Сертифікація дитячого взуття та технологія його продажу (за матеріалами ВАТ «Універмаг «Дитячий світ» м Київ)

Україною підписані  угоди з понад 30 країнами світу про співробітництво в галузі стандартизації, метрології і сертифікації. Ця діяльність має здійснюватися на взаємній основі, і обидві країни, що підписали таку угоду, рівною мірою повинні визнавати результати сертифікаційних робіт кожного з них.

Особливої актуальності набула сертифікація продукції у зв’язку з тенденцією підсилення законодавств у галузі забезпечення безпеки продукції, охорони здоров’я споживачів та навколишнього середовища.

ООН прийнятий міжнародний  правоий документ «Збірник загальних  керівних принципів ООН із захисту прав споживачів», в якому урядами країн-членів ООН рекомендовано з метою забезпечення безпеки товарів при їх належному використанню.

За даними Європейської Комісії ООН, майже в усіх країнах  Західної Європи, а також у США  обов’язкова сертифікація набула широкого поширення і пов’язана з безпекою, охороною здоров’я та навколишнього середовища. Тому в багатьох країнах сертифікація ґрунтується на законах про безпеку. Ці закони встановлюють обов’язкову сертифікацію продукції, що може бути небезпечною для навколишнього середовища та життя людей. У ряді країн (Японія, Китай, Таїланд) питання сертифікації регламентуються законами про стандартизацію.

У закордонному законодавстві  з метою сертифікації часто використовують закони про знаки (Франція, Норвегія).

В усіх країнах  випробувальні лабораторії, що сертифікують продукцію, офіційно уповноважені органи, що мають на це право за законодавством країн.

В усіх національних системах сертифікації передбачена юридична відповідальність за порушення правил сертифікації. Відповідальність за порушення правил з сертифікації за законодавством зарубіжних країн може бути адміністративною, майновою та кримінальною.

Є такі системи сертифікації, в яких висувають вимоги, щоб виробник обмежив організацію з сертифікації від претензій споживача та взяв на себе зобов’язання нести повну відповідальність за свою сертифіковану продукцію. Прикладом може бути бельгійська система сертифікації.

Статут національних систем сертифікації залежить від того, чи є застосування стандартів, на відповідність яким проводиться сертифікація, обов’язковим чи добровільним.

Отже, закони України  «Про підтвердження відповідності» та «Про захист прав споживачів» визначають права та обов’язки виробників продукції, встановлюють відповідальність за недотримання правових норм, таким чином виступаючи  споживачеві гарантом безпеки життя, здоров’я, майна та навколишнього природного середовища. У системі УкрСЕПРО встановлено порядок визнання сертифікатів та результатів випробувань, що проводяться іноземними сертифікаційними органами. Українські сертифікати відповідності визнаються лише в тих країнах, з якими підписано угоди про співпрацю у даній галузі [8].

 

 

1.2.3. Порядок проведення сертифікації взуття

Відповідно до ДСТУ 3413-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції», процедура проведення сертифікації взуття складається з таких етапів:

1 Подання та  розгляд заявки. Для проведення сертифікації продукції в системі сертифікації заявник подає до акредитованого органу з сертифікації продукції заявку. Форма заявки наведена в додатку А, Б. При цьому заявник повинен дати органу з сертифікації письмову гарантію того, що він заявляв цю продукцію на сертифікацію іншим органам з сертифікації. Заявником на сертифікацію одиничних виробів або партій продукції може бути будь-яка юридична чи фізична особа. Заявником на сертифікацію продукції, що випускається серійно, може бути тільки виробник продукції як юридична особа, що діє від свого імені або через посередників. В останньому випадку посередник повинен одночасно із заявкою надати документи про те, що він уповноважений діяти від імені виробника і що виробник бере на себе ті ж самі обов'язки, що і заявник.

У разі відсутності на час подання заявки акредитованого в Системі органу з сертифікації продукції заявка подається до Держстандарту України, який розглядає її й не пізніше одного місяця від дня подання сповіщає заявника про своє рішення. що оформлюєть згідно з додатком В. Копія рішення направляється організації, що визначена Держстандартом для проведення робіт з сертифікації.

Орган з сертифікації розглядає заявку і не пізніше  одного місяця після її подання сповіщає заявника про своє рішення, яке повинно вміщати основні умови сертифікації. Копії рішення направляються: до органу з сертифікації систем якості (в разі необхідності); до випробувальної лабораторії, що буде проводити випробування; до органу, що здійснюватиме технічний нагляд (за необхідності); до територіального центру стандартизації, метрології та сертифікації за місцем розташування заявника.

2. Аналіз документації. Аналіз документації проводиться з метою перевірки її відповідності встановленим вимогам

—наявність документа, що підтверджує походження продукції;

—наявність документа виробника про гарантії та відповідність продукції чинним вимогам;

—наявність документа, що підтверджує розміри партії і дату випуску продукції;

—наявність (за необхідності) висновків відповідних контролювальних організацій (Міністерства охорони здоров'я, Державної інспекції ветеринарної медицини чи карантину рослин, Держнаглядохоронпраці та ін.);

—достовірність, правильність заповнення та термін дії документації;

—достатність вимог  щодо маркування та етикетування продукції.

Негативні результати аналізу  документації оформляються висновком, який передається заявнику для усунення недоліків. Позитивні результати використовуються для підготовки і оформлення сертифікатів відповідності.

3. Обстеження виробництва. Обстеження виробництва проводиться з метою встановлення відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовлювати продукцію відповідно до вимог чинних нормативних документів, видачі рекомендацій щодо періодичності та форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Під час обстеження виробництва проводиться експертиза нормативної, технічної та технологічної документації, яка передбачає:

— перевірку відповідності показників і характеристик продукції, встановлених технічною документацією, вимогам  нормативних документів, що розповсюджуються на продукцію та технологічні процеси.

— оцінку достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для забезпечення впевненості в повній відповідності продукції, яка випускається, вимогам нормативної документації, що на неї розповсюджується;

— оцінку системи вхідного контролю сировини і матеріалів та системи  контролю показників технологічного процесу;

— перевірку відповідності показників точності засобів вимірювальної  техніки та випробувального обладнання, що застосовується, вимогам технічної документації щодо дозволених відхилень показників і характеристик;

—перевірку наявності і ефективності системи метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки  та випробувального обладнання, які  застосовуються.

За результатами обстеження оформлюється акт обстеження, який повинен містити  обгрунтовані висновки і, за необхідності, рекомендації щодо усунення виявлених  недоліків. Акт підписується членами  комісії і затверджується керівником органу з сертифікації.

4. Атестація виробництва. Атестація виробництва проводиться з метою оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що відповідає вимогам нормативних документів, та видачі рекомендацій щодо періодичності випробувань, кількості зразків (проб), що випробовуються під час сертифікації, способів та правил їх відбирання. Атестація виробництва проводиться органом з сертифікації продукції і виконується за ініціативою заявника або за рішенням органу з сертифікації продукції. Результати атестації оформляються атестатом виробництва, який направляється заявнику.

5. Сертифікація системи якості. Сертифікація системи якості щодо виробництва продукції, яка сертифікується, проводиться з метою забезпечення впевненості органу з сертифікації продукції в тому, що продукція, яка випускається підприємством, відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, всі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на якість продукції, знаходяться під контролем, продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, а підприємство вживає заходів щодо запобігання виготовлення такої продукції на постійній основі. Сертифікація систем якості проводиться органами, що акредитовані в Системі на право проведення цих робіт, та виконується за ініціативою заявника або за рішенням органу з сертифікації продукції.

6. Проведення випробувань з метою сертифікації. Випробування продукції з метою сертифікації проводяться випробувальною лабораторією (центром), що акредитована в Системі на право проведення видів випробувань, які передбачені нормативними документами на продукцію, або на право проведення випробувань цієї продукції. Заявник надає зразки (проби) продукції для випробувань та технічну документацію на них. Склад технічної документації встановлюється органом з сертифікації. Кількість зразків для випробувань та правила їх відбору встановлюються органом з сертифікації згідно з порядком сертифікації конкретної продукції. Ідентифікація продукції проводиться органом з сертифікації або, за його дорученням, іншою уповноваженою ним організацією.

Випробування  продукції, що імпортується, проводяться випробувальними лабораторіями (центрами), які акредитовані в Системі, виключаючи випадки, коли існує угода щодо взаємного визнання результатів випробувань.

За позитивних результатів протоколи випробувань  передаються органу з сертифікації продукції і в копії — заявнику. У разі отримання негативних результатів хоча б по одному з показників випробування з метою сертифікації припиняються, інформація про негативні результати подається заявнику та органу з сертифікації продукції. Повторні випробування можуть бути проведені тільки після подання нової заявки та надання органу з сертифікації продукції переконливих доказів проведення підприємством коригувальних заходів щодо усунення причин, що викликали невідповідність.

Зразки продукції, що пройшли випробування з метою сертифікації, в тому числі руйнівні, залишаються власністю заявника. Порядок списання, утилізації і повернення зразків та зберігання зразківчсвідків повинен бути регламентований документацією органу.

7. Видача сертифіката відповідності. Сертифікат відповідності видається виключно органом з сертифікації продукції. Сертифікат видається на одиничний виріб, на партію продукції або на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, встановленого ліцензійною угодою, з правом маркування знаком відповідності кожної одиниці продукції.

За наявності  протоколів з позитивними результатами випробувань, сертифіката на систему  якості або атестата виробництва, залежно  від прийнятої схеми (моделі) сертифікації, орган з сертифікації продукції оформляє сертифікат відповідності, реєструє його в Реєстрі Системи та видає заявнику.

Підтвердження факту  сертифікації продукції (послуги) може здійснюватись одним з нижченаведених способів:

—оригіналом сертифіката  відповідності;

—знаком відповідності згідно вимог ;

—копією сертифіката відповідності, завіреною органом, який видав сертифікат, або територіальним центром стандартизації, метрології та сертифікації;

— інформацією  в документації, що додається до продукції з зазначенням номера сертифіката, терміну його дії та органу, що його видав (інформація може надаватися у вигляді декларації постачальника про відповідність).

Термін дії сертифіката  відповідності визначає орган з  сертифікації з урахуванням терміну  дії нормативних документів на продукцію, терміну, на який атестоване виробництво (сертифікована система якості), гарантійного терміну придатності продукції, але не більше термінів, зазначених в додатку А або визначених чинним законодавством України.

Дія сертифіката відповідності  для серійної продукції поширюється на всю продукцію, вироблену в період дії сертифіката відповідності, з урахуванням гарантійного терміну придатності і/або гарантійного терміну зберігання за умови дотримання вимог нормативних документів щодо умов транспортування, складування, зберігання продукції.

Термін дії сертифіката  відповідності та ліцензійної угоди  не продовжується [11].

Отже, проведення сертифікації взуття складається з  певних етапів, на кожному з яких виконується певне завдання. Завершальним етапом є видача  сертифіката відповідності на продукцію, що пройшла процедуру сертифікації.

 

РОЗДІЛ 2

 

 

 

ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

 

2.1. Об’єкти  досліджень

Об’єктом досліджень даної роботи є дитяче взуття різних виробників, що реалізується на ВАТ  «Універмаг «Дитячий світ», а також матеріали, які використовуються при виробництві даного товару.

Предметом досліджень є  аналіз санітарно-гігієнічних та фізико-хімічних властивостей та показників матеріалів і взуття, що визначаються при сертифікації.

Що стосується країн-виробників дитячого взуття, що реалізується в універмазі, то їх частка становить: Росія – 65 %, Україна- 20%, Молдова – 10 %, Китай – 5%. За сезонною ознакою: зимове – 30 %, літнє- 15 %, весняно-осіннє – 55%.