Баланс підприємства, методика його складання та використання в управлінні

Прогнозний баланс відображає майбутні показники балансу, розраховані за допомогою економіко-математичних та статистичних методів. До прогнозного балансу можна віднести провізорний, плановий, нормативний і перспективний. Провізорний баланс включає орієнтовні дані за останні дні звітного періоду. Плановий баланс складається на підприємстві відповідно до заданих напрямів розвитку і включає бажані показники, яких має досягти підприємство за умови виконання плану. Нормативний баланс складається для конкретних галузей у відносних показниках відповідними міністерствами і є орієнтирами під час здійснення діяльності підприємствами заданої галузі. Під час складання перспективного балансу враховують не лише бажаний стан розвитку підприємства, а й вплив об’єктивних та суб’єктивних факторів на його діяльність [31 с. 62-65].

Залежно від запитів користувачів інформації бухгалтерського балансу, пропонується виділяти бухгалтерський баланс, призначений для внутрішніх користувачів та бухгалтерський баланс, призначений для зовнішніх користувачів.

До внутрішніх користувачів бухгалтерського балансу доцільно відносити топ-менеджерів підприємства, які володіють правом доступу до будь-якої інформації підприємства без обмежень. До зовнішніх користувачів - власників, якщо вони безпосередньо не займаються управлінням, менеджерів окремих структурних підрозділів, працівників, інвесторів, фінансово-кредитні установи, постачальників та підрядників, покупців та замовників, податкові органи та органи соціального страхування, органи державної статистики, державні органи влади.

Інформаційні потужності бухгалтерського балансу у розрізі потреб користувачів узагальнено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Користувачі інформації бухгалтерського балансу та їх інформаційні потреби [31 с. 43-45].

Користувачі балансу		Інформаційні потреби	Напрями використання інформації
Внутрішні	Управлінський персонал вищого рівня	Інформація щодо поточного та прогнозного фінансового стану підприємства	Формування та обґрунтування стратегії розвитку підприємства на перспективу; прийняття тактичних управлінських рішень задля виконання стратегічних цілей, поставлених власниками; можливість здійснення контролю за досягненням підприємством запланованих потужностей
Зовнішні	Власники	Інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності	Прийняття управлінських рішень стратегічної направленості
	Менеджери структурних підрозділів	Інформація щодо функціонування конкретного напряму діяльності	Прийняття управлінських рішень щодо підвищення ефективності та регулювання діяльності
	Працівники підприємства	Інформація про загальний стан функціонування підприємства	Прийняття рішення щодо подальшого збереження робочих місць, перспективи підвищення оплати праці, покращення соціального забезпечення
	Інвестори	Фінансовий стан підприємства і прогнозування діяльності	Визначення можливостей отримання прибутку у довго- та короткостроковій перспективі, що враховуються при прийнятті рішень щодо операцій з акціями
Зовнішні	Фінансово-кредитні установи	Фінансовий стан, платоспроможність підприємства	Визначення можливостей надання кредитів, ймовірності їх повернення, виплати відсотків
	Постачальники та підрядники	Платоспроможність підприємства	Прогнозування своєчасності погашення заборгованості
	Покупці та замовники	Інформація про фінансовий стан підприємства	Визначення можливостей вчасного виконання договірних зобов’язань
	Податкові органи та органи соціального страхування	Розмір заборгованості за податками і обов’язковими платежами	Здійснення контролю за обсягами заборгованості за податками і обов’язковими платежами
	Органи державної статистики	Узагальнена інформація щодо фінансового стану підприємства	Підготовка необхідної інформації для вищестоячих органів державного управління
	Державні органи влади	Інформація щодо розміщення ресурсів підприємства	Регулювання діяльності підприємств

 

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

В активі балансу відображається те, що має підприємство, у пасиві – за рахунок яких джерел сформувався його актив. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу [3, с. 92].

Активи в балансі підприємства відображаються за умови, що їх оцінка може бути достовірно визначена та у зв'язку з їхнім використанням у майбутньому будуть отримані економічні вигоди. Зобов'язання відображаються за умови того, що оцінка їх може бути достовірно визначена, i у зв'язку з їхнім погашенням у майбутньому зменшаться економічні вигоди.

Власний капітал відображається одночасно з відображенням активів, які призводять до його зміни [46].

Найважливішим принципом побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, господарських операцій підприємств та організацій є його сумісність з формами фінансової звітності [48]. Кожному розділу балансу відповідають рахунки певних класів, а кожній статті – конкретні рахунки. Так, підготовлена інформація за звітний період на рахунках класів 1, 2, 3 використовується для складання активу балансу, а на рахунках класів 4, 5, 6 – для складання пасиву балансу.

Завдяки цьому процедура складання балансу зводиться до перенесення в нього показників, вже сформованих на рахунках бухгалтерського обліку, не вимагаючи додаткових витрат часу на вибірку, групування і узагальнення даних [58].

На сьогоднішній день надзвичайно актуальною є тема переходу на міжнародні стандарти. Загалом, варто зазначити, що система подачі інформації за МСФЗ – це необхідні зміни на шляху до розвитку галузі, адже така форма звітності сприяє інвестиційній привабливості компанії, робить її роботу більш прозорою і, таким чином, допомагає залучити додатковий капітал у бізнес.

Відповідно до чинних вимог МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансових звітів» баланс називають Звітом про фінансовий стан підприємства.

Національні стандарти бухгалтерського обліку України розробляються з урахуванням змісту МСФЗ. Але П(С)БО та МСФЗ, на думку Бутинця Ф. Ф., не можуть бути ідентичними, зважаючи на особливості ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У таблиці 1.4 виділено основні відмінності між П(С)БО та МСФЗ, призначеними для регулювання порядку складання і подання Балансу [4, с. 238].

Таблиця 1.4

Порівняння положень національного та міжнародного стандартів з регулювання порядку складання Балансу

Ознака	П(С)БО 2 «Баланс» до 2013 року	НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» з 2013 року	МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ»
Стандарт, який регулює	П(С)БО 2 «Баланс»	НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»	Окремий розділ МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ»
Зміст і форма Балансу	Форма звіту визначена П(С)БО 2 «Баланс». Встановлено порядок надання інформації в Балансі в розрізі окремих статей.	Форма звіту визначена НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Встановлено мінімальний перелік рядків балансу	МСФЗ 1 пропонує мінімальний перелік рядків балансу, який відрізняється від змісту Балансу, встановленого П(С)БО 2 «Баланс». МСФЗ 1 не вказує порядок чи формат, в якому необхідно подавати звіт.
Оцінка та визнання статей Балансу	Визнання відбувається залежно від того, що відображає стаття: актив, зобов’язання чи власний капітал. Оцінка передбачається іншими стандартами.	Визнання відбувається залежно від того, що відображає стаття: актив, зобов’язання чи власний капітал. Оцінка передбачається іншими стандартами	Передбачає застосування різних оцінок (історичної вартості, поточної вартості, вартості реалізації, діючої вартості, справедливої вартості) статей Балансу. Їх використання для різних класів передбачає, що їх характер або функція відрізняється, а отже їх слід подавати у вигляді окремих рядків.

 

У таблиці 1.5 наведена структура бухгалтерського балансу підприємства за П(С)БО 2 «Баланс», що діяла до 2013 року.

 

Таблиця 1.5

Структура бухгалтерського балансу підприємства за П(С)БО 2

Актив	Пасив
1. Необоротні активи	1. Власний капітал
2. Оборотні активи	2. Забезпечення наступних виплат  і платежів
3. Витрати майбутніх періодів	3. Довгострокові зобов’язання
4. Необоротні активи та групи  вибуття	4. Поточні зобов’язання
	5. Доходи майбутніх періодів
Активи = Власний капітал + Зобов’язання

 

У таблиці 1.6 наведена структура бухгалтерського балансу підприємства за НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Таблиця 1.6

Структура бухгалтерського балансу підприємства за НП(С)БО 1

Актив	Пасив
1. Необоротні активи	1. Власний капітал
2. Оборотні активи	2. Довгострокові зобов’язання і  забезпечення
3. Необоротні активи, утримані для  продажу, та групи вибуття	3. Поточні зобов’язання і забезпечення
	4 Зобов’язання, пов’язані з необоротними  активами, утриманими для продажу, та групами вибуття
Активи = Власний капітал + Зобов’язання

 

Слід зазначити, міжнародний стандарт на відміну від національного не передбачає конкретної форми балансу, а лише містить мінімальний перелік показників, які необхідно відобразити в ньому. У таблиці 1.7 наведена структура бухгалтерського балансу підприємства за МСФЗ [20, с. 24-34].

Таблиця 1.7

Структура бухгалтерського балансу підприємства за МСФЗ

Актив	Капітал і зобов’язання
1. Поточні активи	1. Капітал
2. Непоточні активи	2. Довгострокові зобов’язання
	3. Поточні зобов’язання
Активи = Капітал + Зобов’язання

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» не дає детального опису кожної статті Балансу (Звіту про фінансовий стан), як це було передбачено раніше П(С)БО 2 «Баланс». Це пов‘язано з тим, що законодавці нового стандарту прагнули максимально зблизити форми фінансової звітності з нормами МСФЗ. На даний момент наказом Міністерством фінансів України  від 28.03.2013р. № 433 затверджено Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності.

Нове положення НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» вже не містить жорсткого порядку заповнення усіх рядків Балансу (Звіту про фінансовий стан) та проставляння прочерків у тих рядках, де були відсутні показники.

Перелік показників у балансі може бути збільшений за рахунок додаткових статей, якщо керівництво підприємства вважає ці статті істотними для достовірного відображення фінансового стану. Додаткові статті, із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» подаються у Балансі (Звіт про фінансовий стан), якщо таке подання поліпшить розуміння фінансового становища підприємства. А саме: інформація є суттєвою, оцінка статті може бути достовірно визначена.

У НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» відсутня вимога щодо укладання Балансу (Звіту про фінансовий стан) у тисячах гривень без десяткових знаків, як це було передбачено попереднім П(С)БО 2 «Баланс». Виходячи з принципу єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці, можна зробити висновок, що тепер є можливість самостійно визначити, у якому вимірнику формувати звітність. Головне, щоб цей вимірник був єдиним для усіх форм звітності.

Таким чином, Н(П)СБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» - це черговий крок назустріч міжнародним стандартам фінансової звітності. Проте, даний стандарт в деяких моментах суперечить як вітчизняному законодавству в сфері регулювання бухгалтерського обліку, так і міжнародним стандартам. Тому вже сьогодні постає необхідність у внесенні змін в Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО, що, цілком можливо, відбудеться вже в недалекому майбутньому.

Отже, можемо зробити висновок, що баланс пройшов досить тривалий шлях розвитку: змінювалися строки його складання, джерела, зміст, форма та ін. Також, слід зазначити, що це не просто складова методу бухгалтерського обліку, це найважливіший документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального використання даних.

 

1.2 Принципи та вимоги до складання  балансу підприємства

 

Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим 15 місяців. Тобто першим звітним роком є період до 31 грудня з дати набуття прав юридичної особи, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня — по 31 грудня наступного року. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту ліквідації підприємства.

Процес складання балансу регламентовано Урядом України та відповідними державними органами. Особливо це стосується кінцевого (річного) балансу, складання якого потребує обов'язкової інвентаризації всіх його статей. Тому практичні працівники, причетні до складання місячних, квартальних та річних балансів, повинні дотримуватись таких вимог:

1. Своєчасність балансу — складання та подання балансу за призначенням у належний термін.
2. Повнота балансу — відображення в ньому стану майна всіх структурних підрозділів, відділків, філій, що входять до складу підприємства.
3. Об'єктивність балансу — вірогідність балансу, що базується на даних поточного бухгалтерського обліку.
4. Реальність балансу — відповідність його статей дійсності.
5. Наступність балансу — зв'язок звітного балансу з попередніми балансами за формою, будовою, змістом, відповідністю кореспонденції та оцінки.
6. Точність балансу — відповідність показників балансу показникам інших звітних форм.
7. Ясність балансу — доступність для розуміння не тільки особами, що його складали та підписували, а й усіма спеціалістами, які його вивчатимуть.