Засоби масовоi комунiкацii як фактор впливу на формування цiннiсних орiэнтацiй сучасноi молодi

Установки (аттитюди, диспозиції) – це фільтраційні механізми свідомості та безсвідомого, що виражають готовність суб’єкта сприймати певним чином об’єкт чи ситуацію, в якій він перебуває та забезпечують цілеспрямований характер діяльності щодо об’єкта. Соціально-психологічні дослідження установок стали відомими завдяки Г. Мюллеру, Т. Шуману, Н. Аху, У. Томасу, Ф. Знанецькому, Д. Узнадзе.

Основні функції установки в інформаційних процесах полягають в тому, що вона, перетворюючись на чинник сприйняття, мислення, уяви дозволяє впливати на діяльність в напрямку стабілізації, зберігати її спрямованість у безперервно змінних ситуаціях; звільняє суб’єкта від необхідності контролювати інформаційні процеси в стандартизованих повторюваних ситуаціях; стає бар’єром, що уможливлює когнітивний дисонанс при отриманні інформації, яка ставить під сумнів життєспроможність ціннісних орієнтацій суб’єкта.

Цікавим  з точки зору формування установок молоді є дослідження молодіжної преси. Для прикладу візьмемо широко відомі журнали для молоді та підлітків «Круто», «Cool”, “Ліза”, “Історії з життя”. З набору публікацій виокремлюються теми, які, за переконанням авторів, мають відповідати диспозиціям молодого покоління.

Ось їх перелік:

1) плітки шоу-бізнесу (особисте життя артистів, скандали та сенсації, ексцентрика);

2) екстремальний спорт (інформація про спортклуби, спортивні новини);

3)     under-ground-тематика (субкультурні віяння, щоденникова публіцистика молодих людей);

4)     кулінарія і секс;

5)     віктімологія гендеру (з переважним ухилом в бік дослідження жінки як жертви поганого збігу обставин, подружньої невірності, зради тощо.).

Найбільший обсяг публікацій з першої теми є чітко спрямованим на ціннісні орієнтації успіху і самовираження. Однак робиться це переважно на проамериканських шоу-героях (героїнях), які “заводять” інвективними слововиливами молодіжну аудиторію. Риторика андергрануду має створювати установки крутих, неприступних, індивідуалістично-жорстких молодих людей; їм не має справи до того, що про них думають. Вони – маргінали за покликанням та постмодерністи за світоглядом. В ньому все змішано, і ця мозаїчність приховує багаточисельні фрейми американської мас-культури.

Життєвий екстремізм маргіналів поєднується в строкаті ассоціативні ланцюжки із молодецтвом та естетизацією огидного. Взагалі, в естетиці жаху репортери молодіжних видань найчастіше обирають по-справжньому сатанинські теми: “крутизна-ексцентрика-анормативність-насильство-молодість-прогресивність...” ланцюжок можна було б продовжити. Персонажі жахливого-неймовірного уособлюють диспозиції крутизни, навіть якщо їх єдиним продуктом стають щоденники, привабливі хіба що для посібників з кримінальної психопаталогії.

Так, в журналі “Cool” (№3 від 12.03.2006, с.4-5) опубліковані уривки із щоденника Мериліна Менсона, відомого своїми збоченнями в широких колах Голлівуду. Упорядник матеріалу із свійською манерою звертається до підлітка, який написав до редакції листа про своє захоплення творчістю Менсона, задаючи ту ж саму установку на «крутизну» девіацій та збочень :Він ненавидить президента США та американський спосіб життя, його таврують антихристом, а він об’їдається наркотою та ломиться в Діснейленд. Хтось вважає його гомом, а він відкрито обіймається з Емінемом. А ще він ненавидить спорт !!! Ти скажеш: «Та цей хлопець просто крутий»!

Звичайно ж крутий – адже це сам Мерилін Менсон.” [62, с. 12].

Таким чином, установки на “крутизну” часто змішуються з садизмом, некрофілією, ненормальними збоченнями в форсінг-стилі.

В американській соціології масових комунікацій для аналізу різного роду публіцистичних текстів, розрахованих на масове користування, влучно використовують назву forcing-text. Багато в чому така назва відповідає дійсності з точки зору застосування засобів впливу на установки. Ознаками форсінг-текстів є:

-                    підвищено ентузіастичний стиль написання (лексика, жаргонізми);

-                    ілюстративне захоплення примітивом;

-                    вихід за межі письмового тексту, використання незвичних лексико-граматичних засобів передання інформації (будь-які усні тексти передаються як письмові без урахування доцільності природи такого передання).

Ми бачимо, що сама по собi емоцiйнiсть викладення часто для аудиторiї виявляється менш значимою, нiж це можна було передбачити. Сучасна українська молодь високо цiнує новизну самої iнформацiї, яка нав’язується засобами масової комунікації, тобто свiжi факти, цiкавi повороти теми, оригiнальну думку.[13, с. 37]

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II

Аналізуючи існуючі в науковій літературі з масових комунікацій підходи до розуміння сутності технологій впливу ЗМІ на ціннісні орієнтації молоді, автор дійшов до висновку про доцільність застосування триланкової типології технологій комунікативного впливу на ціннісні орієнтації тобто, їх поділу на: технології  впливу на побудову образів дійсності, технології впливу на емотивно-оціночну функцію психіки та технології впливу на регулятивну функцію.

Ціннісні орієнтації - це елементи мотиваційної структури особистості, на підставі яких відбувається вибір тих чи інших соціальних установок як цілей або мотивів конкретної діяльності. Події останніх десятиліть вплинули на життєві орієнтири молоді, в середовищі яких набувають все більш актуального значення матеріальні цінності. Символом нашого часу є "виразна увага до матеріальної сторони життя", "орієнтація на успіх у житті стає однією з ведучих стратегій молоді в сучасних ринкових умовах" - такий висновок роблять українські та російські соціологи, вивчаючи зміст ціннісних орієнтацій молоді. На превеликий жаль, втрачають певне значення в житті сучасної  молоді деякі духовні орієнтації і цінності. Молодь менше цікавляться політикою, суспільно - політичним життям, далеко не всі люблять читати, відвідувати культурно - мистецькі заклади, займатися спортом, художньою самодіяльністю, мистецтвом, творчістю.

Сучасні дослідники проаналізували формування свідомості особистості завдяки ЗМК, а також їх вплив на формування ціннісних орієнтацій молоді в Україні. Як наслідок, обрана структура технологій комунікаційного впливу на ціннісні орієнтації шляхом їх поділу на три складові: технології впливу на побудову образів дійсності, технології впливу на емотивно-оціночну функцію психіки та технології впливу на регулятивну функцію. Так, телебачення дозволяє в найбільшій мірі впливати на когнітивний блок цінностей сучасної молоді, оскільки воно є медіалідером і задає тематику віртуального простору, що відтворюється іншими медіакластерами.

В радіопрограмах, створюваних спеціально для молоді, є можливим вплив на підлітковий контингент за рахунок первинного закріплення образу мікрогрупової привабливості, створюваного ведучим.

В меншій мірі формує свідомість особистості преса, оскільки текстово-графічні засоби потребують певної аналітичної роботи, пошукових зусиль, врешті-решт – належних розумових здібностей по відстежуванню мозаїчних повідомлень. Тому в сучасних умовах пресі “делегуються” виключно інформативні та резонансні теми; її перформативна і трансформуюча роль на масову свідомість, у порівнянні з 19-20 століттям значно зменшилась.

Найменший вплив в сучасній Україні на ціннісні орієнтації молоді здійснюється через інтернет-канал, що пояснюється малодоступністю інтернет-мережі для широких мас-населення і переважно внутрішнім, інтровертним характером комунікаційної взаємодії в суспільстві в цілому.

РОЗДІЛ III

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗМК НА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ

3.1. Вторинний аналіз на основі даних соціологічних досліджень

Загальновідомо, що в наш час ЗМІ справляють найбільш вагомий вплив на суспільну свідомість. Через здатність швидко і майже тотально охоплювати найбільш широкі аудиторії ЗМІ можуть трансформувати традиційну систему духовного виробництва, і сьогодні у розвинених суспільно-політичних системах панує теза, що ті, хто володіє ЗМІ, володіють громадською думкою.

Відповідно до концепції відомого канадського соціолога і культуролога Г.М.Маклуена, ера мас-медіа і електронної інформації радикально змінює як життя людини, так і її саму. Сучасні ЗМІ як складова частка масової культури скорочують на планеті простір і час, ліквідовують всі національні кордони, пов‘язуючи в єдину мережу найвіддаленіші куточки.

Саме за допомогою мас-медіа серед різних категорій населення (читачів, слухачів, глядачів) пропагуються певні ціннісні установки, світоглядні стереотипи та моделі поведінки, внаслідок чого спільні смаки і форми “культурного споживання” поширюються як серед привілейованих, так і малозабезпечених категорій населення. З огляду на це, у змаганні за культуру мас-медіа перебувають практично поза конкуренцією. [26, c. 17]

Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення до єдиного реєстру внесено близько 800 телерадіоорганізацій, з яких лише 28 є державними. Кардинальні зміни відбуваються і у книговиданні. Досить нагадати, що нині в нашій країні нараховується щонайменше тисяча видавництв і видавничих організацій, майже 2 тисячі поліграфічних підприємств різних організаційно-правових форм та форм власності.

За даними комп’ютерного банку Державного комітету з питань інформаційної політики в Україні, станом на квітень 2004 р. в Україні зареєстровано 224 видання для дітей. З них: газет – 92, журналів – 120, альманахів – 9, додатків – 3. [37, с. 204]

Інформаційні засоби формування засад здорового способу життя різні, але, насамперед, це звичайно телебачення, радіо та преса. За даними наукового звіту “Ціннісні орієнтації молоді” (2006 р.) Українського інституту соціальних досліджень перше місце серед форм проведення вільного часу молоді посідає перегляд телепередач: 80% молоді віком від 15 до 28 років дивляться телевізор щоденно й лише 1% молодих людей не дивляться його зовсім. Та роль, яку телебачення посідає в організації дозвілля молоді, робить його важливим інструментом формування суспільної свідомості.

Більша частина української молоді вгамовує свою інформаційну потребу саме за допомогою телевізора. Однак, чи є цей спосіб ефективним - питання спірне. Адже телевізор тут виступає засобом отримання не стільки інформації, скільки задоволення від видовищ. 61% молодих українців мають вдома радіоприймачі, однак лише 25% іноді присвячують свій вільний час слуханню радіо.

Серед друкованих видань, яким віддає перевагу сучасна українська молодь, досить поширеними виявилися періодичні видання (70% опитаних заявили, що читають їх часто). Тут перше місце посідають журнали розважального та інформаційного профілю (38%) і газети (36%), при цьому 16% молодих людей заявили, що читають газети щоденно, 33% - два-три рази на тиждень, 20% - раз на тиждень, 24% - лише випадково. І лише 6% практично не читають газет. Однією з найулюбленіших форм проведення вільного часу виявилося читання газет і журналів, на що вказали 48% усіх респондентів.

До того ж користуватися телебаченням значно дешевше, аніж передплачувати або купувати пресові видання, що значною мірою спричиняє різкий інформаційний попит, перш за все, на телебачення. Така картина існує зараз в багатьох суспільствах, але у вітчизняних реаліях це викривлення посилюється надто різким падінням попиту на кіномистецтво в умовах кінотеатру (загальносвітові тенденції передбачають повільніше зниження ролі культури кінотеатру), зниженням до мінімуму контактів з театральним мистецтвом. [44, с. 135]

У межах дослідження «Роль ЗМІ у формуванні ціннісних орієнтацій та способу життя молоді», проведеного Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременко і Центром «Соціальний моніторинг» було проаналізовано передачі 14 основних телевізійних каналів в м. Києві (з 24 по 30 січня 2009 р.), піддано аналізу зміст 163-х передач, в яких йшлося про проблеми, що стосуються здорового способу життя. Найбільша частка передач (кожна 5-та) пропагувала фізичну активність, 19% - висвітлювали профілактику різних захворювань, по 10% - змістовну організацію дозвілля та соціально-економічні проблеми молоді. В цих передачах порушувалися проблеми раціонального харчування, санітарно-гігієнічних навичок, наркоманії, алкоголізму, паління, психічного і духовного здоров`я дітей та молоді, екологічного виховання. Також Було опитано 1800 респондентів в основних регіонах України. [68, с. 148]

Аналіз спрямованості проблем дозволив виявити, що у 83% цільових телепередачах підкреслювалася важливість конкретних складових способу життя, в 56% - пропонувались конкретні корисні поради, але тільки у 41% випадків були наведені конкретні приклади. [57, с. 119]

Аналізуючи програми радіоканалів, то в них, як і в молодіжній тематиці взагалі, відводиться незначний обсяг часу. На Першому українському радіоканалі протягом тижня 24-30 січня 2007 р. у робочі дні дитячі та молодіжні передачі забирали 13% ефірного часу, у вихідні - 12%.

Контент-аналіз телепередач за один тиждень (24 - 30 січня 2007 р.) дав змогу виявити ті програми, в яких порушуються питання способу життя. Умовно ці передачі можна тематично розділити так:

Спортивні – “Світ спорту”, “Сім днів спорту”, “Гандбол”, “Всесвітній спортивний огляд “Gilltte”” (УТ -1); “Проспорт-новини”, “Спортивний канал” (УТ-2); “Спорт-тайм”, “Інтерспорт” (Інтер); Супербол (ICITIY); “Підйом”, “Спорт-краса” (Новий канал); “Грації від Гравісу” (7 канал, Гравіс); “Веселі старти”, “Український хокейний огляд”, “Телефутбол”, “Спортивна столиця” (ТЕТ). Сюди ж можна віднести трансляцію футбольних, баскетбольних, тенісних матчів. Ці передачі, крім інформації про спортивні події, намагаються прищепити молоді потребу самостійно займатися спортом.

Медичні – “Медичний тижневик “36,6”” (УТ -1, ТЕТ); “Планета Здоров‘я”, “Супутник планети Здоров‘я”, “Домашній доктор”, “Ліки майбутнього”, “Медичний центр “Довіра”” (Інтер); “Збережемо здоров‘я”, “Світ людини. Медицина” (ТЕТ, ІСТБ); “Рецепти здоров‘я, “Індустрія здоров‘я” (7 канал); “Клятва Гіпократа” (Тоніс, Гравіс). Тут також порушуються соціальні проблеми – алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, паління у дитячому та юнацькому середовищі.

Дитячі та молодіжні – “Вулиця Сезам”, “Детвора”, “Фан-клуб”, “Естафета”, “... до 16 і старше” (Інтер); “Молодіжна телевізійна служба”, “Створи себе” (ТЕТ); “Молодіжний канал М”, “Стрес”, “Бути собою”, “Ровесник” (7 канал) та інші. З цих передач діти і молодь мають можливість отримати досить різноманітну інформацію із багатьох галузей життя - здоров‘я, спорт, секс, харчування, особиста гігієна, шкідливі звички і т.п.