Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її забезпечення

З проведеного аналізу  можемо зробити висновок, що всі  нормативи фінансової стійкості  АКБ «Правекс Банк» знаходяться в межах норми. Отже, банк знаходиться в стійкому фінансовому стані та проводить класичну інвестиційну та кредитну політику з низьким рівнем ризику. Діяльність банку спрямована на подальше зміцнення фінансової стійкості в період банківської кризи, яку мит сьогодні спостерігаємо.

Висновки до розділу 2

Об’єкт дослідження  – АКБ «Правекс Банк» – приваблює клієнтів комплексним рішенням задач, заснованим на індивідуальному підході, і підкріпленим широким досвідом роботи на вітчизняному і міжнародному фінансовому ринку. Аналіз динаміки фінансових результатів АКБ «Правекс Банк» за 2006-2008 рр. показує стабільне збільшення фінансових результатів, що говорить про пожвавлення господарської діяльності.

Аналіз динаміки фінансових результатів АКБ «Правекс Банк» за 2006-2008 рр. показує стабільне збільшення фінансових результатів на 1,53% у 2008 р. відносно 2007 р. (на 2,70 млн. грн.), прибутковість статутного капіталу зросла на 0,2 пункти, а прибутковість чистих активів зменшилася на 1,26 пункти.

Протягом аналізованого періоду відбулося збільшення капіталу АКБ «Правекс Банк» у 2008 р. на 7,75 млн. грн., хоча відбулося збільшення капіталу у валюті (ЄВРО) лише на 0,67 млн. ЄВРО за 2008 р., що збільшило і частку капіталу у валюті ЄВРО у статутному капіталі на 0,70 п.п.

Капітал АКБ «Правекс Банк» протягом аналізованого періоду має тенденцію до зростання. В 2006 році цей показник сягав 73,11 млн. євро, в 2007 році — 78,07 млн. євро, в 2008 році збільшився до 78,74 млн. євро. Важливе значення в структурі капіталу АКБ «Правекс Банк» посідає статутний капітал. Статутний капітал банку протягом аналізованого періоду постійно збільшується з 602 млн. євро в 2006 році до 63,16 млн. євро в 2008 році.

В 2007 році порівняно з 2006 сума кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Правекс Банк» зросла на 3555,36 млн. грн. (або на 9,11%), а в 2008 році порівняно з 2007 роком цей показник збільшився на 2309,86 млн. грн. (або на 64,97%).

Зміни у структурі  кредитно-інвестиційного портфелю відбулись  за рахунок збільшення за 2008 рік: міжбанківських кредитів на 42,96 млн. грн. (відносно 2007 р. на 19,38 %), кредитів юридичним особам на 318,91 млн. грн. (на 46,01 %), кредитів фізичним особам на 1887,59 млн. грн. та цінних паперів на 60,40 млн. грн. – на 8,14 %.

Протягом 2006 — 2008 років  відбулося збільшення суми депозитів фізичних осіб за 2008 р. на 3319,04 млн. грн. (на 127,15 %), частка в чистих зобов’язаннях зменшилась на 2,93 п.п.

В 2007 році порівняно з 2006 роком депозитний портфель фізичних осіб збільшився на 304,83 млн. грн. (або  на 10,64%), у 2008 році порівняно з 2007 роком ця величина зросла на 1891,59 (або на 59,70%). Ці зміни відбулися в основному за рахунок зростання строкових депозитів — на 265,03 млн. грн. (11,80 %) у 2007 році та на 1195,28 млн. грн. (на 47,60%) у 2008 році. Частка коштів до запитання в чистих зобов’язаннях зменшується у 2007 році на 0,82 п.п., а в 2008 році зростає на 6,00 п.п

Загальне зростання  пасивів АКБ «Правекс Банк» за 2008 рр. на 3757,20 млн. грн. (на 67,97 %) здійснилось за рахунок збільшення зобов’язань та власного капіталу банку. Зобов’язання збільшилися за 2008 р. на 3749,45 млн. грн. (на 80,98 %). Відбулися значні зміни в структурі пасивів банку за 2006-2008 рр. За 2008 р. зобов’язання в структурі пасивів склали 90,25%, а в 2006 р. зобов’язання складали лише 84,17 %, за 2007 р. частки зобов’язання та власного капіталу значно відрізнялися: 16,24% - власний капітал, та 83,76% - зобов’язання. Аналіз структури активів АКБ «Правекс Банк» за 2006-2008 рр. показує, що активи банку у 2007 році порівяно з 2006 зросли на 216,89 млн. грн. (або на 4,08%), у 2008 році порівняно з 2007 роком цей показник збільшився на 3757,20 млн. грн. (або на 67,97%). Грошові кошти та залишки в НБУ у 2007 році зросли на 35,68%, а в 2008 — на 73,39%. Кошти в інших банках в 2007 році зменшились на 14,65%, а в 2008 році зросли на 19,38%. Казначейські та інші цінні папери та кредити та заборгованість мають тенденцію до зростання в аналізованому періоді. Відповідно з 684,55 млн. грн. у 2006 році до 802,21 млн. грн. у 2008 та з 2375,49 млн. грн. у 2006 році до 4798,39 млн. грн. у 2008. Результати аналізу показників фінансової стійкості банку показують, що банк знаходиться в стійкому фінансовому стані та проводить класичну інвестиційну та кредитну політику з низьким рівнем ризику. Діяльність банку спрямована на подальше зміцнення фінансової стійкості в період банківської кризи, яку мит сьогодні спостерігаємо.

Отже, АКБ «Правекс Банк» має стійкий фінансовий стан, кількість ризикованих операцій складає 8%, показники ліквідності у межах можливості банку миттєво погашати свої зобов’язання та про можливість банку забезпечить погашення всіх своїх зобов’язань. Все це свідчить про достатньо виважену політику управління банком, про дотримання фінансової дисципліни тощо. Загалом можна зробити висновок, що політика керівництва банку спрямована на зміцнення фінансового стану банку, збалансованість структури пасивів та активів банку, проводить виважену політику відносно розміщення фінансових ресурсів, але не достатньо ефективну.

Розділ 3. Напрями забезпечення фінансової стійкості комерційного банку

3.1. Оптимізація структури капіталу  комерційного банку

У чинному законодавстві України  враховані наступні вимоги права  Євросоюзу: обов’язкове ліцензування банківської діяльності; мінімальний  розмір статутного капіталу для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України - 10 млн. євро; вимоги щодо структури основного і додаткового капіталу банку, включаючи субординований борг; зважування ризиків кредитної установи; коефіцієнт адекватності капіталу – не менше 8%; визначення істотної участі (пряме або опосередковане володіння 10% або більше капіталу або прав голосу); обмеження щодо великих ризиків та стосовно володіння істотною участю в нефінансових установах; обов’язкове запровадження схем гарантування депозитів. Національний банк України (“competent authority” за термінологією Директиви 2000/12/ЄС) здійснює банківський нагляд на індивідуальній і консолідованій основі та застосовує заходи впливу до банків за порушення вимог законодавства. [7]

Банківські ресурси з точки зору джерел утворення поділяються на власні і залучені. До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток. До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів.

Головним джерелом банківських  ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі  України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал.

Структура ресурсів окремих комерційних  банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних  ресурсів та інших факторів. Так, універсальні комерційні банки, які здійснюють переважно операції з короткострокового кредитування, як основний вид залучених ресурсів використовують короткотермінові депозити, а іпотечні банки, які займаються довгостроковим кредитуванням під заклад нерухомості, мобілізують кошти шляхом випуску та реалізації довгострокових зобов’язань (іпотечних облігацій).

Власний капітал (кошти) банку являє собою грошові  кошти, внесені акціонерами (засновниками банку), а також кошти, утворені в  процесі подальшої діяльності банку.

У порівнянні з підприємствами інших сфер діяльності власний капітал  комерційного банку займає незначну питому вагу у сукупному капіталі, приблизно 8 - 10%, тоді як у промислових  підприємствах 40 - 60%, до того ж він  має інше призначення в банках, аніж в інших сферах підприємництва. Якщо в останніх це - забезпечення платоспроможності і виконання більшості оперативних функцій підприємств та організацій, то власний капітал комерційного банку слугує перш за все для страхування інтересів вкладників і меншою мірою - для фінансового забезпечення своєї оперативної діяльності. Розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку і має перебувати під контролем органів, що регулюють діяльність комерційних банків. [7]

Призначення банківського капіталу виражається в його функціях, до яких відносяться:

1. Захисна: власний  капітал слугує насамперед, як  уже зазначалося, для страхування  інтересів вкладників і кредиторів  банку, а також для покриття  поточних збитків від банківської  діяльності.

2. Забезпечення оперативної  діяльності: є другорядною для  власного капіталу банку. Ця  функція відчутна на перших  кроках діяльності банку, коли  за рахунок власного капіталу  формується його інфраструктура  і розгортається діяльність (фінансується  придбання комп'ютерної та оргтехніки, будівництво (оренда) офісів тощо).

3. Регулююча: через  фіксацію розміру власного капіталу  регулюючі органи впливають на  діяльність банку в цілому.

Багатофункціональне призначення  власного капіталу робить його неоднорідним за своїм складом. Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал  банку, який, у свою чергу, формується  з акціонерного або приватного  капіталу під час організації  нового банку шляхом акумулювання  внесків засновників чи випуску  і реалізації акцій. Статутний фонд комерційного банку формується лише за рахунок власних коштів акціонерів.

Забороняється формування статутного капіталу за рахунок бюджетних  коштів, коштів, отриманих у кредит і під заставу.

Емісія акцій як форма  створення і поповнення статутного фонду комерційного банку регулюється законами України «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу».

Перший випуск акцій  банку має повністю складатися з  простих акцій. Реєстрація і реалізація банком-емітентом першого випуску акцій звільняється від оподаткування на операції з цінними паперами.

Усі випуски акцій  банками типу відкритих акціонерних  товариств підлягають реєстрації у  Державній комісії з цінних паперів  та фондового ринку (ДКЦПФР). При  повторній емісії банки можуть випускати привілейовані акції. Для отримання права на повторну емісію акцій банк має бути беззбитковим, не підлягати санкціям НБУ, не мати прострочену заборгованість перед бюджетом і кредиторами. Для реєстрації випуску акцій банк-емітент складає проспект емісії. [5]

При першій емісії його готують  засновники, при наступній - правління  банку. В проспекті емісії містяться  дані про банк, його фінансовий стан, інформація про попередні випуски  цінних паперів. Проспект емісії повинен  бути затверджений незалежною аудиторською компанією.

2. Резервний фонд комерційного  банку. Це грошові ресурси,  що резервуються банком для  забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської  діяльності, а також виплати дивідендів  по привілейованих акціях, якщо  недостатньо прибутку. Наявність коштів в ньому забезпечує стійкість комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства.

Розмір резервного фонду  та щорічних внесків до нього встановлюється зборами акціонерів і фіксується в установчих документах, але він  не може бути меншим 25% статутного фонду, а розмір відрахувань - меншим 5% чистого прибутку.

Коли резервний фонд досягає встановленої величини, то відрахування до нього припиняються. У випадку використання коштів з  резервного фонду відрахування від  чистого прибутку на його формування відновлюються.

3. Спеціальні фонди  (фонд основних коштів, фонд переоцінки  основних засобів та інші), які  призначені для виробничого та  соціального розвитку банку. 

Порядок формування і  використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку.

Елементом резервного капіталу є загальні резерви, призначені для  покриття можливих збитків за операціями банку.

Їх відмінність від  резервного фонду полягає в тому, що вони мають більш конкретне призначення (наприклад, створюються для зниження негативних наслідків у зв’язку з неповерненням кредитів, виникненням збитків від операцій з валютою та цінними паперами, що знаходяться у розпорядженні банку). Загальні резерви створюються з чистого прибутку, що залишається у банку після сплати податків.

4. Нерозподілений прибуток - джерело внутрішнього походження. За своїм змістом він є резервом  банку, який залишається після  розподілу чистого прибутку на  сплату податку, формування резерву  та виплату дивідендів власникам і призначається на капіталізацію, тобто на розширення банківського бізнесу. [5]

Оскільки розмір усіх відрахувань (крім дивідендів) завчасно визначено, то залишок нерозподіленого  прибутку за минулий рік залежить головним чином від розміру дивідендів, які повинні сплачуватися акціонерам.

Розмір власного капіталу комерційного банку залежить від  таких факторів:

• рівня мінімальних вимог НБУ до статутного фонду (це мінімальний розмір статутного фонду, який банк повинен мати сплаченим);
• специфіки клієнтури. За значної кількості невеликих вкладників власного капіталу потрібно буде менше ніж за наявності великих вкладників;
• характеру активних операцій. Наявність значного обсягу ризикованих операцій потребує відносно більшого розміру власного капіталу.

Українська методика визначення капіталу банку і розрахунку його достатності випливає з рекомендацій Базельського комітету. Ці рекомендації були розроблені у грудні 1987 р. Згідно з ними капітал банку поділяють  на основний (капітал І рівня) та додатковий (капітал II рівня).

Капітал банку складається  з суми основного та додаткового  капіталу за мінусом відвернень з  урахуванням основних засобів. Склад  основного та додаткового капіталу, а також відвернень визначається НБУ. При розрахунках розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розмір основного капіталу, як це визначено міжнародними стандартами. Відрахування (мінусування) вартості основних засобів здійснюється тільки тоді, коли вони перевищують суму основного й додаткового капіталів за мінусом відвернень. [5]