Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2013 в 23:55, лекция
Оскільки соціальне управління, окрім управління інформацією-передбачає безпосереднє керівництво людьми, то процес спілкування в ньому є його неодмінною складовою. Отже, управлінська діяльність керівника поза комунікацією, без співпраці й діалогу, без взаємодії та сприйняття людьми один одного не може існувати. Таким чином актуалізується соціально-психологічний аспект управління.
Комунікативна природа управління освітою. Міжособистісна взаємодія.
2. Комунікативний потенціал особистості керівника.
3. Соціально-психологічне середовище організації.
З урахуванням вищевикладеного, охарактеризуємо окремі національні стилі ділового спілкування, спираючись на дослідження Д. Бодді, Р. Пейтона, В. Крисько, А. Піза, Е. Поуст, О. Кокорєва, М Лебедєвої, Е. Саракуєва, Р. Фішера та інших, а також власні спостереження. При цьому слід зауважити, що, по-перше, під національними стилями розуміються стилі, які властиві скоріше для тих чи інших країн, а не для певних національностей. Для прикладу, китаєць, який проживає у Сполучених Штатах Америки та проводить переговори з американської сторони, в певній мірі може зберегти риси, що притаманні китайському національному характеру, і це може вплинути на його поведінку на переговорах, хоча в цілому його стиль буде скоріше американським, оскільки на формування переговорного стилю здійснюють вплив не лише етнопсихологічні особливості особистості, але й умови соціокультурного контексту, в яких людина працює. По-друге, потрібно враховувати той факт, що абсолютно об'єктивно описати національний стиль ділового спілкування практично неможливо. В певній мірі завжди будуть впливати стереотипи, які склалися у нас щодо національних рис тих чи інших народів.
Аналізуючи національні стилі ділового спілкування, варто, по-третє, враховувати групу параметрів, що пов'язана з ціннісними орієнтаціями, установками, особливостями сприймання, мислення представників тих чи інших національностей, особливостями їх поведінки, найбільш характерними тактичними прийомами прийняття рішень. По-четверте, важливо також звернути увагу на ту обставину, що ми легше сприймаємо розбіжності в підходах, світосприйнятті, якщо знаходимо їх у представників далекої культури; що ж стосується близьких народів, то до них висуваємо більш жорсткі вимоги. По-п'яте, ще одну обставину потрібно розглянути: доволі поширеною є думка, що легше вести переговори з представниками однієї національності. Це не завжди так. Вивчення стереотипів поведінки дозволило зробити висновок, що чим ближче розташовані народи, тим суттєвішими для них є відмінності між подібними явищами і, навпаки, чим дальше, - тим більш значущими будуть збіги.
Американський стиль ділового спілкування. При веденні переговорів американці самостійні, ініціативні. Для них властивими є енергійність, відкритість, їм більш імпонує не надто офіційна атмосфера ділового спілкування. Національно-психологічними особливостями у американців є їх діловитість і практичність у вирішенні проблем, що обговорюються. Діловитість по-американськи - це організованість, чіткість, детальне знання справи, вміння знаходити найбільш раціональні рішення. Практичність американців - це вміння із переговорів одержувати вигоду. Вони самовпевнені, їм властива завищена самооцінка своїх сил і можливостей, що іноді є причиною егоцентризму на переговорах: при веденні переговорів їх партнер повинен керуватися тими ж правилами, що і вони. Це може викликати непорозуміння зі сторони інших учасників ділової бесіди.
Американці гнучкі у сприйманні та оцінці того, що відбувається на переговорах: вони швидко оцінюють ситуацію, легко орієнтуються в навколишньому середовищі, їм властивий гумор, хороший настрій. Американський стиль ділового спілкування характеризується професіоналізмом. Делегація формується таким чином, щоб всі її учасники були обізнані, компетентні в тих питаннях, які винесені на обговорення. Вони доволі настирливо намагаються реалізувати свої цілі на переговорах, надмірно турбуються про власну вигоду. Важливе значення надають висвітленню переговорів в пресі та по телебаченню.
Англійський стиль ділового спілкування. На переговорах англійці поводять себе привітно, порядно, без натяку на фамільярність. Дослідники /В. Крисько, Е. Саракуєв/ звертають увагу на парадокси англійського характеру - дивне поєднання конформізму та індивідуалізму, ексцентричності й логічності, привітності й замкненості, відчуженості й співчутливості, простоти й снобізму. Стверджується, що однією з рис національної психології англійців є високий практицизм, який проявляється у всьому, в тому числі й у спілкуванні. Отже, будь-які переговори вони розглядають з точки зору практичного застосування їх конкретних результатів. Англійці вважають, що в залежності від позиції партнера на самих переговорах може бути знайдене найкраще рішення. Саме тому до питань підготовчого етапу переговорів вони підходять прагматичне. Водночас вони гнучкі й з задоволенням відповідають на ініціативу протилежної сторони.
Англійці спокійні, врівноважені, холоднокровні на переговорах, але не байдужі, не бездіяльні, вони просто уникають гострих кутів. Разом з тим, як відмічають дослідники, потрібно навчитися бачити за зовнішньою стриманістю їх емоційність та душевне сприйняття навколишнього світу. Не зважаючи на некомунікабельність англійців, вони не індивідуалісти. В групі вони практичні, конкретні, дієві. В їхньому житті особливу роль відіграють традиції. Саме тому в них виробилася тверда звичка вирішувати будь-які справи, в тому числі й ті, що пов'язані із спілкуванням, згідно з традиціями. В дослідженнях вчених можна знайти таке твердження: "Якщо американець - раб стандарту, то англієць - раб своїх традицій".
Японський стиль ділового спілкування. Серед особливостей національної психології японців, які впливають на ділову бесіду, слід в першу чергу відмітити наступні: підкорення слабкого сильному, пова
Информация о работе Соціально-психологічні параметри управління освітою