Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Октября 2013 в 13:37, курсовая работа
Мета і завдання дипломної роботи полягають у розробці рекомендацій та пропозицій з удосконалення методології обліку і аудиту витрат на оплату праці з урахуванням міжнародних і національних стандартів для раціонального використання економічного потенціалу підприємства, оптимізації ціноутворення продукції, ліквідації збитковості та попередження банкрутства.
Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:
проведення теоретичного дослідження економічної категорії витрат, підвищення її значущості у сучасному розвитку теорії і практики;
розробка системи мотивації праці працівників підприємства з використанням гнучкого стимулюючого механізму;
дослідити стан обліку і аудиту витрат на оплату праці, виявити недоліки, встановити їхні причини та розробити пропозиції, спрямовані на впровадження прогресивних форм методології обліку і аудиту в умовах ринкової економіки;
ВСТУП 4
Розділ 1. Економічна сутність витрат на оплату праці та стратегія
побудови мотиваційної системи
1.1. Економічна сутність витрат підприємства та місце витрат на оплату праці 8
1.2. Склад та класифікація витрат на оплату праці 24
1.3. Стратегія побудови мотиваційної системи оплатu праці
персоналу підприємства 31
Розділ 2. Облік та аудит витрат на оплату праці
Характеристика діяльності підприємства та його економічних показників 41
Методика обліку витрат на оплату праці персоналу підприємства 47
Організація і планування аудиту витрат на оплату праці персоналу 64
Методика аудиту витрат на оплату праці персоналу 71
Розділ 3. Удосконалення обліку і аудиту витрат на оплати праці
3.1. Комп’ютеризація обліково – аналітичних робіт з урахуванням
особливостей аудиту витрат на оплату праці 81
3.2. Удосконалення обліку та аудиту витрат на оплати праці персоналу підприємства 96
ВИСНОВКИ 104
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 113
Перевірка за допомогою спеціальних аудиторських програм, підготовлених аудиторською фірмою. Ця перевірка здійснюється шляхом моделювання з програмною перевіркою всіх можливих параметрів облікового процесу. На їхній основі аудитор здійснює імітаційну обробку даних зі структурою, аналогічною структурі реального програмного забезпечення.
Рис. 3.2.Особливості тестування КІСП в аудиті
За допомогою спеціальних програмних засобів здійснюється перевірка, моделювання й аналіз облікових даних з метою визначення їхньої повноти, якості, правомірності й вірогідності. Для цього, виконуються порівняння змодельованих облікових даних із реальними даними інформаційної системи, а також здійснюється тестування розрахунків і перерахунків, підсумовування, повторне впорядкування та формування звітних даних та їх порівняння із реальними даними. Крім цього, здійснюється контроль правильності відновлення даних.
Для підприємств, із якими аудиторська фірма має довгострокові договірні відносини, розробляються спеціальні аудиторські модулі, що вбудовуються в наявні програмні засоби обліку, контролю й аудиту. У програмне забезпечення включаються додаткові програмні модулі, що дозволяють контролювати необхідні параметри облікового процесу. За допомогою цих модулів виконується відбір операцій, що становлять інтерес із погляду постійного аудиту. Обрані операції зберігаються для подальшого їх вивчення аудитором. Відібрані при цьому дані групуються за операціями у спеціальній аудиторській базі даних для подальшої обробки .
У всіх випадках аудиторські процедури слід проводити не з оригінальними файлами суб'єкта перевірки, а з копіями цих файлів, оскільки будь-які їх зміни, що здійснюються аудитором, та можливе пошкодження не повинні впливати на дані системи комп'ютерної обробки даних. У тому разі, коли контрольні дані обробляються в рамках звичайного процесу обробки інформації суб'єкта, аудитор має пересвідчитися в тому, що контрольні господарські операції вилучені з облікових записів підприємства.
На відміну від ручних облікових систем, у яких записи роблять на папері і аудитор розглядає можливість знищення, підробки, заміни паперових документів, в умовах використання КІСП аудитору доводиться мати справу з питаннями безпеки та надійності комп'ютерних облікових систем. Таким чином, аудитор перевіряє низку суто технічних питань, які не мають прямого відношення до бухгалтерського обліку, але безпосередньо впливають на оцінку аудитором ризику системи контролю.
Основні параметри, за якими має здійснюватися перевірка КІСП щодо захисту та безпеки даних, наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Параметри надійності програмних систем для ведення обліку на підприємстві ПАТ «Універмаг «Дитячий світ»
Параметр |
Характеристика |
Обмеження доступу |
Обмеження доступу за допомогою системи паролів для читання, запису та знищення інформації, автоматичне ведення протоколів роботи |
Архівація накопиченої інформації |
Можливість зберігати страхові копії певний час, який залежить від швидкості оновлення даних у системі |
Наявність робочої документації |
У підрозділі документації до програмної системи «Аварійні ситуації» мають бути приклади аварійних ситуацій і способи відновлення працездатності системи з мінімальними витратами праці та часу |
Положення про міжнародну аудиторську практику 1008 «Оцінка ризиків та система внутрішнього контролю - характеристика КІС та пов'язані з ними питання», передбачає, зокрема, те, що в КІСП наявна вразливість засобів зберігання даних і програм: великі обсяги даних і комп'ютерні програми, котрі використовують для обробки інформації, можуть зберігатися на портативних або вбудованих носіях інформації, на таких як магнітні диски і плівка. Саме ці носії інформації можуть украсти, загубити, навмисно або випадково знищити.
Комп'ютерні системи більш відкриті для доступу до даних, тому в них мають чітко розмежовуватися повноваження і права доступу до інформації, а також має бути введено систему захисту від несанкціонованого доступу. Аудитор зобов'язаний виявити слабкі місця контролю КІСП - розглянути як апаратні, так і програмні засоби контролю, а також організаційні заходи, наприклад перевірку цілісності даних і відсутність комп'ютерних вірусів.
Аудитору також необхідно проаналізувати систему контролю підготовки бухгалтерських даних, перевірити, які заходи вжито клієнтом для запобігання помилкам і фальсифікаціям. Слід зазначити способи організації контролю повноти та правильності введення первинної інформації в інформаційну базу, контролю обробки і висновку даних, дати оцінку їхньої достатності й ефективності. У мережевих системах з багатьма користувачами об'єктом уваги має бути контроль передачі даних.
Захищеною інформаційною системою можна вважати інформаційну систему, яка відповідає певним вимогам і в якій реалізовано комплекс заходів захисту. Універсальний перелік вимог до захищених систем складати недоцільно через різноманітність самих систем і різноманітність імовірних загроз. Проте є кілька базових вимог, без задоволення яких систему не можна вважати захищеною. Безпечною є інформаційна система, яка задовольняє такі вимоги:
Таким чином, комп'ютеризація суттєво змінює ряд контрольних функцій, які раніше виконувались бухгалтерами тільки вручну. Інформаційна система забезпечує безперервний контроль як за складанням документів, так і поточних облікових записів. Це зумовлено тим, що грамотно побудована інформаційна комп'ютерна система обов'язково має свою внутрішню структуру і вбудовані алгоритми, нав'язує бухгалтеру й управлінцю правила обліку та схему документообігу, задані відповідальними особами і зафіксовані в структурі системи. Практичний результат для підприємства - зменшення ймовірності помилок як через неграмотність або випадкову помилку бухгалтера, так і через навмисну шкоду.
У роботі зі спеціальним аудиторським програмним продуктом поетапно виконують такі процедури:
- визначаються завдання,
які необхідно вирішити під
час перевірки за допомогою
спеціального програмного
- складається план виконання поставлених завдань і оцінюється реальність застосування аудиторських програмних засобів;
- здійснюють налагодження
стандартних програмних
- здійснюють перевірку сформованих на електронних носіях даних з метою підтвердження їхньої незмінності, оцінюють стан підприємства, яке перевіряють, проводять тестування й обробку за графіком, аналіз отриманої інформації, її оцінювання за допомогою бази знань і формують комп'ютерний висновок за позиціями, котрі перевіряють.
Отже, особливостями аудиту праці та її оплати із застосуванням комп`ютерних інформаційних систем є: комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю розрахунків з працівниками підприємства, що перевіряється; змінюється організація і методика проведення аудиту розрахунків з персоналом підприємства; дотримання вимог до кваліфікації аудитора, його професіоналізму із застосуванням КІСП підвищуються; застосування аудиторами під час перевірки, зокрема розрахунків по оплаті праці, спеціально розроблених програм.
3.2. Удосконалення обліку та аудиту витрат на оплати праці персоналу підприємства
Облік витрат на оплату праці включає методичне, організаційне, інформаційне забезпечення пов’язаний з процесом переходу національної облікової системи на МСФЗ та останніми змінами в трудовому і податковому законодавстві.
Встановлений у П(С)БО 26 «Виплати працівникам» порядок визнання окремих видів зобов’язань за виплатами працівникам на дату балансу (пункти 7-8, 11-12, 15, 16 та 31) [9], міжнародна й вітчизняна практика обліку дозволяє запропонувати нові рахунки і субрахунки до Плану рахунків і внести певні зміни до методики обліку розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Порівняння чинних і пропонованих рахунків обліку виплат працівникам, що узгоджені з нормами П(С)БО 26 та потребами облікової практики
За Планом рахунків |
Пропозиції | |
1 |
2 | |
У складі забезпечень виплат працівникам(поточних і довгострокових) | ||
471 «Забезпечення виплат відпусток»; 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» |
471 «Забезпечення виплат
відпусток та іншого 472 «Забезпечення премій і заохочувальних виплат»; 477 «Забезпечення виплат за програмами звільнення»; 478 «Забезпечення інших
довгострокових виплат | |
У складі довгострокових зобов’язань | ||
56 «Довгострокові виплати працівникам»: 561 «Винагороди за програмами із визначеною виплатою»; 562 «Відстрочені виплати працівникам» | ||
У складі поточних зобов’язань | ||
66 «Розрахунки за виплатами працівникам» 661 «Розрахунки по заробітній платі» 662«Розрахунки з депонентами» 663 «Інші виплати працівникам» |
66 «Поточні виплати працівникам»: 661 «Розрахунки з оплати праці»; 662 «Виплати за державним соціальним страхуванням» 663 «Інші поточні виплати працівникам»; 664 «Депоновані виплати» | |
Примітка. У П(С)БО 26 «Виплати працівникам» не йдеться про пенсійне забезпечення, а визначено категорію виплат по закінченні трудової діяльності, однією із складових якої згідно з міжнародним досвідом є пенсійні програми. |
Розкриємо зміст інформації, що формується на кожному із рекомендованих субрахунків:
471 «Забезпечення виплат
відпусток та іншого
472 «Забезпечення премій і заохочувальних виплат» – премії та інші заохочувальні виплати, що будуть виплачені у майбутньому (щорічні премії за результатами року, за вислугу років);
477 «Забезпечення виплат
за програмами звільнення» –
виплати при звільненні, передбачені
офіційною програмою
478 «Забезпечення інших
довгострокових виплат
561 «Винагороди за програмами із визначеною виплатою» – виплати по закінченні трудової діяльності за програмами виплат із визначеною виплатою (пенсійні програми, страхування життя, медичне обслуговування тощо);
562 «Відстрочені виплати працівникам» – виплати при звільненні, виплати інструментами власного капіталу підприємства та інші виплати, які не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, в якому працівник виконував відповідну роботу;
662 «Виплати за державним
соціальним страхуванням» –
Для стандартизації обліку виплат працівникам підлягають уточненню певні положення П(С)БО, що забезпечать адекватність формування інформації про них у фінансовій звітності. Зокрема, у П(С)БО 2 «Баланс» доцільно змінити назву статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці» на «Поточні зобов’язання за виплатами працівникам» та сформулювати її зміст так: «У статті «Поточні зобов’язання за виплатами працівникам» відображається заборгованість підприємства з оплати праці та інших поточних виплат працівникам (враховуючи депоновані виплати) за винятком будь-якої вже сплаченої (авансованої) суми виплат»; необхідно також виокремити статтю «Довгострокові зобов’язання за виплатами працівникам» і визначити її зміст.
Информация о работе Удосконалення обліку і аудиту витрат на оплати праці