Удосконалення обліку і аудиту витрат на оплати праці

Після прийняття обов’язків по виконанню аудиту аудитор зобов’язаний провести аудиторські процедури, узгоджені  з клієнтом. Одержувачі аудиторського звіту повинні ознайомитися з його змістом і скласти власний погляд про фактичний стан даного підприємства.

Дослідження дозволило з'ясувати  основні принципи неефективності виробництва  на підприємстві ПАТ «Універмаг «Дитячий світ», якими зокрема є: незбалансована структура енергоспоживання; нераціональне використання енергії в усіх галузях економіки; зношеність та застарілість виробничого обладнання в промисловості; своєчасні неплатежі покупців за придбану продукцію призводять до зменшення обігових коштів підприємства. Відтак, за сучасного стану економіки пріоритетним напрямком діяльності є дотримання розрахункової дисципліни, режиму економії. Для вирішення проблеми вітчизняного виробництва запропоновано створити систему внутрішнього аудиту на підприємстві для виявлення найбільш ризикованих об'єктів промисловості, розробки заходів щодо зменшення заборгованості контрагентів. З огляду на це на підприємстві запропоновано створити службу аудиту та визначити функції внутрішнього аудиту підприємства.

На підготовчому етапі аудитор ознайомлюється із загальним порядком складання фінансової звітності на підприємстві, тому числі за статтями, що відображають витрати на оплату праці; з'ясовує, чи існує графік складання звітності та чи дотримується він; хто є відповідальною особою (виконавцем) за веденням обліку, вивчає результати аудиту витрат на оплату праці за попередній звітний період; проводить анкетування керівництва і головного бухгалтера з питань ведення обліку операцій з витратами на оплату праці, наявності їх внутрішнього контролю; отримує уявлення про основні види господарських операцій, за якими здійснюється розрахунок грошовими коштами. На основі отриманих даних у процесі загального ознайомлення аудитор оцінює величину аудиторського ризику перевірки витрат на оплату праці. Після цього аудитор складає план і програму аудиторської перевірки, у відповідних розділах яких відображаються аудиторські процедури, пов'язані з перевіркою витрат на оплату праці, визначаються терміни перевірки (дод.К.1, К.2).

Отже, організація та планування аудиту витрат на оплату праці сприяє якісному проведенню перевірки за даним колом питань та розробці пропозицій щодо покращення діяльності підприємства.

2.4. Методика аудиту витрат на оплату праці персоналу

Завданням аудиту витрат на оплату праці є активний вплив на процеси товарного виробництва з метою їх інтенсифікації, сприяння виконанню договірних завдань з продажу високоякісної продукції, її реалізації, зниження собівартості товарів на основі раціонального використання трудових і фінансових ресурсів, запобігання втратам, нестачам, іншим правопорушенням. Виходячи з цього, в процесі аудиту встановлюють, як порушення товарообігу і договорів поставок продукції, а також інші негативні явища завдають збитків підприємству. Контроль визначає розмір цих збитків, відповідальних за них осіб, розробляє пропозиції щодо запобігання недолікам у діяльності торговельного підприємства.

Виходячи із завдань аудиту витрат на оплату праці в дипломній роботі відзначено об’єкти, джерела інформації, методичні прийоми дослідження і узагальнення результатів, запропоновані стандартом, приведеним на рис. 2.6.

Трудові ресурси, їх планування і використання – вивчають вплив порушення законодавства з праці на результати трудової діяльності. Так, ненадання щорічних відпусток матеріально відповідальним працівникам і заміна їх грошовою компенсацією є не тільки порушенням трудового законодавства, а й шкідливо позначається на стані здоров’я і призводить до перевитрат фонду заробітної плати (оплати праці). В ряді випадків це створює умови для приховування нестач і крадіжок товарів і коштів.

Системи оплати праці і преміювання та застосування їх – аудит визначає, якою мірою порушення нормативних актів з оплати праці є засобом заподіяння збитків підприємству діями службових осіб. Дуже часто це буває при оплаті нештатних працівників (реклама, маркетинг, обслуговування комп’ютерного забезпечення тощо). Порушення нормативних актів розглядають не тільки як загальну перевитрату бюджету оплати праці нештатного (неспискового) складу, а й витрачання не на ті цілі, які було передбачено. При цьому досліджують, чи складено договори з такими працівниками на виконання конкретних робіт і за якими розцінками передбачено оплату їх; наявність документів, які стверджують дійсне виконання робіт за якістю і кількістю (акти приймання робіт, наряди). Певні види робіт можуть виконуватися на підставі угод (договорів) цивільно-правового характеру, які часто плутають із трудовими договорами (особливо з трудовим договором, що укладається на час виконання певної роботи). До таких угод цивільно-правового характеру, умови яких дуже схожі з обов'язками, покладеними на сторони за трудовими договорами, належать договори підряду, комісії, доручення та ін.

Статті калькуляції включають економічно однорідні витрати, які відносяться прямо або комплексно на собівартість товарів. Так, за статтями “Основна заробітна плата” і “Додаткова заробітна плата” включаються витрати заробітної плати лише працівників, зайнятих продажем товарів. Заробітна плата адміністративного персоналу включається до витрат за статтею “Загальновиробничі витрати” тощо [16].

Стан трудової дисципліни і дотримання трудового законодавства  – вивчають стан обліку використання робочого часу працівниками і дотримання тривалості робочого дня (зміни), використання вихідних днів, для виявлення причин недоліків у господарській діяльності і розміру збитків. Так, порушення трудового законодавства щодо тривалості робочого дня водія автомобіля нерідко призводить до аварії, дорожних пригод. Призначення на посаду працівників з повною матеріальною відповідальністю і допущення до роботи (завідуючих магазинами, комірників, продавців) без оформлення договорами іноді знеособлює відповідальність за нестачу, псування, крадіжку цінностей.

Соціальні витрати як об’єкт дослідження використовуються аудитом у тому разі, коли припущено правопорушення у витрачанні їх. Це здебільшого завищена оплата листків непрацездатності з неправильно встановленим стажем роботи, середньомісячної оплати тривалих відпусток жінкам.

Розрахунки з оплати праці – вивчають при встановленні розміру шкоди, заподіяної від порушення нормативних актів або зловживання службових осіб з метою привласнення коштів. Так, відсутність підпису працівників відділу кадрів про те, що особи, зазначені у розрахунково-платіжній відомості, оформлені наказами про зарахування на роботу, може бути використано нечесними працівниками для виплати коштів так званим «мертвим душам». Викривлення коду працівника може створити умови для нарахування коштів особам, яким вони не належать (маркетологи, оператори, програмісти, бухгалтери, товарознавці). Відсутність належного контролю за утворенням депонентів з заробітної плати призводить до розкрадання коштів.

Особлива увага приділяється дослідженню аудитором своєчасності і повноти виплати заробітної плати працівникам. При цьому встановлюються причини затримки оплати праці та відповідальних працівників за порушення трудового законодавства. Необґрунтовані виплати заробітної плати, насамперед, здійснюються в разі виконання розрахунковими працівниками, що ведуть розрахунки із зарплати, обов'язків касира або в разі змови розрахункових працівників, які мають право підпису касових документів.

Первинна документація – визначають достовірність первинної документації, яка застосовується для відображення операцій за розрахунками з оплати праці і витрат на оплату праці.

Бухгалтерський  облік і звітність – перевіряються аудитом для виявлення фактів неправильного підрахунку у платіжних відомостях підсумкових сум, що належать до видачі та утримання із заробітної плати; видачі позапланових авансів без подальшого їх утримання; виплати депонованих сум не тим особам, яким вони призначені, встановлення фактів навмисного викривлення собівартості товарів, визначення суми збитків та відповідальних за них осіб.

Нестача товарної продукції, брак, приписки та розмір збитків, їх обґрунтованість складання, відповідальні особи – аудит досліджує для об’єктивних висновків про розмір збитків у процесі реалізації товарів та встановлення, хто і якою мірою за них відповідальний та з метою їх запобігання.

Джерела інформації, які використовує аудиті витрат на оплату праці, включають нормативну і фактографічну інформацію. До нормативної інформації належать положення, методичні вказівки, інструкції з питань планування, обліку і калькулювання собівартості товарів, а також застосування і оформлення первинної документації, виправлення звітних даних у разі виявлення приписок та інших викривлень у фінансовій звітності. До нормативної інформації також належать бізнес-план і розрахунки з його обґрунтування, паспорт підприємства, нормативно-методична документація з обліку і звітності, за якою оцінюється правомірність досліджуваних господарських операцій, відображених у фактографічній інформації. До неї відносять первинні документи з обліку витрат на оплату праці, регістри аналітичного і синтетичного обліку з рахунків 661 «Розрахунки за заробітною платою», 471 «Забезпечення виплат відпусток», 661 «Розрахунки по заробітній платі»; 662 «Розрахунки з депонентам», 663 «Інші виплати працівникам», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін.

На підставі нормативно-довідкової інформації при перевірці операцій господарських відносин з реалізації товарів встановлюється господарсько-правова відповідальність за порушення. Перш за все це стосується порушення правил оплати праці, оплата невиконаних робіт, неповне утримання податкових та інших обовязкових платежів тощо. Серйозні порушення господарського права становлять ухилення від повної та своєчасної сплати податків до державного та місцевих бюджетів, навмисне завищення собівартості товарів з метою фальсифікації звітності про прибутки підприємства, як бази оподаткування.

Завданням аудитора є не лише виявлення  відхилень (порушення) нормативних  положень, а попередження розміру  завданих збитків, втрат суб’єкту господарювання у грошових показниках та встановлення матеріально відповідальних осіб за них. Вирішення цих питань, поставлених перед аудитом здійснюється на підставі фактографічної інформації, поданої в табл. 2.4.

Фактографічна інформація – це первинні документи з обліку операцій витрат, регістри аналітичного і синтетичного обліку і звітність, акти перевірок, інформація правоохоронних органів про виявлені правопорушення у роботі підприємства. До первинної документації належать: наряди, подорожні листи; особові листи та ін. [17].

Отже, важливим напрямком  удосконалення аудиту витрат на оплату праці є оперативний контроль за місцями матеріальної відповідальності і виникнення нестач, витрат і збитків, заподіяних суб’єкту господарювання.

Регістри синтетичного й аналітичного обліку розрахунків по оплаті праці містять інформацію в систематизованому й узагальненому вигляді. Аудиторові надаються регістри, застосовуваної на підприємстві. При журнальній формі ведення обліку -  журнал № 5,5А; при комп'ютерних формах – електронні дебетові і кредитові обороти по рахунках 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 68 «Розрахунки за іншими операціями».

При перевірці первинних  документів звертається увага на використання типових форм, затверджених у встановленому порядку, і нетипових форм, які повинні бути затверджені наказом по обліковій політиці.

Таким чином, аудитор  визначає процедури, тобто, сукупність дій, які дають йому можливість підтвердити  конкретні цілі перевірки і підготувати висновок або виявити неузгодженість фінансових документів. Основна мета аудиторських процедур - зібрати достатню кількість підтверджень (аудиторських доказів) на користь формування того чи іншого типу аудиторського висновку.

Таблиця 2.4

Фактографічна інформація з контролю витрат на оплату праці