Облік розрахунків з оплати праці на підприємстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 18:39, курсовая работа

Описание работы

Підвищення ефективності виробництва, достовірну інформацію про витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу і його оплати повинен забезпечити бухгалтерський облік.
Вимогами побудови обліку заробітної плати є: визначення завбань, система показників, документація і система розрахунків. Виходячи з цього, основними завданнями обліку заробітної плати є:
1) правильне визначення витрат робочого часу і облік праці;
2) нарахування заробітної плати кожному працівникові відповідно до кількості та якості затраченої ними праці;
3) виявлення фактичного обсягу фонду заробітної плати всьому колективу підприємства і здійснення контролю його як за складовими частинами (відділами, цехами тощо), так і в цілому по підприємству.

Содержание работы

Вступ
Розділ 1. Нормативно методичні засади організації оплати раці та обліку розрахунків з працюючими.
1.1 Концептуальні основи організації обліку заробітної плати в Україні.
1.2 Методичні (організаційні) засади оплати праці на підприємстві.
Розділ 2. Аналіз економічної особливості господарювання.
2.1 Організаційні економічні особливості роботи підприємства.
2.2 Облікова політика підприємства.
Розділ 3. Техніка підрахунку заробітної плати при погодинній і відрядній формі оплати заробітної плати.
3.1. Нарахування заробітної плати.
3.2. Утримання із заробітної плати.
3.3. Видача заробітної плати і оформлення своєчасно не отриманої заробітної плати.
Розділ 4. Порядок оформлення розрахунків з робітниками і службовцями і виплата їм заробітної плати. Облік оплати відпусток.
Розділ 5. Синтетичний облік заробітної плати і розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі. Приклад
Розділ 6. Нарахування на заробітну плату. Облік розрахунків по соціальному страхуванню.
Висновок
Література

Файлы: 1 файл

курсовая фин облик.docx

— 77.37 Кб (Скачать файл)

Розподіл заробітної плати між  членами бригади проводиться  з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості  по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного  виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в  святкові (вихідні дні), роботу в  понадурочний час, персональні надбавки, інші доплати.

Також одним з нарахувань є нарахування  допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є  кошти фонду соціального страхування. Оплпта допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.

Розміри цієї допомоги визначаються виходячи із середнього заробітку за два попередні місяцф роботи, що передували хворобі, кількості днів хвороби і трудового стажу  роботи. До фактичного заробітку при  цьому додають середньорічні  премії виробничого характеру в  частці цих двох місяців. Шляхом ділення  суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих  днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім випадків виробничого  травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок  чорнобильської катастрофи). Одержаний  середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності (7).

З метою поліпшення забезпечення робітників і службовців допомогою з тимчасової непрацездатності законодавством встановлено:

Робітникам і службовцям, що мають  загальний стаж роботи до 5 років - 60%, від 5 до 8 років - 80%, 8 і більше років - 100%.

У розмірі 100% заробітку незалежно  від стажу роботи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності при  наявності 3 і більше дітей віком  до 18 років, внаслідок трудового  каліцтва або професійного захворювання, при вагітності і родах (9).

Робітники і службовці, що порущують  режим, встановлених для них лікарем, а також ті, що виїхали у період тимчасової непрацездатності до іншої  місцевості без згоди лікуючого  лікаря, позбавлюються допомоги з  того дня, коли було допущене порушення, і на встановлений строк. Допомогу з  тимчасової непрацездатності в цьому  випадку не нараховують.

Доплата проводиться за роботу у  нічний час,яким вважається час з 22 години до 6 години ранку.Цей час  фіксується в табелях обліку робочого часу.Оплата цьго часу здійснюється в  підвищеному розмірі, який встановлений колективним договором, але не нижче 40% тарифної ставки (окладу) за кожну  годину роботи в нічний час, з 20-22 годин  вважається вечірний час оплата якого  проводиться в розмірі 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи. Оплачується робота у святкові дні. Вона дозволяється на підприємствах, зупинка  яких неможлива по виробничо-технічним  умовам (безперервно-діючі підприємства чи робота яких викликається необхідністю обслуговування населення) (4). Оплата праці  в святкові дні проводиться таким  чином:

1) робітникам-відрядникам - по подвійних  відрядних розцінках за фактично  виготовлену продукцію;

2) робітникам погодинникам або  з денними тарифними ставками - в розмірі подвійної годинної  чи денної ставки;

3) робітникам з місячним окладом  - в розмірі одинарної години  чи денної ставки понад оклад,  якщо робота виконувалась в  межах місячної норми робочого  часу; в розмірі подвійної годинної  чи денної чтавки понад оклад  - якщо робота виконувалась зверх  місячної норми робочого часу (1).

Якщо робітник працював в зміну, яка частково переходить в святковий  день або в нічний час, то в подвійному розмірі оплачуються лише ті години роботи, які спвпали з святковим  днем. Оплата за роботу в нічний час  здійснюється по існуючих нормах, без  подвоєння доплат. Понадурочні роботи в святковий день додатково не оплачуються, так як всі години в  цей день оплачуються в подвійному розмірі (4).

3.2. Утримання із заробітної плати

У правій частині розрахунково-платіжної  відомості відображаються утримання  із заробітної плати. До них відноситься  прибутковий податок, суми по виконавчих листах, по виконавчим написах нотаріальних органів; профспілкові внески; одержаний  аванс за звітний місяць; надлишково виплачені суми за попередній період, виявлені внаслідок проведених перевірок  або самоперевірок; своєчасно неповернуті  підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадення тощо), штрафи та інші відраховування відповідно до чинного законодавства; відрахування до пенсійного фонду; фонду  соціального страхування; фонд безробіття(5)

У відповідності з Указом Президента України від 13 вересня 1995 року №519 встановлені  слідуючі ставки прибуткового податку  з доходів громадян:

Місячний сукупний дохід

(у неоподатковуваних мінімумах)  Ставки і розміри податку

До 17 гривень Не обкладається

18 - 85 гривень (1 - 5 неоподатковуваних  мінімумів) 10 % від суми доходу, який  перевищує розмір одного неоподатковуваного  мінімуму

86 - 170 гривень (5 - 10 неоподатковуваних  мінімумів) 6 грн. 80 коп. + 15% від суми, що перевищує 85 грн.

171 - 1200 гривень (10 - 60 неоподатковуваних  мінімумів) 19грн. 55коп. + 20% від суми, що перевищує 170 гривень

1201 – 1700 гривень (60 - 100 неоподатковуваних  мінімумів) 180 грн. 55 коп. + 30% від суми, що перевищує 1200 гривень

1701 гривня і більше (більше 100 неоподатковуваних  мінімумів) 393 грн. 55коп. + 40% від суми, що перевищує 1700 гривень

Нарахування, утримання і перерахування  в бюджет податку здійснюється підприємствами всіх форм власності і фізичними  особами - суб’єктами підприємницької  діяльності. При наявності доходу громадяни повинні представити  в податкові інспекції декларацію і інші необхідні документи, які  підтверджують достовірність вказаних в декларації даних, як по місцю основної роботи, так і по місцю не основної (додаткової). У випадку несвоєчасного  або неправильного утримання  податку перерахунок його допускається не більше як за три роки з моменту  встановлення факту неправильного  оподаткування (1).

В сукупний оподатковуваний дохід  громадян включаєється:

1) доходи за виконання трудових  обов’язків, в тому числі за  сумісництвом на тому ж підприємстві;

2) доходи за виконання робіт  за договорами підряду;

3) доходи по акціях;

4) доходи, отримані внаслідок розподілу  прибутку підприємства;

5) виплати по листах непрацездатності, по хворобі або по догляду  за дитиною;

6) інші доходи, що утворилися  в результаті надання за рахунок  коштів підприємств своїм працівникам  матеріальних і соціальних благ  в грошовій і натуральній формі.

З суми доходів, отриманих працівниками не по місцю основної роботи, а також  тими, що не мають постійного місця  проживання в Україні, податок утримується  в розмірі 20% без врахування пільг  по місцю його виплати.

Надані пільги по оподаткуванню  враховуються лише по місцю основної роботи (неоподатковуваний мінімум, пільги на дітей у віці до 16 років, пільги ветеранам війни, особам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС).

Якщо працівник іде у відпустку, то прибутковий податок утримують  з заробітку за минулий місяць і окремо з відпускних сум і  заробітку за поточний місяць. З  суми відпускних, що відносяться до наступного місяця, податок буде отриманий  після повернення працівника з відпустки  по сукупному заробітку за весь місяць в загальному порядку.

Недоотримані з робітника суми податку отримуються не більше ніж  за три останні місяці рівними  долями на протязі слідуючих трьох  місяців. З звільнених працівників  недоотримані суми не утримуються. В  цьому випадку донарахування  суми податку здійснюється за рахунок  підприємства.

Перерахування в бюджет утриманих  сум прибуткового податку з громадян здійснюється одночасно з отриманням заробітної плати за другу половину місяця. В банк разом з чеком  на заробітну плату подається  платіжне доручення на перерахування  в бюджет утриманих сум податку (4).

Утримання по виконавчих листах здійснюється в розмірі і порядку, встановлених законом, порішенню суду. Підставою  для утримання аліментіів є виконавчі  судові листи або письмове зобов’язання громадян про добровільну сплату аліментів, відмітки органів внутрішніх справ у паспортах осіб про  те, що вони зобов’язані сплатити аліменти. Вони утримуються в таких розмірах:

на одну дитину - 25% заробітку

на двох дітей - 33% заробітку

Однак загальна сума утримань не повинна  первищувати 50% суми заробітної плати  за вирахуванням податків (1).

Постановою Кабінету Міністрів  України затверджено перелік  видів доходу, з яких нараховуються  аліменти:

1) основна заробітна плата і  заробітна плата по сумісництву;

2) всі види доплат і надбавок, відпускні;

3) грошові і натуральні премії;

4) компенсація за невикористану  відпустку;

5) оплата за надурочний час,  за вихідні, святкові дні;

6) премії за підсумками роботи  за рік;

7) допомоги з фонду соціального  страхування, в тому числі по  тимчасовій непрацездатності;

8) суми по відшкодуванню втрати  працездатності;

Не утримуються аліменти з сум:

1) вихідної допомоги при звільнені;

2) одноразових премій;

3) компенсації при відрядженні;

4) допомог на поховання;

5) допомог багатодітним і одиноким  матерям;

6) дотацій за обіди;

7) вартості путівок в санаторії  за рахунок фонду споживання.

В триденний строк з дня, встановленого  для виплати заробітної плати, пенсії і стипендії, суми утриманих аліментів  повинні бути виплачені отримувачу чи переведені поштою за рахунок платника.

Якщо особа, що сплачує аліменти, виїзджає за кордон на постійне місце  проживання, то вона забов’язана сплачувати всю суму аліментів за період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з заробітної плати за останній місяць роботи до моменту виїзду.

Облік рахунків по виконавчим листах ведеться на рахунку 685 «Розрахунки  з різними дебіторами і кредиторами», субрахунку 1 «З організаціями і  особами по виконавчих листах» (4).

Відрахування до Пенсійного фонду  здійснюються в розмірі 1% до 150грн, більше 150грн - 2% від загальної нарахованої  суми заробітної плати.

Профспілкові внески сплачуються  в розмірі 1% від загальної нарахованої  суми заробітної плати за звітний  місяць за мінусом суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей  період (1).

Фонд соціального страхування  до150 грн - 0.25%, більше 150 грн - 0.5%

Фонд безробіття 0.5% утримання від  загальної нарахованої суми заробітної плати.

3.3. Видача заробітної плати і  оформлення своєчасно не отриманої  заробітної плати

Різниця між нарахованою сумою  заробітної плати і утриманнями  складає суму до видачі для кожного  робітника. Видача заробітної плати  проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні  місяця. Підставою на право видачі є наявність в її реквізитах наказу в касу для оплати вказаної суми в строк, що дорівнює трьом дням, рахуючи день отримання грошей в  банку. Підписують наказ керівник підприємства і головний бухгалтер.

Після закінчення 3-х днів касир  перевіряє кожний рядок і сумує  видану заробітну плату, а проти  прізвищ осіб, що не отримали її, на місці його підпису проставляє штамп  чи пише від руки «депоновано». Платіжна відомість закривається двома сумами - видано готівкою і депоновано.

Видатковий касовий ордер передається  касиру з бухгалтерії для послідуючої  реєстрації його в касовій книзі (4).

Суми невиданої заробітної плати  здаються в банк на розрахунковий  рахунок пвдприємства в день закриття платіжних відомостей. В оголошенні на здачу робиться запис «депоновані  суми», щоб в подальшому банк міг  відпускати по чеку організації ці засоби, оскільки робітники і службовці  можуть потребувати їх в любий  день (1).

Своєчасно не одержані робітниками  і службовцями суми заробітної плати  перераховуються на депоновану заробітну  плату таким записом:

дебет 661 - «Нарахована заробітна  плата»

кредит 662 - «Депонована заробітна  плата».

У випадку, коли працівник йде у  відпустку, на пенсію чи звільняється, заробітну плату необхідно видати не пізніше дня, що передує відпустці  чи звільненню, не чекаючи встановлених днів видачі заробітної плати. Такі виплати  називаються виплатами в міжрозрахунковий період. Вони оформлюються видатковими  касовими ордерами чи платіжними відомостями  при наявності 3-х і більше робітників.

Пенсії працюючим пенсіонерам  видаються по окремих платіжних  відомостях, без запису їх в розрахункову відомість, так як вони не підлягають оподаткуванню і виплачуються з-а  рахунок засобів органів соціального  страхування (4).

 

РОЗДІЛ 4. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКІВ  З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ  І ВИПЛАТА ЇМ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.ОБЛІК  ОПЛАТИ ВІДПУСТОК

У відповідності з Законом України  «Про оплату праці» заробітна плата  оплачується робітникам регулярно  в робочі дні в строки, встановлені  в колективному договорі, але не рідше двох разів в місяць через  проміжок часу, який не перевищує 16 календарних  днів.

Информация о работе Облік розрахунків з оплати праці на підприємстві