Аудит грошових коштів в касі

В ході аудиту перевіряється  правильність складання балансу, звіту  про прибуток і збитки, достовірність  даних пояснювальної записки. При  цьому визначається:

- чи усі активи і  пасиви відбиті в звіті;

- чи усі документи  використані в звіті;

- наскільки фактична методика оцінки майна відхиляється від прийнятої при визначенні облікової політики організації.

Звіт про прибуток і збитки аудитор перевіряє для  встановлення правильності розрахунку балансового і налого-облагаемой прибутку.

Аудитори в процесі своєї діяльності вирішують також ряд інших завдань :

- допомагають в організації  бухгалтерського обліку;

- надають допомогу  у відновленні і веденні обліку, складанні бухгалтерської(фінансовою) звітності;

- беруть участь в  податковому плануванні і розрахунку податків;

- консультують з окремих  питань ведення обліку і складання  звітності та ін.

Аудит є одним з  видів фінансового контролю і  тому основні принципи у них загальні:

- незалежність;

- гласність;

- превентивна(попереджувальний  характер);

- дієвість;

- регулярність;

- об'єктивність;

- всеосяжний характер.

Існують певні норми  аудиту(стандарти). Аудиторські стандарти  формулюють єдині засадничі приписи, що визначають нормативні вимоги до якості і надійності аудиту і певні гарантії результатів аудиторської перевірки, що забезпечують, при їх дотриманні. Зі зміною економічних умов аудиторські стандарти повинні переглядатися для максимального задоволення потреб користувачів фінансової звітності.

На основі аудиторських стандартів формуються учбові програми для підготовки аудиторів, а також єдині вимоги для проведення іспитів.

Аудиторські стандарти  є основою для доказу в суді якості проведення аудиту і визначення міри відповідальності аудиторів.

Стандарти визначають загальний  підхід до проведення аудиту, масштаб перевірки, види звітів аудиторів, питання методології, а також основні принципи, яким повинні слідувати усі представники цієї професії. Аудитор, що допускає у своїй практиці відступ від стандарту, має бути готовий обгрунтувати причину цього.

Значення стандартів полягає в тому, що вони :

- забезпечують високу якість аудиторської перевірки;

- сприяють впровадженню  в практику наукових досягнень;

- допомагають користувачам  зрозуміти процес перевірки;

- створюють громадський  престиж професії;

- усувають контроль з боку держави;

- допомагають аудиторові  вести переговори з клієнтом.

З розвитком транснаціональних  корпорацій, інтеграції і перетворенням  аудиторських фірм на великі міжнародні групи з'явилася необхідність уніфікації аудиту в міжнародному масштабі. Проблеми в цій області практично однакові у всьому світі. Тому професійні організації якої-небудь країни, що вирішують чергову проблему аудиту, вивчають варіант її рішення в інших організаціях, розробляючих стандарти.

Створення стандартів аудиту стає необхідним і в Україні з урахуванням її специфічних особливостей і міжнародного досвіду.

Міжнародні стандарти  застосовуються у будь-яких випадках проведення незалежного аудиту. Проте  Міжнародні стандарти не переважають  над місцевими.

Існують так само етичні норми аудиторської діяльності, які можна сформулювати як незалежність; компетентність; сумлінність; об'єктивність.

На практиці професійні організації розробляють кодекси  професійної етики аудиторів  дуже детально і скрупульозно, намагаючись  передбачити усі можливі нюанси їх поведінки.

Дотримання етичних  норм професійної поведінки гарантується високими моральними якостями і професійною  відповідальністю аудиторів, об'єктивною необхідністю підтримати в громадській  думці повагу і довіру до професії аудитора.

Порушники етичних норм професійної поведінки проявляють неповагу до усього аудиторського співтовариства і завдають йому морального і матеріального збитку.

Співтовариство аудиторів  в цілому і кожен аудитор окремо засуджують неетичну поведінку окремих  аудиторів і вимагають їх покарання аж до виключення зі свого середовища, позбавлення кваліфікаційного атестата і ліцензії на проведення аудиторської діяльності.

2. Інформаційне забезпечення аудиту грошових

коштів в  касі.

 

Основна мета перевірки  грошових коштів полягає у встановленні законності, достовірності і доцільності здійснення операцій з грошовими коштами і правильності відображення їх в обліку.

У завдання аудиту грошових коштів входять:

3.1.  Ознайомлення з умовами зберігання готівки і забезпечення їх збереження.

  3.2.  Вивчення правильності документального оформлення операцій по приходу і витраті грошових коштів, веденню касової книги і обліку касових операцій.

  3.3.  Перевірка дотримання касової дисципліни, повноти і своєчасності оприбутковування готівки в касу.

  3.4.  Дотримання порядку видачі і повернення в касу підзвітних сум, цільового використання отриманих у банку грошових коштів.

  3.5.  Дотримання ліміту касової готівки і встановлених правил розрахунків готівкою з юридичними особами.

  3.6.  Визначення законності і доцільності операцій по вступу і списанню засобів з банківських рахунків підприємства, правильності відображення їх в обліку.

  3.7.  Перевірка стану розрахунково-платіжної дисципліни за укладеними договорами.

Основним нормативним  документом по обліку грошових коштів є "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні".

Джерелами інформаційного забезпечення для перевірки грошових коштів служать:

• прибуткові і витратні касові ордери з виправдувальними документами;
• журнал реєстрації;
• касова книга;
• журнал-ордер і відомість по рахунках 30 - 35;
• виписки банку з платіжними документами;
• Головна книга;
• баланс;
• звіт про рух грошових коштів.

Приступаючи до перевірки  операцій аудиторові доцільно провести тестування із заздалегідь підготовленого питання, за результатами якого дається оцінка стану обліку і внутрішнього контролю грошових коштів і складається програма аудиторської перевірки касових банківських операцій для цілеспрямованого збору документів.

Доказ аудитор  отримує за допомогою прийомів:

-  участь в інвентаризації  касової готівки;

-  спостереження за проведенням касових операцій;

-  усне опитування;

-  отримання письмового  підтвердження;

-  перевірка арифметичних  підрахунків;

-  аналіз отриманих  даних.

1. Нормативно-правове забезпечення аудиту грошових коштів в касі.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими  документами. Сукупність нормативних  актів складає нормативну базу аудитора. Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання звіту і висновку.

Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

 

З метою правильного використання нормативно-правових актів при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 [6].

Крім цього Положення  існують ще декілька документів, які регулюють операції з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать:

1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72.

2. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті. Затверджена постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135.

3. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті. Затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.1998 р. № 527.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

5. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України. Затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69 (зі змінами і доповненнями).

6. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 р. за № 202/412 (зі змінами і доповненнями).

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137.

11. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.06.1995 р. № 88.

12. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. — Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12. 2000 р. № 356.

(У цьому переліку  наведено не всю нормативну  базу, а лише основну.)

Аудиторська діяльність зокрема регламентується Законом  України «Про аудиторську діяльність». Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю, з метою захисту інтересів власника [1].

Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського  обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в основному відповідає потребам підприємства.

 

 

2. Фактографічне забезпечення аудиту грошових

коштів в  касі.

До фактографічної інформації належать:

2.2.1. Первинні документи:

•прибутковий касовий  ордер ПКО1;

•видатковий касовий  ордер ПКО2;

•квитанція на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій;

•корінець чекової книжки;

•розрахунково-платіжна відомість на виплату заробітної плати, відпускних, матеріальних допомог, компенсацій, відрядних, стипендій та інших виплат;

•акт про результати інвентаризації наявних коштів;

•податкові накладні та інші підтверджувальні документи;

•трудові угоди на виконання і оплату певних робіт;

•договір про матеріальну  відповідальність;

•чеки, рахунки на придбання  матеріальних цінностей готівкою та накладні на отримання цінностей  і надання послуг та ін.

2.2.2. Облікові регістри:

•касова книга;

•журнал реєстрації прибуткових  та видаткових касових ордерів;

•звіт касира;

•відомість депонованої заробітної плати;

•журнал обліку грошових коштів та грошових документів;

•облікові записи на позабалансовому  рахунку 08 «Бланки суворого обліку»;

•відомості за дебетом  рахунків 30, 31, 33;

•Головна книга та інші.

3. Звітні документи:

•книга обліку розрахункових операцій (КОРО);

•розрахункова книжка (РК);

•авансові звіти;

•баланс підприємства (установи) та ін.

Щодо операцій на рахунках банку це можуть бути:

•виписки банку за відповідними рахунками (субрахунками) з додатками, що є підставою для проведення прибутково-видаткових операцій;

•копії платіжних  доручень, заяв на виставлення акредитива;

•облікові регістри за рахунками: 31 — «Рахунки у банках», 33 — «Інші  кошти»;

•Головна книга;

•баланс та ін.

3. Методика проведення аудиту грошових коштів в касі.

Для виконання плану  аудитор повинен підготувати  в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в  ній конкретних завдань і  процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.