Аудит грошових коштів в касі

МІНІСТЕРСТВО АГРАННОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА імені ПЕТРА ВАСИЛЕНКА

 

 

 

ННІ дистанціонного і                                                                 Кафедра

 заочного навчання                                                                Обліку і аудиту                                   

                                                      

 

                                                      

 

 

Реферат

з дисципліни: «Аудит»

на тему: «Аудит грошових коштів в касі».

 

 

                                      Виконала: студентка

                                                          V – курсу 52- ЕП групи

                       з/к № 08002

                                         зочної форми навчання

                                                  Жеребор Вікторія Сергіївна

                                                        ___________________________                                                                                                            

                                                   ________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків – 2012 р.

План 

 

 

Тема 2. Аудит  грошових коштів в касі

Вступ

 

1. Аудит в системі контролю. _______________________________4-11ст.
2. Інформаційне забезпечення аудиту грошових коштів в касі.__11-13ст.
1. Нормативно-правове забезпечення аудиту грошових

коштів в касі. _________________________________________13-15ст.

2. Фактографічне забезпечення аудиту грошових

              коштів в касі. ________________________________________16-17ст.

3. Методика проведення аудиту грошових коштів в касі. _______17-20ст.
4. Оформлення підсумків аудиторської перевірки. ____________21-29ст.
5. Аудит в умовах застосування комп’ютерних технологій. ____29-40ст.

Висновки _____________________________________________________41ст.

 

Список літератури ______________________________________________42ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити. Проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб’єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а також робота вітчизняних аудиторів.

Слід погодитись, що аудит в Україні відбувся. Він виник на соціальне замовлення і, ще не маючи глибокої теорії, почав виконувати практичні завдання щодо підтвердження відповідної фінансової інформації. В своєму арсеналі аудитори, що прийшли на ринок серйозно і надовго, мають теорію і практику зарубіжного аудиту та вітчизняну методику проведення різного роду ревізій і перевірок.

Процес аудиту – це процес пізнання істини, який полягає в ретельному вивченні здійснених операцій і являє собою дослідження фактів минулого. Інтереси осіб, задіяних в господарському процесі: власника, адміністратора, службовців, підзвітних осіб, кредиторів і дебіторів, - суперечливі, і ці суперечності неминуче знаходять своє відображення в облікових регістрах.

Кваліфікований аудитор повинен пам’ятати, що істина одна, а викривлень її безліч. Він повинен розуміти і вміти побачити викривлені тенденції, закладені в обліковій політиці підприємства, і, зрозумівши їх, побачити за документами інтереси зацікавлених осіб, незалежно від будь-яких обставин встановити об’єктивну істину щодо відображених в обліку і звітності господарських фактів, отримати докази на її підтвердження та донести цю істину через аудиторський висновок до користувачів інформації. 

Реформування форм власності в Україні та створення нового механізму господарювання викликали суттєві зміни в організації та методах контролю. Аудит і аудиторські фірми є новим явищем в економічній практиці нашої держави, однак вони, як важливі елементи ринкової економіки, набувають дедалі більшого поширення. 
З 1993 р. після прийняття Закону України "Про аудиторську діяльність" аудит набув законодавчого оформлення і почав інтенсивно розвиватися в Україні. 
Мета дисципліни - допомогти студентам опанувати теоретичні основи та практичні навички аудиту, що сприятиме підготовці фахівців високої кваліфікації, здатних виконувати аудит у різних галузях народного господарства. 

1. Аудит в системі контролю.

 

Фінансовий  контроль - складова частина, або спеціальна галузь, здійснюваного в країні контролю. Наявність фінансового контролю об'єктивно обумовлена тим, що фінансам як економічній категорії властиві не лише розподільна, але і контрольна функції. Тому використання державою фінансів для вирішення своїх завдань обов'язково припускає проведення з їх допомогою контролю за ходом виконання цих завдань. Фінансовий контроль здійснюється у встановленому правовими нормами порядку усією системою органів державної влади і органів місцевого самоврядування, у тому числі спеціальними контрольними органами за участю громадських організацій, трудових колективів і громадян.

Значення фінансового  контролю виражається в тому, що при його проведенні перевіряються, по-перше, дотримання встановленого правопорядку в процесі фінансової діяльності державними і громадськими органами, підприємствами, установами, по-друге, економічна обгрунтованість і ефективність здійснюваних дій, відповідність їх завданням держави.

 

Найважливішими  принципами фінансового контролю є:

- незалежність;

- гласність;

- превентивна(попереджувальний  характер);

- дієвість;

- всеосяжний характер.

- регулярність;

- об'єктивність;

Залежно від  суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють наступні його види :

 

1. Державний фінансовий контроль проводять державні органи влади і управління. Увесь державний контроль ділиться на загальнодержавний і відомчий.

- загальнодержавний контроль має надзвичайно велике значення, від його організації і дієвості багато в чому залежать шляхи економічного розвитку громадського виробництва, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів. Проводять загальнодержавний контроль Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація і Державна контрольно-ревізійна служба, місцеві державні адміністрації, Державний митний комітет та ін.;

- відомчий фінансовий контроль застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств і організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств. Останніми роками у зв'язку з ліквідацією великої кількості міністерств, появою підприємств нових форм власності масштаби відомчого фінансового контролю значно скоротилися.

2. Громадський фінансовий контроль - здійснюють громадські організації(партії, рухи, профспілкові організації).

3. Аудит - новий вид фінансового контролю. Це незалежний зовнішній фінансовий контроль, грунтований на комерційних основах.

В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші господарюючі об'єкти вступають у договірні відносини по використанню майна, грошових коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій. Довірчість цих стосунків повинна підкріплюватися можливістю для усіх учасників угод отримувати і використати фінансову інформацію. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором.

 

Поява і розвиток аудиту в сучасних умовах переходу до ринку  обумовлена наступною:

 

- відмиранням неефективного  відомчого контролю;

- наявністю підприємств нових форм власності, для яких немає поняття "Вищестояща організація", яка здійснює контроль за їх діяльністю;

- неможливістю загальнодержавними  органами фінансового контролю  охопити регулярними і глибокими  перевірками усі суб'єкти господарювання, що і покладається на аудиторські фірми.

Власники, і, передусім  колективні власники - акціонери, пайовики, а також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тому, що усі численні операції підприємства, частенько дуже складні, законні  і правильно відбиті в звітності, оскільки зазвичай не мають доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і тому потребують послуг аудиторів.

Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для ухвалення рішень в області економіки і оподаткування.

Аудиторські перевірки  потрібні державним органом, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження  достовірності фінансової звітності, що цікавить їх.

Потреба в послугах аудитора виникла у зв'язку з наступними обставинами:

1) можливість необ'єктивної  інформації з боку адміністрації  у випадках конфлікту між нею  і користувачами цієї інформації(власниками, інвесторами, кредиторами);

2) залежність наслідків  прийнятих рішень(а вони можуть  бути дуже значні) від якості інформації;

3) необхідність спеціальних  знань для перевірки інформації;

4) часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Усі ці передумови привели  до виникнення громадської потреби  в послугах незалежних експертів, що мають що відповідають підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг.

Аудиторські фірми - це комерційні організації, і тому усі свої послуги вони виконують за плату, розмір якої обумовлюється в договорі між замовником і аудиторською організацією.

Витрати на проведення аудиторських перевірок суб'єкти господарювання відносять на собівартість продукції, робіт, послуг.

Виходячи з  визначень аудиту - основним завданням аудиторської діяльності є визначення достовірності звітності економічних суб'єктів. Основною метою аудиторської діяльності є встановлення достовірності бухгалтерської(фінансовою) звітності економічних суб'єктів і відповідності здійснених ними фінансових і господарських операцій нормативним актам, що діють в Україні. Основні показники(зміст, об'єм і форми) прийнятої в Україні бухгалтерської(фінансовою) звітності економічних суб'єктів визначаються відповідним законом України, нормативними актами Верховної Ради України, а в частині бухгалтерської(фінансовою) звітності банків і кредитних установ - нормативними актами Національного банку України.

Аудит - це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує і оцінює свідчення про інформацію, що піддається кількісній оцінці і що відноситься до специфічної господарської системи, щоб визначити і виразити у своєму укладенні міру відповідності цієї інформації встановленим критеріям.

І в теорії, і на практиці украй важливо розглядати аудит  як:

а) процес захисту інтересів  власників, пригнічуюча частина яких не складає бухгалтерську звітність, але для яких украй важливо, щоб вона не містила істотних спотворень, а тим більше зловживань з боку найнятої ними адміністрації;

б) процес зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для інших користувачів такої звітності, що публікується різними економічними суб'єктами (хоча повне усунення інформаційного ризику за допомогою аудиту неможливе і така мета (завдання), якщо вона буде однозначно поставлена перед аудиторами законодавцем, просто нереальна.

Розрізняють внутрішній і зовнішній аудит:

Внутрішній  аудит - невід'ємним і важливий елемент контролю в процесі безпосереднього менеджменту. Потреба в нім виникає у великих організаціях у зв'язку з тим, що верхня ланка керівництва не займається повсякденним контролем діяльності нижчих управлінських структур.

Внутрішній аудит потрібний  для відвертання втрати ресурсів, локалізації недоліків, своєчасного  попередження фінансових труднощів. Іншими словами - це поточний контроль за здійсненням економічної політики і якістю управління підприємства.

Зовнішній аудит проводиться на договірній основі аудиторськими фірмами або індивідуальними аудиторами з метою об'єктивної оцінки достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності організації, що перевіряється. Виконання такої незалежної експертизи господарсько-фінансової діяльності одночасно припускає і розробку рекомендацій по поліпшенню фінансової стратегії організації, підвищенню ефективності її господарювання, а також оцінку платоспроможності, фінансової стійкості і наявних резервів.

Зовнішній аудит покликаний:

- перевірити повноту,  достовірність і точність відображення  в обліку і звітності витрат, доходів і фінансових результатів  діяльності організації;

- проконтролювати дотримання  законодавства і нормативних  документів, що регулюють правила ведення обліку і складання звітності, методологію оцінки активів, зобов'язань і власного капіталу;

- виявити резерви кращого  використання власних основних  і оборотних засобів, фінансові  резерви і можливість використання  позикових джерел.

Основна мета аудиту може доповнюватися  обумовленими договором з клієнтом завданнями аналізу правильності числення податків, розробкою заходів по поліпшенню фінансового положення організації, оптимізації витрат і результатів  діяльності - доходів і витрат.