Формирование представлений про множество детей дошкольного возраста

1. Дидактична вправа "Чи можуть очі помилятися?"

Дітям демонструють ряд ось таких карток із завданнями.

Діти мають виконати завдання та "обґрунтувати свої відповіді.

2.Поміркуйте разом з дітьми, що означають подані нижче  схеми.

3.Дидактична вправа "Хто більше?"

На столах розкладені різні об'єк-ти. Серед них є однакові, і такі, що різняться за однією і тією самою ознакою. Вихователь пропонує кож-ній дитині вибрати дві смужки (рівні чи різні за довжиною) і дібрати такі об'єкти, щоб про їхню довжину, ши-рину, висоту або товщину можна бу-ло розповісти за допомогою смужок.

4.Запропонуйте дітям вирізати  по дві смужки порівняти їх  за довжиною. Попросіть їх розповісти  про спосіб порівняння та запропонуй- 
те придумати, як порівняти смуж-ки, якщо вони в різних місцях і не 
можуть "зустрітися". Про що обо-в'язково мають домовитися між со-бою діти, які їх порівнюватимуть, щоб не помилитися?

5.Запропонуйте дітям вибрати  предмети, що їх можна використати 
як міру для порівняння предметів за довжиною. Нехай вони поміркують, 
які предмети зовсім не можна вико-ристовувати з цією метою.

6.Поміркуйте разом з дітьми:

У Катрусі жовтий олівець корот-ший, ніж синій, а синій коротший за червоний. То який олівець довший — жовтий чи червоний?*

Миколка вищий за Василька, але нижчий від Серпика. Хто вищий

Василько чи Сергійко?

Іринка та Оленка однакові на зріст. Оленка вища за Олю, а Таня— вища за Іру. Хто вищий — Таня чи Оля?

Глянь на предмети у кімнаті: стіл, стілець, шафа, підвіконня... Визнач, що довше — підвіконня у кімнаті чи на кухні, що ширше — книжкова шафа чи тумба для біли-зни; що розташовано вище від під-логи — сидіння табуретки чи стіль-ця. Порівняй також Інші предмети, у разі потреби використай мірку.

 

Висновки

 

Математика – один з найскладніших предметів для засвоєння дітьми дошкільного віку. Це зумовлено абстрактністю матеріалу та особливістю засвоєння математичних знань дітьми дошкільного віку. Успіх засвоєння математичного матеріалу залежить від урахування особливостей пізнавальних процесів кожної дитини та складу групи.

У дошкільнят закладається основа знань, умінь та практичних навичок, необхідних для подальшого навчання дітей, тому роль дитячого садку в успішному опануванні математичними уявленнями вирішальна.

Найефективнішим способом подолання труднощів у розвитку математичних уявлень дітей є використання дидактичної гри та дидактичного матеріалу. За вмілого використання гра стає незмінним помічником педагога. Бо у грі діти перевіряють свою силу, спритність, у них виникає бажання фантазувати. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє потреби, а ще спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних функцій у майбутньому. У скрізь, де є гра панує радісне дитяче життя.

Сучасне дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їх елементами змагання, непідробної цікавості.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші.

Використання в дитячому садку дидактичних ігор та дидактичного матеріалу робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. Отже математичні дидактичні ігри – засіб навчання.

 

Список літератури

 

1. Богданович М.В. Математична веселка. – К.: «Радянська школа», 1981.

2. Бондаренко Т. Проблеми підготовки  дітей до школи в історії  зарубіжної і вітчизняної педагогічної  думки // Рідна школа. – 2003. – №9. – С. 70–73.

3. Державна національна програма «Освіта» України XXI століття.–К.: «Райдуга», 1994.

4. Конфорович А.Г., Лебедєва 3. Є. Формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. – К.: «Вища школа», 1976.

5. Леушина А.М. Формирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1974.

6. Математика дошкільнятам / А.К. Грибанова, В.В. Колечко, А.М. Пасека, К.И. Щербакова. – К.: «Радянська школа», 1990.

7. Математическая подготовка детей  в дошкольных учреждениях / Сост. В.В. Данилова. – М.: «Просвещение», 1987.

8. Машовець М. До народних джерел  по математичні знання // «Дошкільне виховання», 2000, №2. – с. 13–14.

9. Медвідь Л.А. Історія національної  освіти і педагогічної думки  в Україні: Навчальний посібник. – К.:» Вікар», 2003.

10. Менчинская Н.А. Психология обучения арифметике. – М.: «Просвещение», 1955.

11. Метлина Л.С. Математика в детском саду. – М.: «Просвещение», 1977.

12. Методика формування елементарних  математичних уявлень у дітей. – К.: «Вища школа», 1987.

13. Михайлова Ф.А., Бакст Н.Г. Занятия по счету в детском саду.-М.: «Просвещение», 1958.

14. Мороз Г. Від діда – онукам, від онуків – дідові // Дошкільне виховання. – 2000. – №5. – с. 12–13.

15. Пигулевська З.В. «Счёт в детском саду. – М.: «Просвещение», 1953.

16. Погляди К. Ушинського на зміст і методику виховання та навчання дітей в сім’ї та школі // Освіта. – 2003. – №.33 (16–23 липня). – С. 4–5.

17. Тарунтаева Т.В. Развитие элементарных математических представлений у дошкольников. – М.: «Просвещение», 1980.

18. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник – К., 1993.

19. Український дитячий фольклор. – К.: «Малятко», 1981.

20. Фольклорна веселка. – К.: «Малятко», 1988.

21. Щербакова К.Я. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників. – К.: «Вища школа», 1996.

22. Щербакова К.Й. Методика навчання математики дітей дошкільного віку : навч. посібник.-К.: Вища школа , 1985.-247с.

23. Яворська О. Козак у змієвому царстві // Д. в. -2002.№2.- с. 22-23.

24. Яворська О. До нас завітала казка // Д. в. – 2000. -№1. – с. 11-12.

 

Додаток А - Перспективний план з формування елементарних математичних уявлень

II молодша  група (четвертий рік життя). Вересень. Заняття перше (проводиться за  підгрупами). Порівнюючи іграшки, відмінні  за величи-ною, кольором, визначити і назвати великі та менші з них. Формування у дітей поняття «великий», «маленький». Навчати дітей розкладати іграшки на дві групи: великому ведмедику — великі, маленькому зай-цю— маленькі.

Активізація словника: великий, маленький; погодження прикметни-ків з іменниками в роді та числі.

Заняття друге (проводиться за підгрупами). Дидактична гра «Одяг-немо ляльок на прогулянку». Формування у дітей поняття «великий», «маленький».

Підбір одягу для ляльки порівнюванням за розміром. Залучення ді-тей до підбору одягу, порівнювання. Оцінка дітьми дій інших дітей.

Активізація словника: великий, маленький.

Заняття трете. Ознайомлення з множиною. Формування у дітей понять: «один і багато», «по одному», «жодного», вміння розпізнавати множину в цілому, а також елементи, які її утворюють.

Порівнювання одного предмета з множиною. Із множини однакових предметів діти беруть по одному, називаючи число і предмет (одна кулька, ще одна кулька і т. д.). Визначають, що на місці попереднього розташування множини не залишилося жодного предмета.

Активізація словника: один, багато, по одному, жодного; узгоджен-ня числівників з іменниками в роді, числі та відмінку.

Заняття четверте. Продовження формування понять «один», «бага-то», «по одному», «жодного» порівнюваним контрастних множин (бага-то курчат і одна курка, багато кошенят і одна кішка і т. д.).

Активізація словника: багато, один, по одному, жодного; узгоджен-ня числівників з іменниками в роді, числі та відмінку.

Жовтень. Заняття перше. Продовження формування поняття про множину, вилучення одного предмета із групи й позначення його числом «один», узгодження числівника «один» з іменниками в роді та відмін-ку: одна лялька, багато ляльок, один м'яч і т. д.

Заняття друге. Продовження вивчення вилучення окремого предме-та із множини, складання множини з окремих елементів.

Закріплення поняття «великий», «маленький», «багато» і «один». Діти порівнюють дна предмети, що знаходяться у них на столі, за роз-міром, визначають, який із них більший (менший), зіставляють великі предмети з великими, а менші з меншими — розкладають їх у відповід-ні коробки на столі у вихователя.

Під кінець заняття уточнюється: всі діти поклали по одному вели-кому предмету і їх стало багато, по одному маленькому — їх також стало багато.

Активізація словника: одні, багато, по одному, жодного, маленькі великий; узгодження числівників, прикметників з іменниками в роді, чис-лі та відмінку.

Заняття трете. 1. Поглиблення .знань дітей про кулю, обстеження форми дотиково-руховимн діями, прокочуванням кульки.

2. Вивчення  просторових напрямів від себе: вперед (там, де обличчя), назад (там, де спина). Запитання до дітей стосовно розташування деяких предметів у груповій кімнаті.

Активізація словника: кулька кругла, вона котиться. Навчання дітей будувати речення зі словами «вперед», «назад», «попереду», «позад)

Заняття четверте. 1. Закріплення уявлень про структуру множин що складається із окремих елементів. Розчленування множини на окремі елементи. Розподіл елементів множини по одному серед дітей. Виконання зворотних дій — складання множини із елементів. Уточнення, що кожної дитини було по одному предмету, а разом їх стало багато.

2. З'ясування  знання про куб і кулю. Практичні  дії з ними: розміщення наявних  у дітей куль та кубів різного  кольору та розміру у вказаному  вихователем місці (до великої кулі на столі у вихователя покласти кульки, що знаходяться у дітей, до куба — кубики). Закріплень знань про незалежність форми предмета від розміру й кольору.

Активізація словника: кулі, куби, багато, один.

Листопад. Заняття перше. 1. Продовження формування у дітей поняття про число «один». Розглядання таблиць із зображенням предметів, розташованих по одному і групами, називаючи їх «один» і «багато».

2. Навчання  дітей розуміти і правильно  вживати слова, що позначають  мінливість часу. Демонстрація предметів (іграшок) з наступним переміщенням їх. Запитання: де зараз знаходиться предмет? Де був раніше? Показ місткості (коробочки), у якій знаходиться певний предмет (іграшка).

Активізація словника: вживання дієслова «бути» в теперішньому та минулому часі з узгодженням різних його форм з іншими частинам мови у реченні. Узгодження числівника «один» з іменниками в роді, числі та відмінку.

Заняття друге. 1. Поглиблення знання дітей про куб, обстеження його форми, порівнювання його з кулею, визначення характерних особливостей куба. Практичні дії дітей з кубиками: обстеження дотикове руховими діями, конструювання башточки, будиночка.

2. Дидактична  гра «Поїзд». Закріплення понять: попереду, позад} Правильна побудова  поширених речень.

Заняття третє. Поглиблення поняття про множину. Порівнюванні двох груп предметів (двох множин) накладанням. Робота з картками на яких намальовані (наклеєні) зображення предметів: накладання предметів на їхні зображення.

Розкладання елементів множини правою рукою зліва направо, з по рівнянням одного предмета з іншим.

Активізація словника: розуміти і правильно вживати вираз «стільки — скільки», «порівну», «більше», «менше».

Заняття четверте. 1. Закріплення знань дітей про кулю і куб. Дидактична гра «Чарівний мішечок». Виділення особливостей кулі "і куба

2. На  основі практичних дій зіставляти  групи предметів без лічби  Продовжувати формування поняття  «стільки — скільки», «більше»  «менше». Накладання предметів на  їхні зображення па картці. Діяти  правою рукою, розкладати предмети  зліва направо.

Активізація словника: куля кругла, у куба є сторони і кути; стіль-ки — скільки, порівну; більше — менше.

Середня група. Вересень. Заняття перше. 1. З'ясування знань дітей про розмір предметів, уміння порівнювати предмети за розміром, визна-чення більшого (меншого) розміру накладанням і прикладанням пред-2. Продовження вивчення лічби предметів у межах 3, вилучен-ня окремого предмета із групи і об'єднання предметів у групи. Від-шукування певної кількості предметів у вказаних місцях групової кімнати.

Активізація словника: розуміти значення слів «накласти», «при-класти», «перелічити», «відрахувати», «стільки — скільки», «порівну».

Заняття друге. 1. Закріплення вміння дітей визначати, у якій із двох множин більше (менше) або однакова кількість елементів. Порівнюван-ня чисел 2 і 3.

2. Продовжити  вивчати, правильно називати і  відрізняти куб, кулю, квадрат, коло. За завданням вихователя відібрати  окремо кулі і куби, визначити, яких фігур більше (менше). На нижню  смужку картки по-класти кільця, на верхню — квадрати. Порівняти їх за кількістю.

Активізація словника: правильно вживати вирази «три більше за два на один»; «два менше за три на один», «порівну».

Заняття третє. 1. Закріплення уміння дітей порівнювати і встанов-лювати, у якій із 2—3 груп більше (менше) або порівну предметів. Ліч-ба у межах 3. Відтворення кількості звуків і рухів у межах 3: відкласти стільки, скільки разів плесне в долоні вихователь і т. д.

2. Поглиблення  знання дітей про коло; відшукування  в навколишній обстановці схожих  й а нього предметів.

Активізація словника: розуміти слова «відкласти», «перелічити», «відрахувати», виконувати відповідні дії; правильно вживати вирази «стільки — скільки», «порівну», «більше» («менше») на 1.