Удосконалення товарної політики

- законодавча база;

- постачальники;

- споживачі;

- конкуренти.

Законодавча база, яка регулює діяльність ТзОВ “Євро Вік”.

На діяльність підприємства має вплив трудове законодавство  і закони органів державного регулювання. Це податкова інспекція, відділ видачі ліцензій та сертифікатів, Верховна Рада, Кабінет міністрів України.

Додатково впливають  постанови органів місцевого самоврядування.

ТзОВ “Євро Вік” у своїй діяльності керується такими законами:

1. Кодекс законів «Про працю на Україні»; ^;

2. «Про оплату за трудову діяльність»;

3. «Про податок на додану вартість»;

4. «Про охорону праці»;

5. «Про підприємницьку діяльність в Україні».

Невиконання норм, регламентуючих цими законами, несе адміністративну  та кримінальну відповідальність.

В умовах ринкової економіки  конкуренція є формою економічної  боротьби між окремими суб'єктами ринку  за кращі умови задоволення свого попиту, кращі умови та результати господарювання. Конкуренція проявляє себе в межах конкретної галузі (галузева конкуренція) та в межах усього народного господарства (міжгалузева конкуренція). Залежно від місцезнаходження підприємств-конкурентів, вона може бути внутрішньою або зовнішньою [58].

На споживчому ринку  підприємства конкурують між собою, а також з підприємствами без  створення юридичної особи, іншими продавцями споживчих товарів, в  тому числі з суб'єктами неорганізованого ринку. Об'єктом конкурентної боротьби є покупець та його купівельні фонди, частка обслуговування певного товарного чи регіонального ринку.

Тип конкурентного середовища на окремому товарному, регіональному  ринку чи їх сегментах обумовлює  характер економічної взаємодії  підприємств між собою і їхнє ставлення до покупців, визначає методи та ступінь конкурентної боротьби.

Основними методами конкурентної боротьби між продавцями споживчого ринку є цінова та нецінова конкуренція.

При ціновій конкуренції  основним засобом суперництва є зниження цін на свої товари порівняно з цінами на аналогічну продукцію інших продавців. В даному разі торговельне підприємство може використовувати переваги нижчих витрат, або свідомо йти на втрату прибутку для розширення своєї частки ринку.

В сучасних умовах в країнах з розвинутою ринковою економікою відкрита цінова конкуренція може не використовуватися. Зниження цін у одного з продавців товару викликає аналогічні дії інших конкурентів, що не призводить до зміни позиції фірми на ринку, а лише зменшує прибутковість галузі в цілому. [24,с.121]

Зниження цін для  активізації споживчого попиту застосовується переважно у короткостроковому  періоді для нормалізації товарних запасів, оновлення асортименту  тощо, з подальшим поверненням  до традиційного рівня цін.

При неціновій конкуренції більш вигідне становище на ринку завойовується завдяки якісним характеристикам діяльності продавця, його особливому іміджеві, додатковим умовам обслуговування тощо.

Нецінова конкуренція  включає: зміну властивостей існуючої продукції (товарів), надання їм нових властивостей та якостей; створення продукції (реалізація товарів), що задовольняють споживчий попит іншим чином або задовольняють потреби, що не існували раніше; оновлення властивостей продукції (асортименту товарів, що реалізуються) з врахуванням потреб моди, престижу; удосконалення послуг, що супроводжують реалізацію товарів (демонстрація, пакування, гарантійний ремонт та інше). Доказом цього є те, що ТзОВ “Євро Вік” постійно оновлює свій асортимент, надає застарілій продукції нового, кращого присмаку, шляхом додавання різних харчових добавок, зміни рецептури і консистенцій тощо.

Сучасний стан конкуренції  на споживчому ринку України характеризується переважним розвитком цінової конкуренції між окремими продавцями товарів. Причиною цього є зубожіння більшості верств населення, вкрай низький рівень доходів, невибагливість до якості торговельного обслуговування. Проте на окремих сегментах ринку, при реалізації товарів, що орієнтовані на споживача з середнім та високим рівнем доходів, все більше (а іноді - визначальне) значення в боротьбі за покупця мають інструменти нецінової конкуренції.

Конкуренція може приймати особливої форми і в зв'язку з використанням особливих методів забезпечення тих чи інших переваг на ринку (права на особливо вигідне розміщення підприємства, першочерговість забезпечення товаром, виключне право на торгівлю визначеним видом продукції тощо).

Взаємодія підприємства із зовнішнім середовищем відбувається у двох зонах:

1. Загальне оточення (макросередовище), яке включає в себе глобальні фактори, що відображають соціально-економічні відносини в суспільстві. [55, с. 59].

До таких факторів відносять:

- економічні фактори - тенденції розвитку населення, загальне становище та рівень насиченості ринків збуту, рівні цін на сировину, енергоносії, безробіття, інфляція та інше;

- технологічні фактори, що обумовлюють зміни в продуктах, процесах їх виробництва, способах використання продукту споживачами та інше;

- політичні фактори - стан державної влади, ступінь державного контролю та втручання в економіку та інше;

- соціально-культурні  фактори - потреба участі робітників  в управлінні, їх соціальні запити, вимоги до організації праці, гуманізація робочих місць та інше.

Ця група факторів, по-перше, визначає загальні умови підприємницької  діяльності, по-друге, впливає на фактори  мікросередовища та через них (опосередковано) — на розвиток підприємства. [57, с 19 ].

2. Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює фактори,  які безпосередньо впливають  на конкретне переробне підприємство.

На відміну від глобального  середовища ці фактори більше піддаються впливу з боку підприємства, причому ступінь їх впливу залежить від стабільності становища підприємства на ринку.

Як правило, з метою  аналізу виділяють 5 груп факторів, які найбільш суттєво впливають  на успіх конкретного підприємства: покупці продукції (товарів, робіт, послуг); власники капіталу; постачальники товарів (матеріальних ресурсів); конкуренти; державні установи.

В сучасних умовах посилюється  ступінь залежності підприємства від  стану зовнішнього середовища, що проявляється в мінливості властивостей та характеру впливу зовнішнього середовища на економіку підприємства. Зміни, що трапилися у взаємовідносинах підприємства із зовнішнім середовищем з переходом до ринкової економіки, відображені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Характеристика  взаємодії підприємства із зовнішнім  середовищем в умовах адміністративно-командної та ринкової економіки

Основні фактори та їх вплив	Командно-адміністративна  економіка		Ринкова економіка
	І. Покупці
1. Характер поведінки		Ринок продавця		Ринок покупця, тенденція  до диференційованої поведінки споживачів
2. Розповсюдження товарів		Невелика кількість  торговельних шляхів, невелика кількість  споживачів		Різноманітність каналів розподілу, збільшення кількості споживачів
3. Якість та асортимент  товарів		Невелика кількість, вузький  асортимент		Збільшення кількості, широкий асортимент
4. Строк життя товарів		Довгий		Короткий
		II. Джерела капіталу
1. Перелік джерел		Вузький		Широкий
2. Вплив джерел фінансування		Незначний		Суттєвий
		III. Постачальники
1. Ціни		Високі, зростаючі		Низькі, стабільні
2. Постачання		Безперешкодне, достатнє		Нестійке, недостатнє
3. Ступінь інтеграції		Невелика		Зростаюча
		IV. Конкуренти
1. Інтенсивність		Низька		Зростаюча
		V. Державні установи
1. Ступінь впливу		Висока, пряме втручання		Зростаюче, непряме регулювання

 

Необхідність дослідження проблеми взаємодії підприємства і зовнішнього середовища обумовлена формуванням нової концепції управління підприємством як відкритою системою. Навіть якщо в самому підприємстві не відбувається ніяких змін, постійні зміни навколишнього середовища справляють суттєвий вплив на результати його діяльності. Так наприклад, за останні роки все більше населення стало отримувати вищу освіту, тому на підприємстві ТзОВ “Євро Вік” підскочила кількість робітників з високою кваліфікацією (технологи, лаборанти, ветеринари, маркетологи, обвальщики м'яса тощо). Це викликає необхідність проведення постійного моніторингу стану зовнішнього середовища підприємства, що є важливою складовою частиною стратегічного планування.

Стан зовнішнього середовища підприємства визначається наступними характеристиками:

- взаємозв'язок факторів, який характеризує рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші;

- складність зовнішнього середовища, під яким прийнято розуміти кількість та різноманітність факторів, на які підприємство повинне реагувати, а також ступінь коливання кожного фактора;

- рухливість середовища, яка характеризує швидкість змін, що відбуваються в оточенні підприємства;

- невизначеність зовнішнього середовища, що дає оцінку того, наскільки вірно підприємство може передбачити можливі зміни в своєму оточенні. [57 ,с. 14-16].

Мета дослідження зовнішнього  середовища полягає у визначенні ступеня залежності підприємства від  впливу як окремих факторів, так  і системи факторів зовнішнього  середовища загалом.

Оскільки характер впливу та ступінь залежності підприємства від впливу факторів зовнішнього середовища не є сталою величиною, для проведення дослідження вважається за доцільне виділяти такі групи факторів:

1 група - фактори, які  є в прямому взаємозв'язку з  діяльністю підприємства і вплив яких згодом може суттєво змінюватися в часі. До цих факторів слід віднести: умови, які формуються під впливом змін попиту, діяльність конкурентів, зміни на ринку ресурсів тощо. Ця група факторів є найбільш динамічною, що визначає особливе їх місце в загальній системі факторів. Ця група факторів найбільше має вплив на ТзОВ “Євро Вік”.

2 група - фактори, характер впливу яких на діяльність підприємства з часом суттєво не змінюється. До цієї групи входять такі фактори, як: зміна політичної ситуації в державі, соціально-економічні фактори макрорівня, рівень розвитку культури, демографічні зміни тощо.

3 група - специфічні фактори, дослідження яких дозволяє оцінити потенційні можливості розвитку підприємства, доцільність диверсифікації напрямків діяльності, виявити можливість виникнення нових конкурентів з інших сфер діяльності тощо. Склад цієї групи факторів формується в кожному окремому випадку в залежності від специфіки підприємства та ринку його діяльності [57,с.17-19].

Доцільність виділення цієї групи факторів полягає в тому, що підприємство змушене звертати свою увагу за межі звичайної діяльності, бо, як правило, саме там виникають проблеми, які впливають на подальший розвиток підприємства.

Вивчення стану та перспектив розвитку факторів кожної групи передбачає збір якісної та кількісної інформації, її експертну оцінку та формування аналітичних висновків.

Інформаційною базою проведення дослідження  є зведена статистична звітність, макроекономічні дослідження, огляди кон'юнктури окремих ринків, аналітичні огляди, опубліковані в спеціальних економічних виданнях та періодичній пресі, результати вибіркових досліджень та спостережень. ТзОВ “Євро Вік” має дуже тісні зв'язки з Львівськими газетами, та іншими виданнями. Тому будь-які серйозні зміни, котрі відбуваються на підприємстві, широко освітлюються у пресі, це є додаткова реклама.

Проведення досліджень зовнішнього  середовища є важкоформалі-зованим  етапом економічної роботи. Об'єктивність та якість проведення цієї роботи визначаються, з одного боку, ступенем доступу до інформації, з другого - особистими характеристиками спеціаліста, який її здійснює, його економічною інтуїцією, спроможністю до аналізу та синтезу, виявлення причинно-наслідкових зв'язків та формування на цій основі власних суджень та висновків.

Головною метою ТзОВ “Євро Вік” з виробництва і реалізації м’яса і м’ясопродукції є задоволення потреб населення Львівської області і України у цілому, у високоякісному товарі, забезпечення високих споживчих властивостей своєї продукції при мінімальних витратах, збільшення внеску в соціально-економічний розвиток регіону і забезпечення на цій основі росту добробуту свого колективу.

Основними цілями діяльності підприємства виступають:

- одержання прибутку від ведення  фінансово-господарської діяльності;

- вивчення перспективного попиту на товари і послуги, з метою вигідної реалізації виробленої продукції;

- розширення номенклатури і  підвищення якості виробленої  продукції і послуг, що надаються населенню;

- більш повне й ефективне використання місцевих сировинних ресурсів;

- участь в енергетичній і  економічній облаштованості регіону;

- упровадження прогресивних науково-технічних  досягнень;

- постійне підвищення кваліфікацій  робітників фірми;

Структура підприємства і його підрозділів  визначається і розвивається в міру необхідності відповідно до головної задачі, що діє технологією, розміром прибутку, одержуваної від фінансово-господарської діяльності. Керування підприємством здійснюється на основі принципу централізованого керівництва і самоврядування трудового колективу.