Удосконалення ЗЄД сільськогосподарського підприємства через екологічну складову

– Принципом  захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що Україна як держава забезпечує однаковий захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і іноземних суб'єктів господарської  діяльності на її території згідно законам України, здійснює однаковий  захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України  відповідно до норм міжнародного права; здійснює захист державних інтересів  України, як на її території, так і  за її межами тільки відповідно до законів  України, умов підписаних нею міжнародних  договорів і норм міжнародного права;

– Принципом  еквівалентності обміну, недопущення  демпінгу при вивозі або ввезенні товарів.[18]

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які  одержали в результаті своєї діяльності грошові кошти, майно і ін. її результати, мають право володіти, користуватися  і розпоряджатися ними на свій розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника в будь-якій формі без його згоди не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності:

– незалежно  від форм власності всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають  однакові права на здійснення всіх її видів, за винятком тих, які заборонені законодавством України;

– юридичні особи мають право здійснювати  зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту  отримання ними статусу юридичної  особи;

– фізичні  особи мають право здійснювати  зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони реєструвалися як підприємці згідно закону України „Про підприємництво”;

– суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України  мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно їх законам і бути членами міжнародних  недержавних економічних організацій;

– фізичні  особи, які не мають постійного місця  мешкання на території України, мають  право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності по законах  держави, в якій вони мають постійне місце мешкання або громадянами  якого вони є.[24]

Іноземні  суб'єкти господарської діяльності можуть відкривати свої представництва на території України. Реєстрацію іноземних  представництв здійснює Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і  торгівлі України протягом 60 робочих  днів з моменту подачі іноземним  суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. Для даної  реєстрації необхідні наступні документи:

– заява  у вільній формі з проханням  про реєстрацію представництва;

– виписка  з торгового (банківського) реєстру  країни, де іноземний суб'єкт господарської  діяльності має офіційно зареєстровану  контору;

– свідоцтво  від банку, в якому офіційно відкритий  рахунок;

– довіреність  на здійснення представницьких функцій, оформлену відповідно до закону країни, де офіційно зареєстрована контора  іноземного суб'єкта господарської  діяльності.

Документи, визначені вище, повинні бути нотаріально  завірені по місцю їх видачі і легалізовані відповідним чином в консульствах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше.

У разі відмови  в реєстрації іноземного представництва іноземний суб'єкт господарської  діяльності може оспорити дане питання  в судових органах України.[33]

Для іноземних  суб'єктів господарської діяльності на території України згідно Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність” встановлюються такі правові режими:

– національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають  об'єм прав і зобов'язань не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується до всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території  України, а також до експортно-імпортних  операцій іноземних суб'єктів господарської  діяльності тих країн, які входять  разом з Україною в економічні союзи; режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської  діяльності мають права, преференції  і пільги у області мит, податків, зборів, якими користується іноземний  суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої країни (виняток  становить спеціальний режим);

– спеціальний  режим, який застосовується до територій  спеціальних економічних зон, а  також до територій митних союзів, в які входить Україна, і у  разі встановлення якого-небудь спеціального режиму відповідно до міжнародних договорів  за участю України.[35]

 

 

1.2 Аналіз  ЗЕД в Україні за 2007-2011 рр.

 

 

Україна займає одне з перших місць серед  країн світу, у яких зовнішньоторговельний  оборот збігається з ВВП. Це означає, що вагома частка українського бізнесу  так чи інакше пов’язана з зовнішньоекономічними  операціями. На сьогодні від 40 до 56% ВВП  припадає на експорт. За даними міністерства економіки України, у створенні  валового продукту тільки 17% припадає на кінцеві цикли виробництва, що автоматично робить економіку країни імпортозалежлою на 80%. Обсяги експорту товарів, послуг і робіт у 2008 р. Зросли на 1,75 млрд. дол. США, або на 9,7% порівняно з 2007 р. Експорт товарів розвивався випереджаючими темпами — на 11,6%.

Як і  в попередні періоди, найбільшу  частку в українському експорті займають чорні метали і вироби з них  – 33,9% (6,72 млрд. дол. США), на другому  місці – продукція машинобудування  — 11,8% (2,34 млрд. дол. США), на третьому —  продукція агропромислового комплексу  — 9,2% (1,82 млрд. дол. США) (Рисунок 1.1). Позитивним підсумком експортної діяльності України  у 2008 р. Стало зростання питомої  ваги продукції машинобудування  і металообробки порівняно з 2007р. Із 12, до 14,4%.

Відповідно  у структурі вивозу товарів зберігається висока частка імпортної сировини, енергоносіїв, напівфабрикатів, що свідчить про зниження конкурентноздатності українського експорту.

Позитивні показники експорту продукції агропромислового комплексу (АПК) 2008 p. Пояснюються рекордним  врожаєм 2007 р. Експорт продукції  АПК України за структурою представлений  зерном, замороженим м’ясом, тобто  сировиною. Відповідно до висновку урядових аналітиків, реалізувати величезний експортний потенціал українського агропромислового комплексу вкрай  складно з однієї причини: на світовому  ринку ніхто не бажає мати ще одного конкурента. Прикладом є ситуація з експортом цукру. Через неможливість розширити експорт цього продукту у Кабінеті Міністрів України  розглядається питання про скорочення посівних площ під цукрові буряки. Для українських експортерів  уже втрачений російський ринок  збуту цукру, причому у багатьох випадках українські виробники витиснуті  з ринку не самими росіянами, а  західними виробниками.[97]

На особливу увагу заслуговує збільшення ввозу  харчових продуктів в Україну. Незважаючи на те, що ринок харчових продуктів  повинен регулюватися державою, ввіз молока та молочних продуктів в Україну  зріс у 1,9 раза, м’яса і субпродуктів — у 3,4 раза. Можна сказати, що ситуація з м’ясними і молочними продуктами є наслідком масового винищення поголів’я худоби.[5]

                                      Рисунок 1.1 – Структура експорту  з України у 2008р

 

Варто звернути увагу на проблеми вітчизняних металовиробників, що виникли через введення протекціоністських заходів урядом США і торговельною війною з Росією. Не можна не погодитися з тим. Що Росія вестиме торговельну  війну без серйозних втрат  для себе, оскільки український імпорт з Росії має стратегічний характер. Росія може без істотних втрат  скоротити обсяг українського експорту на 30-40%.

У 2008 р. був  визначений і граничний обсяг  експорту сталі та виробів із неї, вище якого починається витіснення української продукції із світових ринків. Без опанування конкурентноздатних видів високотехнологічної продукті подальше зростання українського експорту і збереження великого позитивного  сальдо у зовнішньоекономічній торгівлі України будуть проблематичними. В  умовах затоварювання на світових ринках зарубіжні ринки насамперед закриються перед постачанням сталі і  металовиробів, випуск яких вже сьогодні значно перевищує споживання.[1]

Скасування  ЄС квот на постачання одягу і текстилю з України сприяло позитивним змінам у галузі. Основним ринком збуту  текстилю з України є досить ємний європейський ринок. За 2008 р. Спостерігається тенденція до зростання експорту продукції, виготовленої не з давальницької сировини, а із сировини власного виробництва.

Імпорт  у 2008 р. Товарів в Україну становив 16,9 млрд. дол. США і зріс порівняно  з 2007 р. На 12% (з 1,8 млрд. дол. США). Основний обсяг товарів і послуг імпортувався з країн СНД – 54% і з Європи – 31% (Рисунок 2.2). Імпорт із країн СНД  є значною мірою критичним (енергоносії, сировина) і, отже, його обсяг не знижуватиметься. Можна зробити висновок про те, що український ринок і на далі залишатиметься притягальним для закордонного імпортера.

Збільшення  імпорту товарів народного споживання на 38% свідчить про те, що, по-перше, після  дворічного економічного спаду підвищився платоспроможний попит населення; по-друге, показує неоднозначність  структури вітчизняного виробництва: тільки 17% ВВП припадає на товари кінцевого  споживання. Через це можливості уряду  щодо захисту вітчизняного ринку  таких товарів є дуже слабкими. До того ж український експорт  дуже слабко диверсифікований: понад 50% його обсягу припадає на металургію і  хімічну промисловість (Рисунок 1.1).

     Рисунок 1.2 – Імпорт товарів  та послуг в Україну в 2008 р.

 

Така  нераціональна структура українського експорту спричинює потенційну загрозу  для конкурентоспроможності країни. Усі товари, імпортовані Україною у 2008 р., за деякими винятками, можна віднести до категорії критичного імпорту: різноманітні види енергоносіїв, хімічна продукція, машини, механізми та папір. Безпеці економіки країни загрожує також її надмірна відкритість. Будь-які зміни на традиційних ринках збуту, не говорячи вже про глобальні світові кризи, можуть поставити економіку країни на межу знищення.[41]

В Україні  все ще не створено резервів виробничих потужностей для гнучкого реагування на кон’юнктуру світового ринку, повільно відбуваються структурні зміни  в економіці. Форми зовнішньоекономічної діяльності, структура зовнішньоторговельного обороту країни не відповідають сучасним вимогам. Зберігається надмірна залежність економіки регіонів від зовнішніх  постачань енергоносіїв, стратегічної сировини й матеріалів. Існуючий господарський  механізм ще недостатньою мірою стимулює розвиток виробництва, орієнтованого  на експорт, і виробництва, що замішує  експорт. Повільно здійснюються процеси  диверсифікації й конверсії виробництва. Відсутні альтернативні ринки збуту  продукції хімічної, металургійної, машинобудівної та сільськогосподарської  галузей.[3]

Подібна ситуація спостерігалася у країнах  Північно-Східної Азії, але відмінною  рисою «азійських тигрів» є структура  експорту: електроніка, автомобілі, морські  судна — товари вищого ступеня  переробки, ніж вітчизняний метал  і продукція хімічної промисловості.

За 9 місяців 2009 року зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами збільшився порівняно  з 9 місяцями 2008 року на 6,4% і склав 28.6 млрд.дол. США. Обсяги експорту товарів  та послуг збільшилися на 6,9% (торік  – на 12,0%), імпорту – на 5,9% (торік  – на 12,6%). Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 2,6 млрд.дол. США (торік  – 2,4 млрд.дол. США).

За січень-жовтень 2009 р. Зовнішньоторговельний оборот товарами збільшився на 7,0% порівняно  з січнем-жовтнем минулого року, при цьому експорт збільшився на 7,3%, імпорт – на 6,7%. Позитивне  сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 10 місяців п.р. склало 857,2 млн.дол. США (торік – 727 млнлол. США).

Коефіцієнт  покриття імпорту експортом, як і  за 10 місяців 2008 р., становив 1,06,

Питома  вага продукції машинобудування  та металообробки в структурі  експорту товарів зменшилась порівняно  з відповідним періодом минулого року і склала 13,5% (торік – 14,1%). Водночас збільшилась частка зернових культур  до 5,1% (торік – 2,1%), палива мінерального, нафти та продуктів її переробки  до 9,1% (торік – 7,1%).[39]

У структурі  географічній торгівлі України товарами продовжує скорочуватись частка торгівлі з країнами СНД, натомість  спостерігається зростання торгівлі з іншими країнами світу. За 10 місяців 2009 року питома вага зовнішньоторговельний  обороту до країн СНД склала 38,6% (торік – 42,8%), інших країн світу  – 61,6% (торік – 57,2%). За січень-жовтень 2009 року до відповідного періоду минулого року експорт та імпорт до країн  СНД скоротився на 10,9% та 0,7%, а до інших країн зріс на 14,9% та 14,7% відповідно.

Обсяг експорту товарів у Російську Федерацію  становив 17,8% від загального обсягу експорту, а імпорту – 37,0%. За 10 місяців 2009 року порівняно з відповідним  періодом минулого року експорт до Росії знизився на 18,2%, а імпорт зріс на 5,7%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами з Росією зачищається від’ємним (-2459,7 млн.дол. США).

У січні-жовтні 2009 р. Частка бартеру в загальному обсязі експорту та імпорту товарами становила – по 0,1% (торік у  експорті – 0,4%, імпорті – 0,2%).[42]

Експорт давальницької сировини за січень-жовтень 2009 року склав 23,2 млн.дол. США, або 0,2% (за січень-жовтень 2001 р. – 101%) від загального обсягу експорту країни.

Імпортовано готової продукції, що виготовлена  з давальницької сировини, на 27,7 млн.дол. США або 0,2% (за січень-жовтень 2001 р. – 0,5%) від загального імпорту країни.