Дебіторська та кредиторська заборгованість, відображення її в обліку та контроль за її погашенням в ДП «Бердичівське лісове господарство

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….3

 

1. Теоретичне обґрунтування теми дослідження     
1. Суть та економічний зміст дебіторської та кредиторської заборгованості………………………………………………………...6
2. Проблеми обліку дебіторської та кредиторської заборгованості і контролю за її погашенням в економічній літературі...…………..13
3. Законодавче обґрунтування обліку дебіторської та кредиторської заборгованості……………………………………………………….18
4. Організаційно-економічна характеристика Державного підприємства «Бердичівське лісове господарство»……………….22

 

2. Стан та шляхи вдосконалення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості в Державному підприємстві «Бердичівське лісове господарство»
1. Організація первинного та зведеного обліку дебіторської та кредиторської заборгованості………………………………………35
2. Аналітичний та синтетичний облік дебіторської та кредиторської заборгованості……………………………………………………….40
3. Шляхи удосконалення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості і контроль за її погашенням……………………….56

 

3. Аудит дебіторської та кредиторської заборгованості в Державному підприємстві «Бердичівське лісове господарство»
1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми аудиту……………………………………………………………...…64
2. Послідовність проведення та узагальнення результатів аудиту обліку дебіторської та кредиторської заборгованості…………….69
3. Аудит обліку дебіторської та кредиторської заборгованості…….75

 

4. Охорона праці на Державному підприємстві «Бердичівське лісове господарство»
1. Нормативне забезпечення охорони праці………………………….79
2. Організація служби охорони праці та аналізу стану охорони праці…………………………………………………………………..81
3. Охорона праці в колективному договорі підприємства…………..85

 

5. Екологічні аспекти виробництва лісогосподарської продукції……......88

 

Висновки та пропозиції……………………………………………………92

 

Список використаної літератури………………………………………….95

Додатки

Вступ

З переходами до ринкової економіки підвищується господарська самостійність підприємств, набувають подальшого розвитку товарно-грошові відносини, вдосконалюється система безготівкових розрахунків, від яких багато в чому залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема.

Тому вирішувати основну проблему своєчасного забезпечення та надходження  грошових коштів на розрахунковий рахунок  постачальника за реалізовану продукцію, надані послуги повинна система безготівкових розрахунків.

Сьогодні, незважаючи на намагання  лісогосподарських підприємств вийти із скрутного фінансового стану, криза неплатежів не зупинена. Вона є наслідком низького рівня договірної, розрахунково-платіжної, масової дисциплін у народному господарстві України, різкого скорочення експорту продукції, неплатоспроможності вітчизняних покупців, а також загостренням світової кризи, що у свою чергу ще більшою мірою сприяє зниженню цього рівня, посилює товарно-грошову незбалансованість економіки України.

Усе ще раз переконує, наскільки  актуальним є вдосконалення системи  взаємовідносин і організації розрахунків  у народному господарстві України.

Не дивлячись на прийняті в останній час заходи, гострою залишається проблема неплатежів, яка значно гальмує процес фінансової стабілізації і являється однією із основних причин спаду виробництва. Слід підкреслити, що криза платежів супроводжується ростом кредиторсько-дебіторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності. Ліквідація дебіторської та кредиторської заборгованості являється не лише засобом покращення розрахункових операцій, але й фінансового стану підприємств та економіки країни вцілому.

Для багатьох підприємств  дебіторська заборгованість – один з найважливіших активів, стан якого потрібно постійно аналізувати. Чим швидше дебітори погашають свої борги (за товари, послуги), тим кращий фінансовий стан підприємства. Зниження оборотності дебіторської заборгованості – сигнал для вжиття заходів щодо роботи з клієнтами. Стабілізація розрахунків між суб’єктами підприємницької діяльності може і повинна сприяти вирішенню такої проблеми як прискорення оборотності оборотних коштів. Адже це великий резерв для більш повного раціонального використання сировини, матеріалів та обладнання. Прискорення оборотності визначається факторами, що відносяться як до виробництв, постачання, збуту, так і до організації розрахунків. Тому важливе значення мають швидке і правильне оформлення платіжних документів, удосконалення системи розрахунків, чітке дотримання теоретичної дисципліни.

Таким чином метою написання  даної дипломної роботи є вивчення стану та шляхів удосконалення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, відображення її в обліку та контроль за її погашенням в Державному підприємстві «Бердичівське лісове господарство». Мета роботи конкретизувалась нами в наступних завданнях:

• дослідити економічну суть дебіторської та кредиторської заборгованості;
• вивчити особливості організації первинного та зведеного обліку даних видів заборгованості;
• зрозуміти природу та значення аналітичного та синтетичного обліку дебіторської та кредиторської заборгованості;
• проаналізувати поточні проблеми обліку дебіторської та кредиторської заборгованості на досліджуваному об’єкті;
• окреслити шляхи вдосконалення обліку.

Загальнонаукові методичні  прийоми теми дослідження включають аналіз і синтез, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально вартісний аналіз. Методичні прийоми, котрі можна об'єднати в такі групи:

- органолептичні - інвентаризація, контрольні заміри робіт, вибіркові і суцільні спостереження;

- розрахунково-аналітичні - економічний аналіз, статистичні розрахунки, економічно-математичні методи.

- документальні - інформаційне моделювання, дослідження документів, перевірки, нормативне - правове регулювання.

Узагальнення і реалізація результатів контролю - сукупність прийомів синтезування результатів контролю і прийняття рішень щодо усунення виявлених недоліків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичне обґрунтування теми дослідження

 

1. Суть та економічний зміст дебіторської та кредиторської заборгованості

 

Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність підприємства вступають  в розрахункові взаємовідносини  з іншими підприємствами, організаціями і особами. Ці розрахунки пов’язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з розподілом прибутку, розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування і соціального забезпечення. Підприємства можуть також вступати в розрахункові взаємовідносини з окремими особами, наприклад для виконання різних доручень при видачі грошових коштів підзвіт, одержанні кредитів на індивідуальне житлове будівництво і господарське влаштування.

Встановлення господарських  відносин суб’єкта підприємницької  діяльності з іншими фізичними та юридичними особами передбачене  виникнення між ними певних прав та зобов’язань.

Під зобов’язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють  усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.

На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов’язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Виникнення заборгованості пов’язане з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов’язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов’язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони – обов’язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з іншої сторони виникає зобов’язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.

Тому правильна організація  розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів за зобов’язаннями і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалізовану продукцію та надані послуги.

Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або  не своєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів  у веденні господарства.

Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з  обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов’язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам.

Завданнями бухгалтерського  обліку розрахункових операцій є:

• дотримання встановлених правил розрахункових відносин;
• своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій;
• своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;
• своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку;
• своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;
• недопущення нереальної дебіторської і кредиторської заборгованості.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства  України у порядку, встановленому  Національним банком України.

Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, між підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.

Безготівкові розрахунки між підприємствами і фізичними  особами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування грошових коштів. Грошові кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, коли чинним законодавством передбачений порядок безакцептного списання коштів.

Розрахункові документи  приймаються банком до виконання  тільки у межах коштів, наявних на рахунку клієнта.

Кошти підприємства підлягають обов’язковому  зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їхніх касах у  межах установленого банком ліміту.

Підприємства самостійно вибирають  форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 22, і вказують їх при укладанні договорів.

Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів:

• платіжних доручень;
• платіжних вимог-доручень;
• розрахункового чека;
• платіжної вимоги;
• акредитива.

Наявність дебіторської заборгованості свідчить про вилучення  коштів з обороту підприємства. Вона виникає з вини покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи, надані послуги.

Для стягнення дебіторської заборгованості встановлені терміни позовної давності. Дебіторська заборгованість з терміном позовної давності, що минув, списується за рішенням керівника підприємства на результати фінансової діяльності після того, як були прийняті всі заходи для її стягнення (пред’явлення претензій, позовів до суду (господарського суду) до дебіторів-підприємств і до суду – до фізичних осіб).

Бухгалтерський облік  розрахунків з дебіторами ведеться на таких рахунках:

• 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»;
• 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;
• 37 «Розрахунки з різними дебіторами»;
• 38 «Резерв сумнівних боргів».