Нормативно-правове забезпечення охорони праці та у сфері цивільного захисту

Таблиця 2.16.

Трудомісткість продукції ООО «Агросвіт»

Види продукції	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р до 2011 р.
				+/-	%
Зернові	1,96	1,64	1,58	-0,38	80,6
Приріст живої маси ВРХ	105,1	108,2	102,3	-2,8	97,3
Молоко	15,8	15,1	14,6	-1,2	92,4

Наведені дані показують, що питома трудомісткість знизилась по: зернових на –19,4%, приросту живої маси ВРХ на – 2,7%, молоку на – 7,6%. За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм.

При аналізі трудомісткості центнера продукції потрібно пам’ятати, що рівень цього показника залежить від двох величин: урожайності культур (продуктивності тварин) і затрат живої праці на гектар посіву (голову тварин). Зміна співвідношення цих величин веде до зміни рівня трудомісткості виробництва. Для кількісного визначення впливу розглянутих факторів на трудомісткість виробництва можна скористатися індексним способом дослідження. Загальний індекс трудомісткості розчленовується на два часткові індекси:

                                                   

                                  (2.1)

де і – трудомісткість виробництва відповідно в базовому і звітному роках; і – затрати живої праці на 1 га посіву культури (голову тварин); і – врожайність культури (продуктивність тварин) у цих періодах. За допомогою першого часткового індексу визначається кількісний вплив на продуктивність праці затрат живої праці на гектар (голову тварин), а за допомогою другого – врожайності культур (продуктивності тварин). Отже, встановлено, що у ООО «Агросвіт» на продуктивність праці, в т.ч. у рослинництві впливають затрати живої праці на гектар на – 11,8%, а у тваринництві на голову тварин на – 8,4%. За умов ринкового господарювання показники продуктивності праці використовуються для внутрішніх інформаційних потреб оперативного управління виробництвом, а також для визначення тієї чи іншої економічної вигоди, що очікується в майбутньому. Кожне підприємство характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати або знижуватися під дією різноманітних факторів. Проведемо аналіз продуктивності праці за даними таблиці 2.17. Наведені дані в таблиці 2.18 свідчать про те, що продуктивність праці змінилася за всіма показниками. Середня продуктивність одного працюючого в цілому по господарству зросла на – 81,7 %, в т.ч. у галузі рослинництва знизилась на – 40,3%, у тваринництві зросла майже у 3,1 рази. Зростання виробництва валової продукції на одного працюючого у ООО «Агросвіт» на – 16704,3 грн. пояснюється зростанням валового виробництва продукції та зменшенням питомої ваги робітників у загальній чисельності працівників основної діяльності на 17 осіб. Це говорить про те, що підприємство спромоглося здійснити всі заходи для зростання продуктивності праці. Для пошуку резервів зростання продуктивності праці у ООО «Агросвіт» потрібно визначити найважливіші фактори, які впливають на зміну останнього, тобто із визначення річної продуктивності праці випливає, що вона може збільшуватися (зменшуватися) за рахунок зменшення (збільшення) кількості працівників, або за рахунок зміни обсягу виробництва продукції, або під одночасним впливом обох цих факторів. Для обчислення приросту (зниження) річної продуктивності праці завдяки вивільненню (надмірного утримання) працівників можна скористатися формулою:

                                                             

                                                   (2.2)

де – приріст (зниження) річної продуктивності праці завдяки вивільненню працівників; і – кількість працівників відповідно в звітному і базовому періодах. Приріст продуктивності праці завдяки вивільненню 1 працівника у ООО «Агросвіт» становить 5,3%.

Таблиця 2.17.

Показники продуктивності праці у ООО «Агросвіт»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. до 2011 р.
				+/-	%
1	2	3	4	5	6
Вироблено ВП (у постійних цінах), тис.грн
всього в т.ч. у рослинництві у тваринництві	1247,7 873,4 374,3	1142,6 171,4 971,2	1337,7 869,5 468,5	90,0 -3,9 94,2	107,2 99,6 125,2
Середньорічна чисельність працюючих, чол.: всього в т.ч.: у рослинницві тваринницві	61 9 52	44 7 37	36 15 21	-25 -6 -31	59,0 166,7 40,4
Відпрацьовано люд-год: всього в т.ч.: у рослинництві тваринництві	16800 1120 15680	15240 1080 14160	14603 960 13643	-2197 -160 -2037	86,9 85,7 87,0
Рівень продуктивності праці, в т.ч.:
вироблено ВП у постійних цінах на 1 середньорічного працюючого, грн. – всього в т.ч.: у рослинництві тваринництві	20454,01 97044,4 7198,1	25968,2 24485,7 26248,6	37158,3 57966,7 22309,5	16704,3 -39077,7 15111,4	181,7 59,7 309,9
вироблено ВП у постійних цінах на 1 люд.-год., грн. всього в т.ч.: у рослинництві тваринництві	10,84 10,00 7,76	8,65 10,0 7,90	9,15 8,83 7,33	-1,69 -1,17 -0,43	84,4 88,3 94,5
Продуктивність праці (по оплаті  праці) в т.ч.:
отримано чистого доходу на 1 грн. зар.плати, грн	2,89	2,63	2,46	-1,65	59,9
отримано прибутку на 1 грн. зар.плати, грн.	0,58	0,21	0,06	-0,52	10,3
Продуктивність праці  середньооблікового працівника, в т.ч.:
отримано чистого доходу на 1 середньооблікового працівника, грн.	5745,0	5901,0	11768,4	+6023,4	204,8
отримано прибутку від операційної діяльності на 1 середньооблікового працівника, грн.	885,0	654,1	289,5	-595,5	32,7

Вплив збільшення обсягу виробництва продукції на приріст продуктивності праці визначається за формулою:

                                                     

                                               (2.3)

де – приріст річної продуктивності праці завдяки збільшенню обсягу виробництва; і – обсяг виробництва валової продукції відповідно в звітному і базовому періодах.

У ООО «Агросвіт» вплив збільшення обсягу виробництва продукції на приріст продуктивності праці становить 28 %.

Тобто, виявлено, що підвищення продуктивності праці у ООО «Агросвіт» можливе за рахунок вивільнення 1 працівника на – 5,3% і збільшення обсягу виробництва продукції на – 28 %.

Значного підвищення продуктивності праці можна досягти завдяки впровадженню наукової організації праці, коли досягається найбільш раціональне виконання трудового процесу.

Основною формою стимулювання працівників підприємства є заробітна плата, яка характеризує оцінку вкладу працівника у результати діяльності трудового колективу. Вона повинна задовольняти працівника за абсолютною величиною і правильно співвідноситись з рівнем оплати інших працівників підприємства. Раціональна організація оплати праці на підприємстві дає змогу стимулювати діяльність його працівників, забезпечує конкурентоспроможність на ринку праці і готової продукції та необхідну рентабельність виробництву.

Основні принципи організації оплати праці на підприємстві: заробітна плата здійснюється залежно від кількості і якості праці; диференціація заробітної плати в залежності від кваліфікації, умов праці і галузевих особливостей; систематичне підвищення реальної заробітної плати, тобто перевищення темпів росту номінальної заробітної плати над інфляцією; перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами підвищення середньої заробітної плати.

Важливе значення в аналізі оплати праці відіграє співвідношення темпів росту продуктивності праці в порівнянні з ростом заробітної плати, тому що ріст продуктивності праці сприяє підвищенню ефективності виробництва, а отже і підвищенню прибутковості підприємства.

У процесі аналізу необхідно встановити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати та продуктивністю праці. Як вже відмічалось, для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку та рентабельності, необхідно щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбуваються перевитрачання фонду заробітної плати, підвищення собівартості продукції та, відповідно, зменшення суми прибутку.

Тому проаналізуємо темпи росту заробітної плати та продуктивності праці у ООО «Агросвіт» (табл. 2.19). Середньомісячна заробітна плата працівника в 2013 р. порівняно з 2011 р. зросла майже у 2,7 рази, що є позитивним для підприємства, тому що збільшується обсяг виробництва, а також покращується добробут працівників. Але темп росту продуктивності праці нижчий за темп росту оплати праці. Так виробіток на одного працівника в 2013 р. зменшився на 22,8% в порівнянні з 2011 р., тобто на 2073,2  грн , хоча у порівнянні з 2012 р. виробництво продукції на одного працівника зросло на 6,7 %, або на – 441,8 грн. Як бачимо, темп спаду продуктивності праці в 2012 р. складає 22,8 %, а середньомісячна заробітна плата зросла на 240,7 %. Дана ситуація свідчить про те, що не дотримується тенденція опередженого росту продуктивності праці над ростом оплати праці. Це є негативною тенденцією для підприємства. Рівень продуктивності праці нижчий від росту оплати праці, відбувається перевитрата фонду оплати праці, що є негативним явищем в роботі підприємства.

 

 

 

 

Таблиця 2.19.

Темпи росту заробітної плати та продуктивності праці

у ООО «Агросвіт»

Показники	2011 р.	2012 р.	Темп росту	2013 р.	Темп росту до 2011 р.	Темп росту до 2012 р.
1.Середньоспискова чисельність  працівників, осіб	61	44	72,1	36	59,0	81,8
2. Фонд оплати праці, тис.грн	253	602	237,9	402	158,9	66,8
3.Середньомісячна зар.плата  працівника, грн	345,6	1140,1	329,9	930,5	269,2	81,6
4. Обсяг валової продукції, тис.грн	1247,7	1142,6	91,6	1337,7	107,2	117,1
5. Виробіток на одного працівника, грн/ ос.	20454,1	25968,2	126,9	37158,3	181,7	143,1

 

Тобто на підприємстві не використовуються необхідні резерви підвищення продуктивності праці. Отже, основні причини, що зумовили низький рівень продуктивності праці у ООО «Агросвіт» були породжені недостатньою матеріальною заінтересованістю працівників результатах своєї праці, повільним освоєнням нових технологій, низькою технологічною і трудовою дисципліною і за останні роки – глибокою економічною кризою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНІСТІ ПРАЦІ У ООО «Агросвіт» БАРАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

3.1. Удосконалення мотиваційного  чинника підвищення продуктивності  праці

 

 

Підвищення результативності трудової діяльності персоналу підприємства зумовлює використання різних методів заохочення людей до високопродуктивної праці, спрямованої на досягнення поставлених цілей. Мотивація праці – одна з найважливіших функцій менеджменту, яка стимулює працівника або групу працівників до діяльності, спрямованої на досягнення мети підприємства через задоволення їх власних потреб.

Згідно з теорією А. Маслоу, ієрархія потреб, що визначає поведінку людини, містить п'ять основних типів, причому потреби вищого рівня не мотивують поведінку працівника, якщо хоча б частково не задоволені потреби нижчого рівня.

Для формування належного ставлення до праці на підприємстві необхідно створювати такі умови, щоб персонал сприймав свою працю як свідому діяльність, а це є джерелом самовдосконалення, основою професійного та службового зростання. Тому на підприємстві повинна бути розроблена система мотивації праці.

Система мотивації характеризує сукупність взаємозв'язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив загалом досягнути індивідуальної та спільної мети діяльності підприємства (рис. 3.1).

Система мотивації на рівні підприємства має ґрунтуватися на певних вимогах:

– надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці;

– відповідність рівня оплати праці з її результатами та визнання внеску кожного працівника в загальний обсяг виробництва створення умов і забезпечення можливостей для зростання фахової майстерності, підвищення кваліфікації та перекваліфікації;

– створення у колективі сприятливого психологічного клімату, атмосфери довіри й адекватних двосторонніх відносин між керівниками і працівниками.

Рис. 3.1. Методи мотивації трудового потенціалу у ООО «Агросвіт»

 

Дуже важливу роль у мотивації праці відіграє винагорода. Винагорода – все те, що людина вважає цінним для себе. У зв'язку з тим, що розуміння цінності в людей неоднакове, різною є оцінка та винагороди.