Операцii банкiв Украiни на валютному ринку

Аналіз валютного кредитування за видами діяльності теж спонукає до висновку, що впродовж 2002 - 2008 років традиційно в структурі фінансування поточної діяльності домінували короткострокові кредити, проте, незважаючи на зростання обсягів зовнішньої торгівлі, для цього періоду характерною тенденцією є переважання обсягів валютного кредитування поточної діяльності, не пов`язаної із зовнішньоекономічним сектором (Рис.3.4).

Рис.3.4 Обсяги кредитів, наданих в іноземній валюті на фінансування поточної діяльності й експортно-імпортні операції 2003-2008р.

Водночас позитивною тенденціє  у використанні валютних коштів, залучених  в економіку, є переважання довгострокових ресурсів у структурі валютних ресурсів банків, спрямованих на інвестиційні потреби позичальників. Серед позитивних тенденцій у валютному фінансуванні банками економіки зазначимо його зорієнтованість на реальний сектор економіки - впродовж 2004 - 2008 роки понад 90% короткострокових кредитів, наданих в економіку, було спрямовано у її не фінансовий сектор на нього у той же період припадало близько 90% довгострокових кредитів у валюті. Тенденція змінилася у 2003 році, коли частка довгострокових валютних кредитів, спрямованих банками у реальний сектор економіки, знизилася до 72%. В останні роки швидше зростає довгострокове кредитування суб`єктів не фінансового сектору у іноземній валюті.

Необхідно зазначити, що в досліджуваний  період істотний позитивний вплив на динаміку довгострокового кредитування у валюті справили такі фактори, як сприятлива зовнішньоекономічна кон`юнктура та фінансова стабілізація вітчизняної економіки. Забезпечення економіки довгостроковими ресурсами для банку супроводжуються значними ризиками, пов`язаними з труднощами їх оцінки в умовах економічної нестабільності, з браком механізмів їх страхування та переведенням невизначеності у ризик. Аналіз динаміки довгострокового кредитування свідчить: у період другої половини 90-х років, який характеризувався нестабільними темпами зростання довгострокового кредитування, особливо негативно на створення довгострокових ресурсів банківською системою вплинула криза 1998 року, що призвела до падіння темпів зростання довгострокового кредитування.

Проведений аналіз засвідчує, що провідними факторами, які визначають особливості  валютної складової структури кредитного портфеля банків, є стабільність національних грошей і цінові умови, що формуються на національному фінансовому ринку.

Завдання, які постають перед вітчизняною  економікою в умовах сучасних глобальних технологічних та інституційних  змін, спонукають до вирішення проблем перерозподілу валютних ресурсів, залучених в економіку, переорієнтації фінансових потоків на потреби функціонування інвестиційної моделі розвитку національної економіки та її зовнішньоекономічного сектору. На необхідності використання потенціалу перерозподільчих механізмів наголошується в останні роки у низці досліджень українських економістів. Так, зокрема, І.В. Крючкова зазначає, що для „формування інвестиційної моделі розвитку в умовах недостатньо масштабу надходження прямих іноземних інвестицій необхідно забезпечити зміну рівня нагромадження основного капіталу за рахунок ендогенних структурних чинників. Це означає, що економічна політика, при визначенні пропозицій розподілу доходів між інституціональними секторами економіки має враховувати нагальні потреби забезпечення випереджальної інвестиційної динаміки відносно валового внутрішнього продукту з тим, щоб сприяти системному технологічному переозброєнню виробництва і створенню базових умов для подальшого стабільного розвитку".

Проблеми модернізації зовнішньоекономічного сектора є нагальними і потребують максимальної концентрації ресурсів на ключових напрямах. З огляду на це, доцільно розробити механізм, який би поєднував адміністративні та ринкові важелі. Зважаючи на провідні позиції банківських установ у структурі національної фінансової системи на сучасному етапі її формування, саме їх кредитна діяльність має опосередковувати зазначені процеси. Вирішення проблеми ефективнішого забезпечення банками процесів структурної трансформації зовнішньоекономічного сектору української економіки передбачає макроекономічні та мікроекономічні аспекти створення передумов для зниження ризиків інвестування.

Значний потенціал у цьому напрямі  - вдосконалення механізмів регулювання Національним банком процесів перерозподілу ресурсів комерційними банками. Українські фахівці, які працюють над проблемами банківської діяльності, наголошують на необхідності запровадження диференційованих підходів до вимог, які висуваються до банків щодо нормативів кредитного ризику, встановлення диференційованих критеріальних значень окремих економічних нормативів для тих інвестиційних ресурсів, які спрямовуються у реальний сектор економіки. Такі підходи можна застосовувати і при кредитуванні у валюті, проте його потенціал обмежується додатковими ризиками, які виникають у цій сфері, що потребує узгодженої розробки валютної та інвестиційної політики.

Використання позичок в іноземній  валюті пов`язане для позичальників  із ризиками високих трансакційних витрат, які загрожують звести нанівець усі цінові переваги цих кредитів та втратами внаслідок валютного ризику. Отже, зменшити вплив ефекту внутрішнього відпливу капіталу на формування валютної структури кредитного портфеля можна шляхом стабілізації валютного курсу та зниження інфляційних очікувань суб`єктів економіки.

Певний потенціал щодо поліпшення процесу формування інвестиційних  ресурсів мають також адміністративні  обмеження, спрямовані на оптимізацію  умов кредиту, передусім вартості запозичення  за рахунок обмеження рівня банківської маржі.

Мікроекономічні аспекти пов`язані  зі зниженням ризиків банків та диференціацією механізмів надання кредитних ресурсів інвестиційного призначення. Проблема ефективності управління банківськими ресурсами потребує стандартизації методики прийняття інвестиційних рішень, що дасть змогу зменшити ризики, оптимізувати цінові умови фінансування, а отже, зробити інвестиції доступнішими для позичальників.

Значний потенціал має також  впровадження фінансових інновацій, нових  банківських продуктів. Фінансування інвестицій - це складний процес. У цій сфері діяльності банків необхідно застосовувати такі механізми кредитування, які дають змогу мінімізувати ризики. Традиційні методи кредитування, активно використовувані у вітчизняній банківській практиці, передбачають застосування різних видів застав із метою мінімізувати ризики. Українські фахівці стверджують, що заставні вимоги становлять своєрідне гальмо збільшення попиту на кредитні ресурси банку.

Опитування підприємців під  час дослідження Міжнародною  фінансовою корпорацією „Бізнес-середовище в Україні" засвідчило, що заставні вимоги є другим після вартості кредиту фактором, який обмежує доступ до позички. Особливо загострюють цю проблему процеси структурних зрушень в економіці. Для нових підприємств, що створюються внаслідок цих зрушень, заставні вимоги є значною перешкодою. Зважаючи на це, нагальною проблемою є розробка та впровадження механізмів розподілу ризику в процесі фінансування модернізації зовнішньоекономічного сектору української економіки.

Серед механізмів зниження ризиків, пов`язаних із наданням довгострокових ресурсів, доцільно ширше використовувати у вітчизняній практиці механізми спільного кредитування. Світова практика розробила та вдосконалила традиційне консорціум не кредитування, яке уможливлює масштабні кредитні проекти, пов`язані із вкладенням значних ресурсів у реальний сектор економіки. В умовах здійснення таких проектів модернізації проектне фінансування через участь банку у проекті, доступ до управління вкладеними коштами дає змогу адекватно оцінити ризики та управляти ними. Впровадження різноманітних схем спільного фінансування дає змогу ефективніше використовувати залучені в економіку валютні ресурси. Певні зрушення у цьому напрямку відбулися у 2005 році за ініціативи двох провідних вітчизняних банків - Укрексімбанку та Ощадбанку - щодо використання цих механізмів для полегшення доступу клієнтів до значних за обсягом кредитних ресурсів.

Необхідно зазначити, що впровадження механізмів проектного фінансування передусім  можливе у межах фінансово-промислової групи - система зв`язків між її учасниками є додатковим фактором зниження інвестиційних ризиків. Так, у своїх дослідженнях провідний спеціаліст з проблематики розвитку українських фінансово-промислових груп О.В. Плотніков зазначає, що кредитна діяльність банку у складі промислово-фінансової групи дає змогу ефективніше спрямовувати її ресурси саме на інвестиційну діяльність у реальному секторі економіки.

Подальшого дослідження потребує проблема об`єктивної обмеженості потенціалу фінансово-промислових груп саме у вирішенні проблем структурних зрушень саме у зовнішньоекономічному секторі української економіки, де вже склалася уставлена спеціалізація, й інтереси українських промислово-фінансових груп пов`язані саме з нею. Необхідно зважити і на недостатню фінансову потужність вітчизняних промислово-фінансових груп з огляду на потреби фінансового забезпечення процесу створення нових порівняльних української економіки у міжнародному розподілі праці.

Щоб подолати ці обмеження, необхідно  подолати такі фінансові інститути, які б поєднали капітали і приватного сектору, і держави, створили потужні фінансові потоки, спрямовані на обслуговування капіталомістких проектів у сфері передусім „нової економіки”, а також сформувати інфраструктуру для ї розвитку.

Розглянуті тенденції банківського фінансування у валюті дають змогу  дійти висновку щодо позитивної динаміки його обсягів, що певною мірою пов`язано  із внутрішнім відпливом капіталу та особливостей структурних характеристик, зокрема поступового збільшення фінансування реального сектору економіки у валюті. Завдання щодо регулювання банківської діяльності полягають у створенні макроекономічних передумов і стимулів на мікрорівні для збільшення ресурсозабезпеченості інвестиційних процесів в економіці за рахунок банківського фінансування.

_{Розділ 4. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони  праці у ЗАТ КБ „ПРИВАТБАНК”}

_{4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов у головному офісі ЗАТ КБ „ПриватБанк”}

Згідно з державним стандартом охорона праці - це система законодавчих актів і відповідних соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку людини, збереження її здоров`я і працездатності в процесі праці. Під безпекою праці розуміють такий стан виробничих обставин, за яких унеможливлюється вплив шкідливих або небезпечних чинників на працюючих.

У широкому розумінні умови праці  включають в себе санітарно-гігієнічну обстановку, рівень технічної оснащеності, характер технологічних процесів, організацію технологічних процесів, організацію виробничого процесу та робочих місць, режим праці та відпочинку, естетику виробництва та взаємовідносини людей у виробничому процесів.

У ЗАТ КБ „ПриватБанк" питаннями охорони праці працюючих займається Департамент з управління персоналом, напрям Технічне забезпечення та охорона праці. Також питання з охорони прці, включаючи тривалість робочого дня, режим праці та відпочинку, оснащеність робочих місць та соціальний захист, обумовлені колективним договором. Фінансування заходів з охорони праці здійснюється із спеціально створених Банком фондів. У Банку заходи з поліпшення та підтримки належних умов праці проводяться регулярно, за рішенням Служби технічною підтримки, спеціалісти якої регулярно проводять перевірку відповідності умов праці нормам та стандартам, або за вимогою працівників банку (із складанням службової записки, підписаної безпосереднім керівником підрозділу та спеціалістом технічної служби).

У ГО ЗАТ КБ „ПриватБанк" присутні робочі місця з незадовільними умовами праці. Таких робочих місць небагато і всі вони знаходяться на ремонті та дообладнанні або такі роботи на них плануються найближчим часом. До таких робочих місць можна віднести архів головного офісу, де була відсутня система кондиціювання та вентиляції, зовсім відсутнє природне освітлення (у приміщенні відсутні вікна). Але усі ці недоліки усунено (окрім відсутності природного освітлення). У приміщенні проведено ремонт, встановлено систему вентиляції та кондиціювання. Також робоче місце архіваріуса перенесено у більш придатне для роботи приміщення. У приміщенні архіву постійне ніхто не знаходиться. Також проводяться ремонтні роботи у кімнатах відпочинку водіїв.

Банк у своїй роботі та проведенні заходів з охорони праці керується  наступними законодавчими актами: Конституція України, Кодекс законів про працю (КзпП) та Закони України „Про охорону праці", „Про охорону здоров`я", „Про пожежну беспеку”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та інші нормативні акти.

Кожний працівник банку або практикант для допуску до роботи або практики в обов`язковому порядку проходить інструктаж з техніки безпеки та короткий ввідний курс навчання в який входить вміння надавати першу медичну допомогу, правила поведінки при виникненні пожеж чи інших подібних обставин. Проходження цього інструктажу фіксується у Журналі проходження інструктажу з техніки безпеки.

Розглянемо більш детально одну з робочих кімнат Напряму бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою що входить до Департаменту бухгалтерського обліку та умови праці працюючих там спеціалістів.

Приміщення Департаменту бухгалтерського  обліку знаходиться на другому поверсі  двоповерхового цегляного будинку. Кімната напряму бухгалтерського обліку валютних операцій одне з семи приміщень Департаменту. За площею кімната становить 21,8 кв. м., висота приміщення 2,75 м. У кімнаті постійно працюють п`ять спеціалістів. Виходячи з наведених даних на одного працюючого приходиться:

(21,8 кв. м * 2,75 м) /5 = 12 м. куб

що відповідає вимогам та нормативам, встановленим ДСан ПіН 3.3.2 007-98.

Кімната оформлена з дотриманням  усіх вимог виробничої естетики. Стіни оздоблено світло-кремовими однокольоровими шпалерами. Покриття на підлозі - світлий ламінат. На вікнах жалюзі світло-кремового тону, двері пластикові білі. На стінах з предметів декору тільки велике дзеркало, годинник та великий календар. Також над кожним робочим місцем на стінах присутні полички для папок та книжок. З меблів у кімнаті присутній невелика гардеробна шафа. Також ще декілька шаф спільного користування для зберігання паперів, засобів для утримання оргтехніки у належному стані та інших речей загального користування. На кожного спеціаліста передбачено комп`ютерний стіл з вбудованими шухлядами, крісло та персональний комп`ютер. Кімнату оздоблено таким чином, щоб нічого не подразнювало зір та не відволікало від роботи.

У кімнаті встановлено 1 кондиціонер  продуктивністю 1000м. куб/ год, що забезпечує примусову вентиляцію, відносну вологість, рухливість, чистоту повітря та постійність температури у приміщенні у літню пору. У зимовий час вентиляція забезпечується за рахунок різниці питомої ваги повітря, що знаходиться у приміщенні і холодного повітря ззовні.

У приміщенні бухгалтерії освітлення в основному здійснюється штучним  способом, але також присутнє і природне освітлення - бокове одностороннє. Штучне освітлення забезпечується лампами денного світла на стелі. У будинку присутній пункт харчування у вигляді кафетерію також на другому поверсі у іншому крилі. Туалетні кімнати присутні на кожному поверсі, санітарний стан їх відповідає нормам.