Бухгалтерський облік та контроль браку та відходів у виробництві

Службове розслідування – сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами і робітниками чи службовцями нормативно-правових актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).

Експеримент – науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів, що плануються або виконані (експеримент проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за перебігом запланованого процесу).

Під час аудиту також  використовують розрахунково-аналітичні методи (статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо).

Економічний аналіз – це система прийомів для розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індексний метод, коефіцієнти автономії, довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо). Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворення реальних кількісних відношень (за їхньою допомогою розраховуються коефіцієнти трудової участі членів бригади, коефіцієнти використання обладнання, ритмічність випуску продукції тощо).

Економіко-математичні методи застосовуються при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування (оптимізація маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом тощо).

В аудиті також використовують документальні способи перевірки – дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі технічні носії інформації, реєстри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінансового обліку (книги, журнали, оборотні відомості, нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна відомість за синтетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова, статистична й оперативна звітність тощо.

Дослідження документів – спосіб документальної перевірки достовірності й доцільності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і нормативно-правовим актам.

При суцільному способі  перевірці підлягають усі документи  і записи у реєстрах бухгалтерського  обліку та фінансової звітності (грошові документи і кошти, виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі, власний капітал, розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні втрати і результати діяльності, фінансова звітність).

Несуцільне спостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю сукупність одиниць за результатами обстеження певної її частини (вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за правилами наукової теорії вибірки.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту – сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).

Отже, метод аудиту – це сукупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.

Процес аудиту – це відповідна система послідовних змін етапів аудиту, що відбуваються в певному порядку.

Процес аудиту складається з наступних етапів: організаційний, підготовчий, технологічний, заключний. [34, с. 25–30]

 

Таблиця 3.2

Етапи аудиту

Етапи аудиту	Характеристика етапів
Організаційний  етап	Знайомство  з діяльністю господарюючого суб'єкта (оцінка економічного середовища), його засновницькими документами організацією і станом бухгалтерського обліку, звітності внутрішнього контролю. Підготовка листа про згоду на проведення аудиту. Укладання договору на проведення аудит; або надання послуг (обґрунтування мети та завдань аудиту)
Підготовчий етап (або етап планування)	Формування  аудиторської групи. Складання загального плану і програми аудиту
Технологічний етап	Вивчення  об'єкта аудиту, обстеження, коригування програми аудиту, перевірка, інвентаризація, опитування, дослідження документів і господарських операцій
Заключний етап	Підготовка  та надання письмової інформації замовнику з результатами проведеного аудиту, погодження результатів аудит із замовником складання і підписання аудиторського звіту та висновку

 

Перевірку операцій із довгостроковими і поточними зобов’язаннями доцільно розпочинати з інвентаризації. Метою проведення інвентаризації довгострокових і поточних зобов’язань є встановлення правильності розрахунків з кредиторами, обґрунтованості сум кредиторської заборгованості, виявлення реальності заборгованості перед персоналом підприємства з оплати праці та за іншими операціями.

Об’єктами інвентаризації виступають дані щодо стану розрахунків по зобов’язаннях на певну дату, а також суми кредиторської заборгованості, в розрахунках за невідфактурованими поставками, розрахунках за недостачами і втратами, з персоналом підприємства, за претензіями, одержаними кредитами та позиками.

Інвентаризація розрахунків з бюджетом, постачальниками і підрядниками та інших зобов’язань полягає у виявленні по відповідних документах залишків заборгованості та ретельній перевірці обґрунтованості сум, що обліковуються на цих рахунках.

В ході проведення інвентаризації кредиторської заборгованості контролер встановлює терміни виникнення зобов’язань по рахунках кредиторів, їх реальність і осіб, винних в пропущенні строків їх погашення. Контролер також повинен:

– оформити виписки, що вказують на реальне існування кредиторської заборгованості, та надіслати їх всім кредиторам підприємства за погодженням із замовником. Підприємства–кредитори протягом 10–ти днів з дня одержання цих виписок повинні підтверджувати таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу;

– якщо це обумовлено в договорі, вимагати від постачальників надати розрахунково–платіжні документи за невідфактурованими поставками (після перевірки бухгалтерією підприємства таких поставок). Постачальниками надаються відповідні документи або заявляється про відсутність заборгованості. Якщо надання документів неможливе, постачальники повідомляють про причини цього.

Якщо в ході інвентаризації виявлено суми кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, аудитор може запропонувати списати з балансу ці суми у встановленому порядку.

При інвентаризації розрахункових  взаємовідносин з постачальниками  і підрядниками слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і  недоплат, помилково занесені суми за нестримане майно або отримане від інших підприємств.

В ході проведення інвентаризації по розрахунках з оплати праці  перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

B ході документальної  перевірки розрахункових і кредитних  операцій з метою виконання умов договору аудитору, насамперед, слід ознайомитися з переліком юридичних і фізичних осіб, з якими підприємство, що перевіряється, веде розрахунки; вивчити динаміку кредиторської заборгованості та встановити, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з’ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

Документальну перевірку  розрахункових і кредитних операцій доцільно проводити у такій послідовності.

1. За даними аналітичного  обліку виявляють суми кредиторської  заборгованості. Для цього контролер за погодженням із замовником може запросити у кредиторів підтвердження про належні їм суми, що потім знаходить відображення у робочих документах аудитора.

2. Звіряють залишок заборгованості, яка обліковується на балансі  на початок періоду перевірки  з кожного виду розрахунків,  із залишком в облікових регістрах, із актами взаємозвірки розрахунків з постачальниками і підрядниками.

3. Перевіряють записи  з кожного виду розрахунків  у регістрах, а також документах, які послужили підставою для  цих записів. Таку перевірку потрібно проводити за кожним рахунком і місяцем послідовно, тобто кожний запис аналітичного рахунку кожної суми того чи Іншого виду розрахунків потрібно звірити з документами, а також із записами в Головній книзі з відповідними кореспондуючими рахунками.

4. Перевіряють законність проведених  операцій щодо кожної суми  заборгованості.

5. Перевіряють правильність  отриманих від кредиторів претензій, причому аудитору слід відобразити результати перевірки в робочих документах.

Для вирішення поставлених перед контролем завдань перевірку рекомендується починати з розрахунків із постачальниками та підрядниками, після чого перевіряються розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування, з оплати праці та з іншими кредиторами. Нижче наведено особливості аудиту таких розрахунків.

Розрахунки з постачальниками і підрядниками. При перевірці записів по рахунку 63 “Розрахунки з постачальника їй та підрядниками” потрібно перевірити:

– наявність і правильність оформлення договорів,

– причини виникнення заборгованості дату її погашення,

– випадки невимагання кредитором заборгованості і правильності й списання,

– оформлення рахунків-фактур (видиення окремим рядком сплаченого ПДВ),

– наявність на складі невідфактурованих поставок, оплата за якими не зазначена, або сум за матеріали і товари, фактично оплачені та отримані, але такі, що вважаються в дорозі,

– облік бартерних операцій,

– оформлення Журналу обліку отриманих від постачальників рахунків–фактур і Книги придбання,

– оформлення документів при обліку імпортних операцій (контракт предмет, кількість товару, ціна товару, місце виконання контракту, умова платежу, якість товару, гаранти, упакування, маркірування товарів тощо),

– відповідність цін в документах і в договорах постачання,

– списання витрат з рахунків на собівартість продукції,

– віднесення штрафних санкцій за порушення умов договорів постачання (терміни, якість вантажу, неправильне оформлення документів, недостачі тощо),

– наявність договору, проектно-кошторисної документації, джерела фінансування тощо при розрахунках з підрядниками.

Під час проведення перевірки розрахунків з постачальниками та підрядниками, контролеру слід знати про можливі помилки і відхилення від чинного законодавства, що можуть виникнути по даному розділу обліку, найтиповіші з яких:

– несвоєчасна реєстрація оперативного факту на носи інформації та в обліковому регістрі,

– реєстрація господарських операцій в документах не уніфікованої форми (у випадку, якщо для даної операції уніфікований документ передбачений),

– відсутність необхідних реквізитів, які надають документу юридичної сили,

– порушення, допущені при оформленні первинного документу (заповнення документів засобами, які не допускають їх тривале зберігання, порушення при внесенні виправлень в первинний документ),

– порушення строків зберігання документації в архіві,

– неправильне оформлення справ з первинною обліковою документацією,

– перекриття заборгованості одному контрагенту авансами, одержаними від Іншого контрагента,

– несвоєчасне списання заборгованості із закінченим строком позовної давності,

– відсутність коригування по списаних на витрати ТМЦ (роботах, послугах), раніше відображених як невідфактуровані поставки, документи за якими надійшли і мають невідповідність з раніше відображеними в обліку показниками,

– несвоєчасне висунення претензій постачальникам, відображення по претензіях нереальних сум,

– відсутність аналітичного обліку розрахунків із постачальниками по неоплачених в строк розрахункових документах, по невідфактурованих поставках, по авансах виданих, по виданих векселях, по прострочених з оплатою векселів тощо,

– порушення методології обліку в частині неправильно складених кореспонденцій рахунків.

Контролеру слід перевірити чи ведеться на підприємстві:

– книга реєстрації отриманих рахунків,

– книга реєстрації отриманих накладних від постачальників,

– книга реєстрації договорів,

– книга реєстрації претензій.

Розрахунки за податками  й платежами. Загальну перевірку  операцій за податками й платежами  проводять в наступній послідовності.