Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Мая 2013 в 18:58, магистерская работа
Магістерська робота охоплює широке коло питань, пов’язаних із проблемами сертифікації, управління якістю при виробництві і реалізації дитячого взуття, та оцінкою його конкурентоспроможності. Розглянуто стан сучасного національного та світового ринку дитячого взуття, порядок проведення сертифікації, номенклатуру показників та властивостей, що визначають якість дитячого взуття, проаналізовано результати досліджень показників, які встановлюють при сертифікації дитячого взуття. Велика увага приділяється вивченню організаційно-методичних принципів проведення досліджень у сфері сертифікації, забезпечення якості та дослідженню конкурентоспроможності дитячого взуття. Окремий розділ присвячений маркетинговим дослідженням технології продажу дитячого взуття. В роботі використано матеріали ВАТ «Універмаг «Дитячий світ» та «Укрметртестстандарт».
Підвищення ролі підприємств, що здійснюють роздрібну торгівлю на сучасному етапі зумовлене низкою причин:
1. Необхідність збуту. В епоху товарного насичення неможливо обійтися без спеціальних, наближених до споживача, збутових мереж і точок.
2. Боротьба за споживача. Споживач впевнений, що зручність придбання товару - невід'ємна ознака нормального способу життя. Іншими словами, споживач вимагає детального ознайомлення з товарним асортиментом, мінімум часу на придбання товару й максимум зручностей до, під час і після придбання товару. Усі ці вимоги можна задовольнити, постійно вдосконалюючи торговельну діяльність, підвищуючи її ефективність.
3. Раціоналізація виробничих процесів. Низку кінцевих операцій виробництва, пов'язаних з підготовкою товару до продажу (сортування, фасування, упакування тощо) в багатьох випадках доцільно здійснювати на підприємствах роздрібної торгівлі в якості передпродажного сервісу.
4. Проблеми ефективності ринкової поведінки і розвитку підприємства. Конкурентоспроможність підприємства великою мірою зумовлена організацією його торговельної діяльності. При ефективному управлінні підприємство розвивається, одержує прибуток, підвищується його соціальна роль на ринку [39].
В умовах радикальних змін в економіці, пов'язаних зі становленням ринку, підвищується роль підприємств роздрібної торгівлі як суб'єктів ринкових відносин. В межах цих відносин принципово змінюється їхня економічна поведінка та зміст торговельної діяльності. Нині торговельні підприємства в своїй діяльності меншою мірою розраховують на допомогу зовні, а більшою - на власний потенціал і на спільні з іншими суб'єктами ринку дії.
Значний вплив на стан та розвиток роздрібної торгівлі чинять проблеми, пов'язані із взаємовідносинами торговельних підприємств з іншими учасниками ринку. Тут і падіння попиту покупців на товари, як наслідок загальноекономічного спаду, і роз'єднання зв'язків з партнерами країн СНД, і необхідність самостійного пошуку непохитних позицій в конкурентному середовищі при відсутності макроекономічних і галузевих орієнтирів. До проблем даного рівня також відноситься зростаюча невідповідність між структурою промислового виробництва, структурою пропозиції та структурою попиту на продукцію. Отже, найчастіше торговельне підприємство не здатне знайти серед промислових підприємств партнера, який виробляє потрібну йому продукцію за доступною для нього ціною, й у свою чергу не може відшукати платоспроможного споживача своєї продукції. Таким чином, у бізнес-суб'єктів (промислових підприємств, приватних підприємців, оптових, дрібнооптових, роздрібних підприємств) виникає проблема розвитку міжфірмового маркетингу, що концентрується на пошуку нових методів і форм реалізації маркетингових стратегій бізнес-суб'єктів та їх адаптації до ринкової ситуації [40].
До функціональних проблем можна віднести дезорганізацію, що проявляється в роз'єднаності зусиль служби організації торгівлі й інших відділів підприємства і, як наслідок, зниження рівня координації окремих підсистем збутового потенціалу підприємства.
До системних проблем відносяться: відсутність стратегічного підходу до торговельної діяльності підприємства; недостатнє знання поточного й перспективного стану ринку; непідготовленість підприємства до змін попиту; недосконала система інформаційного забезпечення збутової діяльності.
Вирішення перерахованих вище проблем торговельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі з метою підвищення її ефективності на сучасному етапі набуває першорядного значення.
Роздрібний бізнес суттєво відрізняється від оптового, починаючи від асортиментно-торговельної політики, сегменту ринку та закінчуючи представленням товару. Тут усе робиться для покупця, для того, щоб якомога вигідніше представити йому товар. Індивідуальний дизайн, зручна викладка спеціально розроблені схеми освітлення, добрий сервіс допомагають проводити час у магазині не тільки з користю, а й із задоволенням. Тут більше продукції високого ступеня готовності [41].
Роздрібна торгівля –
сфера підприємницької
Роздрібна торгівля завершує ланку розподілу продукції, при цьому передбачається наявність спеціальних місць продажу, доступних для покупців. Продаж продукції може супроводжуватися наданням сервісних послуг. У роздрібній торгівлі встановлюються безпосередні контакти з кінцевими споживачами. Роздрібний торговець повинен пропонувати покупцям таку продукцію, яка найкраще задовольнить їх потреби та відповідає їхнім смакам.
Виробник товарів отримує відомості про зміну попиту на свою продукцію, що виробляється, саме через роздрібне підприємство, з яким встановлено прямі господарські зв’язки. Загальна схема здійснення підприємництва у роздрібній торгівлі приведена на Рис.1.5.1.
Умовні позначення:
Т – товар;
Гз – плата за куплений товар (за оптовими цінами);
Гр – належна сума від роздрібної реалізації товару.
Рис. 5.1.1. Загальна схема здійснення підприємництва у роздрібній торгівлі
Сутність комерційної
операції полягає в тому, що спочатку
підприємець-комерсант закупову
Основними елементами комерційної діяльності роздрібних торговельних підприємств є: вивчення споживчого попиту і кон’юнктури ринку, пошук і вибір прийнятих постачальників, встановлення господарських зв’язків, закупівля товарів, розробка асортиментної політики, організація роздрібних виставок – продаж, участь у ярмарках, здійснення контролю з виконанням договірних відносин, стимулювання продажу товарів, організація товаропостачання, оперативне маневрування товарними ресурсами. Крім того, комерційна робота роздрібних торговельних підприємств включає рекламу товарів і послуг, пошук місцевих товарних ресурсів, розширення асортименту, надання додаткових (сервісних) послуг споживачам, інших послуг комерційного характеру суб’єктам ринку (наприклад, надання деяких торговельних площ в оренду).
Роздрібна торгова мережа є основною складовою частиною інфраструктури споживчого ринку. Першою умовою розвитку роздрібного товарообороту є наявність товарів і послуг, які відповідають попиту покупців за асортиментом, якістю і ціною, другою, не менш важливою, умовою є наявність широко розгалуженої, сучасно обладнаної та з високим рівнем якості обслуговування покупців роздрібної торгової мережі [43].
На розвиток роздрібної торгової мережі – потребу в ній, структурну і територіальну її організацію – впливає багато різноманітних факторів: соціально-економічних (соціальна і професійна приналежність, рівень освіти, культури, стиль життя), демографічних (статево-вікова приналежність, розмір і життєвий цикл сім’ї, кількість в ній дітей), географічних (величина населеного пункту за площею території та чисельністю населення, його значення за адміністративним поділом та виконуваними функціями, його роль в загальній системі розселення та взаємозв’язок з іншими населеними пунктами), містобудівних (особливості планування, функціональне зонування і забудова території населеного пункту, щільність розселення, поверховість житлових будинків та споруд, де знаходяться потенційні покупці), транспортних (транспортна система та транспортний взаємозв’язок з іншими населеними пунктами), організаційно-технологічних (розвиток комп’ютерної і телекомунікаційної техніки і технологій), управлінських, фінансових. Для того, щоб мати соціальну інфраструктуру для здійснення на сучасному рівні роздрібної торгівлі, необхідно періодично проводити моніторинг факторів для виявлення тенденцій і визначення основних змін, що можуть мати місце в перспективі.
До основних факторів, що впливають на розвиток та ефективне управління роздрібної торгової мережі відносять: період життєвого циклу підприємства; концептуально-стратегічна спрямованість маркетингової діяльності підприємства; забезпечення підприємства трудовими, матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами; конкурентоспроможність товарів; умови комерційних угод; кредитна політика підприємства; комерційний ризик; імідж підприємства; державне регулювання комерційної діяльності підприємства; попит на товари; пропозиція товарів; ціни товарів та основні елементи, що їх формують; конкуренція; інфляція; комерційні послуги.
Найвизначальнішим фактором розвитку роздрібної торгової мережі є сам споживач, бо в умовах ринкової економіки – це господар ринку, оскільки за ним визнано право вибору щодо купівлі товару та послуг, що пропонуються.
Роздрібний товарооборот
– це виручка від продажу безпосеред
До складу роздрібного
товарообороту включається тако
Предметом роздрібної торгівлі є не тільки продаж товарів, а й торговельне обслуговування і надання додаткових послуг покупцям. Для покупців торговельне обслуговування визначається іміджем підприємства, зручністю і мінімальними витратами часу на здійснення покупки. Процес роздрібної торгівлі складається з цілеспрямованого продажу товарів, обслуговування покупців, торговельних і після продажних послуг.
Функції роздрібної торгівлі такі: задоволення потреб населення в товарах; доведення товарів до покупців шляхом організації просторового їх переміщення і подання до місць продажу; підтримка балансу між пропозицією і попитом; вплив на виробництво з метою розширення асортименту та підвищення обсягу товарної маси; вдосконалення технології торгівлі та поліпшення обслуговування покупців.
Завданням роздрібного
торговельного підприємства є: вивчення
потреби у товарах з
Останніми роками у сфері торгівлі України відбуваються відчутні позитивні зміни. Практично завершено процес приватизації торговельних підприємств. Визначилася стійка тенденція до реального зростання обсягу роздрібного товарообороту, що є свідченням розширення та активізації внутрішнього споживчого ринку.
У сфері внутрішньої торгівлі поряд з поліпшенням кількісних показників, відбуваються суттєві якісні зміни. Вже тривалий час не існує такого поняття, як дефіцит товарів. Невпізнанно змінилися інтер’єри магазинів та якість обслуговування споживачів. Дедалі більше з’являється магазинів, що відповідають європейським стандартам та класичним форматам.
Можна з достатньо
великою ймовірністю
За останні роки склалися такі тенденції в сучасній роздрібній торгівлі: зростаюче значення спеціалізованої торгівлі; розвиток торгівлі зі знижкою, при якій високоякісні фірмові вироби продають за зниженими цінами; розширення продажу шляхом поза магазинної торгівлі, у тому числі за каталогами і через телевізійні торгові мережі; перехід від розширення до консолідації роздрібної торгівлі, тобто роздрібні підприємства стали приділяти більше уваги підвищенню результативності діючих торговельних підприємств, а не розширенню їх шляхом відкриття нових.
Розрізняють три групи роздрібних торговельних підприємств: традиційні, нові і позамагазинна торгівля.
Традиційні роздрібні підприємства можна поділити на: непродовольчі та продовольчі.
Найпоширеніші типи непродовольчих магазинів – це спеціалізовані магазини (невеликі магазини, які торгують товарами обмеженого асортименту); універмаги (із значно ширшим асортиментом і повним переліком послуг); дисконтні магазини і магазини масових товарів (з обмеженим колом послуг і товарами широкого асортименту за низькими цінами).
До продовольчих магазинів належать: зручні магазини (з тривалішим робочим днем); супермаркети (з низькими витратами і великим обігом товарів у широкому асортименті); суперстори (великі магазини, в яких у двічі більше найменувань товарів ніж у супермаркетах); складські магазини (торгують зі значними знижками в найпростіших приміщеннях складського типу); гіпермаркети (гігантські магазини, що торгують як продуктами харчування, так і різноманітними непродовольчими товарами за низькими цінами).
До нових типів роздрібних підприємств належать: торговельні комплекси, клуби – склади, магазини - демонстраційні зали.
Позамагазинна торгівля – це торгівля за допомогою каталогів, телевізійних мереж, торговельних автоматів, розвізна торгівля і пряма поштова розсилка.