності  використання інструментів грошово-кредитної  політики  в Україні

У період фінансової нестабільності набуває неабиякого значення якість рішень НБУ та ефективність монетарної політики в цілому.

Є декілька підходів до аналізу даного поняття, зокрема, за одним із них, ефективність грошово-кредитної політики визначається рівнем досягнення збалансованості попиту і пропозиції грошей як головної умови зміцнення національної валюти [52].

За іншим  підходом, це є відсутність в економіці  бумів і спадів, наявність стабільного розвитку і передбачуваної ситуації на грошових ринках, що досягається заходами монетарної політики [52]. Найбільш поширеним критерієм ефективності грошово-кредитної політики є відповідність одержаних результатів поставленим цілям.