Аудит грошових коштів в касі

Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного  питання окремо та масштаб перевірки.

Найчастіше для зручності  програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується:

• назва підприємства;
• період перевірки;
• дата перевірки;
• об'єкт перевірки.

У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному  об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, коли аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних властивостей. Наприклад, основна програма може включати наступні об'єкти аудиту:

1. Основні відомості про підприємство
2. Правові основи діяльності підприємства:

Ø правовий аналіз установчих документів;

Ø наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності;

3. Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

Ø форма рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

Ø перевірка бухгалтерської комп'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

Ø організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

Ø дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;

Ø оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

Ø правильність виведення результатів проведених інвентаризацій.

4. Грошові кошти

Ø дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

Ø наявність банківських рахунків;

Ø склад інших грошових коштів;

Ø отримання письмових тверджень від банку про залишки на рахунках;

Øзаданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

Ø внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.

 

 

Перший етап аудиту перевірки  касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Це перешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. До початку перевірки наявність грошових коштів і інших цінностей касир повинен скласти касовий звіт. В нього включаються всі прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі. Касиру також  пропонують написати розписку про те, що до початку інвентаризації  всі  прибуткові і видаткові касові документи на грошові кошти включені в

звіт і передані бухгалтерії, всі грошові кошти, які надійшли в касу оприбутковані, а витрачені – видані та списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останній касовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, складається відомість інвентаризації каси та обов'язково результати фіксуються в робочих документах аудитора.

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти  думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і  помилок

 

АУДИТ КАСОВИХ  ОПЕРАЦІЙ

 

 

 

Мал.3.1. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі

4. Оформлення підсумків аудиторської перевірки.

Результати аудиторської перевірки відображаються в аудиторському звіті. Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. У зв’язку з тим, що зміст аудиторського звіту залежить від конкретних оюставин та наслідків пепевірки, він складається за довільною формою. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може опублікований тільки за його дозволом.

Аудиторський звіт включає  загальну (вступну), аналітичну і підсумкову частини.

У вступній частині вказують місце і дату складання звіту, назву аудиторської організації та її адресу, № і дату видачі сертифіката та Свідоцтва про включення до Реєстру суб’єкта  аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад оюлікової та звітної документації, посилення на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Національні нормативи аудиту, якими керувався аудитор.

В аналітичній частині аудиторського звіту наводять результати перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових активів та встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку і складання фінансової звітності.третя, підсумкова частина аудиторського звіту включає висновок за результатами аудиторської перевірки.

Аудиторський  висновок – це офіційний документ, засвідчення підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансового-господарської діяльності.

 

Основні елементи аудиторського висновку

Основні елементи аудиторського  висновку, види висновків та їх форма  наведені у нормативі № 26 «Аудиторський висновок». Цей норматив розроблено на підставі Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. Згідно зі статтями 7 і 21 цього Закону, аудитор має провести перевірку фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації та її підтвердження або непідтвердження. Крім того, даний аудиторський норматив регулює основні принципи, за якими складається аудиторський висновок. У ньому, зокрема, вказано, що аудитор повинен проаналізовати й оцінити висноски, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірину фінансову звітність. Аудиторський висновок склададається за довільною формою, але обов’язково має вміщувати нижчевказані розділи. У зв’язку з цим всі нижчевказані положення взято нами з Національного нормативу № 26 без змін, за винятком внесених автором доповнень і змін, викликаних виходом у світ нового Закону «Про облік та фінансову звітність» та Положень (стандартів).

Відповідно до Нормативу  № 26 «Аудиторський висновок», основними  елементами аудиторського висновку є;

• заголовок аудиторського висновку;
• вступ;
• масштаб перевірки;
• висновок аудитора про перевірку фінансову звітність;
• дата аудиторського висновку;
• адреса аудиторської фірми;
• підпис аудиторського висновку.

У Заголовку аудиторського  висновку підкреслюється, що аудиторська  перевірка проводилась незалежним аудитором, вказуються прізвище, імя  та по батькові аудитора, назва аудиторської фірми. Крім того, зазначають повну назву підприємства, яке перевіряється, і час перевірки.

У розділі Вступ дається  інформація про склад фінансової звітності та дату її підготовки. Тут  також зазначається, що відповідальність за правильність підготовки звітності  покладається на керівника підприємства та вказують про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який обгрунтовується результатами проведеної перевірки.

Вступ частина може мати такий вигляд:

«Згідно з договором  «__ від 01 січня 200__ р.» аудиторська  фірма (повна назва аудиторської фірми) провела аудит поданого в даному балансу товариства обмеженою відповідальністю (повна назва ТОВ) станом на 1 січня 200__ р., звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал за 200__ р.

Відповідальність стосовно достовірності зазначеної зазначеної фінансової звітності несе керівництво ТОВ.

Наш обов’язок – зробити висновок стосовно цієї фінансової звітності на підставі проведеного аудиту».

Розділ Масштаб перевірки дає впевненість його користівачам у тому, що аудиторську перевірку здійснено відповідно до вимог Національних нормативів аудиту, що регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського фінансового обліку. В ньому також зазначається, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості в тому, що у фінансовій звітності немає суттєвих помилок.

Аудитор дає оцінку помилок  у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність. Даючи оцінку суттєвості помилок, аудитор керується положеннями національного нормативу аудиту № 11 «Суттєвість та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки».

Потім вказується, що аудитор  використовував спосіб вибіркової перевірки  інформації і брав до уваги тільки суттєві помилки. Тут же зазначаються принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємстві під час перевірки.

У цьому розділі можна  подати таке формування:

« Ми провели перевірку  відповідно до вимог Закону України  «про аудитоську діяльність» та «Національних  нормативів аудиту в Україні». Ці вимоги передбачають, що планування та проведення аудиту скероване на одержання обгрунтованих підтверджень щодо відсутності у фінансовій звітності суттєвих помилок. Аудит проведено шляхом тестування доказів на обгрунтування сум, виявлених у звіті про фінансові результати. Крім того, шляхом тестування дано оцінку відповідності даних звіту про фінансові результати з метою встановлення правильності «фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування» (прибуток, збиток) – код рядка 170, 175».

У розділі Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність подається висновок про правильність фінансової звітності, зокрема:

«Ми підтверджуємо, що баланс станом на 01 січня 200__ р. повно і достовірно відображає активи і пасиви підприємства за всіма статтями, і його складено відповідно до вимог положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджено наказом міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87».

У розділі Дата аудиторського висновку аудитор ставить дату на день завершення аудиторської перевірки. Причому дата на аудиторському висновку проставляється в той день, коли керівництво підприємства підпсує акт приймання-передання виконаних аудитором робіт. Дата ставиться або перед вступною частиною аудиторського висновку, або після підписку аудитора.

У розділі Підпис аудиторського висновку становить підпис директора аудиторської фірми або уповноваженої на це особи, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

В останьому розділі адреса аудиторської фірми вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та № Свідоцтва про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності в Україні.

Аудитор повинен попередити керівництво підприємства, на якому  проведена аудиторська перевірка, про його відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковим органам у випадку проведення обов’язкового аудиту.

Види аудиторських висновків та їх зміст

 

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитора остаточнооцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова  від надання висновку, то можуть наводитись аргументи, якими керувався  аудитор під час підготовки таких  видів висновків, які відрізняються від позитивного.

Безумовно позитивний висновок складанн, якщо виконано такі умови:

• аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справа на підприємстві;
• дані достовірні за суттєвими питаннями;
• фінансова звітність відповідає прийнятій на підприємтсві системі бухгалтерського обліку, що, у свою чегу, відповідає вимогам чинного законодавства України;
• фінансова звітність складена на підстваві правильних облікових даних і позбавлена суттєвих відхилень від нормативних положень;
• фінансова звітність складена відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положень (стандартів) бухгалерського обліку.

Враховується також  стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.

У позитивному висновку можуть бути використані такі стверджувальні вислови, як «відповідає вимогам», «дає достовірне і дійсне уявлення», «достовірно  відображає», відображає реальний стан...»  тощо.

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існування фундаментальної непевненості й незгоди.