Позиціонування підприємства на ринку

Атмосфера. Оточення, в якому компанія виробляє чи постачає продукцію або послуги, також  впливає на сприйняття споживачами її іміджу. Банк, який прагне підкреслити безпека здійснюваних ним операцій, може використовувати особливі архітектурні рішення, дизайн інтер'єрів, квіти, матеріали та меблі.

Події. Компанія має можливість виділитися із загального ряду, надаючи допомогу в проведенні різних громадських заходів. У нашій країні дуже багато виробників алкогольних напоїв є спонсорами спортивних заходів.

Таким чином, для  успіху і стабільності компанії необхідна  позиція, вигідна з точки зору частини (або сегмента) покупців. Ця позиція повинна бути настільки сильною, що споживачі повинні відмовлятися від товару або послуги компанії в саму останню чергу.

 

1.3 Обґрунтування обраної методики позиціонування підприємства в умовах ринку

 

Позиціонування  проводиться опираючись на диференціацію підприємства, яка забезпечує його конкурентоспроможність на рику.

Тому під  позиціонуванням підприємства можна  розуміти сукупність дій по забезпеченню конкурентоспроможності підприємства на ринку та підтримці цього стану відповідною програмою маркетингу.

Конкурентоспроможність - здатність підприємства забезпечити  кращу пропозицію у порівнянні з  послугами основних конкурентів.

Конкурентоспроможність  підприємства - поняття відносне, реальна  конкурентоспроможність оцінюється тільки на ринку при зіставленні як з характеристиками, так і з умовами продажу і сервісу аналогічних підприємств-конкурентів.

Вивчення конкурентів  та умов конкуренції в галузі потрібно фірмі в першу чергу для  того, щоб визначити в чому її переваги та недоліки перед конкурентами і зробити висновки для вироблення фірмою власної успішної конкурентної стратегії і підтримки конкурентної переваги.

Визначення  власної конкурентоспроможності підприємства є невід'ємним елементом маркетингової  діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта.

Оцінка конкурентної позиції фірми потрібно для:

- розробки заходів  щодо підвищення конкурентоспроможності;

- вибору підприємством  партнера для організації спільного  випуску продукції;

- залучення  коштів інвестора у перспективне  виробництво;

- складання програми виходу підприємства на нові ринки збуту та інші.

У будь-якому  випадку проведення оцінки переслідує мету: визначити положення підприємства на галузевому ринку.

Досягнення  цієї мети можливе лише за наявності  оперативної та об'єктивної методики оцінки конкурентоспроможності.

Існують відомі методики оцінки конкурентоспроможності, розглянемо деякі з них:

Метод, що використовує в якості основного підходу оцінку послуги підприємства.

Цей метод базується  на міркуванні про те, що конкурентоспроможність виробника тим вище, чим вище конкурентоспроможність його продукції. Як показник, що оцінює конкурентоспроможність послуги використовують співвідношення двох характеристик: ціни та якості.

Найбільш конкурентоспроможний товар, що має оптимальне співвідношення цих характеристик:

 

, (1.1)

 

де К-показник якості товару;

Ц - показник ціни товару;

К_т - показник конкурентоспроможності товару.

Чим вища різниця  між споживчою цінністю товару для покупця і ціною. яку він за нього платить, тим вище запас конкурентоспроможності товару частка споживача.

Перевага методу: він враховує найбільш важливий критерій, що впливає  на конкурентоспроможність підприємства - конкурентоспроможність товару.

Недоліки методу: дозволяє отримати досить обмежене уявлення про переваги і недоліки в роботі підприємства, так як конкурентоспроможність підприємства приймає вид конкурентоспроможності товару і не зачіпає інші аспекти.

Матриця фахівців General Electric (GE). Адекватність цілей, що ставляться перед стратегічними підрозділами бізнесу, не може бути визначена тільки виходячи з їх положення на матриці зростання ринку і їх частки на ньому.

Кожне підприємство оцінюється по двох головних параметрах: привабливості  ринку та конкурентної силі підприємства. Ці фактори дуже важливі для оцінки ринкової позиції підприємств. Їх успіх цілком залежить від того, наскільки привабливий ринок, на який вони виходять, і чи великі вони економічно настільки, щоб досягти успіху на ньому.

Матриця GE розділена на дев'ять  квадратів, об'єднаних за трійкам  в три зони. У трьох квадратах  у верхньому лівому кутку вказані  сильні стратегічні підрозділи бізнесу, у які компанії вигідно вкладати кошти для забезпечення їх зростання. У трьох квадратах, розташованих по діагоналі з лівого нижнього кута в правий верхній, вказані середні за своєю загальною привабливості підприємства. У трьох квадратах, розташованих у правому нижньому кутку, вказані слабкі за своєю загальною привабливості підприємства. Уявіть собі великий готель в центрі міста, де є величезна кількість подібних до нього. У нього мала частка на великому, але непривабливому ринку, на якому компанія, в яку входить це готель, неконкурентоспроможна.

Якщо враховувати  додаткові чинники, то цю матрицю можна розглядати як особливий випадок багатофакторної матриці, розробленої фахівцями з General Electric, що на рисунку 1.4.

Головне питання  полягає в тому, як виміряти ці параметри. Для цього фахівці, що займаються плануванням, повинні визначити  фактори, що лежать в основі кожного з них, і знайти спосіб виміряти їх і скомбінувати з них агреговані показники. Привабливість ринку може бути різною в залежності від його розмірів, щорічного приросту, що історично склалася маржинальності доходів і т.д. Конкурентоспроможність підприємства на ньому залежить від її частки на ринку, коефіцієнта її росту і якості товару. Модель, пропонована GE, дає можливість побачити більшу кількість факторів при оцінці приблизно рівних підприємств, ніж за допомогою моделі Бостонської групи.

Стратегічне положення  конкурентоспроможності

 

               Низьке                 Середнє       Високе

Привабливість Висока

галузі

 

                      Середня

 

 

                      Низька

 

1-3-зона росту; 4-6-зона вибіркового розвитку; 7-9-зона  «збору врожаю».

Рисунок 1.4 - Матриця  МcKincey (GE)

 

Матриця SWOT - це результат проведення SWOT- аналізу: послідовне проведення аналізу зовнішнього  та внутрішнього середовища. На основі аналізу зовнішнього середовища визначаються можливості та загрози, які  містить в собі зовнішнє середовище для організації. І як результат аналізу - виявлення сильних та слабких сторін організації. Після цього будується матриця SWOT- аналізу, яка має вигляд:

Метод заснований на теорії ефективної конкуренції. Відповідно до цієї теорії найбільш конкурентоспроможними  є ті підприємства, де найкращим чином організована робота всіх підрозділів і служб.

Рисунок 1.5 - Матриця SWOT

 

На ефективність діяльності кожної зі служб впливає  безліч факторів - ресурсів фірми. Оцінка ефективності роботи кожного з підрозділів передбачає оцінку ефективності використання ним цих ресурсів. В основі методу лежить оцінка чотирьох групових показників або критеріїв конкурентоспроможності.

 

Таблиця 1.2

Показники конкурентоспроможності підприємства

Показники конкурентоспроможності	Роль показника в оцінці	Правило розрахунку показника
1	2	3
1. Еффектівность виробничої діяльності підприємства. 1.1 Іздержкі виробництва на одиницю продукції, грн. 1.2 Фондоотдача, тис. руб.     1.3 Рентабельность товару,%.	Відображає  ефективність витрат при випуску продукції. Характеризує  ефективність використання основних виробничих фондів. Характеризує  ступінь прибутковості виробництва  товару.	Валові витрати;   Обсяг випуску  продукції.   Середньорічна вартість основних виробничих фондів.   Прибуток від реалізації х 100%;
1.4.Продуктивність  праці, тис. руб. / чол.	Відображає  ефективність організації виробництва  та використання робочої сили.	Середньооблікова  чисельність працівників.
2. Фінансово становище підприємства. 2.1 Коеффіціент автономії.     2.2 Коеффіціент платоспроможності.     2.3 Коеффіціент абсолютної ліквідності.   2.4 Коеффіціент оборотності оборотних коштів	Характеризує  незалежність підприємства від позикових  джерел. Відображає  здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання і вимірює вірогідність банкрутства. Відбиває якісний  склад засобів, що є джерелами  покриття поточних зобов'язань. Характеризує  ефективність використання оборотних  коштів. Відповідає часу, протягом якого  оборотні кошти проходять усі  стадії виробництва і обігу	Власні кошти  підприємства;     Загальна сума джерел фінансування. Власний капітал; Загальні зобов'язання. Грошові кошти  та швидко реалізованих цінні папери; Короткострокові зобов'язання. Виручка від  реалізації продукції; Середньорічний  залишок оборотних коштів.
3. Ефективність  організації збуту та просування  товару. 3.1.Рентабельность  продажів,%.     3.2 Коеффіціент затовареності готовою продукцією. 3.3 Коеффіціент завантаження виробничої потужності. 3.4 Коеффіціент ефективності реклами та засобів стимулювання збуту.	Характеризує  ступінь прибутковості роботи підприємства на ринку, правильність встановлення ціни товару. Відображає  ступінь затовареності готовою  продукцією. Характеризує  ділову активність підприємства Характеризує  економічну ефективність реклами та засобів стимулювання збуту.	Прибуток від  реалізації х 100%; Обсяг продажів.   Обсяг нереалізованої продукції;   Обсяг продажів.   Обсяг випуску  продукції; Виробнича потужність. Витрати на рекламу  і стимулювання збуту;

 

У першу групу  входять показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом: економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на виробництві.

У другу групу  об'єднані показники, що відображають ефективність управління обіговими коштами: незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства розплачуватися за своїми боргами, можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому.

У третю групу  включені показники, що дозволяють отримати уявлення про ефективність управління збутом і просуванням товару на ринку засобами реклами і стимулювання.

І в четверту групу - показники конкурентоспроможності товару: якість товару і його ціна.

У зв'язку з тим, що кожен з цих показників має різну ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (ККП), експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв.

Розрахунок  критеріїв і коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою середньої зваженої арифметичної:

 

, (1.2)

 

де ККП - коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;

ЕП - значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;

ФП - значення критерію фінансового положення підприємства;

ЕС - значення критерію ефективності організації збуту  і просування товару на ринку;

КТ - значення критерію конкурентоспроможності товару;

0,15; 0,29; 0,23; 0,33 - коефіцієнти  вагомості критеріїв.

 

, (1.3)

де ЕП - критерій ефективності виробничої діяльності підприємства;

І - відносний  показник витрат виробництва на одиницю  продукції;

Ф - відносний  показник фондовіддачі;

РТ - відносний  показник рентабельності товару;

П - відносний  показник продуктивності праці;

0,31; 0,19; 0,40; 0,10 - коефіцієнти вагомості показників.

, (1.4)

 

де ФП - критерій фінансового положення підприємства;

КА - відносний  показник автономії підприємства;

КП - відносний  показник платоспроможності підприємства;

КЛ - відносний  показник ліквідності підприємства;

КО - відносний  показник оборотності оборотних  коштів;

0,29; 0,20; 0,36; 0,15 - коефіцієнти  вагомості показників.

 

(1.5)

 

де ЕС - критерій ефективності організації збуту  і просування товару;

РП - відносний  показник рентабельності продажів;

КЗ - відносний  показник затовареності готовою  продукцією;

КМ - відносний  показник завантаження виробничих потужностей;

КР - відносний  показник ефективності реклами та засобів  стимулювання збуту;

0,37; 0,29; 0,21; 0,14 - коефіцієнти  вагомості показників.

У загальному вигляді  алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності промислового підприємства передбачає три послідовні етапи:

Етап 1-й. Розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності підприємства та переклад показників у відносні величини (бали).

Для переведення  показників у відносні величини здійснюється їх порівняння з базовими показниками. В якості базових показників (бази для порівняння) можуть виступати:

- середньогалузеві  показники;

- показники  будь-якого конкуруючого підприємства або підприємства-лідера на ринку;

- показники  оцінюваного підприємства за  минулі відрізки часу.

З метою переведення  показників у відносні величини використовується 15-ти балова шкала. При цьому 5-ма балами оцінюється показник, що має значення гірше, ніж базовий; 10-ма балами - на рівні базового; 15-ма балами - краще, ніж базовий.

Етап 2-й. Розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства за представленими вище формулами.

Етап 3-й. Розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (ККП).

Дана оцінка конкурентоспроможності підприємства охоплює всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності промислового підприємстві, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко і об'єктивно отримати картину положення підприємства на галузевому ринку. Використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу дає можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб.

Для порівняльного  аналізу сили підприємства і його найближчих конкурентів використовується порівняльна оцінка конкурентоспроможності підприємства.

Оцінка можливостей  фірми дозволяє побудувати багатокутник (радар) конкурентоспроможності. По кожній осі для відображення рівня значень кожного з досліджуваних факторів (у багатокутнику оцінка проводилася тільки по 8 чинникам) використовується певний масштаб вимірів (дуже часто у вигляді бальних оцінок). Зображаючи на одному малюнку багатокутники конкурентоспроможності для різних фірм, легко провести аналіз рівня їх конкурентоспроможності в різних факторів. Очевидно, що можлива побудова багатокутника конкурентоспроможності також для продуктів-конкурентів і маркетингової діяльності фірм-конкурентів у цілому.