Операцii банкiв Украiни на валютному ринку

Рис.2.9 Динаміка обсягів купівлі-продажу валюти населенням у 2005-2007 роках

Зазначена тенденція спостерігалась і впродовж 2008 року. Лише у квітні під час стрибка ревальвації курсу гривні обсяги проданої валюти населенням перевищили обсяги її купівлі. Але вже у травні тенденція змінилася на протилежну.

Причина проаналізованих тенденцій  - у посиленні інфляційних процесів у країні.

Зростання темпів інфляції наприкінці 2007 року і продовження цього процесу в 2008 році, а також недотримання інфляційних прогнозів урядом (за 2008 рік рівень інфляції дорівнював 10,3% замість запланованих на початку року 8%) підірвали довіру населення до гривні. Незважаючи на стабільне знецінення долара, населення продовжує вкладати кошти у інвалюту. Затяжна та висока інфляція спонукає населення переводити кошти у долари з метою хеджування ризиків. Коли ж економічна ситуація стабілізується і інфляція знижується, населення продовжує переводити активи в іноземну валюту. Як бачимо з графіку на Рис.2.9., така тенденція спостерігається і у 2008 році.

Таким чином можна зробити такі висновки: ревальвація курсу гривні не стала дієвим антиінфляційним заходом, оскільки між ціноутворенням в Україні і і курсовими змінами немає прямої залежності. Зміцнення курсу гривні разом з іншими чинниками негативно вплинуло на український експорт і призвело до зростання темпів імпорту.

Зменшення присутності Національного  банку України на міжбанківському  валютному ринку призвело до посилення  ролі рефінансування банків як інструменту грошово-кредитної політики. Досить високий рівень інфляції та інфляційних очікувань посилює процес доларизації в Україні. Місце банків у системі валютного контролю.

_{2.4 Стан та аналіз виконання інформаційних систем та технологій у ЗАТ КБ „ПриватБанк”}

В останні роки банківська система  України переживає бурхливий  розвиток. Не зважаючи на істотні недоліки українського законодавства, що регулює діяльність банків, ситуацій постійно змінюється на краще. Вже минули часи, коли можна було легко заробити на спекулятивних операціях з валютою та шахрайстві. На сьогодні усі банки роблять ставку на професіоналізм своїх співробітників і новітні програмні технології.

Характерною рисою фінансово-кредитних  установ є те, що основою їх діяльності є обробка інформації, як у сфері управління, так і в сфері “основного виробництва". Саме цим вони істотно відрізняються від промислових підприємств. І саме тому автоматизація фінансово-кредитних установ являє собою автоматизацію процесів обробки інформації.

При створенні автоматизованих  інформаційних систем у фінансово-кредитних  установах першочерговою вважається автоматизація “основного виробництва" на відміну від промислових підприємств, де автоматизується лише обробка інформації про основне виробництво.

В умовах АРМ банку інформацію обробляють працівники функціональних підрозділів. Обробка інформації не є їхнім головним завданням, тому технології притаманні гнучкість, можливість переривання технологічного процесу після закінчення окремих дій, зручність для користувача мати змогу виконувати окремі операції.

Важко уявити собі більш сприятливе підґрунтя для впровадження новітніх комп`ютерних технологій, ніж банківська діяльність. Бо майже усі задачі, які виникають у ході роботи банку достатньо легко піддаються автоматизації. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є однією з головних задач будь якого банку. У зв`язку з цим очевидна необхідність обладнання розрахунковою мережею, що дозволяє обробляти постійно збільшувані інформаційні потоки. Крім того, саме банки мають достатні фінансові можливості для придбання найсучаснішої обчислювальної техніки.

Однак не слід вважати, що середній банк готовий витрачати величезні суми на комп`ютеризацію. Банк є, перш за все, фінансовою організацією, призначення якої є отримання прибутку, тому витрати на модернізацію повинні відповідати користі від її проведення. У відповідності до загальносвітової практики у середньому банку витрати на комп`ютеризацію складають не менше 17% від загальної суми річних витрат.

Інтерес до розвитку комп`ютеризованих банківських систем визначається не бажанням отримати миттєву вигоду, а, головним чином, стратегічними інтересами. Як видно з практики, інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний проміжок часу, що необхідний для навчання персоналу і адаптації системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти у програмне забезпечення, комп`ютерне і телекомунікаційне обладнання і створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, у першу чергу, прагнуть здешевіти та прискорити свою повсякденну роботу і виграти у конкурентній боротьбі.

Сучасний банк сьогодні слід розглядати як організацію і програмно-технічний  телекомунікаційний комплекс. Оскільки швидкість і достовірність обробки банківської інформації безпосередньо впливають на якість послуг, що надаються банком, а ці показники визначаються ступенем розвитку інформаційних технологій у кожному конкретному банку. Можна припустити, що якість роботи та рівень життєдіяльності будь-якого сучасного банку прямо пропорційні рівневі його інформатизації. Під рівнем інформатизації на сьогодні розуміють не кількість комп`ютерів і створення локальних мереж, а наявність відповідної інфраструктури, що забезпечить швидке та якісне виконання і облік банківських операцій.

Використання автоматизованих  банківських систем дозволяє банкам скоротити витрати часу на обслуговування клієнтів, контролювати використання банківських операцій у реальному  масштабі часу, приймати обґрунтовані рішення у найкоротші терміни, що впливає на якість роботи і конкурентоздатність банківських установ.

Як вже зазначалося, насьогодні банківська сфера є найбільш автоматизованою  галуззю економіки. Інформаційні системи і технології є невід`ємною частиною будь-якого підрозділу банку. Використання сучасних програмно-технічних комплексів у банківській системі України стало чи не найбільшою потребою сучасності. На вимогу Національного банку України будь-яка банківська установа не може виконувати операції без відображення їх у системі автоматизації банківської діяльності.

Серед основних можливостей сучасної банківської системи, що заснована  на використанні сітьових технологій, слід виділити системи електронної  пошти, бази даних на основі моделі „клієнт-сервер” („Клієнт-Банк", on-line „Приват 24”), програмне забезпечення між сітьової взаємодії для організації міжбанківських розрахунків, засоби віддаленого доступу до сітьових ресурсів для роботи з мережами банкоматів та інші.

На світовому та українському ринку  існує велика кількість готових  банківських систем. Але більшість банків пішло шляхом створення власних систем. У такого підходу є і недоліки і переваги. До переваг можна віднести відсутність необхідності у великих фінансових вкладеннях у придбання програмного забезпечення, пристосованість системи до умов експлуатації (наприклад до ліній зв`язку), можливість безперервної модернізації. Але є і недоліки. У першу чергу це необхідність утримання цілого комп`ютерного штату, можлива несумісність систем, відставання від сучасних тенденцій тощо. Найбільш популярні зараз змішані рішення, при яких частина модулів системи розробляється ІТ відділом банку, а частина купується у незалежних виробників.

Основними платформами для банківських  систем на сьогодні є ЛВС на базі ПК, різні моделі спеціалізованих  бізнес-комп`ютерів фірми IBM типу AS/400, універсальні комп`ютери різних фірм-виробників (IBM, DEC тощо), характерний перехід на комп`ютерні платформи, які працюють по моделі „клієнт-сервер” і використовують ОС UNIX.

Банківська система зазвичай реалізується за модульним принципом. Широко використовуються спеціалізовані потужні т універсальні комп`ютери, що об`єднають кілька ЛВС. У банківській системі широко застосовуються між сітьовий обмін і віддалений доступ до ресурсів центрального офісу банку для виконання операцій електронних платежів. Банківські системи повинні мати засоби адаптації до конкретних умов експлуатації. Для підтримки оперативної роботи банку система повинна функціонувати у режимі реального часу OLTP (On-Line Transaction Processing).

Перерахуємо основні функції банківської системи (зазвичай вони реалізуються у вигляді незалежних модулів єдиної системи). Це автоматизація усіх щоденних внутрібанківських операцій, введення бухгалтерії та складання зведених звітів, системи комунікацій з філіями і відділеннями, системи автоматизованої взаємодії з клієнтами („Клієнт-Банк”), аналітичні системи, аналіз всієї діяльності банку і системи вибору оптимальних у даній ситуації рішень, автоматизація роздрібних операцій, системи міжбанківських розрахунків, системи автоматизації роботи банку на ринку цінних паперів, інформаційні системи, можливість терміново отримати необхідної інформації, що впливає на фінансову ситуацію.

Вимоги до банківської системи  істотно залежать від об`єму операцій, що проводить банк. Метою є створення банківських систем, яка б забезпечувала персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, за умови, що витрати на створення і експлуатацію не перевищують доходу від впровадження банківської системи.

Для вибору найбільш вдалого рішення  треба враховувати наступні фактори. Вартість банківської системи, можливість масштабування, використанні вже існуючих ресурсів, наявність системи захисту інформації, засоби фізичного обмеження доступу до комп`ютерів банківської системи, делегування повноважень у рамках однієї системи, засоби централізованого виявлення несанкціонованих спроб проникнути до ресурсів банківської системи, що дає змогу своєчасно попередити такі дії, захист даних при їх передачі каналами зв`язку (особливо актуально при використанні відкритих каналів зв`язку, наприклад через Internet, можливе використання цифрового підпису та інших криптографічних методів. Надійність системи, тобто відмова окремих елементів банківської системи не повинні призводити до її повного виходу з строю. Наявність засобів відновлення при збоях. Можливість адаптації до змін фінансового законодавства або структури банку та інших змін.

Очевидно, що специфіка банківської  діяльності пред`являє жорсткі вимоги до систем захисту інформації у комп`ютерних  мережах банку. Не менш важливу роль при побудові корпоративної мережі відіграє необхідність забезпечення безвідмовної та безперебійної роботи, оскільки навіть короткотерміновий збій у її роботі може призвести до величезних збитків. Також треба забезпечити швидку і надійну передачу великих масивів даних, оскільки багато прикладних банківських програм повинні працювати у режимі реального часу.

Можна виділити наступні основні вимоги до корпоративної мережі банку:

Мережа об`єднає у структуровану  і управляємому замкнуту систему усі належні банку інформаційні засоби, окремі комп`ютери і локальні обчислювальні мережі (LAN), хост-сервери, робочі станції, телефони, факси, офісні АТС, мережі банкоматів, онлайнові термінали;

У мережі забезпечуються надійність її функціонування і потужні системи захисту інформації (тобто гарантується безвідмовна робота системи як при помилках персоналу, так і у випадках спроб несанкціонованого доступу;

Повинна існувати налагоджена система  зв`язку між банківськими підрозділами різного рівня.

У зв`язку із сучасними тенденціями розвитку банківських послуг (наприклад, обслуговування по телефону, цілодобовий доступ до банківських онлайновських терміналів, розвиток мережі швидкодіючих платіжних терміналах на торгівельних точках, цілодобові операції з акціями клієнтів) з`являється потреба у специфічних для банків телекомунікаційних рішеннях. Істотної ролі набуває організація оперативного, надійного і безпечного доступу віддаленого клієнта до сучасних банківських послуг.

Використання сучасних інформаційних  технологій в банку, як одного з основних інструментів підтримки і розвитку банківського бізнесу, базується на таких принципах. Насамперед комплексний підхід до автоматизації широкого спектра банківських функцій і процедур при повній їх інтеграції, що дає можливість безперешкодного обміну інформацією між різними компонентами системи через спільне інформаційне поле, а також забезпечує взаємозв`язок з іншими внутрішніми інформаційними системами.

Автоматизована банківська система  повинна бути побудована на модульному принципі, що могло б дозволити легко конфігурувати та адаптувати систему під конкретну організаційно-технологічну структуру банку. Відкритість інформаційних технологій, що використовуються, здатних взаємодіяти з різними зовнішніми системами, забезпечувати вільний вибір програмно-технологічної платформи та перенесення її на інші апаратні засоби. Масштабність системи повинна дозволяти розширення та ускладнення її функціональних можливостей в міру розвитку і розширення технологічного рівня окремих бізнес процесів. АБС повинна бути розрахована на велику кількість користувачів, що мають доступ до даних у режимі реального часу та реалізації усіх інформаційно-аналітичних і облікових функцій в єдиному інформаційному просторі.

Повинна бути можливість моделювання  банківських функцій і бізнес-процесів з реалізацією їх логарифмічного уявлення, розвитку і вдосконалення системи моделювання різних банківських процедур і процесів. Наявність обов`язкового програмного інструментарію для генерування звітів довільної форми та змісту, надійної системи резервування та архівування даних у рамках усієї системи. Наявність надійного захисту від несанкціонованого доступу ззовні, а також захист від непрофесійних дій і від негативного впливу непередбачених обставин.

У своїй повсякденній роботі будь-який банк постійно має справи з іншими банками. Виникає необхідність у надійних системах для обміну фінансовою інформацією та здійснення взаєморозрахунків.

Існує два підходи до побудови таких  систем: побудова системи передачі міжбанківських повідомлень і фінансової інформації на основі загальнодоступних комп`ютерних мереж, організація спеціалізованої системи на основі спеціальних комп`ютерних мереж.

У більшості країн є свої власні системи міжбанківських комунікацій. Наряду з цим існує глобальна міжнародна система SWIFT.

На сьогоднішній день банки намагаються  посилити активність технологій online, що з успіхом робить ЗАТ КБ „ПриватБанк", впроваджуючи для своїх клієнтів такі послуги, як MobileBanking та Приват24. Це режим, у якому за допомогою інтернет зв`язку реакція на ініціалізовану трансакцію, з точки зору клієнта, здійснюється миттєво, а результат їх виконання оформлюється технологічно як невід`ємна частина самої трансакції. За допомогою online послуг банк скорочує витрати на проведення послуги, забезпечує конкурентоспроможність наданих таким способом послуг, скорочую час на оброблення інформації, має змогу залучити нових клієнтів та утримати уже існуючих.