Засоби масовоi комунiкацii як фактор впливу на формування цiннiсних орiэнтацiй сучасноi молодi

Ще однією так званою "цінністю" можна назвати “споживацтво”. Зараз можна спостерігати поступову зміну гуманістичної і духовної цілоспрямованості значної часини населення, особливо молоді. Колишні моральні, духовні цінності замінюються цінностями матеріального комфорту, поширеного споживацтва. Західна масова культура тісно пов‘язана з погонею за тими речами, модою, послугами, знаннями, які начебто визначають приналежність до вищих прошарків суспільства. Тому нерідко орієнтація на споживацтво виявляється у штучно прискореній зміні споживчих товарів, моди і стилей, що мають не стільки змістовний сенс, скільки відповідають принципу престижності.

Наприклад, універсальний, майже магічний характер, за спостереженням соціологів, має у багатьох молодих людей акт купівлі-продажу гарно разрекламованих товарів. Залучення до світу престижних і красивих речей стає самоціллю існування, змістом буття. Таким чином, засіб стає метою, відчужуючи особистість від світу духовних цінностей, деформуючи саму структуру їхнього засвоєння.

Так, за даними опитування молоді (2009 р.) на запитання “Чи є у Вас ідеал?” дали позитивну відповідь тільки 19,6% респондентів. Ця самооцінка певною мірою є індикатором культурної ідентичності. Вже сама наявність ідеалу у структурі цінностей особистості є свідоцтвом її духовного потенціалу, здатного протистояти прагматизму суспільства споживання і тиску масової культури. До того ж жадоба споживання не завжди відповідає можливостям індивідів, що спричиняє гострі емоційні стреси та зриви.

Заохочуючи прагматичні погляди на життя, масова культура нав’язує думку щодо першочергового значення індивідуальних потреб, особистих інтересів над із суспільними. Пропагується така цінність, як “індивідуалізм”, що визнає пріоритет прав особистості, її свободи і незалежність від суспільства і держави. Ця цінність тісно пов‘язана з такими поняттями, як свобода, рівність можливостей, конкуренція, особистий успіх. З огляду на те, що у нашому суспільстві тривалий час домінуючими вважалися суспільні інтереси, пропагування індивідуалізму призводить до психологічної розгубленності, моральної дезорієнтації певної частини населення, особливо молоді. Зрозуміло, що такий стан речей аж ніяк не сприяє зміцненню духовного і психічного здоров`я населення.

Найбільшу занепокоїність викликає поширення у ЗМІ так званої негативної інформації (як соціально-політичного характеру, так і повідомлення про вбивства, насильство, стихійні лиха, аварії тощо).

Експерти Українського центру економічних і політичних досліджень (Центр Разумкова) проаналізували 2380 повідомлень, вміщених протягом місяця (24.09 - 24.10. 2008 р.) у п‘яти популярних газетах - “Факти”, “Киевские ведомости”, “Столичная газета”, “Независимость”, “Україна Молода” (до уваги не бралися повідомлення про спорт, культурні події, побутові поради тощо). З означеного масиву повідомлень: про вбивства - 76; згвалтування - 212; самогубства - 53; випадки насильства, крадіжки, замахи на убивство, хуліганські вчинки - 231; аварії - 159; інша соціально негативна інформація (страйки, пікети, жебрацтво тощо) - 106. У цілому - 35%.

Отже, за підсумками цього дослідження, яке є досить показовим, співвідношення негативної та сумарно позитивної і нейтральної інформації в масиві популярних газет становить 3:1.

Окрім друкованих видань відстежувались телевізійні програми новин (УТН та “ТСН”). За одержаними підрахунками, негативна інформація тут подається у значно меншому обсязі і становить 7-10%. Але слід мати на увазі, що масив телевізійного негативу міститься в кінопрограмах, причому саме вони упевнено посідають першість за рангом уподобань глядачів. За даними дослідження, проведеного Національною Радою України з телебачення та радіомовлення спільно з НТГ “Віталіс”, 82,9% українських глядачів віддають перевагу перегляду художніх фільмів та серіалів. Водночас, за свідченням НРТР, протягом лише двох тижнів (травень 2005 р.) було продемонстровано 35 фільмів і 7 серіалів, з епізодами грубого фізичного насильства над людьми. [86]

На тлі економічної кризи, соціальної нестабільності, подальшого падіння рівня матеріального життя, тотальної невпевненості у майбутньому наявність такого значного відсотку негативної інформації тільки збільшує кількість психологічних, емоційних стресів. З іншого боку - посилює у суспільстві агресивність, зневажливість до людського життя, переконання в тому, що більшість проблем можна розв‘язати швидко за допомогою фізичної сили.

Слід відзначити також так звану “бульваризацію” ринку ЗМІ, яку виправдовують, як правило, формулою ринку “попит диктує пропозицію”, ігноруючи другий бік цієї формули – “товар створює споживача”. Значна частина теле- радіоефіру, преси пропонує аудиторії низькопробну продукцію у вигляді пліток, скандальних повідомлень із життя “зірок”, політичних діячів, бізнесменів тощо. Така “бульваризація” деморалізує суспільство, нав‘язуючи йому штучно занижене уявлення про норми і цінності людського буття. Звичайно, “Жовта мас-медіа” може і не стати загрозою суспільній моральності за умови наявності потужного масиву так званої “високої” культури. Але сьогодні в Україні така культура, на жаль, поставлена на межу виживання і не в змозі відчутно протистояти натиску примітивізму та вульгаризації.

Окремо необхідно сказати про рекламу, яка досягла величезного розмаху і стала одним з основних засобів стимуляції споживання. Реклама завжди знаходиться на поверхні. Вона не тільки формує споживчі потреби, а й певним чином впливає на всю життєдіяльність людини. Доведено, що реклама, виконуючи роль механізму переконання, впливає на цінності та спосіб життя, і цей вплив має як позитивні, так і негативні аспекти.

З огляду на це, вона викликає цілком різні почуття і має як своїх прибічників, так і критиків. Прибічники реклами визнають її необхідність для господарської діяльності, бо вона сприяє збуту товарів, розширює ринки, регулює збільшення споживання, а отже, і випуск продукції. На їхню думку, реклама пропонує покупцеві інформацію для продуманого вибору, сприяє естетизації повсякденного життя та його різноманітності, забезпечує споживачеві незалежність у прийнятті рішень. Часто-густо вона змінює усталені ціннісні орієнтації у бік їх осучаснення і адаптації до нового світу, виробляє у споживачів нові смаки і бажання, до цього часу невідомі і невиражені.

Критики реклами, звичайно, бачать її слабкі сторони. Так, в економічному плані витрати на рекламу становлять дуже велику частину вартості продукції, що веде до недоцільного використання ресурсів за рахунок більш необхідних соціальних потреб. Вона створює у людей штучні потреби, зайві або навіть шкідливі. Інформаційне навантаження реклами здебільшого зводиться до мінімуму на користь маніпулюванню емоційними і підсвідомими чинниками. Вона націлює людину на реалізацію первинних вітальних цінностей, пов‘язаних із задоволенням матеріальних потреб, або прагнення до соціального престижу знову ж таки через придбання певного предметного втілення. Як зазначають культурологи, реклама стверджує повагу до матеріального продукту як повноцінного замінника духовного, уявлення про матеріальне багатство і розширене споживання як кінцевої мети людського буття. Через рекламу предметний світ набуває магічних якостей, на що людина може вплинути самим актом купівлі - споживання. Маніпуляція підсвідомістю створює ілюзію незалежного вибору, підкоряючи індивіда двічі - нав‘язуючи йому ілюзорну потребу і примушуючи його вишукувати засоби для її задоволення. Пропонуючи індивіду уявну широку різноманітність у другорядних аспектах, реклама сприяє деперсонализації поведінки. Реклама, що апелює до тенденції масового продажу товарів та послуг, сприяє розвитку послуху; апеляція до претижу стимулює розвиток заздрості, гордості, духу суперництва у суспільстві; апеляція до страху збільшує занепокоєність; апеляція реклами до всього нового сприяє неповазі до традицій, довговічності або історії; апеляція до молоді викликає зменшення авторитету родини; апеляція реклами до сексуальності призводить до поширення розпусти.

Стосовно впливу реклами на людську свідомість, то основними питаннями є такі: які цінності і спосіб життя у суспільстві заохочуються як здорові і якого способу життя необхідно уникати. Ці теми зараз жваво обговорюються на міжнародному рівні. ООН, наприклад, навіть організувала спеціальну комісію для вивчення цих проблем. У підсумковому документі цієї комісії, відомому як звіт Макбрайда, міститься 82 рекомендації, спрямовані переважно на потенційну безпеку реклами або необхідність контролю за практичною діяльністю в галузі реклами. Думки комісії з приводу цього документа полярно розділилися - від підтримки до незгоди. Найбільшу увагу до себе привернули такі аспекти: 1) взаємозв‘язок реклами і меркантильності; 2) можливий внесок реклами щодо просування на ринок шкідливих продуктів. Під час дискусії американський соціолог М. Г.Джонс довела, що реклама, особливо телевізійна, не стільки створює або заохочує меркантильність, скільки відбиває ціннісні та соціальні настанови, що існують у суспільстві.

Реклама є також невичерпаним постачальником зразків стилів життя, передусім для молодої генерації. Часто-густо вона пропонує “соціальну адресу” інших стилів життя, які більшістю в суспільстві можуть заперечуватися через різні причини. Так, реклама пропонує стиль життя “нових росіян” (“нових українців”), сегментуючи групи людей, котрі можуть дозволити собі такий спосіб і стиль життя. Проте така реклама дратує переважну більшість своїх споживачів, котрі розцінюють її як неетичність з боку ЗМІ; вона навіть справляє деградуючий вплив на тих, хто хоче, але не може дозволити собі такий стиль життя.

ВИСНОВКИ

Отже, засоби масової комунікації - це особливий вид спілкування, який є важливою передумовою розвитку і організації, що впливає на духовні цінності та соціальні норми сучасної молоді, які при систематизованому вигляді відбивають світоглядні уявлення, переконання, суспільний настрій.

За визначенням нової соціологічної теорії інформатизації суспільства відводиться значне місце побудові описово-аналітичної моделі засобів масової комунікації як фактора впливу на формування ціннісних орієнтацій молоді, дослідженню чинників та особливостей процесу їх формування. У системі відносин сучасного суспільства саме вона перетворилася на повсякденний необхідний елемент життя людини, стала органічною частиною середовища, його існування, що в свою чергу сприяє розповсюдженню соціальної інформації й формуванню у молоді соціальної активності, а отже й свідомості. Розповсюдження інформації за допомогою масової комунікації є засобом політичного, економічного та інших впливів на свідомість (мислення) та діяльність (поведінку) людей.

Підводячи підсумок, можна констатувати, що українські засоби масової інформації є сьогодні вагомим чинником впливу на свідомість людини. Йдеться не про відсутність окремих теле- і радіопрограм, друкованих матеріалів, соціальної реклами (вони є і певною мірою виконують своє призначення), а про відсутність єдиної системи напрямку та ідеології у ЗМІ, керованої на державному рівні і закріпленої законодавчо.

У ситуації сучасної соціально-психологічної нестабільності було б доцільніше, щоб засоби масової інформації взяли на себе місію вироблення національної ідеології, орієнтованої на оптимістичну перспективу. На думку деяких фахівців, одним з вагомих компонентів такої ідеології може стати пропагування в ЗМІ ідеї згуртування народу України навколо цінностей здорового способу життя в усіх їх аспектах – фізичних, психічних, соціальних, духовних.

Отже, зміни у ціннісних орієнтаціях молоді (часто не на користь високих суспільних ідеалів) вимагають перегляду всієї системи виховної роботи в суспільстві, пошук і впровадження нових форм і методів роботи із молоддю з метою підготовки і виховання не лише високих професіоналів своєї справи, а справжніх гуманістів, Людьми з великої літери.

ДОДАТКИ

Додаток А

                                            ГЛОСАРІЙ

Комунікація (лат. communication - зв'язок, повідомлення) це передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв. [21, с.7]

Масова комунікація – це соціокультурна взаємодія в масштабах суспільства через розповсюдження та обмін інформацію за допомогою технічно обладнаних мас-медіа (преси, радіо, телебачення, відео систем, кіно). [41, с.244]

Засоби масової інформації — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації. [21, с. 202]

Ціннісні орієнтації - це елементи мотиваційної структури особистості, на підставі яких відбувається вибір тих чи інших соціальних установок як цілей або мотивів конкретної діяльності.[60, с. 80]

Когнітивна сфера - ціннісні орієнтації, спрямованість, поняття, репрезентативні образи уявлення, пам’яті, уяви. [63, с. 112]

Спонукально -енергетична сфера - потребами, схильностями, переконаннями, ідеалами, емоціями, почуттями. [63, с 113]

Регулятивна сфера - установками, стереотипами, архетипами.

[63, с.114]

Молодь — покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в більш зрілому віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні й інші соціальні функції; залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до ЗО років. [45, с. 110]

Цінність – це є те, що почуття людей диктують визнати найвищим над усім і до чого можна ставитися з повагою,  визнанням, пошаною.[21, с. 208]

Установка — психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації.[74, с. 35]