Основні поняття інформаційного маркетингу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2015 в 00:14, лекция

Описание работы

Зростання інформаційних потреб суспільства, спрямованих на отримання повної, достовірної та своєчасної інформації, створює передумови для розвитку виробництва інформаційних і програмних продуктів та послуг.
Перетворення інформації на товар, на об'єкт купівлі-продажу є важливою особливістю розвитку інформаційних відносин. Швидке збільшення частки інформаційного виробництва у загальному обсязі виробництва і є його інформатизація.
У життєдіяльності людини єдиний вид ресурсу, який можна використовувати, але не можна вичерпати – це інформаційні ресурси. Вони утворюються в результаті науково-технічної та господарської діяльності людини і накопичуються у формі, що дозволяє їхнє відтворення.

Содержание работы

Тема 1. Основні поняття інформаційного маркетингу
1.1. Особливості інформаційного виробництва
1.2. Сутність інформаційного маркетингу
1.3. Цілі та функції інформаційного маркетингу
1.4. Види інформаційного маркетингу
1.5. Об'єкти і суб'єкти інформаційного маркетингу

Файлы: 1 файл

Лекция 1 марктн..doc

— 354.50 Кб (Скачать файл)

Конфліктний маркетинг - внутрішній у виробників ІПП, коли одні й ті самі інформаційні продукти (наприклад, БД) розповсюджуються різними конкуруючими способами доставки (технологіями розповсюдження інформації);

Місіонерський маркетинг - у випадку, коли переваги різних ІПП неочевидні, коли відбувається швидка зміна ІПП. Попит споживача на ІПП формується за допомогою роз'яснень переваг і особливостей нових ІПП, способів їх доставки, організації курсів навчання споживачів, гарантійного супроводу, консультаційних пунктів, пільг при продажу, розповсюдження демо-версій ПЗ, безкоштовного користування протягом певного часу. Місіонерський маркетинг обов'язково повинен бути початковою фазою в діяльності інформаційних служб.

 

1.5. Об'єкти і суб’єкти  інформаційного маркетингу

Теорія маркетингових досліджень володіє декількома підходами до вивчення об'єктів та суб'єктів маркетингу.

 Продуктивний підхід передбачає  вивчення об"єктів маркетингової  діяльності як конкурентів ІПП.

Інституційний підхід передбачає дослідження суб'єктів інформаційного маркетингу тобто інститутів або учасників маркетингової діяльності: виробників усіх типів, постачальників оптових і роздрібних, посередників, споживачів. Для кожного учасника визначаються його роль і місце в загальній структурі маркетингу в залежності від продукту або послуги, що він виробляє,  продає чи надає.

Поєднання першого та  другого підходів для прийняття конкретних рішень і вироблення ділової стратегії інформаційної служби для їх практичного застосування і є третій  - управлінський підхід.

Об'єкти інформаційного маркетингу. Об"єктами інформаційного маркетингу можуть виступати: інформаційні проекти (проекти IT), для яких на етапі розробки бізнес-плану необхідно проводити аналіз ситуації на ринку; конкуренти - виробники, посередники, продавці, їх асортимент, ціни, географія розташування, доля ринку,

  • апаратні засоби;
  • програмні засоби;
  • інформаційні продукти, БД;
  • інформаційні послуги;
  • інформаційно-пошукові системні технології;
  • фахівці в галузі виробництва та використання інформаційних продуктів та послуг.

Суб'єкти інформаційного маркетингу. В структурі індустрії інформації можна виділити наступні суб'єкти:

  • виробники первинної інформації (книжок, газет, журналів, повнотекстних баз даних, відеотек і фонотек);
  • виробники вторинної інформації (покажчиків літератури, бібліографічних довідників, збірників, реферативних журналів, індексних та бібліографічних баз даних);
  • компанії та підприємства оптової і роздрібної торгівлі інформаційними продуктами та послугами, серед них  різноманітні служби пошуку інформації, бібліотеки, інформаційні центри, інститути;
  • виробники (постачальники) технічних засобів обробки інформації;
  • виробники (постачальники) програмних засобів обробки інформації;
  • інформаційні посередники (брокерські фірми), Internet-провайдери.
  • виробники (розробники) технологій обробки інформації, засобів комунікацій тощо.

Неперервний розвиток інформатизації економіки і суспільства призводить до постійного оновлення і поповнення переліку об’єктів та суб’єктів інформаційного маркетингу, додавання їм нових якостей, функцій та можливостей.

 

 

Лекція 2.

Тема  2. Економіко-математичні методи та моделі у маркетингу.

    1. Моделювання бізнесу.
    2. Статистичні методи обробки маркетингової інформації.
    3. Балансові  моделі в маркетингу.
    4. Оптимізаційні  методи та моделі в маркетингу.
    5. Методи та моделі управління товарними запасами   в  маркетингу.
    6. Моделювання попиту і споживання в маркетингу.
    7. Моделі прогнозування купівельного попиту.
    8. Теорія  масового обслуговування в задачах  маркетингу.
    9. Теорія ігор в задачах  маркетингу.
    10. Експертні  методи у маркетингових дослідженнях.

 

2.1. Моделювання  бізнесу

Моделювання бізнесу - також більше мистецтво, ніж наука, однак існують прийоми, що дозволяють перевести питання управління компанією (підприємством) з області мистецтва в область технології.

Бізнес-модель описує внутрішню структуру бізнесу (фінансові характеристики: витрати, прибутки,  розмір інвестицій і ефективність їх повернення; виробничі потужності; канали збуту; організаційно штатну структуру; мотивацію співробітників; розмежування відповідальності та інше), а маркетингова модель описує  вплив зовнішніх чинників на діяльність компанії.

Внаслідок того, що на етапі стратегічного моделювання невизначеність максимальна, при формуванні цілей, функцій і обмежень часто виникають додаткові взаємозв'язки і залежності, що приводять до переусвідомлення способів ведення бізнесу.

Інструменти для побудови моделей

Функціональної моделі можуть використовувати:

  • простий текстовий редактор - для переліку функцій і підфункцій;
  • мова опису IDEF0 (і різні її модифікації), зв'язуюча функції, яка структурує їх по входах / виходах, контролю та виконанню;
  • діаграми Ішикава, що структурують функціональне поле.

Характерно, що всі види інструментів для побудови функціональних моделей обов'язково підтримують декомпозицію (тобто  послідовне уточнення елементів загальної моделі).

У класі функціональних моделей часто буває доцільно виділити процесні моделі (наприклад, блок-схеми і мережі Петрі, орієнтовані на паралельність операцій, що зручно для опису процесів бізнесу), які показують, як протікають процеси, як у них використовуються операції (транзакції).

Інформаційні моделі, з яких найбільш відомі ER-моделі ( "суть - зв'язок"), призначені для опису параметрів об'єктів і взаємозалежності між ними. Ці моделі служать основою для проектування структур БД - адже переважна більшість сучасних СУБД базуються на реляційній моделі.

Потокові моделі (Data Flow Diagrams) призначені для зв'язку функціональної і інформаційної моделей. Вони показують, які функції якими потоками даних управляють. Аналіз потоків дозволяє розраховувати навантаження на функціональні блоки і відповідно планувати їх необхідну потужність.

Якщо виникає потреба змінити модель, а це  залежить від швидкості зміни бізнесу і його ключових характеристик, то керівники підприємств, складаючи довгостроковий (п'ятирічний або трирічний) план, обов'язково щорічно його коригують через те, що інформаційна індустрія дуже динамічно розвивається. Бажано, щоб модифікація моделі робилася тими ж засобами, які були використані при первинній її побудові, - адже чим більш технологічний цей процес, тим більше в ньому  науки.

 

2.2. Статистичні  методи обробки маркетингової  інформації

Порівняння табличних даних. Яким повинно бути порівняння і чи завжди потрібно його проводити? Якщо заміряти деяке явище і отримати емпіричну щільність розподілу його значень, то буде констатація фактичного стану речей без визначення, як змінити цей стан.

Для досягнення порівнянності даних використовуються різноманітні системи класифікації даних. Але не завжди можна бути впевненим, що враховані всі фактори, отже тлумачення вхідних даних буде містити деякий степінь невизначеності. Тому необхідно виключити випадкові взаємозв'язки і врахувати неявні.

Встановлення причинних взаємозв'язків - одна з головних задач аналізу. І хоча сама кореляція не визначає напрямків причинної залежності (що є причина, а що наслідок), в маркетингових дослідженнях саме кореляцію використовують для її визначення.

Щодо неявних взаємозв'язків, то потрібна додаткова інформація і додатковий аналіз.

Емпіричне узагальнення експериментальних результатів. При прогнозуванні дуже важливо отримати узагальнені результати. Для узагальнення емпіричних даних, отриманих в результаті проведення спостережень та експериментів, узагальнено можна їх класифікувати таким чином: вибіркові обстеження, що мають статистично репрезентативний характер; дослідження, в яких спостерігаються або вимірюються тільки характеристики, що представляють інтерес для дослідника; експерименти, в яких дослідник самостійно регулює або змінює деякі чинники.

Характерна риса наукових результатів полягає в тому, що вони повинні мати узагальнюючий характер, бути відтворюваними. Отже, повторення   це ключовий елемент при збиранні  даних.

Методи аналізу первинної інформації. Для подальшого використання отриманої інформації необхідно провести її попередню обробку і аналіз, щоб на його основі підготувати для керівництва проекти рішень з конкретної проблеми. Аналіз маркетингових можливостей є необхідною передумовою для прийняття маркетингових рішень і планування дій по їх реалізації на практиці.

Існують методи кількісного та якісного аналізу інформації: 

  • функціональний - вивчається процес і закони функціонування аналізованої системи чи об"єкта;
  • генетичний - вивчає поведінку показників, спираючись на їх попередні значення та тенденції їх розвитку. Метод використовується при вивченні інформаційних потоків;
  • граничний - вивчає граничні економічні ефекти та наслідки від впровадження управлінських рішень з маркетингу;
  • дескриптивний (описовий) - використовується для описання явищ та подій, пов"язаних з об"єктом дослідження. Використовується в роботі з базами даних та знань, в об"єктно-орієнтованих технологіях тощо;
  • SWOT-аналіз використовується для оцінки сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) внутрішніх сторін фірми, потенційних зовнішніх можливостей (Opportunities) фірми, потенційних перешкод та небезпек (Threats), для чого формуються групи характеристик, що їх описують;
  • Методика І. Ансоффа оцінки можливостей і небезпек ринку - методика сприйняття підприємством сильних і слабких сигналів, що надходять із зовнішнього середовища. Сильні сигнали надходять з несподіваних джерел і швидко впливають на економічні показники розвитку підприємства. Слабкі сигнали   це ранні і неточні ознаки настання важливих подій, які в майбутньому можуть мати велике значення для підприємства;
  • ситуаційний аналіз - послідовний розгляд вибраних елементів мікросередовища і оцінка їх впливу на маркетингові можливості підприємства (знання стану ринку, врахування поведінки споживачів, оцінка реакції підприємства на дії конкурентів, політика відносно постачальників і посередників та інше);
  • метод «5х5» (запропонований А. Месконом) передбачає визначення найбільш значущих елементів зовнішнього середовища. Він включає 5 питань про п'ять чинників зовнішнього середовища:

1. Якщо ви володієте інформацією  про чинники зовнішнього середовища, назвіть хоч би 5 з них.

2. Які 5 чинників зовнішнього середовища  для вас найбільш небезпечні?

3. Які 5 чинників з планів ваших  конкурентів вам відомі?

4. Якщо ви вже визначили напрями  стратегії, які 5 чинників могли б  стати найбільш важливими для  досягнення цілей?

5. Назвіть 5 зовнішніх сторін, зміни  яких могли б стати сприятливими  для вас?

  • STEP-аналіз - методика аналізу ключових елементів макросередовища підприємства, яке містить наступні чинники:
  1. соціально-демографічні (старіння населення, формування нових структур сім'ї та інше);
  1. техніко-технологічні (поява нових матеріалів, технологій, товарів);
  2. економічні (динаміка цін, валютних курсів і т.д.);
  3. екологічні (охорона навколишнього середовища, вимоги до екологічної чистоти продуктів та інше);
  4. етичні (етичні і моральні норми сучасного бізнесу);
  5. політичні (протекціонізм);
  6. правові (законодавство в області захисту прав споживачів, реклами, товарних знаків, антимонопольне законодавство і т.п.);
  • GAP-аналіз вивчає стратегічне розходження між бажаним, чого підприємство хоче досягнути в своєму розвитку, і реальним, чого фактично може добитися підприємство, не змінюючи свою нинішню політику. GAP-аналіз «організована атака на розрив» між бажаною і реальною дійсністю підприємства;
  • динамічний - використовується для вивчення поведінки та оцінки стану будь-якого об"єкта у плині часу для визначення стадій його життєвого циклу, тенденцій розвитку, для рішення стратегічних задач розвитку та прогнозування;
  • статичний - досліджує явище чи поведінку об"єкта у конкретний момент часу. Використовується для отримання деякого інформаційного зрізу по заданих параметрах;
  • стохастичний - використовується для вивчення поведінки об"єктів, параметри яких приймають випадкові значення  в залежності від часу. Використовується при вивченні поведінки покупців, їх уподобань, попиту на нові продукти і послуги;
  • експертний - аналіз результатів опитування експертів з використанням вагових коефіцієнтів, пріоритетів для попереднього дослідження проблем;
  • системний - загальний аналіз галузі чи економіки, як економічної системи та її складових, дослідження законів її функціонування.

Статистичні методи аналізу результатів  економічної діяльності об"єктів або суб"єктів господарювання використовуються практично у всіх маркетингових дослідженнях; можна виділити наступні статистичні методи аналізу:

  • кореляційний - вивчає взаємодію та степінь тісноти взаємозв"язку показників системи в процесі її функціонування;
  • регресійний  - використовується для визначення залежності змінної від однієї чи декількох незалежних змінних (проста чи багатофакторна регресія). Використовується для розв"язку таких задач, як визначення залежності між обсягом продажу на конкретному сегменті ринку та ціною, сервісом, рекламою і т.ін.;
  • дисперсійний - використовується для виявлення впливу деякого фактора на певний економічний показник (наприклад, вплив реклами - на обсяг продажів у польових дослідженнях ринку);
  • варіаційний - використовується для визначення степеня впливу варіацій незалежних змінних на залежні у лабораторних експериментах;
  • дискримінантний - використовується для визначення різниці та проведення чітких меж між заданими (існуючими) групами об"єктів за допомогою комбінації значень декількох незалежних змінних,  що характеризують об"єкти, достатніх для розмежування груп та для віднесення будь-якого нового об"єкта до певної групи за його характеристиками;
  • факторний - використовується для дослідження взаємозв"зку між змінними з метою визначення найбільш впливових суттєвих факторів. Наприклад, при сегментації ринку з усіх змінних, що описують вимоги до продукту та потреби потенційних споживачів, необхідно вибрати основні - принципові для формування сегментів;
  • кластерний -  використовується для об"єднання об"єктів у групи або кластери так, щоб відмінності між об"єктами одного кластеру  були меншими за відмінності між об"єктами різних кластерів.

Информация о работе Основні поняття інформаційного маркетингу