Операцii банкiв Украiни на валютному ринку

Гістерезис - це така властивість відкритих динамічних систем, коли минулі зміни керуючого параметра породжують ефект післядії, тобто стійку реакцію в поведінці системи в майбутньому, коли дія керуючого чинника вже закінчилась [82].

У процесі формування експорту ефект  гістерезисну дуже яскраво проявляється в разі стрімких коливань валютного курсу. Цей ефект може позитивно або негативно впливати на торгівельний баланс залежно від динамічних параметрів процесу.

Поточна ситуація в Україні (з огляду на 5-ти відсоткову ревальвацію гривні у квітні 2005 року) є класичною для прояву гістерезисну і потребує його ретельного дослідження.

У зовнішній торгівлі стійкі наслідки тимчасових шоків валютного курсу  зумовлюються з існуванням неліквідних, так званих „потоплених" витрат (sunk costs), які несуть підприємства, забезпечуючи вхід на експортні ринки (витрати входу - entery costs), або згортання своєї експортної діяльності (витрати виходу - exit costs). Витрати входу пов`язані з інвестиціями в канали збуту, рекламу, контрактні стосунки із споживачами та інші дії щодо захоплення ринку. Як правило, за рахунок витрат входу створюються певні специфічні для підприємства активи, які не можна повернути або перенести у інше місце. Якщо внаслідок несприятливої зміни курсу національної валюти діяльність експортера стає нерентабельною і приймається рішення про вихід із даного ринку, інвестиції у вхідні витрати втрачаються. Таким чином, через існування витрат входу і виходу закон однієї ціни на практиці не виконується. Тому взаємозв`язок між валютним курсом і обсягом експорту складніший, ніж у моделях, побудованих на цій теоретичній передумові.

Коли національна валюта тимчасово  девальвує, вхід на зовнішні ринки може бути вигідним для певних підприємств  - потенційних експортерів, навіть за наявності вхідних витрат. Якщо вони увійшли на зовнішній ринок і розпочали експортну діяльність, а курс у подальшому повернувся до свого початкового рівня, експорт може залишитися рентабельним і підприємства продовжують експортувати, доки доходи покривають змінні витрати. З огляду на гостру конкурентну боротьбу на зовнішніх ринках необхідно врахувати й те, що навіть у випадку недостатньої прибутковості продажу підприємство може залишатися на ринку, оскільки повернення на ринок у майбутньому (за сприятливих змін валютного курсу) потребуватиме додаткових витрат порівняно з витратами фірм, уже присутніх на ринку. Якщо і вдасться забезпечити достатні обсяги продажу, кінцева ефективність стає значно нижчою, ніж у фірм, котрі традиційно працюють на цьому ринку.

Аналогічний ефект, але протилежного напрямку, виникає в ситуації циклу „ревальвація - девальвація". Таким чином у наслідок тимчасових коливань валютного курсу можуть виникнути стійкі довгострокові ефекти, пов`язані із змінами обсягів експорту, а відповідно і торгівельного балансу.

Оскільки ефект гістерезисну виникає внаслідок прийняття рішень окремими підприємствами, частіше його досліджують із мікроекономічних позицій. На цьому підґрунті з`ясовують вплив змін валютного курсу, які можуть стати пусковим механізмом або початку експортної діяльності підприємств, або згортання їх активності на зовнішніх ринках. При цьому поведінка підприємств змінюється дискретно в ті моменти, коли зміни валютного курсу проходять критичні порогові рівні, відображені на Рис.3.1

Розглянемо детальніше певне підприємство, рішення якого про експортну діяльність залежить від рівня валютного курсу. По осі ОХ відкладено рівень валютного курсу (кількість національної валюти за одиницю іноземної), по осі ОУ - бінарний параметр, який приймає значення 0 у разі прийняття рішення про відсутність експортної діяльності, й 1 - у разі рішення про початок або продовження експортної діяльності.

Якби витрат входу та виходу не було, то критичним для прийняття рішення щодо участі у експортній діяльності був би рівень курсу беззбитковості експортера е*, який можна розрахувати за формулою:

 

е* = Q_vp_v + C_ex /Q_ex - Q_gp_g - Q_imp_{im (}3.1)

 

де Q_{v -} обсяг продукції внутрішнього ринку в структурі витрат; p_v - внутрішні ціни; C_ex - інші внутрішні витрати експортера; Q_ex - обсяг реалізації на експорт; Q_g - об`єм використання газу; p_g - ціна закупівлі газу підприємством; Q_{im -} обсяг іншої імпортної продукції в структурі витрат; p_{im -} ціна на іншу імпортну сировину в структурі витрат в іноземній валюті.

Зростання витрат за імпортом, зокрема, внаслідок підвищення ціни на газ, веде до зростання курсу беззбитковості.

Якби не було витрат входу та виходу, девальвація національної валюти до рівня е* діяла б як спусковий  механізм зростання кількості підприємств-експортерів  і збільшення експорту країни в цілому. Аналогічно ревальвація до рівня нижче е* була б спусковим механізмом для згортання експортної діяльності підприємств і скорочення експорту країни. Проте в реальності існують неліквідні витрати входу і виходу. Тому критичні значення прийняття рішень є крайніми точками інтервалу, які знаходяться від курсу беззбитковості праворуч на відстані питомих витрат входу на експортний ринок (a - e*), ліворуч - на величину питомих витрат виходу з нього (e* - b).

Таким чином, спусковим механізмом зростання або скорочення експортує не курс беззбитковості, а рівень курсу, який дорівнює а (для зростання експорту) і b (для скорочення експорту) Інтервал (a - b) доцільно назвати валютним коридором підтримання підприємством статус-кво: якщо воно було експортером до зміни курсу, то продовжує працювати на внутрішньому ринку і не несе витрат входу на зовнішній ринок.

Якщо зміни валютного курсу виходять за рамки цього коридору, то підприємства змінюють свій статус: за девальвації рівня вище а потенційні експортери виходять на зовнішні ринки і рівень експорту країни завдяки їх діяльності підвищується; за ревальвації курсу до рівня нижче b підприємства виходять із зовнішнього ринку і рівень експорту скорочується.

Якщо тимчасові зміни валютного  курсу призводять до описаного вище переключення статусу підприємств, то у зовнішній торгівлі виникає стійке явище, яке і є сутністю ефекту гістерезису.

Поведінка підприємства-експортера на мікрорівні моделюється за допомогою  дискретної петлі гістерезису. Якісні характеристики цієї стилізованої моделі не змінюються в разі багатоперіодної оптимізації поведінки підприємства. У разі зростання цін на імпортовану сировину (зокрема на газ) петля гістерезису пересувається праворуч. Навіть у ситуації невизначеності якісний принцип моделі зберігається. При цьому валютний коридор збереження підприємством статус-кво стає ширшим. І це додатково підсилює ефект гістерезису.

Надалі скористаємося процедурою агрегування, яка дає змогу узагальнити  поведінку різнорідних підприємств, котрі характеризуються своєю дискретною петлею гістерезису. Це дасть змогу отримати макроекономічну безперервну петлю гістерезису, яка моделює внутрішній механізм формування експорту при зміні валютного курсу.

Поведінку агрегованої системи  проілюстровано діаграмою на Рис  3.1 Кожне потенційне експортуюче підприємство j характеризується своїм набором параметрів a_j/b_j, тобто рівнями валютного курсу, за яких відбувається переключення його зовнішньоекономічного статусу. На діаграмі a/b всі точки a/b розміщено в трикутній області вище бісектриси першого квадранту, тобто там, де а_j ≥ b_j.

Процедура агрегування виконана без  обмеження загальності розбіжностей структури витрат підприємств. Точка на прямій a = b відображають ситуацію відсутності витрат входу і виходу. Координати точок в області вище та ліворуч від прямої a = b відображають множину усіх експортуючих підприємств, а також всіх потенційних експортерів із відповідною структурою змінних витрат і витрат входу і виходу.

 

Рис.3.1 Ефект гістерезису в процесі формування експорту на макрорівні

 

Припустимо, що початкова ситуація в точці А на Рис 3.1 відповідає рівню валютного курсу е₀, який стимулює розвиток діяльності експортуючих підприємств (область S⁺) і залишає частину потенційних експортерів у неактивному стані (область S^-). Очевидно, що підприємства потрапляють в область S⁺ або S ^- залежно від їх структури питомих витрат та витрат входу і виходу. Область S⁺ відображає агрегований експорт в економіці за рівня валютного курсу е₀.

При девальвації національної валюти до рівня е₁ (Рис3.1) деякі підприємства з області S ^- перейдуть в активний стан експортної діяльності і профінансують свої витрати входу на зовнішній ринок (Область АВС). Якщо в майбутньому відбудеться ревальвація курсу національної валюти до початкового рівня е₀. частина підприємств із відповідною структурою витрат змушена буде згорнути свою діяльність на експортному ринку (область АВЕ). При цьому попри те, що валютний курс повернувся до початкового рівня, частина нових експортерів, витрати входу в ринки для яких більші, ніж втрати від реалізації, залишаться на зовнішньому ринку (область АЕС). Область АЕС - це результат макроекономічного явища ефекту гістерезису в зовнішній торгівлі.

Експорт може скоротитися до початкового  рівня за додаткової ревальвації  до величини е₂. У цьому випадку частина підприємств, структура витрат яких відповідає області AEDFG, змушена буде піти з експортного ринку. Новы експортери, структура витрат яких відповідає області FDC, залишаться на експортному ринку, і таким чином загальний рівень експорту може повернутися до початкового рівня. Це додаткова ревальвація валюти (е_{2 -} е₀), яка забезпечує повернення експорту до початкового стану, носить назву корцитивної сили (аналогічно терміну з теорії магнетизму).

Внутрішній механізм формування агрегованого експорту на макроекономічному рівні  в ситуації циклу ”девальвація - ревальвація" моделюється безперервною петлею гістерезису.

Аналогічний механізм, але в протилежному напрямку. Діє в ситуації, коли первинний валютний шок має форму ревальвації, за яким відбулося скорочення експорту. Дослідимо можливості подальшої девальвації вплинути на збільшення експорту і повернення його обсягу до початкового рівня.

Якщо рівень ревальвації сприяв запуску механізму переключення зовнішньоекономічного статусу  частини підприємств, то повернення валютного курсу до початкового  рівня внаслідок девальвації вже не в змозі збільшити експорт до початкового рівня. Ефект гістерезису зумовить лише часткове зростання обсягу експорту.

При цьому рівень зростання експорту залежатиме від структури питомих  змінних витрат потенційних експортерів, а також від рівня необхідних витрат входу на експортний ринок.

Розбіжності між дискретною петлею гістерезису на мікрорівні та агрегованою  петлею гістерезису на макрорівні зумовлені  тим, що на мікрорівні можливі лише два стани - здійснення експортних операцій підприємства та їх відсутність. Переключення між цими станами задається певним критичним рівнем валютного курсу.

Безперервна петля гістерезису  на макрорівні є результатом агрегування  великої кількості різнорідних  за витратами підприємств. У наслідок відсутності чітких критичних значень і розривів навіть невеликі зміни валютного курсу можуть мати стійкі ефекти гістерезису на мікрорівні при формуванні експорту і відповідно торгівельного балансу країни, що потрібно враховувати в процесі прийняття рішень у сфері валютно-курсової політики.

Розглянемо детальніше вплив підвищення цін на сировину на діяльність підприємств  експортного сектору та на їх курс беззбитковості.

Залежність для рівня курсу  беззбитковості експортерів, яка описується формулою (3.1), у явному вигляді вигляді включає ціни на газ. Звідси випливає, що динаміка курсу беззбитковості експортерів при зміні ціни на газ описується графіком ОА, що зображено на Рис.3.2

Якщо внаслідок технологічних  змін виробництва підприємству вдасться зменшити об`єм споживання газу на ∆Q_g, тобто:

 

Q²_g = Q¹_g - ∆Q_g > Q¹_g (3.3)

 

Крива залежності курсу беззбитковості від підвищення ціни на газ стає пологішою (ОВ), що ілюструє меншу вразливість експортерів до енергетичних шоків:

 

P²_g = Q_exp_ex - Q_imp_im / Q¹_g - ∆Q (3.4)

 

Також корисним інструментом аналізу було б застосування показника валютної чутливості експортерів до шоків підвищення цін на газ, який обчислюється як еластичність курсу беззбитковості експортерів до зміни цих цін:

 

Рис.3.2 Залежність валютного курсу беззбитковості експортера від підвищення цін на сировину

 

E_px (e^*) = Q_gp_g / Q_exp_ex - Q_imp_im - Q_gp_g = 1/ω - φ - 1, (3.5)

Де ω = Q_exp_ex / Q_gp_g, φ = Q_imp_im / Q_gp_g

 

Показник E_px (e^*) дає змогу розрахувати, на скільки процентів зміниться курс беззбитковості експортерів, якщо ціни на газ зміняться на 1%. Кожне підприємство-експортер характеризується своїм специфічним показником валютної чутливості до підвищення ціни на газ. Який залежить від об`єму споживання газу, структури та обсягу витрат, цін на експортну продукцію та її обсяг. Крім того, враховуючи ефект гісткризису, до аналізу слід також додати витрати входу та виходу підприємств з експортних ринків.

Якщо курс беззбитковості збільшується, а витрати входу та виходу не зменшуються, то дискретна петля гістерезису  підприємства зменшується праворуч. Знаючи параметри цього механізму і показники валютної чутливості для ключових підприємств експортної галузі, можна розрахувати відповідний середньогалузевий показник та інтегрований показник, що характеризує валютну чутливість експорту країни до енергетичних шоків.

Розроблений підхід дає змогу моделювати, з одного боку, вплив енергетичних та валютних шоків на окремі підприємства експортного сектору, а з другого  - їх вплив на формування експорту в рамках певної галузі та на рівні економіки в цілому.

Автори продовжують розробки у  даному напрямі для отримання  конкретних сценаріїв реагування на можливий вплив енергетичних шоків  на експорт, торгівельний баланс та економіку  в цілому. Але вже сьогодні можна дійти певних висновків.