Удосконалення ЗЄД сільськогосподарського підприємства через екологічну складову

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2013 в 22:52, курсовая работа

Описание работы

Питання охорони навколишнього середовища все частіше стали проникати в міжнародні торгові угоди. Ініціатором цього процесу є, як правило, США і розвиті країни Європи. Відбувається це по причинах заклопотаності міжнародних екологічних організацій тим впливом, що робить вільна торгівля на навколишнє середовище. Побоювання базуються на наступних припущеннях:
припущення, що економічний ріст сприяє деградації навколишнього середовища і тому торгівля, сприяючи економічному росту, тільки підсилює цей негативний вплив;
твердження, що торгівля країн, що розвиваються, сільгосппродукцією приводить до вирубки лісів і виснаженню інших природних ресурсів (розширення посівних площ під сільськогосподарські культури для збільшення обсягів експорту).

Файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word.docx

— 717.84 Кб (Скачать файл)

За січень-жовтень 2009 р. В Україну надійшло іноземної  давальницької сировини на 1007 млн.дол. США, частка якої складає 7,4% (за січень-жовтень 2001 р. – 6,5%) від загального обсягу імпорту  країни.

Обсяги  експорту товарів і послуг за 2010р. Становили 27328,2 млн.дол.СІІІА, імпорту  — 24409,2 млн.дол. і збільшились порівняно  з 2009р. Відповідно на 24,1% та 34,3%.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу  країни у 2010р. Становило 2919,0 млн.дол. (у 2009р. — 3844.0 млн.дол.).

Обсяги  експорту зовнішньої торгівлі України  товарами за 2010р. Становили 23080,2 млн.дол., імпорту — 23020,8 млн.дол. і проти 2009р. Збільшилися відповідно на 28,5% та на 35,6%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 59,4 млн.дол.

Зовнішньоторговельні  операції з товарами Україна здійснювала  з партнерами з 204 країн світу.

Рисунок 1.3 – Імпорт товарів в Україну  в 2009р.

 

До Німеччини, Італії, Китаю, Туреччини, Угорщини, Польщі та США здійснювалось більше 30% експортних поставок. Імпортні надходження з  Німеччини, Туркменістану, Польщі, Італії, Сполученого Королівства, Китаю  та Франції разом становили майже 31%. Російська Федерація залишається  найбільшим торговельним партнером  України (18,7% експортних та 37,6% імпортних надходжень).

Поставки  недорогоцінних металів і виробів  з них становили 36,8% від загального обсягу експорту. Експорт мінеральних  продуктів, механічного та електричного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, транспортних засобів і шляхового  обладнання, готових харчових продуктів, текстилю та виробів з текстилю, продуктів рослинного походження, жирів  та олій тваринного або рослинного походження разом становив 50.8%. У  загальному обсязі експорту товарів  проти 2009р. Збільшилась частка насіння  та плодів олійних рослин, жирів  та олій тваринного або рослинного походження, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, добрив, виробів із чорних металів, електричних машин і устаткування, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання, приладів і  апаратів. Натомість зменшилась частка зернових культур, руд, шлаків та золи, паперу та картону, одягу текстильного, чорних металів, алюмінію та виробів  з алюмінію, інструментів, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв.

 

                     Рисунок 1.4 – Експорт товарів  в Україну в 2009р

 

У загальному обсязі імпорту товарів 36,8% вартості становили мінеральні продукти, у  тому числі 34,1% — енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (нафта  сира — 16% та газ природний —13,9%). Поставки механічного та електричного обладнання, транспортних засобів і шляхового обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, недорогоцінних металів і виробів з них, готових харчових продуктів, полімерних матеріалів, пластмас і каучуку, текстилю та виробів з текстилю разом становили 49,1% вартості імпорту. У 2010р. в загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка зернових культур, цукру та кондитерських виробів з цукру, руд, шлаків і золи, чорних металів, електричних машин та устаткування, наземних транспортних засобів, крім залізничних. Зменшилась частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, інших продуктів хімічної промисловості, паперу та картону.[44]

У 2010р. з  України було експортовано 3861,2 тис.т  зернових культур на суму 402,3 млн.дол. (на 8307 тис.т, або у 3,2 раза менше, ніж  у 2009р.), у тому числі пшениці — 901,1 тис.т на 80,6 млн.дол. (на 7402,9 тис.т  менше), жита — 91,9 тис.т на 6 млн.дол. (на 375,8 тис.т менше), ячменю —1894,8 тис.т  на 206,8 млн.дол. (на 941,4 тис.т менше). Імпортовано  в Україну зернових культур 3481,4 тис.т  на суму 522,5 млн.дол. (на 3374,3 тис.т, або  у 32,5 раза, більше, ніж у 2009р.) у тому числі пшениці — 3076,2 тис.т на 467,4 млн.дол. (у 2009р. Завезено 4,5 тис.т), жита — 261,5 тис.т на 16,8 млн.дол. (у 2009р. Завезено 0,2 т), ячменю — 32,9 тис.т на 6 млн.дол. (на 14,8 тис.т більше, ніж у 2009р.).

За 2010р. експорт давальницької сировини становив 32,3 млн.дол. Імпортовано готової  продукції з української давальницької  сировини на 41,8млн.дол.

У той  же час в Україну надійшло іноземної  давальницької сировини на 1592,8 млн.дол. Експортовано готової продукції  з імпортної давальницької сировини на 2091,1 млн.дол.

Серед регіонів України найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами припадали на м.Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську та Луганську області.

За 2010р. експорт послуг становив 4248 млн.дол.США (збільшився порівняно з 2009р. на 4,8%), імпорт —1388,4 млн.дол. (збільшився на 16,5%); позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 2859 млн.дол.

Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами з 203 країнами світу.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту, становили транспортні  послуги (82,7%), імпорту — державні (31,3%), транспортні (23,4%), різні ділові, професійні та технічні (13,8%) послуги.

Порівняно з 2009р. експорт послуг зріс за рахунок  послуг повітряного, залізничного транспорту, послуг по подорожах і з ремонту, страхових, різних ділових, професійних  і технічних послуг. Імпорт послуг до України збільшився за рахунок  послуг повітряного, залізничного транспорту, послуг по подорожах і з ремонту, будівельних, фінансових, комп’ютерних, роялті та ліцензійних, державних, різних ділових, професійних і технічних  послуг. Одночасно скоротився імпорт послуг зв’язку та послуг морського  транспорту.[87]

На країни СНД припадає 54,7% загального обсягу експорту та 24,2% загального обсягу імпорту  послуг України. Найбільшим партнером  серед них залишається Російська  Федерація, до якої здійснювалось 51,6% експортних та 20,9% імпортних надходжень України.

Обсяг послуг, наданих іншим країнам світу, становив 1924,5 млн.дол. Порівняно з 2009р. він збільшився за рахунок послуг до Австрії, Бельгії, Сполученого Королівства, Греції, Ісландії, Іспанії Італії, Румунії, Словаччини, Угорщини, Швейцарії, Сполучених Штатів Америки. Одночасно скоротився експорт послуг до Болгарії, Литви, Японії, Індії.

Обсяг послуг, одержаних з інших країн світу, становив 1051,7 млн.дол. Порівняно з 2009р. він зріс за рахунок збільшення обсягів  послуг з Австрії, Бельгії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Швеції, Кіпру, Сполучених Штатів Америки. Одночасно  скоротилися обсяги одержаних послуг зі Сполученого Королівства, Чеської  Республіки, Румунії, Словаччини.

Іноземними  інвесторами у підприємства України  станом на 1 січня 2011р. вкладено 6,7 млрд.дол.США  прямих інвестицій, що надійшли з 114 країн  світу. Найбільші обсяги внесені  нерезидентами зі Сполучених Штатів Америки (16,1% загального обсягу), Кіпру (11.7%), Сполученого Королівства (10.3%), Нідерландів (7.0%), Німеччини (6,6%), Віргінських  островів, Британських (5.7%), Російської Федерації (5,7%), Швейцарії (4,8%), Австрії (3,8%).[61]

Найбільш  інвестиційно привабливими в Україні  залишаються підприємства оптової  торгівлі та посередництва в торгівлі (15,0% загального обсягу інвестицій), підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (14,6%). Зацікавленість у нерезидентів також  викликають підприємства машинобудування (9,0%), транспорту і зв’язку (7,9%), металургії та обробленні металу (5,1%), хімічної та нафтохімічної промисловості (4,8%), а  також організації, що здійснюють фінансову  діяльність (7,4%), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним  особам (5,2%). Підприємства промисловості  отримали майже половину загального обсягу прямих іноземних інвестицій.[8]

Обсяги  експорту зовнішньої торгівлі України  товарами за січень-листопад 2011р. становили 29482,7 млн.дол.США, імпорту — 26070,3 млн.дол. і проти січня-листолада 2010р. збільшилися  відповідно на 42,7% та на 28,2%. Позитивне  сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 3412,4 млн.дол.США (у січні-листопаді 2010р.- 324,3 млн.дол.).

Зовнішньоторговельні  операції з товарами Україна здійснювала  з партнерами зі 198 країн світу.[51]

До Німеччини, Туреччини, США, Італії, Польщі, Китаю  та Угорщини здійснювалось майже 30% експортних поставок, імпортні надходження  з Німеччини, Туркменістану, Польщі, Італії, США, Сполученого Королівства  та Китаю разом становили також 30%. Російська Федерація залишається  найбільшим торговельним партнером  України (18% експортних та 41 % Імпортних  надходжень).

Поставки  недорогоцінних металів та виробів  з них становили 39,5% від загального обсягу експорту. Експорт мінеральних  продуктів, механічного та електричного обладнання, продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, транспортних засобів та шляхового  обладнання, готових харчових продуктів, продуктів рослинного походження, текстилю та виробів з текстилю, живих тварин, приладів і апаратів оптичних, медико-хірургічних  та інших разом становив понад 51%. У загальному обсязі експорту товарів  за січень-листопад 2011р. проти січня-листопада 2010р. збільшилась частка молока та молочних продуктів, зернових культур, інших  продуктів хімічної промисловості, чорних металів, залізничних або  трамвайних локомотивів, шляхового  обладнання, наземних транспортних засобів, крім залізничних, приладів і апаратів. Натомість зменшилась частка м'яса  та харчових субпродуктів, жирів та олій тваринного або рослинного походження, цукру і кондвиробів з цукру, руд, шлаків та золи, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, продуктів неорганічної хімії, добрив, деревини та виробів з деревини, паперу та картону, одягу текстильного, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв, аеронавігаційних або космічних  апаратів.

У загальному обсязі імпорту товарів 38% становили  мінеральні продукти, у тому числі 35.6% вартості складали енергетичні матеріали, нафта та продукти ЇЇ перегонки (з  них нафта сира 16,8%, газ природний  — 12,9%). Поставки механічного та електричного обладнання, транспортних засобів та шляхового обладнання, продукції  хімічної та пов'язаних з нею галузей  промисловості, недорогоцінних металів  та виробів з них, полімерних матеріалів, пластмас та каучуку, готових харчових продуктів, текстилю та виробів з  текстилю, маси з деревини або інших  волокнистих целюлозних матеріалів разом становили майже 53% вартості імпорту. За січень-листопад 2011р, у загальному обсязі імпорту товарів збільшилась  частка м'яса та харчових субпродуктів, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, полімерних матеріалів, пластмас, чорних металів, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв, електричних машин і  устаткування, наземних транспортних засобів, крім залізничних, приладів і апаратів. Зменшилась частка зернових культур, цукру і кондвиробів з цукру, руд, шлаків та золи, паперу та картону, взуття.

За січень-листопад 2011р. експорт давальницької сировини становив 32,9 млн.дол. імпортовано готової  продукції з української давальницької  сировини на 36,8 млн.дол.

У той  же час в Україну надійшло іноземної  давальницької сировини на 1602,9 млн.дол. експортовано готової продукції  з імпортної давальницької сировини на 2248,6 млн.дол.

Серед регіонів України найбільші обсяги експорту товарів припадали на Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Полтавську, Одеську  області та м.Київ.

Найбільші імпортні надходження здійснювались  у м.Київ. Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Одеську, Київську та Харківську області. Оборот підприємств оптової  торгівлі за 2011р. становив 515,5 млрд.грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту  порівняно з 2010р.: збільшився на 17,5%..

Оборот  роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств  роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів  на ринках та фізичними особами –  підприємцями) за 2011р. становив 114,1 млрд.грн., що на 18,9% більше обсягу 2010р. У структурі  обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 26,7%. В обороті організованих ринків, майже третину обсягів становив продаж сільськогосподарських продуктів.

Оборот  ресторанного господарства за 2011р. проти 2010р. збільшився на 9,9% і становив 3,7 млрд.грн.

Обсяг роздрібного  товарообороту підприємств, які  здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за 2011р. становив 65,7 млрд.грн., що у порівнянних  цінах на 20% більше обсягу 2010р.[7]

 

 

 

1.3 Екологічний  фактор у нормативно-правовому  регулюванні міжнародної торгівлі

 

 

Відмітною рисою сучасної економіки є розвиток глобалізаційних процесів, ознаки яких присутні практично в усіх сферах людської діяльності. У свою чергу, ці процеси породили проблеми, які  визначають перспективи виживання  і якості життя світової цивілізації.

Гострота  глобальних проблем наростає, однак  чітких рішень, адаптованих до норм і правил функціонування міжнародного економічного простору і національних економік, не існує. Йде процес їх осмислення і пробних кроків з реалізації вироблених пропозицій, у тому числі  і в міжнародній торгово-економічній  політиці. До політичного процесу  і до вироблення рішень залучено не тільки уряди різних країн, але й  політичні партії, громадські організації, великі ТНК.[1]

Інституціональне  забезпечення екологічної політики потребує серйозного доопрацювання. Крім того, відсутні реальні кроки в  цьому напрямі та готовність до практичної реалізації відповідних рішень на національному  та міжнародному рівнях. Тим часом  Україна - у контексті вимог охорони  НПС у міжнародній торговій політиці - повинна забезпечити збереження національної специфіки і дотримання своїх інтересів у вирішенні  глобальних екологічних проблем. В  іншому випадку вона змушена буде підкоритися тим механізмам міжнародного взаємообміну та співробітництва, які  будуть запропоновані країнами-лідерами і ТНК з метою реалізації їх власних національних і корпоративних  інтересів. Як наслідок, всупереч вимогам  світової громадськості та правилам СОТ, екологічна політика перетвориться  на дуже дійовий регулятор і обмежувач  світової торгівлі.

Таким чином, оцінка природоохоронних аспектів в  інституціональному забезпеченні функціонування СОТ, а також потенціальна можливість участі України у вирішенні глобальних екологічних проблем у результаті її інтеграції у міжнародний торгово-економічний  простір визначають мету нашого дослідження.[23]

Правовою  основою для екологізації міжнародної  торгової політики є офіційні документи  Уругвайського раунду торгових переговорів. Створена Марракеською декларацією  організаційна управлінська структура (Комітет СОТ з питань торгівлі та охорони навколишнього середовища), визначення напрямів її діяльності, пакет  нормативних документів про норми  і правила застосування природоохоронних позицій у чинних керівних документах сформували організаційно-правову  основу для реалізації екологічних  пріоритетів у міжнародній торговій політиці.

Информация о работе Удосконалення ЗЄД сільськогосподарського підприємства через екологічну складову