Організація маркетингової діяльності на ВАТ «КОБЛЕВО» та розроблення заходів щодо її покращення

Виноградники в ВАТ «Коблево» найкращі в Україні по вирощуваних сортах, культурі ведення і обробці. Саджанці найкращих видів винограду купуються у Франції, Італії, Німеччині. Сировинна база «Коблево» - це 2450 га власних виноградників. В асортиментному ряді ВАТ «Коблево» - більше 30 найменувань.

Продукція ВАТ «Коблево» реалізується досить успішними фірмами, що мають торгові мережі не тільки в багатьох містах України, а й за кордоном. Кінцевими споживачами є всі громадяни, та деякі обслуговуючі компанії.

До конкурентів підприємства «Коблево» можна віднести більшу частку виробників лікеро-горілчаних напоїв.

Фактори мікросередовища безпосередньо  впливають на діяльність підприємства. Саме від цих факторів залежать результати діяльності підприємства.

Розрізняють також керовані та некеровані фактори маркетингового середовища.

Керовані фактори – такі фактори, якими підприємство безпосередньо управляє, тобто формує, змінює, контролює їх. До них належать елементи маркетингового комплексу (товар, ціна, збут, просування) та фактори, пов’язані з процесом управління маркетингом (система управління маркетингом, організаційна структура маркетингу, кадри).

Некеровані фактори – ті фактори, на які фірма не може безпосередньо впливати. До них належать такі фактори, як економіка, політика, законодавство, демографія, культура, технологія, екологія.

Також існує відмінна від наведеної класифікація факторів маркетингового середовища. За нею всі фактори маркетингового середовища поділяють на внутрішні та зовнішні.

До зовнішніх відносяться  фактори, що генеруються макрооточенням (політика, економіка, суспільство, екологія, випадок) та безпосереднім оточенням підприємства (конкуренти, постачальники, споживачі, кредитори, ринок робочої сили).

До внутрішніх відносяться  ті фактори, які залежать від підприємства (підприємство, стратегічний потенціал, маркетингова служба).

Для здійснення аналізу  маркетингового середовища ВАТ «Коблево» залучає зовнішні Українські та зарубіжні компанії, що професійно здійснюють аналіз маркетингового середовища.

3.2. Дослідження  споживачів продукції підприємства

 

 

 

Дослідження поведінки  кінцевих споживачів це основа для  прийняття ефективних маркетингових рішень.

Для цього треба  виявити: хто, як, коли, де, що і чому купує, ступінь важливості різних критеріїв  товару на різних етапах процесу прийняття  рішення про купівлю, а також  наміри споживача.

За способом отримання інформації про поведінку споживачів в практиці маркетингових досліджень виділяють вторинні та первинні дослідження. Вторинні дослідження, як правило, базуються на вже наявній інформації і тому звуться кабінетними дослідженнями, за своїм змістом - це аналіз наявних джерел (внутрішніх та зовнішніх) про проблему, яку досліджує підприємство. В кабінетних дослідженнях використовують друковані джерела інформації, зовнішні статистичні данні, власна фінансова, економічна інформація тощо. У випадках, коли вторинне дослідження не дає необхідної інформації, проводять первинне (польове) дослідження. Первинні дослідження являють собою пошук і збір інформації для вирішення конкретної досліджуваної проблеми чи питання. В свою чергу в первинних дослідженнях фахівці використовують дві групи методів збору первинної інформації якісні та кількісні методи.

До кількісних методів відносять:

Опитування - один із самих розповсюджених методів  збору інформації шляхом встановлення контактів з об'єктами дослідження. Знаряддям даного методу являється анкета, яка являє собою комплекс взаємозалежних запитань, на які опитуваний дає відповідь. Цей метод дозволяє отримати дані не лише про поточну поведінку об'єкта, але й про його поведінку в минулому та наміри у майбутньому. Опитування практично не мають альтернативи в тих випадках, коли фірма має потребу в інформації про знання, переконання та переваги споживачів, про ступінь їхньої задоволеності, про імідж фірми тощо.

В свою чергу  опитування можуть бути одноразовими чи повторюваними.

Виділяють наступні способи збору даних при проведенні опитувань:

- інтерв'ювання, здійснюване вдома у респондента;

- інтерв'ювання  відвідувачів великих магазинів;

- інтерв'ю в  офісах;

- телефонне  інтерв'ю;

- самостійне  заповнення залишених анкет;

- дослідження  поштою тощо.

Для дослідження споживачів продукції ВАТ «Коблево» та відповідності  якості продукції, було проведено опитування, а саме інтерв'ювання відвідувачів супермаркету «Велика Кишеня».

Розподіл респондентів по статевому принципу можна вивчити за рис.3.2. Було опитано 56% чоловіків та 44% жінок.

Рис.3.2. Розподіл респондентів по статевому принципу

 

Віковий параметр було розбито  на п’ять параметрів (рис.3.3.). Серед респондентів переважна частина населення віком від 15 до 30, як найбільш соціально-активних в суспільстві, а саме 41% опитуваних. Частки населення віком 30-45 та 45-60 років складають 29% та 22% відповідно. Найменша частка опитуваних припадає на населення віком до 18 років (5%), та старше 60 років (3%).

Рис.3.3. Розподіл респондентів по віковому параметру

 

Наступний рисунок (рис.3.4.) доводить присутність у виборці всіх соціальних груп населення, серед яких переважають студенти (37%). Представники інших соціальних груп займають меншу частку, а саме: домогосподарки – 21%, робочі – 17%, спеціалісти – 15%, службовці – 11%, підприємці – 9%, безробітні – 4%, керівники – 3%, пенсіонери – 2%.

Рис.3.4. Розподіл респондентів за соціальними групами

 

Наступний розподіл населення, допомогає оцінити який реальний фінансовий стан населення, що опитується, та взагалі. Можна побачити (рис.3.5.), що серед респондентів переважає частка населення, що має середній рівень фінансової забезпеченості (59%). Частки населення, що мають низький та високий рівень фінансової забезпеченості відповідно складають 26% та 15%.

Рис.3.5. Розподіл респондентів відповідно їх реального фінансового стану

 

Всі ці дані, дають змогу  переконатися, що серед респондентів є представники різних соціальних верств населення, відповідно з різним рівнем фінансової забезпеченості.

Наступні дані дають  можливість безпосередньо оцінити  ставлення споживача (респондентів) до продукції «Коблево».

Рисунок дозволяє оцінити, як часто споживаються напої «Коблево» серед споживачів, і чи споживаються взагалі (рис.3.6.). 12% опитуваних продукцію «Коблево» взагалі не споживають, 19% - споживає щодня. Значні частки населення споживають дану продукцію кілька разів на місяць (38%), та кілька разів на тиждень (31%).

Рис.3.6. Частота споживання продукції «Коблево»

 

 

Спроба оцінити фактори, що впливають на споживача при  виборі продукції «Чумак», дала такі результати (максимально-можливий бал, що може набрати фактор – 500, при  врахуванні, що всі 100 респонденти оцінять цей фактор максимальною оцінкою – 5): найбільший бал набрав такий фактор, як «вдосконалення смаку» (480 балів), трохи менше набрав фактор «ціна» (400 балів); інші фактори можна вважати незначними щодо вибору продукції – реклама (260 балів), думка знайомих (220 балів), інший варіант (140 балів).

Рис.3.8. Оцінка факторів впливу на вибір споживача

 

Детальний розподіл балів по факторам показує рис.3.9. Найбільш значимими факторами є фактори «вдосконалення смаку» та «ціна». 80% респондентів фактор «вдосконалення смаку» оцінило в 5 балів, інші 20% – 4 бали. Щодо фактору «ціна» – 20% респондентів поставили 5 балів, 60% – 4 бали, останні 20% – 3 бали.

Рис.3.9. Оцінка факторів впливу на вибір споживача, розподіл балів

 

 

Важливе місце в дослідженні  ставлення споживача до продукції «Чумак» відіграє оцінка якості та дизайну (рис.3.10.). Якість продукції респонденти оцінили наступним чином: 29% респондентів оцінило на 5 балів, 42% – на 4 бали, 21% – на 3 бали і 8% – на 2 бали. У свою чергу дизайн продукції отримав значно кращі бали, а саме: 43% респондентів оцінило на 5 балів, 29% – на 4 бали, 21% – на 3 бали і 7% – на 2 бали.

Рис.3.10. Оцінка якості та дизайну

 

 

Проаналізувавши отримані дані можна зробити наступні висновки:

1. Значні частки населення споживають продукцію «Коблево» кілька разів на місяць (38%), та кілька разів на тиждень (31%).
2. Серед факторів, що впливають на вибір споживача слід виділити два найбільш вагомі, а саме «вдосконалення смаку» (отримано 480 балів з 500 можливих) та «ціна» (400 балів).
3. При оцінці якості продукції більша частина респондентів (42%) поставила не найвищу оцінку, а «4», лише 29% оцінило якість продукцію найвищою оцінкою «5».
4. При оцінці дизайну (оформлення) продукції більша частина респондентів (43%) поставила найвищу оцінку «5», і 29% - «4».

3.3. Аналіз  цілей підприємства

 

Місія являє собою  формулювання основних цілей компанії, її місця в суспільстві та цінності, які компанія створює для суспільства. Місія — мета існування підприємства, яка має бути досягнута у плановому періоді. Це комплексна мета, що містить як внутрішні, так і зовнішні орієнтири діяльності. На основі цих орієнтирів визначають перспективи, яких має досягти підприємство.

Місія — це основна загальна мета діяльності, чітко виражена причина існування компанії, що деталізує її статус і забезпечує напрям і орієнтири для визначення цілей і стратегій для різних структурних підрозділів.

Значення місії:

• це базис, точка опори  для всіх планових рішень підприємства;

• створює впевненість, що підприємство дотримується чітких цілей, які не суперечать одна одній;

• допомагає поєднати зусилля персоналу в обраному напрямку, об'єднує його дії;

• сприяє розумінню і  підтримці серед зовнішніх учасників  організації, тих, хто заінтересований  в її успіху.

Зміст місії:

• опис продуктів (послуг), які пропонує підприємство;

• характеристика ринку  — підприємство визначає своїх основних споживачів, клієнтів, користувачів;

• цілі підприємства, виражені в термінах виживання, зростання  та прибутковості;

• технологія — характеристика обладнання, технологічних процесів, інновацій у галузі технології;

• філософія організації  — базові погляди і цінності організації, що є основою для створення  системи мотивації;

• внутрішня концепція, у межах якої підприємство описує власні враження про себе, зазначаючи джерела енергії, основні слабкі сторони діяльності, ступінь конкурентоспроможності, фактор виживання;

• зовнішній образ  компанії, її імідж, що розкриває економічну і соціальну відповідальність компанії перед партнерами, споживачами, суспільством у цілому.

Правильно організований  процес встановлення цілей передбачає чотири фази:

• виявлення і аналіз тенденцій, які спостерігаються  в середовищі;

• побудова ієрархії цілей;

• встановлення індивідуальних цілей.

Місія компанії ВАТ «Коблево» - акумулювати безцінний досвід виробництва алкогольних напоїв в Україні, відродити багаті національні традиції, розбудовувати культуру вітчизняної алкогольної галузі в цілому.

Головна ціль компанії ВАТ  «Коблево» це збільшення обсягу продаж та рівня рентабельності продукції.

«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпорядкованості  та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.

Рис. 3.11. Дерево цілей ВАТ «Коблево»

 

Основною ціллю ВАТ  «Коблево» є збільшення прибутку підприємства, що  досягається  за рахунок  збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції  і зменшення витрат.

Збільшення прибутку підприємства можливе через збільшення річного приросту прибутку, забезпечення стабільності кампанії та підвищення рівня рентабельності які досягаються завдяки запровадженню інветиційної політики та покращенню якості виробництва.

Покращення якості виробництва  складається з розробка системи управління якістю, впровадження інноваційних заходів та налагодження ефективного експорту продукції.

Задля розробки системи управління якістю, необхідно підвищити кваліфікацію персоналу та оновити структуру персоналу.

Встановлені цілі є законом  для підприємства, його підрозділів, персоналу. Але з обов'язковості цілей не випливає їх незмінність.

3.4. Характеристика  господарського портфеля фірми

 

Аналіз господарського портфеля підприємства вимагає виявити більш менш рентабельні виробництва і прийняти рішення про те, що робити з кожним з них окремо. Фірмі явно захочеться вкласти основні ресурси в найбільш рентабельні виробництва і скоротити або взагалі припинити вкладення в слабких. Вона може підтримувати свій господарський портфель в бойовій готовності, укріплюючи або додаючи виробництва, що набирають силу, і позбавлятися від слабких.