Аудит грошових коштів в касі

Блок 4. Розрахунок розподілу загальновиробннчнх витрат за об'єктами обліку та калькулювання.

Блок 5. Аудит реєстрів бухгалтерського обліку і звітності щодо загальновиробничих витрат підприємства визначається в логічній послідовності зіставлення підсумкових даних первинних і зведених облікових документів з реєстрами бухгалтерського обліку і показниками звітності (звіт про фінансові результати) та регістрів (звіт про фінансові результати) та регістрів бухгалтерського обліку між собою за кореспонденцію рахунків (таблиця 3.2.1)

Таблиця 3.2.1

Типова програма аудиту загальновиробничих витрат підприємства

Процедури перевірки	Термін проведення	Обсяг перевірки
1.     Оцінка    системи     внутрішнього     контролю (акуратність   ведення   бухгалтерських  документів щодо   обліку   витрат,   забезпечення   працівників бухгалтерії    нормативними    документами,    щодо складу   витрат   на   виробництво,   компетентність працівників бухгалтерії)	Проміжний аудит	Вибірка ;
Процедури аудиту загальновиробничих витра
2. Отримання аудиторських  свідчень (тестування господарських  операцій): перевірка   доцільності    та    відповідності нормативним    вимогам    порядку    формування  витрат; перевірка      порядку      та       правильності  розподілу загальновиробничих витрат, визначення обсягу вибірки перевірки	Проміжний аудит	Суцільна Вибірка
3. Визначення  достовірності   обліку  та звітності щодо        загальновиробничих        втрат        через відповідність   показників   первинних  документів, зведених    бухгалтерських    документів,    регістрів обліку та звітності. Визначення обсягу вибірки перевірки	Проміжний аудит	Суцільна Вибірка;
4.      Документальне      узагальнення      результатів  Аудиторської перевірки	Заключний аудит	Суцільна
5.    Розробка    пропозицій     щодо    усунення    та попередження   виявлених   під   час   аудиторської  перевірки недоліків та порушень	Заключний аудит	Вибірка

 

ВИСНОВКИ

 

Витрати підприємства є  одним із найважливіших і одним  із трудомістких об'єктів обліку, контролю, аналізу. Від правильності їх визначення залежить точність розрахунку фінансового результату діяльності підприємства.

Перехід підприємства на нову систему обліку, яка визначена  Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", Національні положення (Стандарти) Бухгалтерського обліку, новий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємства і організацій вимагає певних змін у методиці організації обліку витрат.

Одним із принципів ведення бухгалтерського обліку в нових умовах є обачність. У зв'язку із цим слід уникати заниження витрат. Це означає, що витрати потрібно відображати в обліку відразу ж після отримання відомостей про імовірність їх виникнення. Цього принципу потрібно дотримуватися при відображенні загальновиробничих витрат, які є об'єктами дослідження даної роботи.

В результаті проведених досліджень по обліку, аналізу і  аудиту загальновиробничих витрат зроблені такі висновки і пропозиції:

Вивчивши загальну класифікацію витрат можна сказати, що загальновиробничі витрати є витратами звичайної діяльності, накладними в залежності від економічної ролі в процесі виробництва, комплексними за своїм складом:

• непрямими в залежності, від способу включення в собівартість продукції (в управлінському обліку при визначенні повної собівартості продукції);
• за доцільністю, загально виробничі витрати в основному є продуктивними витратами.

Загальновиробничі витрати  в більшій своїй величині (змінні і розподілені постійні) списуються на собівартість реалізованої продукції, тобто на витрати діяльності одночасно із визнанням доходу від реалізації.

За місцем виникнення загальновиробничі витрати є  витратами конкретного цеху чи одного виробничого підрозділу.

Що до можливості впливу менеджера на величину загальновиробничих витрат, то це залежить від ефективності управління витратами на конкретному підприємстві. Однак, на нашу думку є багато можливостей контролю за загальновиробничими витратами .

2. В складі загальновиробиичих витрат відображаються витрати. пов'язані з організацією і управлінням виробництвом у виробничих підрозділах, а також витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією устаткування і транспортних засобів внутрівиробничого призначення. Таке об'єднання названих витрат, на нашу думку пояснюється єдиною причиною що ці витрати є накладними з виробничими витратами одного і того ж виробничого підрозділу

Загальновиробничі витрат поділяються на постійні і змінні. Такий поділ витрат має важливе  значення як для правильного списання і розподілу цих витрат між окремими видами об'єктів обліку витрат, так і для контролю за накладними витратами.

3. Всі витрати операційної діяльності, в тому числі загальновиробничі, формуються в розрізі економічних елементів і статей витрат. Елементи витрат наводяться в П(С)БО 16 "Витрати", а перелік статей витрат може встановлюватись підприємством самостійно.

На нашу думку, у фінансовому  обліку ці витрати можна відображати  за статтями, які вказані в П(С)БО 16 "Витрати". В управлінському обліку вказані статі доцільно деталізувати

Відповідно до законодавства  підприємство має право обирати  один між 3 способами обліку витрат діяльності :

• з використанням 8-го класу рахунків "Витрати за елементами";
• з використанням 9-го класу рахунків "Витрати діяльності";
• з одночасним використанням 8-го і 9-го класу рахунків.

Загальна схема обліку витрат без застосування рахунків класу 8 є значно простішою, а щодо інформації про витрати в розрізі економічних  елементів, то її можна одержати в  позасистемному порядку із облікових  регістрів (журнал 5,5А). Використання рахунків класу 8 робить цей облік більш трудомістким і незручним

4. Облік загальновиробничих витрат ведеться по кожному виробничому підрозділу. Аналіз регістрів бухгалтерського обліку журнально-ордерної форми, які затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 29.12.2000 р. показав, що для аналітичного обліку загальновиробничих витрат в розрізі виробничих підрозділів такий регістр не передбачений. Тому нами пропонуються для цих цілей використовувати відомість №12. "Затрати цехів" "Старої" журнально-ордерної форми обліку, змінивши її нумерацію у відповідності до номер журналу (наприклад, відомість 5.2).

5. Особливістю обліку загальновиробничих витрат є те, що вони списуються на собівартість виробничої продукції в частині змінних і розподілених постійних, і на собівартість реалізованої продукції у частині нерозподілених постійних витрат Тому вони не мають відображення у формах фінансової звітності.

6. Основним завданням управлінського обліку загальновиробничих витрат є правильне їх відображення за місцями виникнення і економічно обґрунтований розподіл і віднесення на собівартість окремих видів продукції. Від виконання цих завдань залежить коректність контролю за формуванням цих витрат і правильність розрахунку повної собівартості продукції, що мас важливе заточення для ціноутворення.

7. Загальновиробничі витрати є одними із видів витрат діяльності підприємства і їх облік повинен повністю відповідати загальній схемі побудови обліку.

Вивчення плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також Інструкції, щодо його користування, затверджених Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 р. дає можливість зробити висновок, що загальна схема обліку діяльності підприємства виглядає таким чином : з однієї сторони відображаються всі витрати підприємства за видами діяльності, з другої - доходи підприємства за видами діяльності. Як витрати, так і доходи списуються на фінансовий результат діяльності, тобто різниця між ними становить валовий фінансовий результат (прибуток або збиток). За цією схемою повинні відображатися всі господарські операції. Однак методика обліку формування окремих витрат, в тому числі загальновиробничих , що передбачена П(С)БО 16 "Витрати" не відповідає цій схемі. Зокрема, це відноситься до обліку операцій по списанню нестач незавершеного виробництва, матеріальних цінностей.

Враховуючи загальну схему обліку діяльності підприємства вважаємо за доцільним  нестачі незавершеного  виробництва і матеріальних цінностей виявлені у виробничих підрозділах і на загальнозаводських складах відображати як інші витрати операційної діяльності виключивши їх зі складу загальновиробничих витрат, а суми заміщень за ці нестачі включати до складу іншого операційного доходу.

Операційний контроль витрат від нестач і псувань товарно-матеріальних цінностей за причинами і винуватцями  пропонується вести у спеціальний  відомості, яка за будовою може бути подібною до відомості 14 за старою журнально-ордерною формою обліку.

Не зовсім правильною, на наш погляд, є методика розподілу постійних загальновиробничих витрат, а саме вона аналогічна методиці розподілу змінних витрат.

Нами пропонується слідуюча методика списання і розподілу постійних  загальновиробничих витрат: на витрати  виробництва (рахунок 23 "Виробництво") списується фактична сума постійних загальновиробничих витрат в межах планової величини, а перевищення фактичної суми над плановою відноситься на собівартість реалізованої продукції (рахунок 90 "Собівартість реалізації"). Між окремими об'єктами обліку витрат (видами продукції, робіт і послуг) списані постійні загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно до встановленої бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Саме така методика розподілу цих витрат, на нашу думку, і передбачена в пункті 16 П(С)БО 16 ""Витрати" разом з тим порядок розрахунку в додатку 1 є зовсім іншим.

Для врегулювання обліку загальновиробничих витрат, на нашу думку, важливе практичне значення має уточнення їх складу. Для цього повинна бути розроблена і затверджена у централізованому порядку Інструкція по обліку витрат, в якій би деталізувалася кожна стаття витрат, подібно, як це мало місце в Типовому положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості.

Аналіз загальновиробничих витрат по ТзОВ "Вигодський лісокомбінат" за 2001 р. показав, що найбільшу питому вагу у складі загальновиробничих витрат займають витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення і інше утримання виробничих приміщень, тобто більше 50% від загальної суми витрат загальновиробничого призначення.

Аудит загальновиробничнх витрат починається із побудови методичної моделі аудиту, і проводиться згідно з типовою програмою аудиту загальновнробничих витрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрютина М.С. Экономический учет и анализ деятельности предприятий // Вопросы статистики. - 2000. - № 11.- С. 15-23.
2. Амортизація основних засобів // Все про бухгалтерський облік .- №52.-2000.-С. 19-2.2 .
3. Аудит: Практическое пособие Под ред. А. Кузьминского. - К.: «Учетинформ», 1996. -283с.
4. Аудит: Учебник для вузов В 11. Подольський, Г.Б. Поляк, А.А. Савин, Л.Б. Сотникова. Под ред. проф. НИ Подольського.- М.: Аудит. ЮНИТИ, 1997.-432с.
5. Белинская Е.И. Учет пивоваренного производства.-М.: Пищевая промышленность, 1973.-1 19с.
6. Бутинець Т.А. та інші. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -Житомир: ЖІТІ, 2000. -672 с.
7. Бутинець Ф. Чижевська Л Герасимчук Н. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності «облік І аудит».-Житомир: ЖІТІ. 2000.-448с.
8. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалїерського обліку: Підручник. - Житомир: ЖІТІ, 2000. -640с.
9. Бухгалтерський облік за національними стандартами. Практичний посібник. 2-ге видання доповнене І перероблене / Укладачі Я.Д. Крупка, З.В. Задорожній та інші. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - 288 с.
10. Бухгалтерський облік і відображення у фінансовій звітності витрат відповідно до Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" II Галицькі контракти". - 2000 .- №1 І - С.20-37.
11. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / за ред. С.Ф. Голова - Дніпропетровськ. ТОВ "Баланс - клуб", 2000.- 768с.
12. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів економічних