Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її забезпечення

Норматив  «великих» кредитних ризиків (Н9).

Максимальний  розмір «великих» кредитних ризиків (Н9) установлюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків та капіталу комерційного банку (у відсотках).

         (1.10)

де Ск — сукупний розмір «великих» кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку; К — капітал комерційного банку.

Рішення про  надання «великого» кредиту має бути оформлене відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку, затвердженим його правлінням. Максимальне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку.

Норматив максимального  розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10). Розраховується за формулою:

         (1.11)

де Ркі  — сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100 % суми позабалансових зобов'язань, узятих одним інсайдером комерційного банку; К — капітал банку. Максимальне значення показника Н10 не повинно перевищувати 5 %.

Умови надання  кредитів інсайдерам не повинні відрізнятися від загальних умов кредитування. Комерційний банк не має права надавати кредит інсайдеру (акціонеру, учаснику) для придбання акцій (часток) цього банку.

Норматив максимального  сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11). Цей норматив розраховується за формулою:

        (1.12)

де РК — сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі  і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100 % суми позабалансових зобов'язань, узятих усіма інсайдерами комерційного банку; К — капітал банку.

Максимальне значення нормативу Н11 не повинно перевищувати 40 %.

Норматив максимального  розміру наданих міжбанківських позик (Н12). Розраховується за формулою:

       (1.13)

де МБн — загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських позик; К — капітал банку.

Максимальне значення нормативу  Н12 не повинно перевищувати 200 %.

Норматив максимального  розміру отриманих міжбанківських позик (Н13). Розраховується за формулою:

       (1.14)

де МБо — загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських позик; ЦК — загальна сума залучених централізованих коштів; К — капітал банку.

Максимальне значення нормативу (Н13) не повинно перевищувати 300%.

Норматив інвестування (Н14). Норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових зобов'язань.

Норматив (НІ4) встановлюється у формі відсоткового співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною сулою капіталу комерційного банку і розраховується за формулою:

       (1.15)

 

де Кін — кошти  комерційного банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств, недержавних боргових зобов'язань; К — капітал банку; ЦП — цінні папери у портфелі банку на інвестиції; Ва — вкладення в асоційовані компанії. Максимально припустиме значення нормативу (Н14) не повинно перевищувати 50 %.

Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку

Норматив  загальної відкритої валютної позиції  банку (НІ 5).

Норматив загальної  відкритої валютної позиції банку (НІ5) розраховується як відношення загальної величини відкритої валютної позиції банку до капіталу банку: 

        (1.16)

де Вп —  загальна відкрита валютна позиція  банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті; К — капітал банку.

За кожною іноземною валютою підраховується підсумок за всіма балансовими та позабалансовими активами та всіма балансовими та позабалансовими зобов'язаннями банку. Якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань, відкривається довга відкрита валютна позиція. Коли вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог, відкривається коротка відкрита валютна позиція. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка — зі знаком мінус. [10]

Загальна  величина відкритої валютної позиції  в цілому по уповноваженому банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих та всіх коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знаку) за всіма іноземними валютами.

Нормативне  значення загальної відкритої валютної позиції банку має бути не більшим 20 %.

Норматив  довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті в гривневому еквіваленті (Він) до капіталу (К) банку:

        (1.17)

За кожною вільно конвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті.

Нормативне  значення довгої (короткої) відкритої  валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті має бути не більшим 10%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті (Н17). Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті у гривневому еквіваленті до капіталу банку:

         (1.18)

За кожною неконвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті.

Нормативне  значення довгої (короткої) відкритої  валютної позиції банку в неконвертованій валюті має бути не більшим 5 %.

Норматив  довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті до капіталу банку: [11]

         (1.19)

Під час проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України слід керуватися Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р. та Положенням "Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України", затвердженим Постановою Правління Національного банку України 24 лютого 1998 р.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських  металах має бути не більшим 5 %.

Під час обчислення нормативів відкритої валютної позиції враховується сума капіталу, яка зафіксована в балансі за попередній день.

Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно й  окремо стосовно кожної іноземної валюти. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Банки зобов'язані здійснювати  розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з  урахуванням строків погашення  боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). [10]

Формування резервів банки зобов'язані здійснювати  щомісяця в повному обсязі незалежно  від розміру їх доходів за групами  ризику відповідно до сум фактичної  кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).

 

Висновки до розділу 1

 

Таким чином, можна зробити  висновки:

Ефективне функціонування економіки країни значною мірою  визначається рівнем розвитку банківської  системи. Комерційні банки - це багатофункціональні установи, що оперують у різних секторах ринку позичкового капіталу. Комерційні банки обслуговують підприємства різних секторів народного господарства країни, а також фізичних осіб. За формою організації вони створюються переважно як акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю.

Ринкова категорія „фінансова стійкість комерційного банку” відображає фінансовий стан банківської установи в існуючому середовищі. Можливо  виділити основні параметри фінансової стійкості комерційного банку: соціально-політична ситуація в країні, її загальноекономічний стан, стан фінансового ринку, внутрішня стійкість банківської установи.

Фінансова стійкість  – характеризує фінансовий стан банку  як статичну, незмінну величину, за якої відсутній розвиток.

Фінансова стійкість  комерційного банку – це складова характеристика фінансової стабільності, його надійності, показниками якої, в свою чергу, є капітальна стійкість, ліквідність, прибутковість та ризик  комерційного банку.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася.

Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

Більшість методик поєднує  чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

5. оцінки фінансової стійкості;
6. оцінки ділової активності;
7. оцінки ліквідності;
8. оцінки ефективності управління.

Оціночні показники являють  собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу комерційного банку та звіту про прибутки і збитки. Національний банк України рекомендує при визначенні узагальнюючої оцінки фінансового стану банку використовувати загальновідому систему «CAMEL».

Основними нормативно-правовими  документами щодо регулювання банківської  сфери є: Конституція України [1], Закони України „Про банки і банківську діяльність”, „Про Національний банк України”, „Про Фонд гарантування вкладів фізичний осіб”, „Про заставу”, „Про платіжні системи і переказ грошей в Україні”, Указ Президента України „Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень”, Положення „Про кредитування”, Інструкцією „Про порядок регулювання й аналізу діяльності комерційних банків” тощо.

З метою забезпечення економічних умов стійкого функціонування національної банківської системи, захисту інтересів вкладників та кредиторів комерційних банків та відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків такі обов'язкові економічні нормативи:

- капітал банку (НІ);

- мінімальний розмір  статутного капіталу (Н2);

- платоспроможність (НЗ);

- достатність капіталу  банку (Н4);

- миттєва ліквідність  (Н5);

- загальна ліквідність  (Н6);

- співвідношення високоліквідних  активів до робочих активів  банку (Н7);

- максимальний розмір  ризику на одного позичальника (Н8);

- максимальний розмір  великих кредитних ризиків (Н9);

- максимальний розмір  кредитів, гарантій та поручительств,  наданих одному інсайдеру (Н10);

- максимальний сукупний  розмір кредитів, гарантій та  поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1);

- максимальний розмір  наданих міжбанківських позик  (Н12);