Використання лікувальної фізичної культури,масажу і фізіотерапії у хворих з легкою формою цукрового діабету

Всім хворим проводили лікування  наступними методами реабілітації (табл. 2.2.)

Таблиця 2.2

Перелік реабілітаційних заходів,

що використовувалися у групах досліджуваних

До першої контрольної групи  відносяться хворі, яким проводили  лікування наступними методами  реабілітації:

• внутрішній прийом мінеральної води (в залежності від кислотоутворюючої секреції шлунку)
• дієтичне харчування (дієта №9)
• бальнеотерапія (мінеральні вани, душі)
• лікувальний масаж (комірцевої зони, нижніх кінцівок)
• фізіотерапія (КВЧ, мед.електрофорез з розчином нікотинової кислоти).

До другої експериментальної групи відносяться хворі, яким проводили лікування наступними методами  реабілітації:

• внутрішній прийом мінеральної води (в залежності від кислотоутворюючої секрецї шлунку)
• дієтичне харчування (дієта №9)
• бальнеотерапія (мінеральні вани, душі)
• лікувальний масаж (комірцевої зони, нижніх кінцівок)
• фізіотерапія (КВЧ, мед.електрофорез з розчином нікотинової кислоти).
• ЛФК( ЛГ, РГГ, теренкур, дозована ходьба)

Дані приведені в таблиці  свідчать, що мінеральну воду вживали 40 чоловік, 20 контрольної групи, 20 експериментальної групи .Дієтичне харчування – 40 чоловік, 20 контрольної групи, 20 експериментальної групи. ЛФК – 20 чоловік експериментальної групи, 5 чоловіків, 15 жінок. Бальнеотерапія – 18 чоловік контрольної групи 8 чоловіків, 10 жінок; 17 чоловік експериментальної групи 4 чоловіка, 13 жінок. Масаж – 15  чоловік контрольної групи 5 чоловіків, 10 жінок; 16 чоловік експериментальної групи 3 чоловіка, 13 жінок. Фізіотерапія - 19 чоловік контрольної групи 8 чоловіків, 11 жінок; 18 чоловік експериментальної групи 5 чоловіка, 13 жінок.

1. Внутрішній прийом мінеральної води.  

Дані приведені в таблиці 2.2 свідчать, що мінеральну воду вживали 40 чоловік, 20 контрольної групи, 8 чоловіків, 12 жінок;  20 експериментальної групи, 5 чоловік, 15 жінок.

 Миргородська мінеральна вода  чинить властиву для слабомінералізованих  мінеральних вод дію: посилює  рефлекторні реакції хеморецепторів  внутрішніх органів, підвищує  кислотоутворюючу, секреторну і  протеолітичну функції шлунку.

Вона стимулює секреторну функцію  шлунку, чинить жовчогінну дію, поліпшує функціональний стан кишок, нормалізує обмін речовин, діє сечогінно.

Хворим призначали мінеральну воду з урахуванням секреторної функції  шлунка супутніх захворюваннях гепатобіліарної системи. Зокрема, мінеральну воду призначали тричі на день теплою (35-36С) по 150-200 мл.(мілілітрів).

Хворі інсулінонезалежним цукровим діабетом з помірно зниженою функцією шлунка мінеральну воду вживали теплою 35С,по 150-200мл. за 30 хвилин до їжі;

Хворі інсулінонезалежним цукровим діабетом з нормальною секреторною функцією шлунка мінеральну воду вживали теплою 35С, по 150-200мл. за 45 хвилин до їжі;

Хворі інсулінонезалежним цукровим діабетом з підвищеною секреторною функцією шлунка мінеральну воду вживали теплою 35С, по 150-200мл. через 1 годину після їжі;

Хворі інсулінонезалежним цукровим діабетом із супутніми захворюваннями жовчного міхура (дискенезії, холециститах), пили воду двічі: теплу, за 1-1,5 години  і  за 20-30 хвилин до їжі, для промивання жовчного міхура.

2. Дієтичне харчування.

Дані приведені в таблиці 2.2 свідчать, що дієтичне харчування приймали 20 чоловік  контрольної групи, 20 чоловік експериментальної  групи.

 Дієтичне харчування є одним  із основних елементів лікування хворих інсулінонезалежним цукровим діабетом в санаторії.

Застосовували дієту № 9, яка  являється  базою лікування любої форми  цукрового діабету. Це основний, постійний  компонент терапії хворого інсулінонезалежним цукровим діабетом. Дієту повинні  дотримуватися щоденно на протязі всього життя .

Хворі, інсулінонезалежним цукровим діабетом, часто  страждають на ожиріння, тому кардинальним аспектом дієтотерапії цього типу є нормалізація або  зниження маси тіла, за рахунок зменшення  енергетичної цінності раціону. Добовий калораж таких хворих – 1200-2000 ккал/доб( кілокалорій на добу). З низьким вмістом вуглеводів(150-200г) і жирів (50-60г), та достатньою кількістю білків (90-100г).

Загальна характеристика дієти  № 9: дієта з помірною енергетичною цінністю за рахунок легкозасвоєнних вуглеводів (полісохаридів)  та тваринних жирів. Білки відповідають фізіологічній нормі. Виключені цукор та солодощі. Помірно зменшений вміст натрію хлориду, холестерину, екстрактивних речовин. Збільшено вміст ліпотропних речовин, вітамінів, харчових волокон (сир, нежирна риба,  морепродукти, овочі, фрукти, крупа із цілого зерна, хліб із муки грубого помолу). Страви переважно  відварені або запечені, рідше жарені або тушковані. Для солодких страв або напоїв – ксиліт, сорбіт. Температура страв загальна. Режим харчування 5-6 разів на день з рівномірним розподілом вуглеводів.

Загальна характеристика. Фізіологічно повноцінна дієта з обмеженням грубої рослинної клітковини; молока в вільному вигляді; гострих страв, закусок  і прянощів. 

Кулінарна обробка: їжу готують переважно в пюреподібному або подрібненому вигляді, при піджарюванні не допускається утворення грубої шкоринки. Їжу вживати 5 разів на добу.

Характеристика страв, продуктів  і спосіб приготування їжі.

1. Хліб і хлібні вироби: ржаний, білково-пшеничний, пшеничний із борошна 2-го сорту хліба. Нездобні мучні вироби за рахунок зменшення кількості хліба.
2. Супи з різними крупами, овочами,  борщ, окрошка,  на м’ясному та рибному бульйоні або овочевих відварах. Не вживати  жирні бульйони, молочні каші з манною крупою, рисом, лапшею.
3. Страви з м’яса, птиці. Нежирні яловичина, курка, індичатина, язик, шинка без сала, соски дієтичні. Язик відварений. Всі страви повинні бути від-варені, тушковані, парові, запечені.
4. Риба нежирна: судак, лящ, короп, щука, куском або посікти, відварна на парі, заливна. Оселедці обмежити в споживанні.
5. Страви і гарніри з овочів. Картоплю обмежити з рахунком вуглеводів. Відають перевагу овочам, які мають менше 5% вуглеводів ( кабачки, буряк, гарбуз, моркву, кольорову капусту, огірки, томати, салат) в протертому вигляді, відварні, тушковані, запечені. Не вживати солоні та мариновані овочі.
6. Страви і гарніри з круп: каші гречнєвої, ячмінної, пшеничної, перлової, овіяної крупи.
7. Солодкі страви, солодощі, фрукти, ягоди. Спілі свіжі фрукти, ягоди, сухофрукти (крім абрикосів) у вигляді протертих компотів, киселів, желе на ксиліті, сорбіті, сирі соки, зменшити кількість – меду. Не вживати виноград, родзинки, банани, інжир, цукор, варення,  цукерки, морозиво. 
8. Молоко і молочні продукти. Ацидофілін, кефір. Молоко цільне як складова частина  в стравах, сир свіжий, некислий в протертому вигляді як сирому так і в запеченому, сир негострий, сметана не кисла.
9. Соуси і прянощі. Соуси м’ясні, рибні, сметанний на овочевому відварі. Перець, хрін, гірчиця – не вживається. 
10. Напої: чай, какао на воді з молоком, кава неміцна, відвар шипшини, сирі фруктові соки.
11. Жири. Масло вершкове, рослинна олія.
12. Яйця, омлети жарені, яєчня, яйця не круті. На день – 1 яйце.

Склад дієти: білків – 90-100 г. (55% тваринні); жирів – 75-80 г.; вуглеводів – 300-350г.; енергетична цінність –(2300-2500кДж.) 

Приклад одноденного меню-замовлення дієти № 9 в санаторії “Миргород” – додаток А.

3. Лікувальна фізична культура.

Комплексне санаторно-курортне лікування  хворих інсулінонезалежним цукровим діабетом включає активний руховий режим.

Як свідчать дані таблиці 2.2. лікувальну фізкультуру приймали 20 чоловік, 5 чоловіків, 15 жінок експериментальної групи.

Фізичні вправи покращують функцію  ЦНС та нейроендокринну регуляцію  обміну речовин; стимулюють тканинний обмін, утилізують цукор в організмі, знижують гіперглікемію, поліпшують функцію серцево-судинної, дихальної та травної системи, нормалізують вагу хворих.

Фізичні вправи сприяють оптимальному збалансуванню процесів збудження і гальмування, нормалізації регулюючої функції ЦНС і поліпшення діяльності вегетативної нервової системи. Основою цих процесів є моторно-вісцеральні рефлекси. Під час виконання фізичних вправ аферентні імпульси, що поступають у кору з працюючих м’язів, змінюють тонус центрів головного мозку, в тому числі і нейроендокринного центру. Вони створюють у корі домінантні вогнища збудження, що за законом негативної індукції сприяє затуханню застійного вогнища збудження, приглушенню патологічної імпульсації від хворих органів. Фізичні вправи стимулюють обмінні процеси в підшлунковій залозі, виробляючи більше гормону інсуліну, глюкоза стає більш чутлива, інсулін стає більш активний. [24]

ЛФК призначають в залежності від активного рухового режиму (щадного, щадно-тренувального).

Лікувальну фізичну культуру призначають  в залежності від активного рухового режиму (щадного, щадно-тренувального).             

Щадний режим призначається  для хворих інсулінонезалежним цукровим діабетом середньої тяжкості, компенсований  з коливаннями цукру крові 9,9- 13,9 ммоль/л, ретино-, нефро-, та ангеопатію нижніх кінцівок 2-3 стадії.; ІХС 2 стадії; атеросклероз 2 стадії; гіпертонічна хвороба 2 стадії без клінічно вираженої недостатності кровообігу.

Цей режим характеризується:

• малими тренувальними навантаженнями;
• темп вправ ЛГ(лікувальної гімнастики) – повільний, не допустимі різні рухи, напружування, біг, підскоки;
• амплітуда руху для нижніх кінцівок мала, для рук і плечового поясу мала та середня;
• відношення дихальних вправ 1:3;
• робиться акцент на розвиток діафрагмального дихання з глибоким повільним видихом і невеликою затримкою дихання після нього (2-4 рахунка);
• фізичні навантаження визначаються підвищенням ЧСС( частота серцевих скорочень) на 25 % від рівня спокою, АТ ( артеріальний тиск)– підвищенням на 10-12 мм. рт. ст.(міліметрів ртутного стопчика); 
• повернення до вихідних да<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d_043e_0439_0020_0442_0435_043a_0441_0442_0020_0441_0