Засоби масовоi комунiкацii як фактор впливу на формування цiннiсних орiэнтацiй сучасноi молодi

78

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

Інститут соціології, психології та управління

Кафедра теорії та методології соціології

                                                               «До захисту допущено»

                                                               Зав. кафедри теорії

                                                               та методології соціології

                                                               _______________ проф. В.Б. Євтух

                                                              «_____»______________2011 р.

БАКАЛАВРСЬКА (кваліфікаційна) РОБОТА

на тему:

«ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ»

Виконала студентка групи   42 СУ      31.05.2011                         Тесленко Т. С.

                                     (шифр)      (дата і підпис)        (прізвище, ініціали)

Керівник  доктор соціол. наук, проф.  31.05.2011                      Романенко Ю.В.

                                   (посада)      (дата і підпис)       (прізвище, ініціали)

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ……………………………………………………6

1.1. Основні підходи до вивчення засобів масової комунікації………...6

1.2. Типологія засобів масової комунікації в сучасному суспільстві…12

РОЗДІЛ II. ВПЛИВ ЗМК НА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНОЇ  МОЛОДІ………………………………………22

2.1.Формування свідомості особистості засобами масової комунікації...................................................................................................22

2.2. Вплив ЗМК на формування системи ціннісних орієнтацій молоді в Україні……………………………………………………………………..34

РОЗДІЛ III. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗМК НА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ………………………………………….52

3.1. Вторинний аналіз на основі даних соціологічних досліджень……52

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...69

ДОДАТКИ………………………………………………………………...71

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..73

ВСТУП

Актуальність теми. Життя сучасної людини повсякденно тісно пов’язано з засобами масової комунікації. В сучасних умовах неможливо обійтися без різноманітних засобів масової інформації, вони мають дуже велике позитивне значення, але водночас, деякі мають негативний вплив.

Засоби масової комунікації (ЗМК) володіють величезними можливостями впливу на особистість та маси. У багатьох випадках вони стають співвихователями підростаючого покоління, важливим фактором формування світогляду, пробудження до тих або інших активних дій. ЗМК створюють своєрідний інформаційний світ, в якому людина, зокрема молода людина, виробляє певний світогляд щодо способу життя, стилю життя, типів поведінки тощо, хоча інформація ЗМК має, здебільшого, несистематизований, а часом і суперечливий характер. Про зростаючу роль друкованих видань, радіо й телебачення в суспільному житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і доступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти самих віддалених районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище. Молодь отримує інформацію переважно з телебачення, радіо, особистісного спілкування. Цей інформаційний простір стає соціалізуючим середовищем. Засоби масової комунікації створюють у суспільній свідомості нові взірці діяльності і соціальної взаємодії й на їх основі консолідують певні форми діяльності. Завдяки своїй поширеності й доступності ЗМК значною мірою впливають на визначення репертуарів життєвих сценаріїв, поведінкових стилів та ціннісних орієнтацій  молодих людей.

Проблемна ситуація. Нині в Україні існує проблема вироблення стратегії координованого впливу ЗМК на ціннісні орієнтації молоді, оскільки молодь як соціодемографічна група перебуває в суперечливому інформаційному просторі без чіткої ідеології, що створює відповідні аномічні ефекти у вигляді ціннісної дезорієнтації.

ЗМК мають багаті резерви впливу на формування ціннісних орієнтацій молоді, з якою органічно пов’язані духовний та інтелектуальний потенціал суспільства. Саме через ЗМК молодь отримує необхідні знання про нове інформаційне середовище; відбувається формування інформаційної культури й інформаційного світогляду, що спираються на розуміння визначної ролі інформації в суспільній життєдіяльності людини.

Об’єкт: ціннісні орієнтації сучасної молоді.

Предмет: технології впливу ЗМК на формування ціннісних орієнтацій молоді.

Мета роботи: побудова описово-аналітичної моделі засобів масової комунікації як фактора впливу на формування ціннісних орієнтацій молоді, дослідження чинників та особливостей процесу їх формування.

Гіпотеза: засоби масової комунікації можуть виступати ретранслятором інформаційного простору молоді за умови відсутності узгодженої стратегії інформаційного впливу на ціннісні орієнтації молоді.

З огляду на мету дослідження поставлено наступні завдання:

-систематизувати основні підходи до вивчення засобів масових комунікацій;

-здійснити теоретичний аналіз ЗМК як фактора впливу на формування ціннісних орієнтацій молоді;

-розглянути типологію засобів масової комунікації;

-з’ясувати формування свідомості особистості засобами масової комунікації;

-виявити головні засоби та прийоми технологій впливу ЗМК на формування ціннісних орієнтацій молоді;

-обгрунтувати вплив ЗМК на формування системи ціннісних орієнтацій молоді в Україні;

-проаналізувати вплив ЗМК на ціннісні орієнтації молоді на основі даних соціологічних досліджень.

Методи дослідження. У процесі роботи використано методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких є: методи теоретичного аналізу та порівняння наукових здобутків та літератури, метод обробки інформації, порівняльний метод.

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1.1. Основні підходи до вивчення засобів масової комунікації

Комунікація (лат. communication - зв'язок, повідомлення) це передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв. [21, с.7]

Масова комунікація – це соціокультурна взаємодія в масштабах суспільства через розповсюдження та обмін інформацією за допомогою технічно обладнаних мас-медіа (преси, радіо, телебачення, відео систем, кіно). [41, с.244]

Засоби масової інформації — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації. [21, с. 202]

Суспільна роль масової комунікації, можливості її впливу на громадську думку та суспільні настрої, особливості функціонування ЗМІ завжди привертали до себе соціологічну думку. Існує кілька концептуальних підходів до висвітлення особливостей масової інформації щодо її впливу на суспільство.

Концепція тотального впливу. Згідно з нею громадська думка формується здебільшого під тотальним впливом масової інформації, що циркулює комунікативними каналами суспільства. Така інформація багато в чому визначає соціальні цінності й стереотипи, культурні домінанти в суспільстві. Головним у процесі соціальної комунікації прихильники цієї концепції вважають пропагандистський момент, а поняття «пропаганда» взагалі є центральним для них. Такий підхід до вивчення масової комунікації співвідноситься з розумінням соціального світу як «масового суспільства», відповідно стратифікованого на маси та еліту. Маси розглядаються своєрідним пасивом соціуму, хоч і найбільшою його частиною. Значно активнішим об'єктом соціальної структури суспільства постає еліта, яка визначає формування суспільних чеснот (систем цінностей, культурних та соціальних об'єктів), що уможливлюють існування і розвиток її самої. (М. Вебер, зокрема досліджував проблеми вивчення преси).

Розмежування суспільства на маси та еліту спричинило утвердження ідеї підкорення масової свідомості впливові з боку еліти, яка нав'язує суспільству свої норми та цінності. У зв'язку з цим вивчення процесу масової комунікації має беззаперечний практичний смисл, оскільки дає змогу з'ясувати, кому вигідні певні дії, і на цій підставі концептуально проаналізувати, оцінити процеси та явища суспільного буття. Водночас концепція «масового суспільства» з часом наводить на усвідомлення необхідності якісних змін у суспільних цінностях. Здебільшого так буває внаслідок поширення спрощених варіантів культурних домінант (масової культури). Це породжує тривогу інтелектуалів щодо «смерті культури», зниження загального культурного рівня соціуму тощо. В Україні цей аспект концепції тотального впливу виявляється у занепокоєнні зниженням рівня освіти у молоді, загрозою вестернізації (поширення в ній цінностей, властивих Заходу) культури, нехтуванням траційними цінностями. Своїм головним завданням соціологія масових комунікацій вважала вивчення особливостей процесу комунікації та чинників, що впливають на його ефективність. Сам процес комунікації вона розглядає за такою схемою: «ХТО — ЩО ПОВІДОМЛЯЄ — ЯКИМ КАНАЛОМ — КОМУ — З ЯКИМ ЕФЕКТОМ?» (схема Г. Ласауелла).

Концепція обмежених ефектів. Передбачає врівноважений підхід до вивчення масової комунікації, абсолютизує маніпуляційні можливості влади, а ЗМІ вважає відокремленими і незалежними від владних структур соціальними інститутами, які є генераторами і поширювачами інформації, майже вільними від зовнішнього тиску. Їх завдання полягає в інформуванні суспільства, а не тотальному впливі на нього. Суспільна свідомість є активним співучасником процесу комунікації. Суспільство не лише сприймає пропаганду, а й жваво на неї реагує. Окрім того, аудиторія ЗМІ неоднорідна за поглядами на життя, а відповідно і на інформацію. Тому некоректно вести мову про масову свідомість при розгляді конкретних випадків функціонування системи масової комунікації: окремі класи та верстви, індивіди по-різному реагують на те, що їм повідомляють. Центральне положення цієї концепції полягає в тому, що масова комунікація не є необхідним та достатнім чинником впливу на суспільство. Вона не здатна забезпечити тотальні зміни установок і переконань індивідів та суспільних груп, а тільки створює нагоду для реалізації їх внутрішньої готовності до змін. Одночасно масова комунікація може спричинити незаплановані авторами повідомлень наслідки, оскільки людина не є пасивним одержувачем інформації, а робить свій вибір, налаштовується на дії свідомо. [15,с.429]

Методологічні засади концепції обмежених ефектів нерідко застосовують під час емпіричних досліджень передвиборчої комунікації, коли міркування та їх результати можна зафіксувати і дослідити в кількісних величинах. Одночасно розвивався методологічний арсенал досліджень: процедури масового вибіркового опитування та панельного дослідження аудиторії (Г. Лазарсфельд), контент-аналізу (Г. Ласауелл, Б. Берельсон), експериментів у сфері масової комунікації (К. Левін, К. Ховланд) тощо. Ефективність комунікації розглядали тоді як прямий наслідок пропагандистського впливу, приділяючи головну увагу чинникам, що посилювали чи послаблювали його. Обидві зазначені концепції домінували у першій половині XX ст. З розвитком ЗМІ, розширенням їх аудиторії та комунікативних можливостей вони зазнали відчутної модифікації.

Концепція глобалістської орієнтації. Її прихильники вважають визначальною роль новітніх засобів масової інформації у творенні нової культури, нових засад спілкування та взаємодії людей. Технічний прогрес, поява сучасних засобів спілкування та передачі інформації спричинили кардинальні зміни у системі соціального контролю та програмування соціального порядку. Глобалізація процесу масової комунікації є передумовою встановлення принципової та абсолютної прозорості системи соціальної взаємодії. А світове співтовариство із сукупності відокремлених елементів під впливом нових можливостей ЗМІ має перетворитися на «світове селище» — утворення однорідних структурних одиниць.