Організація обліку і аудиту доходів і витрат підприємства

 

Таблиця 1.1 – Трактування сутності витрат із точки зору економічної теорії

Автор	Визначення
В.Н. Селиванов, Л.К. Воронова[34]	Витрати на виробництво продукції – складаються з видатків, пов’язаних із використанням у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших видатків на її виробництво.
І. І. Сидоров[58]	Витрати – це трата енергії і тільки енергії, у тому числі інтелектуальної і фізичної енергії людини. На практиці ці витрати виявляються у вигляді цілеспрямованого й упорядкованого руху і використання деяких обмежених ресурсів: капіталовкладень,  основних і оборотних фондів, природних багатств.
Є. А. Ананькіна,  Н.Г. Данілочкіна[22]	Витрати відображають вартість ресурсів, що використовуються в процесі діяльності підприємства з виробництва продукції,  виконання робіт і здійснення послуг.
М. Г. Грещак, О. С. Коцюба[27]	Обсяг використаних ресурсів у грошовому вимірюванні для осягнення певної мети – це витрати підприємства.

 

 

Продовження таблиці 1.1
Автор	Визначення
В. Г. Лебедєв, Т. Г. Дроздова, В. П. Кустарев[58]	Витрати характеризують у грошовому виразі обсяг ресурсів на визначений період, використаних на виробництво та збут продукції, і трансформуються у собівартість продукції, робіт і послуг. При цьому у витрати на виробництво і реалізацію продукції включаються передвиробничі витрати, виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням технологічних операцій, обслуговуванням і експлуатацією виробничого устаткування і машин, керуванням виробництвом і управлінські та комерційні витрати, пов'язані з загальним,  адміністративним управлінням і збутом продукції.
Л. А. Сухарева, С.Н. Петренко[59]	Витрати – найбільш невизначене слово в управлінні, яке визначається сумою видатків, зазнаних підприємством на момент придбання товарів або послуг.
Ю. С. Цал-Цалко[60]	Сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції становлять витрати господарської діяльності суб’єктів підприємництва.

 

 

Визначення з економічної точки зору повніше розкривають власне економічний зміст категорії, а з бухгалтерської – економічні наслідки здійснення витрат після закінчення виробничого процесу. 

Необхідно зазначити, що витрати в бухгалтерському розумінні відрізняються від витрат економічному тлумаченні. Витрати – це загальноекономічна категорія, яка характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання. Під економічними витратами розуміють «затрати втрачених можливостей», тобто суму грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному із усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Економічні витрати будь-якого ресурсу, обраного для виробництва продукції, дорівнюють його вартості за найкращого з усіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлене обмеженістю ресурсів порівняно з кількістю варіантів їх використання [56].

З бухгалтерської точки зору, витрати – це тільки конкретні витрати ресурсів.

 

 

 

Таблиця 1.2 – Трактування сутності витрат з точки зору  бухгалтерського обліку

Джерело	Визначення поняття «витрати»
П(С)БО 16 «Витрати» [50]	Витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені
О. Ф. Вербило, Є. В. Мних [57]	Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань,  які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками)
В. Б. Івашкевич [22]	Витрати – це відтік або інше використання активів і (або) виникнення кредиторської заборгованості врезультаті відвантаженняабо виробництва товарів, надання послуг або здійснення інших операцій, які є основою діяльності господарюючого суб’єкта.
В. П. Савчук [59]	Затрати (видатки, витрати) являють собою зменшення активів або збільшення зобов’язань (пасивів), або поєднання того чи іншого у зв’язку з виробництвом і постачанням товарів у рамках діяльності підприємства

 

 

Необхідно зазначити, що витрати в бухгалтерському розумінні відрізняються від витрат економічному тлумаченні.  Наявність різних точок зору щодо сутності витрат обумовлена різними підходами у поглядах на природу економічного буття взагалі, і виробничого процесу, зокрема [63].

Аналізуючи вищевикладені тлумачення сутності витрат, очевидно, що дослідникам облікового напряму імпонує визначення, наведене в П(С)БО 16, Тобто це визначення передає зміст витрат діяльності, які відображаються у Звіті про фінансові результати, але не виражає сутності категорії «витрати виробництва» на рівні виробничого процесу, оскільки відпуск сировини і матеріалів у виробництво не супроводжується зміною розміру ані активів, а ні пасивів підприємства, а призводить до змін у структурі активів підприємства.

Методологічні та методичні засади формування бухгалтерського обліку інформації про доходи підприємства визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи»[49].

Вчені багатьох країн світу, незалежно від періоду їх творчості, висвітлювали категорію доходу в найрізноманітніших її аспектах. Незважаючи на відмінні напрями їх наукових досліджень, поняття "дохід" траплялось у працях майже всіх дослідників. Ця категорія була предметом широких дискусій серед представників різних економічних шкіл і течій  (Таблиця А.1).

Дохід – надзвичайно поширене, часто застосовуване та водночас надзвичайно багатозначне поняття, що вживається у різноманітних значеннях що вживається у різноманітних значеннях (табл. 1.3). У сучасних умовах цей термін починає набувати ширшого значення і тлумачення: по-перше – як основне джерело прибутку (чистого доходу); по-друге – як складна за структурою категорія, що вимагає теоретичного й методологічного уточнення.

 

Таблиця 1.3 –Тлумачення економічної сутності категорії дохід у сучасній науковій літературі

Автор, джерело	Визначення доходу
Бутинець Ф.Ф. [8]	Як економічна категорія дохід (виручка) є потоком грошовихкоштів та інших надходжень за певний період, отриманий від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.
Вознюк Г., Загороднюк А.[25]	Дохід – 1) різниця між виторгом з реалізації продукції, робіт та послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції. До матеріальних витрат у визначенні доходу зараховують вартість використаних у процесі виробництва матеріалів, виробів, конструкцій, палива та енергії, а також амортизаційних відрахувань, кошти на соціальне страхування та ін. виплати. Доходи підприємства відрізняються від прибутку на суму заробітної плати працівників: дохід дорівнює сумі прибутку і заробітної плати працівників; 2) грошові або матеріальні цінності, отримані від виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності.
Грузінов В.П.[24]	Дохід підприємства складається з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів (зайвих) й іншого майна підприємства, а також з доходів від позареалізаційних операцій.
Продіус Ю.І.[49]	Дохід – це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат. Він є грошовою формою чистої продукції підприємства, тобто охоплює оплату праці та прибуток.
Волков О.[11]	Дохід підприємства – це приріст суми грошей над їх витратами на спожиті в процесі виробництва засоби, який отримує підприємство від реалізації новоствореної вартості.

 

 

Продовження таблиці 1.3

Автор, джерело	Визначення доходу
Блонська В.І. [4]	Дохід підприємства – це надходження, одержані внаслідок його господарської діяльності за певний період часу у вигляді конкретних економічних вигод, отриманих внаслідок використання у господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику.
Шмиголь Н.М.[68]	Дохід підприємства – це збільшення економічних вигід внаслідок надходження активів і/або погашення зобов'язань, що приводить до зростання капіталу організації, за винятком внесків учасників (власників майна), та отримане внаслідок використання в господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів та конкурентних переваг в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику.

 

 

Як економічна категорія «дохід» у загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і складається з таких по факторних елементів як прибуток, заробітна плата, процент і рента.

Підґрунтям економічного підходу щодо визначення поняття доходу є термін виручка, тобто обсяг продажу виробленої підприємством продукції (робіт, послуг). Інколи цей термін ототожнюється з поняттям «дохід підприємства». Найпоширенішим серед сучасних економістів стало визначення поняття «дохід підприємства» як суми виручки від реалізації продукції і майна, а також від здійснення позареалізаційних операцій.

Відповідно до МСБО доходом визнається валове надходження економічних вигод протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає внаслідок цього надходження, а не внаслідок внесків учасників капіталу.

Основними причинами наявності деяких розбіжностей у методологічних засадах регламентування аспекту визнання доходу національними П(С)БО відносно вимог МСБО, погоджуючись з думкою Р. Є. Федіва, вважаємо надмірне державне регламентування цього процесу, невідповідність рівня розвитку економічних зв'язків між суб'єктами господарювання, відсутність механізму здійснення гарантій щодо виконання зобов'язань сторін взаємодії тощо [8].

У сучасній західній і вітчизняній науковій літературі дохід, розглядається також і як одна з центральних величин у теорії оподаткування та податковому законодавстві. Так, для цілей оподаткування дохід трактується як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій,  матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її  континентальному  шельфі  у  виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Важливе значення в бухгалтерському обліку має класифікація доходів і витрат. На сьогодні в наукових роботах, нормативних актах, підручниках можна побачити різну класифікацію доходів. У зарубіжній літературі найчастіше трапляється класифікація доходів відповідно до видів витрат фірми.

Запропонована І. А. Бланкомкласифікація дає змогу розрізнити доходи залежно від механізму їх розподілу:

• валовий (загальний) дохід як «загальна сума доходу  підприємства від реалізації товарів, послуг протягом певного періоду»;

• чистий дохід як «різниця між сумою валового доходу й сумою податків, що входять у ціну товару, тобто доходів, що сплачуються за рахунок, (ПДВ, акцизний збір і ін.)»;

• маржинальний дохід як «різниця між сумою чистого доходу й величиною постійних витрат обігу (поточних витрат)».

Також існує класифікація доходів за видами діяльності. Дохід надходить від: основної діяльності; інвестиційної діяльності; фінансової діяльності.

Дохід від основної діяльності є результатом основної, виробничої діяльності для даного підприємства. Дохід від інвестиційної діяльності відображається у формі інших доходів від участі в спільних підприємствах; доходів від володіння цінними паперами й від депозитних внесків, а також у формі доходів від реалізації основних коштів й інших активів, відмінних від коштів і продукції.

Дохід від фінансової діяльності – це результат грошових потоків, які пов'язані із забезпеченням підприємства зовнішніми джерелами фінансування (залучення додаткового акціонерного або пайового капіталу, емісія акцій, облігацій або інших боргових цінних паперів, залучення кредиту в різних його формах, а також обслуговування залученого капіталу шляхом виплати дивідендів і відсотків і погашення зобов’язань з основного боргу).

Можна класифікувати доходи за джерелами формування. Дохід від: продажу продукції (робіт, послуг); інших надходжень [64].

Дохід від продажу продукції (робіт, послуг) є його основним видом на підприємстві, безпосередньо пов'язаним із галузевою специфікою діяльності. Аналогом цього терміна є термін «дохід з основної діяльності». В обох випадках цей дохід тлумачать як результат господарювання з основної виробничо-комерційної діяльності підприємства.

До інших надходжень зарахуємо, наприклад, такі доходи: надходження, пов’язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації; надходження, пов’язані з наданням за плату прав, що виникають із патентів на винаходи, промислові зразки й інші види інтелектуальної власності; надходження, пов’язані з участю в статутних капіталах інших організацій (включаючи відсотки й інші доходи за цінними паперами); дохід, отриманий підприємством у результаті спільної діяльності; штрафи, пені за порушення умов договорів; надходження на відшкодування за заподіяні організації збитки; доходи минулих років, виявлені у звітному році; суми кредиторської й депонентської заборгованості, з яких минув строк позовної давності та інші [25].