Формирование представлений про множество детей дошкольного возраста

День. Ух ти! Давай дружити.

Ніч. Давай!

День і Ніч (разом). День і Ніч! А разом ми — до( (Виходять, побравшись за руки).

Завдання 3. "Загадки ти відгадай, доби части упізнай".

 Сонце встало. Що робить воно? Дощ розігнало і світло дало. (Ранок)

За горою сонце зникло

Зі своїми промінцями.

Я хутенько смик за нитку —

В хаті світло запалало. (Вечір)

 Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

 Звечора завмирає, а вранці  співає. (День)

Завдання 4. Проводиться дидактична гра "Котра година?" Діти називають час, який зазначено на демонстраційному годиннику.

Завдання 5. (Робота з площинними та об'ємними геометричними фігурами). Проводиться дидактична гра "Впізнай за описом".

Завдання 6. Діти вимірюють умовними мірками об’єм сипучих речовин та рідини, довжину відрізків. Ті, хто першим столом, визначають, скільки мірок крупи в банці; хто за другим — скільки мірок води у склянці; ті, за третім столом, вимірюють мотузки різної довжини

Завдання 7. "Чарівний папір". Діти за допомог губки зафарбовують аркуш паперу, де потім проявляється контур Півника.—

Ми з вами виконали всі завдання, які загадала , Лисичка Котикові, а отже, врятували Півника. Молодці!

Для дітей молодшого дошкільного віку

Програмовий зміст: учити малят порівнювати множини, використовуючи слова: "багато", "один"; порівнювати предмети за висотою, шириною, величиною; закріплювати знання про геомет-ричні фігури: круг, квадрат, прямокутник. Розвивати вміння, по-рівнюючи, помічати закономірність. Формувати навички евристич-ного мислення. Виховувати зосередженість, інтерес до спільної навчальної діяльності.

Матеріал та обладнання: аудіозапис пташиного співу; тексти загадок Л. Вознюк, М. Білецького, М. Пономаренко; два зоб-раження берізки, роздаткові площинні геометричні фігури для ви-кладання силуета ведмедя, лічильні палички, паперові квіти-про-ліски різної величини, струмочки з паперу різної ширини, зображення шпака.

Попередня робота: прогулянка до березового гаю читання оповідань: В, Сухомлинського "Весняний вітер", Л. Полтави "Де живуть добрі птахи?"; проведення дидактичних ігор: "Яка це пташка?", "Який звір заховався?"

Хід заняття

Діти гуртом заходять до групової кімнати. Звучить пташиний спів (у запису).

Вихователь. Діти, ви чуєте спів? Чиї це голоси, як ви гадаєте? Так, це птахи повернулися до нас із далеких теплих країв. Вони радіють, що настали погожі дні. Вес-на прикрашає квітами й травами наші степи, зеленим листячком — ліси, надає прозорості водам річок та озер. Усе живе на землі радо зустрічає весноньку. А хочете — ми теж підемо на гостини до Весни? (— Так!)

Під музичний супровід діти прямують за вихователем.

Вихователь. Погляньте, діти, ось на ці дерева (пока-зує ілюстрації із зображенням берізок). Чи впізнаєте їх? (— Це берізки). Скільки їх? (— Дві). Чи однакові берізки? (— Ні). Чим вони відрізняються? (—На одному дереві сидить багато пташок, а на другому — лише одна пташка). Молодці! А ЩОСЬ Інше ви теж помітили? (— Одна берізка висока, з інша — низь-ка). Ну ж бо, покажіть руками, яка вона, висока берізка. (Діти стають навшпиньки й піднімають руки догори). А тепер по-кажіть низьку берізку. (Діти опускають руки долу й присідають). Розумнички! Он скільки розбіжностей ви знайшли у двох берізках! Ходімо далі. Читає вірш-загадку:

Срібна стрічечка біжить

І камінчиком дзвенить.

Дзвінко на весні співає,

Влітку ж десь вона зникає.

Вихователь. Ви здогадалися, про що тут ідеться? Так, це віршик про струмочки. А звідки вони взялися? (—Зі снігу). Погляньте, діти, ось на ці струмочки. (Вказує на два паперові блакитні відрізки на підлозі). Скажіть: де широкий стру-мок? А де вузький? (Діти визначають). Чудово! Переступаємо через обидва струмочки й рушаємо далі.

Проводиться Фізкультхвилинка з віршованим супроводом. Вихователь декламує разом Із дітьми, які пам'ятають слова.

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї,

Я заквітчую гаї.

Відгадали? То Весна —

Ця красуня чарівна.

Вихователь. Здається, Веснонька ще не всіх тварин від зимового сну збудила. Спробуємо допомогти їй. Від-гадайте: хто це?

Влітку медом ласував, Позіхнув і спати ліг.

Досхочу малини мав. Бачив чи не бачив сни,

Як упав глибокий сніг, Та проспав аж до весни.—

Правильно, це ведмідь. Зараз ми з вами викладе-мо його з геометричних фігур. (Діти сідають за столи й пра-цюють із роздатковим геометричним матеріалом). З якої фігури ми викладемо голову ведмедя? (— 3 круга). А вуха? (— 3 мі-леньких кружечків). Тулуб? (— Із прямокутника). Лапи? (— 3 квад-ратів). Он який гарний ведмедик вийшов зі свого бар-логу! Він міцно спав? Виходить, ми його розбудили., але й уже час на те. Наша мандрівка триває. (Діти знову руша-ють за педагогом. Він показує зображення шпака).

Вихователь (промовляє за пташку):

На деревах у садку Діток-шпаченяток.

Є чимало хаток — Та чомусь я їм не рівня —

Там виховують шпаки В мене ще нема шпаківні.—

Але все ж таки тобі, шпачку, не треба журитися. Наші діти спробують допомогти тобі. (Малята сідають за сто-ли). Бачите — перед вами багато різноколірних паличок. Із них ми зробимо для нашого шпака хатинку.

Діти з допомогою вихователя викладають шпаківню з лічильних паличок. Шпак дякує їм за чудовий подарунок. Вихователь. А тепер допоможи нам, друже, віднайти Весну. Лише ти знаєш, де її шукати.

Шпак. Я допоможу. Погляньте навкруги. Там, де пройшла Весна, з'явилися перші весняні квіти-пре ліс-ки. Ходіть поміж них, то й зустрінете Весну. До поба-чення!

Діти йдуть по доріжці, побіч якої викладені почергово великі та маленькі паперові квіти-проліски.

Вихователь. А тут немає однієї квітки. Як ви гадаєте, яка квітка мала б тут "вирости"? Велика чи маленька? (Діти визначають закономірність у розміщенні пролісків і кладуть пот-рібну квітку на її місце). Молодці! Ходімо далі.

З'являється Весна (дорослий) й промовляє:

Там, де я походжу,

Квіти розквітають,

Вже травиця сходить,

Солов'ї співають.

Весна. Доброго дня, діти! Дякую вам, бо ви мені добре допомагали. І ведмедика розбудили, ї хатинку-шпаківню виготовили. За це вам мої гостинці. (Роздає малятам печиво у формі квітів).

3.2. Особливості проведення інтегрованого заняття з математики й природи в молодшій групі

Програмовий зміст.

1. Рідна природа: закріпити знання дітей про свійських тварин (кота, собаку) та свійську птицю (ка-чку, гуску, курку); уточнити знання про диких тварин (зайця, ведмедя, білку); вчити розрізняти дорослих тварин і їхніх дитинчат, групувати тварин за видами; вправляти дітей у звуконаслідуванні.

2. Математика: формувати знан-ня  про рівність та нерівність

множин за кількістю елементів; учити розу-міти запитання скільки?; поняття порівну, більше, менше, співвідно-сити величини в дидактичних Іграх. Закріпити знання про геометричні фігури. Виховувати посидючість та інтерес до математики.

Матеріал: картини із зображен-ням свійських тварин, кошик із ши-шками, геометричні фігури (трикут-ник, круг, квадрат).

Хід заняття

Вихователь, Діти, ви любите по-дорожувати? Сьогодні ми поїдемо гуртом до лісу — помилуємося вес-няною природою, поспостерігаємо за тваринами, птахами. А як ми по-їдемо? Гадаю, що поїздом буде най-зручніше. Що нам для цього треба зробити насамперед? Так, придбати квитки. Ось зараз я вам їх роздам. (Роздаю геометричні фігури. Діти мають сіс-ти на те місце в "поїзді", на якому лежить зображення їхньої фігури).

Перша зупинка. Озеро. (Сюжетна картина).

Вихователь. Подивіться, хто пла-ває в озері? (Качка).

А хто плаває поряд з дорослою качкою? (Каченята).

Скільки каченят? (Багато).

А скільки великих качок? (Одна)..

А які каченята? (Маленькі).

А яка мама качка? (Велика),

Як каже качка? (Кря).

Хто ходить бережком? (Гуси).

Як називаються їхні дітки? (Гусенята).

Які гусенята? (Малі).

А мама? (Велика).

Скільки разом гусей і качок? (Ба-гато).

Друга зупинка. Лужок,

Вихователь, Хто грається на луж-ку? (Собака-мама і маленькі цуценята)

Що робить собака?

Що роблять цуценята? (Граються і їдять).

Скільки цуценят? (Багато).

А які вони? (Маленькі).

А скільки мам? (Одна).

А яка вона? (Велика).

Хто ще гуляє на лужку? (Кішка з ко-шенятами).

Скільки кошенят? (багато)

А скільки дорослих кішок? (Одна).

Що роблять кошенята? (Бавляться).

Де живуть кішка і кошенята?

А собака і цуценята?

Так, вони живуть у помешканнях разом з людьми. Тому вони називаються свійськими тваринами.

Поїзд рушає далі. Знову роздаю квитки. Перед дітьми картина "Курка з курчатами".

Вийшла курочка гуляти,

Щоб травичку пощипати

І яєчко потім знести —

Радість діточкам принести.

Вихователь: ішла курочка, йшла та й загубила яєчко. Кудкудахкає: "Куд-кудак, де моє яєчко? Чи не тут воно?" Скільки яєчок? (Багато).

Наступна зупинки. Лісова галявина, на картині білочка з кошиком.

Вихователь. Погляньте, що тут у кошику? (Горішки, шишки та гриби),

Що робить білочка? (Ласує горішками).

Скільки горішків? (Багато).

А грибочків? (Багато).

А шишок? (Одна).

А тепер відгадайте загадку:

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст.

Та великий в неї хвіст.

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуй відгадати.

(Білка)

Чути ревіння ведмедика, поряд ще двоє ведмежат різного розміру. Вихователь. Ведмедику, чому ти плачеш? Ти не знаєш де твій будино-чок? А твої братики теж не знають? Да-вайте, дітки, допоможемо ведмедикам. Дидактична гра "Посади ведмедика на свій стільчик" (співвідношення великого ведмедика з великим стільчиком, меншого з меншим, найменшого з найменшим),

Вихователь, Де живе ведмедик? (У лісі). Він свійська тварина чи дика? (Дика). А хто це, діти? Відгадайте загадку:

Влітку носить сіру шубу,

Взимку — білого кожуха.

Має з тріщиною губу,

Косі очі й довгі вуха.

Так, діти, це зайчик.

Вихователь. Почастуймо зайчика та його друзів. Діти сідають за столи. Працюємо з картками. Викладаємо зайчиків, багато морквин. Розподіляємо порівну морквини між зайчиками, Повторюємо нове слово порівну.

Підсумок заняття. От і заверши-лася наша прогулянка. Ми з вами дізналися багато нового: які твари-ни живуть у лісі, а які разом з люди-ною, як вони називаються. Засвоїли поняття багато, порівну, великий, малий, ознайомилися з геометрич-ними фігурами.

Програмовий зміст.

Уточнити уявлення дітей про цибулю (вона кругла, колір — жовтий, жовтогарячий, у неї є верхівка та корінчик).

Формувати навички висаджування цибулі (зробити паличкою ямку, посадити корінчиком униз в ямку, натиснути й присипати землею, полити).

Закріпити знання про овочі та фрукти.

Дати дітям уявлення, що малювати можна не тільки пензлем, а й долонею. Вчити дітей малювати долонькою промінці сонця; пояснити, що жовтий колір— теплий.

Викликати у малюків бажання співати заклички, слу-хати пісеньку про сонечко, виконуючи відповідні рухи.

Викликати інтерес до вирощування рослин, малювання долонями.

Хід заняття

Діти граються на килимку. Раптом захо-дить бабуся з кошиком (вихователь).

Бабуся. Доброго дня вам, діти. Ох, як я стомилася! Так далеко де вас іти, А що це ви робите? Граєте-ся? А хочете казку послухати? Адже я незвичайна бабуся, Я — чарівни-ця. От сідайте навколо мене та уваж-но слухайте,—

Ця історія трапилася не десь, а у дитсадку. Жила собі маленька ци-булинка. Ось така (витягаю з кошика цибулинку). Якого вона кольору, хто скаже?—

Так, жовтенька. А на що схожа?—

Так, на кулю,—

А ще в цибулинки були, дивіть-ся уважно, верхівка і корінець (пока-зую дітям).—

Скажемо хором, що це? (Діти повторюють: верхівка, корінець).—

Одного разу посадили дітки цибулинку в ящик із землею. Ось у такий. І почала вона рости. Росла, росла й виросло в цибулинки... пір'я.—

Що це? Скажіть хором, (Діти повторюють).—

Наче й добре цибулинці жилося. Але вона сумува-ла: була ж бо зовсім одна. Адже всі її подружки залиши-лися в кошику.—

Ось тут. Цибулинки дивилися з кошика на подруж-ку й раділи, що в неї гарне пір'ячко. Вони теж мріяли про таке. А нашій цибулинці хотілося мати друзів.—

А давайте допоможемо цибулинкам знову бути ра-зом. Я навчу вас саджати їх у землю.—

Візьміть кожний по цибулинці. (Закріплюємо поняття один і багато). Спробуйте покачати цибулинку по долоні. Котиться чи ні? А чому котиться? Бо кругла. Підійдіть до столика.—

Дивіться уважно. Саджати цибулинку треба корін-цем донизу. Спочатку зробимо паличкою ямку. Ось так. Ямка має бути такою, щоб цибулинку було видно Із зем-лі. (Діти роблять ямки).—

А тепер починаємо саджати цибулинки. Не забули, що їх треба саджати корінцем донизу? Дивіться, як це роблю я. Тепер вдавлюю цибулинку трішки б землю, але так, щоб верхівку було видно, (Садимо цибулю).—

Пальчиками примнемо землю навколо цибулинки. Так. добре! А що ж тепер треба зробити? Правильно: полити. Подивіться, як треба поливати. Беру поливалку, ставлю носик на край і потихеньку піднімаю за вушко. Водички

цибулинці треба небагато

Діти, а чи ви знаєте, де взагалі росте ці городі).

А що ще росте на городі? (Картопля, моркві як ми все це називаємо? (Овочі). А де росту груші, сливи? (На деревах, у саду). Як ми їх н« (Фрукти).—

Діти, а чи любите ви гратися? Давайте пограємо в гру "Який на смак?".—

Уявіть собі, що куштуєте лимон, грушу, цибулю. (Провожу психогімнастику). Пригадайте які вони на смак? Як змінюватиметься вираз вашого обличчя залежно від того, що ви куштуватимете.—

Хоч ваші носики й зморщилися, коли ви пригадували смак цибулі та лимона, але їх, дітки треба обов'язково їсти всім — і дорослим і малим, бо і в лимоні, і в цибулі багато вітамінів. Тож, вважаю, що ми з вами сьогодні зробили корисну справу: допомогли цибулинкам добре попрацювавши для цього. Незабаром вони виростуть, дадуть непоганий урожай. Тож матимемо цибулю зі своєї грядки.