Теоретичнi засади просування товару на зарубiжний ринок

- використання світового досвіду  організації роботи щодо поліпшення  умов і підвищення безпеки  праці на основі міжнародного  співробітництва [41].

Задача охорони праці  полягає в тому, щоб звести до мінімуму ймовірність ураження працюючого під дією шкідливого виробничого  чинника чи захворювання під дією шкідливого виробничого чинника  з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

 Дотримання умов та правил охорони праці і виробничої санітарії забезпечують безпеку праці. Покращення умов праці, впливає на результати роботи, приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров’я робітників і водночас приводить до зменшення затрат на оплату компенсацій і пільг на лікування а також за роботу в несприятливих умовах праці.

У даному розділі розглядаються  питання охорони праці та навколишнього  середовища стосовно приміщення відділу  бухгалтерії АТ «Jelfa».

 

4.2 Управління  охороною праці на  підприємстві

Відповідно до ст. 13 закону України  „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці  в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
• забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я  виробничих факторів;
• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;
• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог [41].

Структура управління охороною праці на АТ «Jelfa».

представлена на рисунку 4.1

 

                   

 

 

 

Рисунок - 4.1 Структура управління охороною праці АТ «Jelfa»

Серед основних задач, пов'язаних з охороною праці можна виділити наступні:

1. забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
2. забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;
3. професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганда безпечних методів роботи;
4. вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
5. професійний відбір виконавців для певних видів робіт;
6. проведення для працівників і осіб, що відряджаються, інструктажу по охороні праці;
7. розслідування причин і обставин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві, які привели до тимчасової втрати працездатності або інвалідності, розробка заходів щодо попередження подібних нещасних випадків;

 

4.3 Перелік основних  шкідливих і небезпечних виробничих  чинників згідно з ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ [42], які мають місце у відділу бухгалтерії АТ «Jelfa», наведені в таблиці 4.1

 

Таблиця 4.1 Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Випромінювання	Монітор ЕОМ
Підвищений рівень іонізації  повітря	Випромінювання монітору
Підвищений рівень статичної  електрики	Висока напруга ЕЛТ, діелектричні поверхні
Закінчення таблиці - 4.1
Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Шум	Принтер, активна система  охолодження процесору
Електрична напруга (220 В)	ПЕОМ, принтер
Психофізіологічні фактори	Монотонність праці, розумові та емоційні перевантаження

 

4.4 Метеорологічні умови

Метеорологічні  умови в бухгалтерії повинні відповідати ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [43]. Робота на ПЕОМ відноситься до легкої (Іа) категорії робіт за енерговитратами.

Оптимальні та допустимі  значення параметрів мікроклімату для робочого місця, оператора ПЕОМ, представлені в таблиці 4.2

 

Таблиця 4.2 - Оптимальні і допустимі значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці

Категорія важкості робіт по енерго- витратам	Період року	Температура, С°	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
		Оптимальні
	Холодний	21-23	40-60	0,1
Легка - Іа	Теплий	22-24	40-60	0,2
		Допустимі
	Холодний	20-24	75	0,2
	Теплий	21-28	65 (при 28°С)	0,1-0,3

 

 

 

 

4.5 Вентиляція і опалювання приміщення

 Для підтримки нормальних умов мікроклімату виробниче приміщення і офіс обладнано вентиляцією, а також системою опалювання, спроектованій згідно СНиП 2.04.05-91 [44].

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату згідно СНиП 2.04.05-91[44] в приміщеннях підприємства є як природна, так і штучна вентиляція. У холодний період використовується центральне опалення.

 

4.6 Виробниче  освітлення

Освітлення приміщень - штучне і природне. Природне освітлення здійснюється через бокові прорізи, зорієнтовані переважно на південь. При визначенні найменшого розміру об’єкту розміщення, встановлено розряд зорових робіт – ІІІ. В таблиці 4.3 приведені характеристики освітлення в приміщенні відповідно до СНиП II-4-79 та ДБН В.2.5-28-2006 [45, 46]. Для визначення нормованого значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) для умов м. Харкова скористаємося формулою 4.1

                                             e^IV=e^III_Hmc      (4.1)

 де e^III_H нормована величина КПО для третього пояса світлового клімату =2%;

m- коефіцієнт світлового  клімату, m =0,9.

с - коефіцієнт сонячного  клімату, С =0,75;

e^IV = 2*0,75*0,9=1,35%

Нормоване значення КПО при  природному освітлені та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для відділу бухгалтерії  наведені в таблиці 4.3

 

 

 

 

Таблиця 4.3 - Характеристики виробничого освітлення

Найменування приміщення	Розряд і підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкту з фоном	Характеристика фону	Штучне освітлення, Е, лк	Природне освітлення, КПО, %
Відділ бухгалтерії	IIIв	Середній	Середній	400	1,35

 

Відповідно до НПАОП 0.00-1.28-10 [47] нормований показник КПО повинен бути не менш 1,5%, тому необхідно використовувати лампи денного освітлення.

 

4.7 Шум і вібрація

В приміщеннях існує непостійний  шум - що коливається, рівень звуку якого  безперервно змінюється в часі. Допустимий рівень звуку для операторів ПЕОМ згідно з ГОСТ 12.1.003-83*[47] складає 60дБА.

 

4.8 Випромінювання від екрану ПЕОМ

Робоче місце адміністративно-управлінського персоналу оснащене комп'ютерною  технікою.

Монітори є джерелами  рентгенівського, оптичного та радіочастотного  випромінювання. Потужність дози рентгенівського випромінювання згідно з НРБУ-97 [49]  в будь-якій точці простору на відстані 5 см від поверхні екрану монітора не повинна перевищувати 100 мкР/год.

Нормативні значення оптичного  та радіочастотного випромінювання при використовуванні відеодісплейних  терміналів (ВДТ)  згідно ДСан П і  Н 3.3.2-0.07-98 та ДСТУ ГОСТ 12.1.006  : 2008 [50, 51] приведені у табл. 4.4. та табл. 4.5 відповідно.

 

Таблиця 4.4 - Допустима поверхнева кількість потоку енергії в різних областях оптичного випромінювання

№п/п	Види оптичного випромінювання (діапазон довжин хвиль)	Допустима поверхнева кількість  потоку енергії,Вт/м2
1.	Ультрафіолетові випромінювання УФ-С (220-280нм) УФ-В (280-320нм) УФ-А (320-400нм)	0,001 0,01 10,0
2.	Видимі випромінювання (400-760нм)	10,0
3.	Інфрачервоні випромінювання (0,76-10,0мкм)	35,0-70,0

 

Таблиця 4.5 - Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону та напруженість електростатичного поля

Диапазон частот, Гц	Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля		Допустима поверхнева щільність  потоку енергії, Вт/м2
	за електричною складовою (Е), В/м	за магнітною складовою (Н), А/м
60кГц до 3МГц	50	5	-
3МГц до 30 МГц	20	-	-
30МГц до 50 МГц	10	0,3	-
50МГц до 300 МГц	5	-	-
300МГц до 300 ГГц	-	-	10

 

Напруженість електростатичного  поля на робочому місці  не більше 20 кВ/м відповідно до ГОСТ 12.1.045 – 84 [52].

Іонний склад повітря  у виробничих приміщеннях, де використовуються ПЕОМ, не перевищує допустимі норми  відповідно до ДНАОП 0.03 – 3.06 – 80 [13] і  приведений в таблиці 4.6

 

 

Таблиця 4.6 —  Рівні іонізації повітря приміщень  при роботі на ПЕОМ

Рівні	Число іонів в 1 см³ повітря
		п+	п-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

 

4.9. Організація  безпечних умов праці на робочому  місці

Забезпечення організації  робочого місця оператора (в даному випадку виконавиці дипломної роботи) за дисплеєм передбачає організацію  робочого місця відповідно до антропометричних характеристик; виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів  на робочому місці; до світло- та кольоро-технічних  характеристик дисплею, до літерно-цифрової інформації, клавіатури; необхідні  санітарно-гігієнічні умови праці [54].

Існують певні вимоги до розмірів робочого місця:

- висота робочої поверхні 655 мм;