Маркетингове дослідження ринку будівельних матеріалів

 

Порівнюючи зростання виручки з 2006 року по 2007 рік у відсотковому співвідношенні, збільшення відбулося на 35%. Таке збільшення можна пояснити, перш за все, зростанням торгових точок, що входять до Торговий Дім, що спричинило за собою збільшення товарообігу. Так само збільшилася середня процентна ставка націнки з 15% до 19% і сума позикових коштів.

 

Наступний показник у таблиці - це прибуток від реалізації продукції. Вона розраховується як різниця між виручкою, отриманою за реалізовану продукцію і витратами на придбання даної продукції. Якщо порівнювати в горизонталі даний показник, то видно значне збільшення прибутку: з 2005 року по 2006 рік прибуток збільшився на 711525 рублів, з 2006 року по 2007 рік на 4217258 рублів, з 2007 року по 2008 рік приблизно на 7598101 рубль. Таке збільшення прибутку пояснюється тими ж причинами, що і збільшення виручки.

 

Якщо порівнювати показник прибутку по вертикалі з показником виручки, то можна простежити незначний спад від 28% у 2005 році до 27,99% у 2006, 2007, 2008рр. Цей спад пояснюється збільшенням витрат на закупівлю продукції.

 

Порівнюючи показник - середні оборотні кошти, який визначається як сума оборотних коштів на початок і кінець року, поділена на 2, то видно збільшення оборотних коштів з 2005 року по 2006року на 805692 рубля, з 2005 року по 2006 рік на 216991 рубль, з 2007 року по 2008 рік на 186122 рубля.

 

Грунтуючись на даних таблиці була розрахована рентабельність-показник ефективного використання оборотного капіталу.

 

Цей показник характеризує величину прибутку, одержуваної на кожен рубль оборотного капіталу, і відображає фінансову ефективність роботи підприємства, так як саме оборотний капітал забезпечує оборот всіх ресурсів на підприємстві.

 

З даних розрахунків видно, що в цілому по кожному року рентабельність дуже висока. Якщо розглядати в динаміці, то видно, що з 2005 року по 2006 рік рентабельність зросла на 4,95%, з 2005 року по 2006 рік на 243,36%, з 2006 року по 2007 рік приблизно на 78%. Різке збільшення рентабельності можна пояснити тим, що, не дивлячись на незначне збільшення оборотних коштів, виручка виросла майже в 5 разів, що пов'язано зі збільшенням швидкості товарообігу.

 

У практиці оцінка ефективності використання оборотного капіталу здійснюється через показники його оборотності. Оскільки критерієм оцінки ефективності управління оборотними коштами є фактор часу, використовуються показники, що відображають, по-перше, загальний час обороту, або тривалість одного обороту в днях, по-друге, швидкість обороту.

 

Тривалість одного обороту (оборотність оборотного капіталу) в днях визначається діленням оборотного капіталу на одноденний оборот, який визначається як відношення обсягу реалізації до тривалості періоду в днях або ж, як відношення тривалості періоду до кількості оборотів.

 

Чим менша тривалість періоду обігу або одного обороту оборотного капіталу, тим за інших рівних умов, підприємству потрібно менше оборотних коштів. Чим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим краще і ефективніше вони використовуються. Таким чином, час обороту капіталу впливає на потребу в сукупному оборотному капіталі. Скорочення цього часу - найважливіший напрям фінансового управління, що веде до підвищення ефективності використання оборотних коштів і збільшення їх віддачі.

 

Розглянувши вище коротко деякі фінансові аспекти підприємства, можна дати загальну оцінку фінансової діяльності підприємства (таблиця 3.6), де плановані результати діяльності розраховувалися виходячи з наступних даних:

 

Поряд зі збільшенням доходу різко збільшуються витрати підприємства. Це, перш за все, пов'язано із зростанням підприємства в цілому. У ТД «Прем'єр» зросла кількість торгуючих об'єктів, що спричинило за собою збільшення штату працівників, а це в свою чергу призвело до різкого зростання фонду оплати праці. Також, у зв'язку з цим, зросли витрати за змістом торгують об'єктів, орендної плати. Але, не дивлячись на різке збільшення витрат, кінцевий результат діяльності підприємства - прибуток. Однією з основних причин позитивної діяльності будь-якого підприємства є ефективне використання оборотного капіталу.

 

Таблиця 3.6

 

Кошторис витрат і плановані фінансові результати діяльності

 

ТД «Прем'єр» на 2009 рік (тис. крб.)

 

	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.
Виручка	1739814	4277432	19329514	13058834
Інший дохід	59285	62830	72385	320000
Разом дохід	1799099	4340262	19401899	13378834
Витрати:
Амортизаційні відрахування по основних засобів	470639	529062
Фонд оплати праці	42850	86869	329400	283800
Знос МШП	54118
Матеріальні витрати (закуп товару)	1494813	3493887	14719789	11523972
Відрахування у позабюджетні фонди	726736	14736
Сума єдиного податку на поставлений дохід		28800	253102	191860
Оренда приміщень	18000	25000	130000	150000
Охорона	13200	17000	384000.	210000
Електрозв'язок	3000	3500	23000	150000
Електромережі	2000	3600	27600	18000
Водоканал	1250	2500	12000	6000
Саніта	1300	2700	9000	6600
Списання	10325	27300	896825	114691
Тепломережі	1900	3200	15000	18000
Разом витрат	1736023	3979109	18614716	13092923
Прибуток	63076	361153	787182	285910

 

Важливу роль в організації кругообігу фондів підприємства грає власний оборотний капітал, він забезпечує майнову та оперативну самостійність, визначає фінансову стійкість підприємства.

 

Одним із джерел формування і надалі поповнення оборотних коштів є прибуток.

 

Аналізуючи діяльність підприємства, можна простежити збільшення прибутку. Це, перш за все, пояснюється збільшенням об'єктів торгівлі від одного до семи. Крім прибутку як власного джерела поповнення оборотних коштів на кожному підприємстві є кошти, прирівняні до власних. Це стійкі пасиви, які не належать підприємству, але постійно знаходяться в обігу і використовуються на цілком законних підставах. Мінімальна постійна величина стійких пасивів завжди знаходиться в розпорядженні підприємства, воно ними користується, не знаходячи спеціально додаткові джерела для фінансування господарської діяльності і формування власних оборотних коштів. У діяльності ТД «Прем'єр» до основної частці стійких пасивів відносяться: мінімальна перехідна заборгованість по оплаті праці; заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і акцептованим розрахунковими документами, термін оплати яких не настав.

 

Фонд оплати праці у 2007 році за місяць становив 3570 рублів. Сума на перший погляд невелика, але, відсунувши виплату заробітної плати на 5 днів керівництво отримувало додатково 17854 рубля. У 2004 році фонд оплати праці зріс, у зв'язку зі збільшенням працівників, до 7239 рублів - затримка виплати заробітної плати дала додаткових коштів - 36195 рублів. Закупивши товар на цю суму і реалізувавши його з середньою націнкою 25%, підприємець отримає прибуток 9048 рублів. У 2009 році фонд оплати праці збільшиться в порівнянні з попереднім роком приблизно в 3,8 рази і складе 27450 рублів. Відстрочка виплати на 5 днів дала додаткових коштів - 137250 рублів. Також використовується часткова оплата праці продуктами харчування за роздрібною ціною, що призводить до зниження фонду оплати праці на 25% (середня націнка) від суми зарплати, виплаченої продуктами. Ця сума в 2009 році складе 27550 рублів.

 

Заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і акцептованим розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, є по суті планованої кредиторською заборгованістю. Діяльність підприємця побудована так, що в основному всі договори поставки укладені з відстрочкою платежу на 7-10 днів. Є товар, який реалізується протягом 3-5 днів, а виручені гроші за цей товар відразу ж пускаються в оборот і приносять певний дохід.

 

В обороті підприємства крім власних фінансових ресурсів, знаходяться позикові кошти, основу яких складають короткострокові кредити банків. Залучення позикових коштів покриває тимчасову додаткову потребу підприємства, що зумовлено як об'єктивними причинами, пов'язаними з роботою підприємства, так і виникли в умовах переходу до ринку порушеннями вартісного механізму обігу капіталу.

 

Наявність у організації власного оборотного капіталу, його склад і структура, швидкість обороту та ефективність використання оборотного капіталу багато в чому визначають фінансовий стан підприємства і стійкість його положення на фінансовому ринку.

 

Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності виробництва і залежить від безлічі факторів. У сучасних умовах величезний негативний вплив на ефективність використання оборотних коштів і уповільнення їх оборотності надають чинники кризового стану економіки: зниження обсягів виробництва і споживчого попиту; високі темпи інфляції; розрив господарських зв'язків; порушення договірної та платіжно-розрахункової дисципліни; високий рівень податкового тягаря, зниження доступу до кредитів внаслідок високих банківських відсотків.

 

Товарні запаси видаються в абсолютних і відносних вимірах. Абсолютна величина товарних запасів може бути виражена в натуральних або в вартісних одиницях.

 

Абсолютна величина товарних запасів непостійна. Вона весь час змінюється в залежності від надходження і продажу товарів. Тому при аналізі і плануванні важливе значення має порівняння товарних запасів із товарообігом. З цією метою товарні запаси виражаються в днях.

 

Всі перераховані фактори впливають на використання оборотного капіталу поза залежністю від інтересів підприємства. На відміну від інших галузей економіки в складі і структурі оборотних засобів торгівлі найбільшу питому вагу займають товарні запаси. Це викликано наступними причинами, пов'язаними з особливістю торговельного обслуговування: рівномірністю процесів обігу; сезонністю виробництва і споживання; нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання; непередбаченими коливаннями попиту і ритму виробництва; перетворення виробничої продукції в торгову; необхідністю утворення страхових резервів, а також іншими причинами.

 

3.6 Визначення параметрів контролю маркетингової

 

діяльності в ТД "Прем'єр

 

Оскільки при здійсненні планів маркетингу виникає безліч несподіванок, відділу маркетингу необхідно вести постійний контроль за ходом їх виконання. Системи маркетингового контролю потрібні для того, щоб бути впевненим в ефективності діяльності підприємства. Однак сам маркетинговий контроль - поняття аж ніяк не однозначне. Можна виділити три типи маркетингового контролю (таблицю 3.6).

 

Таблиця 3.6

 

Типи маркетингового контролю

 

Тип контролю	Відповідальні працівники за його проведення	Мета контролю	Прийоми і методи контролю
Контроль за виконанням річних планів	Вище керівництво.   Керівництво середньої ланки	Переконатися в досягненні намічених результатів	Аналіз можливості збуту.   Аналіз частки ринку.   Аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом.   Спостереження за відношенням клієнтів.
Контроль прибутковості	Контролер з маркетингу	З'ясувати, на чому підприємство заробляє гроші, а на чому втрачає їх	Рентабельність у розбивці по товарах, територіях, сегментах ринку, торгових каналах, об'ємах замовлень
Стратегічний контроль	Вище керівництво.   Ревізор маркетингу	З'ясувати, чи дійсно підприємство використовує кращі з наявних у нього маркетингових можливостей і наскільки ефективно воно це робить	Ревізія маркетингу

 

Контроль за виконанням річних планів на підприємстві ТД «Прем'єр» полягає в тому, що фахівці маркетингу зіставляють поточні показники з контрольними цифрами річного плану і при необхідності вживають заходів до виправлення становища. Мета контролю за виконанням річних планів - переконатися, чи дійсно підприємство вийшло за заплановані на конкретний рік показники продажів, прибутків та інші цільові параметри. Контроль цього типу містить у собі чотири етапи.

 

 

 

Процес контролю

 

По-перше, керівництво закладає в річний план контрольні показники в розбивці по місяцях або кварталах. По-друге, керівництво проводити вимірювання показників ринкової діяльності підприємства. По-третє, керівництво виявляє причини будь-яких серйозних збоїв в діяльності підприємства. По-четверте, керівництво вживає заходів до виправлення становища та ліквідації розривів між поставленими цілями і досягнутими результатами. А це може вимагати зміни програм дій і навіть заміни цільових установок.

 

Якими ж конкретними прийомами і методами контролю за виконанням планів користується керівництво?

 

Чотирма основними засобами контролю є: аналіз можливостей збуту, аналіз частки ринку, аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом і спостереження за відношенням клієнтів. Якщо при використанні одного з цих засобів виявляються недоліки у виконанні плану, негайно вживаються заходи до виправлення становища.

 

Аналіз можливостей збуту полягає у вимірах і оцінці фактичних запродажи в зіставленні з плановими. Підприємство може почати з аналізу збутової статистики. Одночасно підприємство має перевірити, чи всі конкретні величини (товари), території та інші одиниці розбивки забезпечили виконання своєї частки обороту.

 

Аналіз частки ринку. Статистика збуту ще не говорить про стан підприємства щодо конкурентів. Припустимо, що обсяг продажів росте. Зростання при цьому може пояснюватися або поліпшенням економічних умов, що благотворно позначається на всіх підприємствах, або вдосконаленням діяльності підприємства в порівнянні з конкурентами. Керівництву постійно стежить за показниками частки ринку підприємства. Якщо частка ця збільшується, конкурентне становище підприємства зміцнюється, якщо зменшується - підприємство починає поступатися конкурентам. Аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом. Контроль за виконанням річного плану вимагає упевнитися, що підприємство не витрачає занадто багато у своєму прагненні забезпечити намічені цілі збуту. Постійний контроль за співвідношенням між витратами на маркетинг і обсягом продажів допоможе підприємству тримати маркетингові витрати на потрібному рівні.