Аудит грошових коштів в касі

Основні причини  фундаментальної непевненості – значні обмеження в обсязі аудиторсько роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через незадовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клієнтом).

Причини незгоди такі:

• неприйнятість системи обліку або порядку проведення облікових операцій;
• фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у одліку і звітності;
• невідповідність порядку оформлення або здійснення господарських операцій чинному законодавству.

Непевненість чи незгода  вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію наскільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ.

Наявність фундументальної  непевності може стати причиною відмови  від надання аудиторського висновку. У всіх випадках, коли аудитор складає  висновок, який відрізяється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин непевності й незгоди.

Під час підготовки негативного  аудиторського висновку можна використати  такі вислови: «перекучує дійсний стан справ», «не задовольняє вимоги», «уперечить...», «не відповідає ...» тощо. Нижче наведено рекомендований зміст розділу аудиторського висновку, де наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежить від виду висновку.

Позитивний  висновок (існує безумовна позитивна згода)

«...У результаті проведення аудиту встановлено: надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів субєкта, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Позитивний  висновок (існує нефундаментальна непевність)

«... У звязку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються, наприклад, неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити іншою аудиторською фірмою, а також з причини обмеженості інформації, ми не можемо дати висновок за вказаними моментами, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність та на стан справ у цілому.

Умовно-позитивний висновок (існує фундаментальна незгода)

«... Під час проведення аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій або пишеться: «які викладені у додатку «1 до аудиторського висновку») проведені з порушенням встановленого порядку. проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.

Незативний  аудиторський висновок:

«... У результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприємством були допущені суттєві  порушення і перекручення (дається  перелік порушень або пишеться:які  «які викладені в Додатку № 1 до цього висновку»). Допущені порушення суттєво впливають на фінансову звітність підпиємства та перекручують реальний стан справ.

Аудиторський висновок, в якому робить відмова від  надання висновку аудитора:

«... У звязку з неможливістю перевірки факторів, що стосуються (вказати факти) з причини (вказати причини) ми не можемо надати висновок стосовно вказаних моментів.

Вищенаведені моменти  істотно впливають на дійсний  стан справ у цілому (в основному).

Отже, є пять таких  видів аудиторських висновків.

1. Безумовно позитивний висновок – надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчих і нормативних вимогам, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.
2. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевненість).

У звязку з неможливістю перевірки окремих фактивів аудитор  не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають  обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству.система обліку відповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підстві достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

3. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна незгода).

Деякі операції оформлені  з порушенням встановленого порядку. однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не викривляють дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимог. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовірно відображає фктичний стан.

4. Негативний висновок . Аудитом встановлені порушення. Допущені  порушення викривляють реальний стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.
5. Відмова від надання висновку. У зв’язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловлювати думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У звязку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати обєктивний аудиторський висновок.

 

5. Аудит в  умовах застосування комп’ютерних  технологій.

 

Інтенсивний розвиток комп’ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп’ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп’ютери.

Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки ХХ ст., коли в США були створені перші  моделі електронної машини для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування компютерів охопило різні сфери  економіки.

Запровадження комп’ютерної техніки і тенології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З’явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп’ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп’ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп’ютерів (Computer-Assisted Audit Techniques - CAATs).

Існують дві основних складові CAATs, які використовує внутрішній аудитор:

• програмне забезпечення аудиту: комп’ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;
• комп’ютерні дані: дані, що використовуються аудитором для комп’ютерної оброботки з метою перевірки функціонування комп’ютерних програм клієнта.

Починаючи з 80-х років  ХХ ст. Вітчизняні аудитори широко використовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби для виконання аналітичних процедур. Вітчизняним аудиторам слід керуватися Рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98, яким затверджено повний текст Національних нормативів аудиту в Україні, у тому числі норматив № 30 «Використання комп'ютерів в аудиті». Мета і галузь діяльності аудитора не змінюються, коли йдеться про перевірку середовища електронної обробки даних (ЕОД).

Оприкладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання компютера як засобу контролю. Ці різноманітні варіанти використання комп'ютера відомі як Метод аудиту при сприянні комп'ютера (МАСКҐ). Метою цього нормативу є забезпечення використання керівництвом МАСК. Ці методи можна використовувати із залученням всіх відомих типів конфігурацій комп'ютерів. Причому необхідність використання МАСК виникає тоді, коли нема вхідних документів і немає можливості повністю простежити хід операцій, і тоді, коли ефективність аудиту можна покращити за допомогою використання спеціальної комп'ютерної програми.норматив № 30 «Використання крмп'ютерів в аудиті» характеризує два методи:

• програмне забезпечення контролю;
• дані тесту.

Положення про міжнародну аудиторську практику  "Методи аудиту з використанням комп'ютерів" описує такі методи аудиту з використанням комп'ютерів (рис.5.1.).

Нижче розглянемо види та призначення аудиторського програмного  забезпечення. Проблема автоматизації контролю й аудиту ґрунтується на проблемі формалізації цього процесу. Формалізація, здійснювана в стандартах аудиту, на жаль, дуже мало підходить для проведення якісної аудиторської перевірки.

 

Рис. 5.1. Методи аудиту із застосуванням комп'ютерів

 

Програмне забезпечення контролю (ПЗК) складається з комп'ютерних програм, що використовуються аудитором як частина процедур перевірки, які обробляють дані контрольних тестів системи обліку підприємства. Під час планування аудитору слід з'ясувати можливість комбінування ручного аналізу даних з обробкою на МЗК.

Перевірку методом тестування даних використовують під час  проведення процедур контролю, отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють її з результатами:

• даних тесту, які використовуються для перевірки специфічних засобів управління в комп'ютерних програмах щодо типу пароля і доступу до даних;
• на шляху операцій тесту використовується «фіктивний» модуль (наприклад, відділ або службова особа), дії цього модуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. Коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта.

Коли аудитор починає  аудит у середовищі ЕОД, він повинен  мати необхідні навички і досвід роботи з технікою або залучити спеціаліста.

Аудитору слід проаналізувати відповідність МАКС засобам обслуговування комп'ютера і автоматизованим системам бухгалтерського обліку та картотекам. Ефективність аналітичних процедур може бути поліпшена при використанні МАКС з погляду отримання й оцінювання контрольного доказу.

Деякі комп'ютерні файли зберігаються протягом короткого часу і не можуть бути доступні за необхідності. Тому аудитор повиненвжити засодів для збереження в пам'яті компютера даних, які йому знадобляться в майбутньому.

Аудитор повинен керувати процесом використання программи МАКС. Під час управління програмою  МАКС присутність аудитора бажана, оскільки у разі неохідності він може змінити дані помилкового прикладу, виправити неправильний вхідний файл.

Стандарти робочих документів і процедур для МАКС мають відповідати  документам і процедурам аудиторської перевірки в цілому. Технічну документацію МАКС неохідно тримати окремо від інших робочих документів аудитора.

Аудитор повинен або  оволодіти технічними знаннями і  навичками роботи на комп'ютері, або одержати практичну допомогу від експертів, неохідну для того, щоб зробити компетентні висновки.

Можна використати аналітичну перевірку як сфера застосування аудиторського програмного забезпечення, коли записи клієнта збираються у  файлах комп'ютера.

Аудитор може використати  також програмований метод контролю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від прикладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.

Під терміном аналітична перевірка слід розуміти набір таких процедур:

• аналіз співвідношень різних фінансових даних (наприклад, виторгу і затрат або заробітноїплати і чисельності персоналу);
• порівняння фактичних даних із прогнозниками, з аналогічними показниками минулих періодів, із показниками аналогічних підприємств, із середньогалузевими даними.

Причому, процедури можуть варіюватися від простих зіставлень до широких комп'ютерних програм, які реалізують найновіші статистичні розробки (наприклад, множинний регресивний аналіз).

Багато вчених-економістів  вважають, що аудитор може широко використовувати  комп'ютер для здійснення низки аналітичних, розрахункових та інших аудиторських процедур. Особливо важливо використати комп'ютер на дослідній стадії аудиторського процесу коли збирається максимум доказів.

У створенні аудиторських систем є дві базові стратегії:

• мінімізація витрат на введення початкових даних;

• мінімізація ризику пропуску помилкових даних у фінансовій документації.

Вибираючи першу стратегію, можна використовувати введення інформації на зразок "так — ні", яку задають набором тестів, або частково відмовитись від уведення бухгалтерської інформації клієнта. Цей шлях може призводити до значного ризику пропущений помилок.

Друга стратегія потребує значних витрат на введення початкових даних. Для скорочення цих витрат можна орієнтуватися на первинну інформацію клієнта, у якій відбито всі фінансово-господарські операції на аналітичному і синтетичному рівнях. З цією метою можна використовувати конвертацію даних бухгалтерської системи клієнта в програмне середовище аудиторської системи чи адаптацію аудиторської системи до структури інформаційної бази клієнта.