Отчет по практике в ЗАТ „Оболонь”

Прийом солоду здійснюється тр-ра і норії надходить у підваговій бункер / 45 отм. /, ваги автоматич. ДН-500, підваговий бункер; трубу поворотну /ВШ-7/ стрічковий конвейєр, розгрузочний візок /тр-65-2/ та у с-са на зберігання. . Подача зерна на варницю відбувається за допомогою видаткового с-са; важілів Д-100-3 норії для зерна НЦ И-20/45 та стрічкового конвейєру.

Пиво транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, чинному та відповідному виді транспорту.

Пакетування вантажних місць повинно здійснюватись згідно з ГОСТ 23285.

1. ' Транспортування пива в торгівельну точку, обладнану стаціонарнима резервами, чи

на базу розливу здійснюють в автоцистернах згідно з ГОСТ 9218 чи згідно з чинною нормативною документацією.

2. Пиво в пляшках, металевих банках, кегах тощо зберігають за температури, С: 
Фільтроване непастеризоване - від 5 до 12 ;

Фільтроване пастеризоване - від 5 до 20 ; Нефільтроване - від 2 до 4.

3.   Пиво розлите в пляшки, повинно зберігатись у затеаненому приміщенні. Пиво 
транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, 
чинному та відповідному виді транспорту.

Під час перевезення ящиків із пляшками пива у відкритих автомобілях пиво

повинне бути захищене від дії світла та морозу.

Пакетування вантажних місць повинно здійснюватись згідно з ГОСТ 23285.

Подача зерна на варницю відбувається за допомогою видаткового с-са; важілів Д-100-3 норії для зерна НЦ И-20/45 та стрічкового конвейєру. У тексті допущені скорочення :

• ЗСМ-100 - зерновий сепаратор 100 тонн у годину 
  отм. - 22 - оцінка 22
• ЗСП-10 - зерновий сепаратор - 10 т./година 
  с-са - силос

тр-р – транспортер

     4.    Транспортування пива в торгівельну точку, обладнану стаціонарнима резервами, чи 
на базу розливу здійснюють в автоцистернах згідно з ГОСТ 9218 чи згідно з чинною 
нормативною документацією.

5. Пиво в пляшках, металевих банках, бочках тощо зберігають за температури, С: 
   Фільтроване непастеризоване - від 5 до 12 ;

Фільтроване пастеризоване - від 5 до 20 ; Нефільтроване - від 2 до 4.

Пиво розлите в пляшки, повинно зберігатись у затемненому приміщенні.

 

Очистка та сортувування ячменю.

Поступаючий на завод ячмінь, містить сорні та зернові домішки. Перед запуском у виробництво ячмінь підлягає очистки від домішок та сортуванню - розподілення зерна на сорти, в залежності від розміру зерна. З технологічної точки зору, велике значення має однаковість зерна за розміром.

Тільки однакові за розміром зерна ячміню досягать водночас необхідного ступеня вологості при замочуванні та рівномірно розвиваються при пророщуванні, що являє собою головну вимогу процесу солодорощення.

На АТ"Оболонь" очистку зерна ведуть на зернових сепараторах, де відокремлюють мякину, легке зерно, пил, сторонні домішки, куколь та половинки зерна, потім сортується на сортивувальних машинах, де відокремлюються по крупності на сорти.

Переробка неочищеного та невідсортованого зерна викликає різьке порушення технології виробництва, знижує вихід якості солоду та пива.

Солод вироблять тільки з ячміня І та II сорту; III сорт використовується на корм тваринам.

Найменування обладнання яке міститься на елеваторі

                                                                                              Таблиця 8

 

Поз.		Найменування		В.
1		Норія для прийому ячменя		2
2		Стрічковий конвеєр прийомного пристрою		3
3		Транспортер скріпковьш		4
4		Ручний шибер		12
5		Бункер для висипання зерна приймання		2
6		Норія для переміщення зерна		1
7		Автоматичні ваги		4
8		Надваговий бункер		4
9		Підваговий бункер		4
10		Труба поворотна		4
11		Візок розвантажувальна		4
12		Стрічковий конвеєр 36 отм.		4.
13		Силоса і бункера		190
14		Стрічковий конвеєр 0 отм.		5
15		Бункера над ЗСМ-100		4
16		Бункер над солодополіровкою		2
17		Бункера над ЗСП-10		1
18		Бункера над сортувальною машиною		2.
19		Сепаратори ЗСМ -100		2
20		Бункера під ЗСМ -100		2
21		Солодополіровка		1
22		Бункера відходів		3
23		Бункера під солодополіровкою		2
24		Сепаратори ЗСП-10		2
25		Бункера під ЗСП-10		1
26	Бункера відходів
27	Конвеєр для викачки відходів		2
28	Норія 51 для викачки пилу		1
29	Бункера вивантаження а/м вагонів
30	Вузол завантаження

 

5.ВИРОБНИЦТВО СОЛОДУ ДЛЯ ПИВА.

Призначення солодового цеху- замочування зерна до певноі вологості з подальшим його пророщуванням на солодоростильних грядках з метою накопичення в зерні достатньої кількості ферментів для подальшого розщеплення реччовин які знаходяться в зерні, до розчиненого у воді стану.

Мета солодорощення – отримання багатого ферментами солоду, мікробіологічно-чистого (без плісниви) при мінімальних втратах крохмалю і добрій розчинності вмістимого в зерні.

В процесі солодорощення активізуються такі процеси:

• біологічні (пророщення зародку, утворення нових речовин, дихання зерна і 
  його морфологічні зміни);
• біохімічні (гідроліз - розчинність запасних речовин ендосперму);
• хімічні (взаємодія отриманих розчинних речовин і одержання нових 
  ароматичних і смакових речовин);
• фізичні (переміщення' розчинних запасних речовин від ендосперму до 
  зародку і навпаки від зародку до ендосперму).

Для проростання ячменю необхідні певна волога, температура та достатня кількість повітря.

Процес проростання зерна необхідно проводити так, щоб зерно рівномірно 
проростало, тобто енергія пророщування повинна бути 95-97%, з найменшою кількістю паростків і в кінці рощення отримати повне розчинення ендосперму. 
Замочений ячмінь має температуру 12-19С (залежно від ячменю). Такий температурний режим забезпечує гальмування процесу дихання зерна і росту зародка. При цьому стимулюється ступінь розчинення білка, а також отримуємо кращу розчинність ендосперму і підвищення ферментної активності солоду. Строк рощення ячменю для світлого солоду від 5 до 7 діб.

Солодоростильне відділення на АТ "Оболонь" являє собою пневматичну солодовню з 12 ящиками, що розраховане на 7-ми добове рощення ячменю. Кожний ящик оснащений двома осьовими вентиляторами, котрі розташовані в кінці грядки, по одній кондиційній камері змішування свіжого і ре-циркуляційного повітря, трьома форсунками дозволоження підробленого повітря.

Охолодження повітря досягають використовуючи чотири повітря заборні шахти свіжого повітря; а також системи теплообмінників ре-циркуляційної льодяної води по замкненому циклу компресорний цех - солодовня і навпаки.

Виробнича потужність відділення визначається 7-ми добовим рощенням ячменю навантаженням по ячменю на 1 м. кв. площі сит - 510кг.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПРОМСАНІТАРІЇ.

1. До роботи в відділ солодорощення допускаються тільки навчені робітники, які досконало вивчили інструкцію по експлуатації зворошувача, також інші обладнання, правила та приписи по безпечними методам роботи.
2. Ремонтувати будь-яке обладнання тільки після повної його зупинки і при відключенні електроенергії.
3. Все обладнання і приміщення тримати в чистоті у відповідності з "Санітарними правилами при виробництві солоду і пива".

 

ТЕХНОЛОГІЧНІ РЕЖИМИ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ. МИТТЯ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВІДСОРТОВАНОГО ЯЧМІНЮ

Прийняту в замочувальний чан зважену кількість ячменю разом з водою перемішують стислим повітрям і залишають в стані спокою на 1 годину, після чого збирають сплав вручну чи шляхом зливання його разом з водою через сплавну коробку в збірник для відокремлення сплаву від води. Брудну воду спускають, набирають свіжу, добавляють дезінфікуючий розчин хлорного вапна 0,3 кг. на 1т. зерна. Зерноводяну суміш перемішують стислим повітрям і залишають у спокої на 2 години, після чого воду спускають. Рівень зерна по всій площі повинен бути рівномірним, що досягається шляхом подачі стислого повітря на ерліфт та барботери у замочувальному чані.

 

ЗАМОЧУВАННЯ ТА ПРОРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ.

Мета - доведення зерна до необхідної вологості, видалення з маси зерна легких зернових та незернових домішок, його мийка та дезинфекція.

На АТ "Оболонь" замочування здійснюють у 15 замочувальних чанах. Тип замочування - повітряно-ростильний.

Замочувальні чани устатковані форсунками для зрошення. Після мийки, видалення сплава та дезінфекції ячменю воду спускають та на протязі 20 годин ведуть процес зрошеня водою через форсунки. Потім у замочувальний чан набирають воду і витримують зерно під водою 3 години, з продуванням стислим повітрям через ерліфт в барбатери, після чого воду спускають та знову проводять зрошеня 14 годин, після чого набирають воду та витримують ячмінь під водою з безперервним продуванням стислим повітрям до вимочки.

Замочений ячмінь повинен мати ступінь замочування 32-43%. Досягнення ячменем потрібного ступеня замочування можна визначити за наступними ознаками:

• При стисненні замоченого зерна по великій вісі між пальцями гострі кінці 
  зерна не дають відчуття уколу.
• При згинанні на ногаті великого пальця оболонка відокремлюєтья, але не 
  лускається.
• Зріз повинен мати білу крапку по середині зерна.

Опис технологічного процесу:

Замочений ячмінь з вологістю 32-43% приймають на рощення в чисто вимитий, продезінфікований солодильний ящик.

Подачу замоченого ячменю проводять гідротранспортом (двома насосами СВН-200, продуктивністю 200 м. куб. за год., тиск 8-Ю кг. на кв. см.) по трубопроводу для чого:

1. Встановлюють вручну трьох ходовий кран на продуктопроводі в позицію 
   відкрито в направлені завантаження того чи іншого ящика;

Відкривають вручну на кінці грядки розподільні заслінки на продуктопроводі в ящику, приготовленого для приймання замоченого ячменю для солодорощення;

2. Під час подачі зерно-водяної суміші забезпечують плавне і рівномірне 
   розподілення замоченого ячменю по ситах ящика шляхом закриття 
   заслонок на продуктопроводі ящика;

Після закінчення подачі замоченого ячменю і промивки водою продуктопроводів починають процес розрівнювання слою зерна по всій площі сит ящика, шляхом включення зворошувача, пропуску його в одну сторону та повернення в початкову позицію. На один ящик вміщується зерно з п'яти замочувальних чанів (кожний по 13, або 13,5 т. ячміню). Висота слою зерна після вимочки досягає 1-1,5 м. Час вимочки з одного змочувального чану близько ЗО звилин. Весь процес вимочки на один ящик, з промивкою водою займає в середньому три години.

Подача зеленого солоду на сушку.

Зелений солод з одного ящика подають на 2 сушилки ЛСХА, а також в карусельйу сушилку. Термін операції вигрузки - 14-18 годин. Солодовщик виставляє кнопкою по місцю перевантажувач солоду до тієї грядки звідкіля буде іти вигрузка пророщеного солоду. Потім вручну крутячи ручку виставляє рухому стінку в задане положення.

Далі солодовщик зв'язується з сушильщиком, котрий включає всю транспортну систему подачі зеленого солоду до сушилки, починаючи з включення транспортера, норії зеленого солоду, шнекеревих конвеєрів відкриває шібери на продуктопровадах подачі зеленого солоду на сушилки. Як тільки вся транспортна система готова до приймання зеленого солоду до сушилки повідомляється солодовщик. Включається зворошувач Ш-4 ВШС-9 і починається вигрузка.

Методи і засоби контролю технологічного процесу сировини. Метрологічне забезпечення.

Контроль за веденням технологічного процесу на АТ "Оболонь" здійснюють за допомогою контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації поставлених з Бельгії.

1. Контроль температури солоду на ящиках здійснюється термометром технічним спиртовим ТС-8 по ГОСТу 2823-73, межа вимірювання 0-70 град. Цельсія, ціна поділки 1,0 град., похибка вимірювання 1,0%, або іншим термометром, котрий забезпечує таку ж точність вимірювання (ТС7).
2. Контроль вимірювання температур на ящиках з автоматичним управлінням здійснюється термодатчиком і температура виведена на дисплей комп'ютера;

Температури:

 повітря над шаром солоду 

 ТЗ повітря в слою солоду - Т2