Управление ликвидностью предприятия

Коефіцієнт проміжної ліквідності (К2) визначає ступінь покриття            поточних зобов'язань оборотними активами без урахування товарно-матеріальних запасів. Він обчислюється за формулою:

                                                 

                                               (1.2)

Він показує можливість підприємства виконувати свої поточні зобов'язання за рахунок високоліквідних (легко конвертованих в гроші) активів. Вони відповідають таким статтям балансу, як векселі одержані (рядок 150); дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги по чистій реалізаційній вартості (рядок 160); дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (рядок 170), по виданих авансах (рядок 180), по нарахованих доходах (рядок 190), за внутрішніми розрахунками (рядок 200); інша поточна дебіторська заборгованість (рядок 210); поточні фінансові інвестиції (рядок 220); грошові кошти і їх еквіваленти в національній (рядок 230) і іноземній (рядок 240) валютах; інші оборотні активи (рядок 250). Коефіцієнт проміжної ліквідності доповнює інформацію, одержану за допомогою коефіцієнта загальної ліквідності, оскільки останній не дає уявлення про якісний склад оборотних активів, що є джерелом покриття поточних зобов'язань.

Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, здатність підприємства у разі падіння його товарообігу покрити свої зобов'язання перед кредиторами [14]. Цей коефіцієнт ще називають миттєвим показником.

Теоретично оптимальна величина К2 = 0,7-1,0, проте вона може бути значно меншою, тому її доцільно порівнювати з галузевими нормами. Високе значення коефіцієнта проміжної ліквідності (більше одиниці) є ознакою низького фінансового ризику і гарних можливостей для залучення додаткових фінансів.

При визначенні цих коефіцієнтів ліквідності необхідно пам’ятати, що в розрахунку беруть участь ліквідні кошти перших трьох груп, у тому числі дебіторська заборгованість. В умовах розвиненої ринкової економіки  цей підхід повністю виправданий: підприємство має цілий ряд законодавчо регламентованих можливостей стягнення заборгованості із своїх дебіторів. Оцінюючи ліквідність українського підприємства необхідно, щоб усі показники, які беруть участь в розрахунку, були детально проаналізовані, оскільки стягнення деяких сум може бути ускладнене.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К3) визначає ступінь покриття поточних зобов'язань поточними фінансовими інвестиціями і грошовими коштами і їх еквівалентами. Він розраховується за формулою:

                                                 

                                                (1.3)

Теоретично обґрунтована величина коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,25-0,35. Значення коефіцієнта вище 0.35 свідчить про надлишок грошових коштів та про неефективне їх використання.

Коефіцієнти ліквідності  несуть інформацію про фінансову  стійкість підприємства. Так, коефіцієнт проміжної ліквідності представляє значний інтерес для кредитних установ (банків), а коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників товарів (робіт, послуг) і фінансових аналітиків підприємства. 

Якість управління ліквідністю підприємства забезпечується такими засобами:

дотримання в управлінні ліквідністю так званого принципу зіставлення за термінами, за яким для кожної частини активів необхідно використовувати фінансовий інструмент, терміни погашення якого співпадають з обмеженнями тривалості потреб в оборотних активах;

встановлення цільових рівнів по прибутковості управління грошовими коштами, прибутковості задіяного капіталу, оборотності негрошових складових  оборотного капіталу;

визначення цільового  рівня прибутковості управління грошовими ресурсами, прибутковості  введеного в дію капіталу і  показників оборотності його негрошових складових ;

мінімізація ризиків  втрати ліквідності в короткостроковій перспективі.

Підприємство може обрати дві форми управління ліквідністю:

1. Створення спеціального  корпоративного центру, укомплектованого висококваліфікованим власним персоналом;

2. Використання інструментів фінансового посередництва (факторингу).

Остання форма набуває  все більшого поширення і практичного  визнання. Якщо підприємство не має відповідних кадрів,  воно може використати спосіб підтримки ліквідності через факторинг.

Т. Бучик вказує, що в результаті використання факторингу оборотні кошти міняють  свою  структуру:  дебіторська  заборгованість трансформується в грошові кошти [2]. Саме завдяки цьому інструменту виникає можливість перетворити ліквідний актив у формі дебіторської заборгованості в найліквідніший актив готівку. Факторинг дозволяє:

своєчасно інкасувати борги  для скорочення втрат унаслідок  затримок платежів;

підвищити  ліквідність  і  знизити фінансові ризики постачальника;

прискорити оборотність  дебіторської заборгованості підприємства.

В будь-якому разі для  мінімізації ризику неплатоспроможності  підприємства доцільно визначити необхідний резерв.

Комбінація та кваліфіковане  використання розглянутих підходів до  управління ліквідністю підприємства в процесі формування та реалізації фінансової політики підприємства дозволить забезпечити надійність його фінансових потоків і розширене відтворення капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. АНАЛІЗ ЗМІЇВСЬКОГО МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ – ФІЛІЯ ВАТ «АВТРАМАТ»

 

2. . Загальна інформація про підприємство та виробляючу ним продукцію

 

Цього року ЗМІЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД – філія ВАТ «АВТРАМАТ», єдине на Україні спеціалізоване підприємство по виготовленню промислового прального устаткування, буде святкувати вісімдесят  шість років із дня свого утворення.

Починалося все у 1923 році, коли акціонерне товариство "Сіло-техніка" організувало в Змієві лісопильний завод.

На 01.01.1924 р. на лісопильному заводі працювало 27 чоловік. На заводі провадилося розпилювання кругляка, шпал на бруси і дошки.

У 1936 році лісопильний завод був перетворений на лісопильно-тарний завод. Крім розпилювання колод на заводі виготовляли тару для упакування продукції машинобудування.

У 1938 році лісопильно-тарному заводу було доручене виробництво бричок однокінних і парокінних, безтарок і ходів для задоволення потреб сільського господарства і Червоної Армії. У цьому ж році лісопильно-тарний завод перейменований в обозо-тарний і на кінець року нараховував більш ніж 100 працівників.

У 1940 році весь завод розміщався в одному довгому сараї, у якому раніш виготовляли бетонні кільця для колодязів, а потім бочки і ящики. З устаткування на підприємстві були: циркулярна пилка, рейсмусний та фуговочний верстати.

З 1950 року завод спеціалізується на випуску легкового кінного транспорту: двоколісні брички, паралонні чотирирессорні лінійки з матрацом та без матрацу, лінійки з м'яким сидінням та інше.

З 1962 року Зміївський машинобудівний завод спеціалізується на виробництві  сушильно-гладильних машин усіх типів  і розмірів для пралень, машин для розправлення і складання прямої білизни, механізованих польових пралень і госпітальних пересувних пральних машин.

У 1963 році завод паралельно з устаткуванням для комунального господарства почав освоювати випуск арматури високого тиску для космічних апаратів. Ця робота вимагала висококваліфікованих фахівців, точного устаткування й оснастки. Для іспитів виробів необхідно було мати складні іспитові стенди. Тому, поки не було побудовано іспитової станції, завод випробував арматуру високого тиску на інших заводах.

У сімдесяті та вісімдесяті  роки, будучи єдиним у Радянському  Союзі підприємством з виробництва  машин для хімічного чищення  одягу, колектив цілком забезпечив потребу  в цих машинах в усіх містах та районних центрах Радянського  Союзу. А для сільської місцевості була освоєна пересувна хімчистка на базі автомобіля КРАЗ.

На момент переходу економіки  країни на ринкові відносини, заводом  було освоєно 23 модифікації машин для хімічного чищення одягу і випущено їх у цілому 9583 штуки.

Підприємством було зроблено 11 модифікацій сушильно-гладильних ковзанок і ліній для прасування і складання білизни в загальній кількості 10854 штук.

Для комунального господарства було зроблено на базі автомобіля ГАЗ-53 8616 штук мусоровозів. Також було випущено більш, ніж 50 тисяч сушильних автоматизованих барабанів, для пралень і для підприємств, що потребують сушіння спецодягу для робітників.

Колективом заводу була освоєна і випущена у великих  обсягах інша продукція. Серед якої: адсорбційні установки; конвеєрні  установки; верстати для виведення плям; паркетно-шліфувальні машини й інші вироби.

У той час на заводі працювало три тисячі чоловік.

Слід зазначити, що поряд  з випуском номенклатури продукції  для комунального господарства, колектив заводу випускав кілька видів продукції на замовлення Міністерства оборони, що займали більш 40% загального обсягу виробництва.

Продукція Зміївського  машинобудівного заводу постачалася  не тільки в міста Радянського  Союзу, але і в багато закордонних  країн, у т.ч. Монголію, Кубу, Лаос, Афганістан, В'єтнам, Німецьку Демократичну республіку, Сирію, Іран, Румунію. Поряд з ростом обсягу виробництва особлива увага приділялася розвитку інфраструктури. За декілька років було побудовано 2 житлових дома на 104 та на 108 квартир. У 1982 році була введена в експлуатацію їдальня на 450 посадкових місць. Було побудовано 2 виробничих корпуси, кілька складів, гараж та інші об'єкти.

Загальна площа виробничих корпусів складала на кінець 1985 року 28 848 кв. м., у т. ч. безпосередньо виробнича площа складала 22 904 кв. м.

У 1988 році підприємство готується до переходу на повний госпрозрахунок в умовах самофінансування і самооплатності.

Стрімко розвиваються процеси  реформування економіки, демократизації суспільства.

У 1988 році соціально-економічна обстановка в країні почала змінюватись. Це відображається і на роботі підприємства. Протягом 3-х останнього років завод не виконує виробничих завдань, відсутні кошти на поточному рахунку. Це призводить до зриву закупівлі матеріалів і комплектуючих.. У рахунок зарплати реалізуються товари народного споживання і продукти харчування.

Протягом цього складного  періоду фахівцями розроблене нове покоління машин хімчисток - це машина з замкнутим циклом провітрювання (КХ025-1) і установка для регенерації кубових залишків з машин хімчисток КХ-445.

У 1992 році у зв'язку з розпадом Союзу РСР і конверсією військового виробництва підприємство позбавилося 40,2% обсягу випуску продукції для оборони. Великими зусиллями інженерно-технічних працівників, фахівців, робітників, удалося перепрофілювати завод на створення спеціалізованих машин промислового класу для пралень: пральних і прально-віджимних машин, сушильних барабанів, сушильно-гладильних ковзанок. Через високу ціну на продукцію, що випускалася підприємством на той час, сповільнилася її реалізація.

Підприємство стало  працювати по скороченому робочому тижні.

У 1993 році завод продовжує освоювати випуск нових виробів. Це пральна машина МСТ-50, сушильно-гладильна ковзанка МСТ-35, хімчистка — КХ-028, побутова пральна машина "Лілея". У тому ж році підприємство у великому обсязі почало виготовляти продукцію для сільського господарства: мірошницькі комплекси, установки для одержання згущеного молока, борони, медогонки й ін.

Відповідно до розробленого трудовим колективом заводу бізнес-планом з 6 квітня 1994 року провадиться роздержавлення і приватизація підприємства зі створенням за рішенням фонду державного майна акціонерного товариства, а після викупу колективом заводу всіх акцій - відкритого акціонерного товариства "Зміївський машинобудівний завод". 92% працівників заводу стали акціонерами.

Облікова чисельність  працівників на кінець 1994 р. складала 1628 чоловік.

Згідно довідки №12304 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності підприємства є:

по ЗКНГ:

14542   -   Виробництво   устаткування   для   підприємств   побутового обслуговування;

14420 - Сільськогосподарське машинобудування;

51121 - Автомобільне господарство;

71130 - Оптова торгівля недержавних організацій,  крім споживчої кооперації;

71250 - Роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;

91514 - Поліклінічні установи.

по КЗЕД:

29.54.1 - Виробництво машин для текстильної промисловості;

29.32.1 - Виробництво (без ремонту) машин для рослинництва;

60.24.1 -Діяльність автомобільного вантажного транспорту;

51.70.0 - Інші види оптової торгівлі;

52.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом;

85.12.0 - Медична практика.

Фактичний основний вид  діяльності підприємства - виробництво устаткування для підприємств побутового обслуговування.