Курс лекцій (основи економічної теорії)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2015 в 16:12, курс лекций

Описание работы

Работа содержит курс лекций по дисциплине "Экономическая теория".

Файлы: 1 файл

Ekonomteoriya_курс_лекцій_для_ВУЗів.doc

— 1.32 Мб (Скачать файл)

    Національний (внутрішній для країни) ринок створився на індустріальній стадії виробництва завдяки  появі таких транспортних засобів, які відповідали новим масштабам ринкового простору. Досконаліший транспорт, зв’язки та реклама допомогли забезпечити  вигідність реалізації товарів у всіх регіонах країни. Одночасно, місцеві ринки стали органічними складовими частинами внутрішнього ринку держави.

    Завдяки розвитку  машинного виробництва, появі великого  акціонерного капіталу, поглибленню міжнародного поділу праці і появі сучасних засобів транспорту та зв’язку отримав розвиток – світовий ринок. Світовий ринок вже довго постачає всім державам таку сировину, як нафта,  каучук, пшениця, цукор, чай, кава, та інше.

    Ринки функціонують на різних рівнях, у всіх сферах і видах діяльності, у різних регіонах країни. Тому система ринків складна й різноманітна.

Структура ринку включає види ринків залежно від ряду критеріїв :

1. За  економічним призначенням об'єктів ринкових відносин:

- ринок товарів і послуг;                                        - ринок засобів виробництва;

- ринок праці (робочої  сили );                               - валютний ринок;

- фінансовий ринок ( капіталу, фондовий );         - ринок нерухомості;

- ринок науково-технічних розробок та інформації.

    2.  Відповідно до чинного  законодавства :

- легальний (офіційний);

- нелегальний (тіньовий)- невід'ємний елемент тіньової економіки, під якою розуміється         незаконна й незареєстрованна діяльність.

3. За  географічним положенням:

- місцевий;                                                               - регіональний;

- національний;                                                       - світовий.

3. За проявом конкуренції:

- вільний;                                                                 - монополістичної конкуренції;

- олігопольний;                                                       - монопольний.

4. За обсягом продажів:

- роздрібний;                                                           - оптовий.

 Таким чином, ринок як розвинена система відносин товарного обміну являє собою систему окремих ринків, як би елементів єдиного великого ринку.

Між різними типами ринків, їхніми суб'єктами встановлюються складні прямі й опосередковані зв'язки, які регулюються економічними законами розвитку й функціонування сучасного ринку.

Фінансовий ринок - це певна сукупність економічних відносин із приводу купівлі-продажу вільних коштів та їхнього перетворення в грошовий капітал.

Ринок робочої сили - це сукупність економічних відносин між найманими робітниками, з одного боку, і підприємцями, а також біржами праці (як посередниками) - з іншої, із приводу купівлі-продажу й використання робочої сили.

Попит на ринку капіталу залежить, насамперед, від величини відсотка, або ефективності вкладення грошей у цінні папери. З ростом відсотка попит на засоби виробництва й інвестиції в розширення виробництва, зменшуються, і навпаки. У ринку засобів виробництва виділяють ринки засобів і предметів праці.

Ринок предметів споживання. Складовими елементами даного ринку є виробництво товарів тривалого користування (телевізорів, холодильників, автомобілів, відеотехніки, пральних машин і т.д.) і поточного споживання.

Ринок послуг —  сукупність економічних відносин із приводу надання, споживання й купівлі-продажу послуг. Особливістю послуг як специфічних товарів є те, що їхня корисність втілена не в речах, а в діяльності, тому споживання послуг збігається із процесом їхнього створення, і надання, їх неможливо накопичувати, транспортувати тощо.

Розрізняють традиційні (послуги транспорту, зв'язку, страхування, туризм тощо) і нетрадиційні (маркетингові, інженерно-консультативні, рекламні, інформаційні та ін.) послуги. У розвинених країнах миру в сфері послуг зайнято приблизно 70 % працездатного населення.

 Ринок інтелектуальної власності має справу з об'єктами інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, ноу-хау, програмне забезпечення, наукові прогнози й ін.).

Валютний ринок - це сфера економічних відносин із приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів) в іноземній валюті.

Ринок інформації - це сукупність економічних відносин із приводу надання інформаційних послуг: збору, обробки, систематизації інформації і її купівлі-продажу кінцевому споживачеві. Важливий елемент ринку інформації - інформація про конкурентів. Предметом купівлі-продажу на ринку інформації є також теле - і радіопродукція, книги, газети, реклама й ін.

Ринок золота - це сукупність економічних відносин із приводу організації купівлі-продажу золота. Здійснюють її регіональні консорціуми місцевих банків  і спеціалізовані фірми, які займаються очищенням металу, виготовляють зливки, ставлять клеймо й зберігають їх. Продавці золота - золотодобувні країни, власники приватних і державних запасів золота. Покупці - промислові компанії, які використовують золото в  промислових цілях, ювеліри, інвестори, тезавратори, спекулянти.

4. Механізм регулювання економічної системи – досить складний, бо визначається конкретними умовами кожної країни. Тому за наявності спільних закономірностей у країнах з регульованою ринковою економікою існують її різні конкретні моделі. Взагалі, поняття „ринкова економіка” відображає абстрактну модель господарювання, яка виступає в двох основних формах: саморегульована і регульована ринкова економіка. Абстрактна модель, коли вона накладається на певні економічні реалії, набуває конкретних форм. Схематично це можна уявити так :

   Типи ринкової  економіки 

 Саморегульована                                                                   Регульована    

                                                               Моделі

Вільний ринок                                      Економічний        Державний             Корпоративний

                                                             лібералізм *          дирижизм *              патерналізм*

 

                                                                              Соціально-ринкове*      Планово-ринкове

                                                                                                              господарство             господарство

*Дирижизм – фр.”керувати”, *Лібералізм – лат.”вільний”, тобто відміна або послаблення державного втручання, *Патерналізм – лат. та д.-гр.-„батько”, тобто опіка над слабкішим.

 Само регульована економіка  у формі вільного рину була  однією з перших конкретних  моделей ринкової економіки. Вона  відповідала невеликому, відокремленому  виробництву. Поглиблення суспільного поділу праці, концентрація виробництва та виникнення монополій викликали до життя новий тип економіки – регульовану економіку. Спочатку механізм саморегулювання доповнюється  регулюванням з боку монополій ( для забезпечення монопольних прибутків ), а потім і держави. Тоді в поле зору державного регулювання потрапляють соціальні процеси. Особливий вплив на підсилення державного регулювання  в ХХ ст. дали: а) створення СРСР з його планово-директивними методами вирішення соціальних проблем; б) світова економічна криза 1929-33 рр., яка надзвичайно загострила не лише економічні, а й соціальні проблеми.

     Поступово  на цій основі формується ідея  соціально-ринкового господарства, яка після другої світової війни знаходить своє втілення  в конкретних економічних моделях Німеччини, Австрії, Швеції тощо. Основна ідея соціально-ринкового господарства полягає  в тому, що принцип ринкової свободи приватного власника повинен бути взаємопов’язаним з підтримкою соціальної гармонії. А саме, держава втручається в ринковий механізм тільки в разі виникнення соціально небажаних наслідків функціонування ринку. Створити  соціально-орієнтовану ринкову економіку обіцяють і в Україні. Але у нас відсутні умови для її впровадження, бо: 1) через обвальне роздержавлення та кримінальну приватизацію майже зруйнований державний сектор; 2) економіка знаходиться  в глибокій економічній кризі, яка посилюється фінансово-кредитною, енергетичною та екологічною; 3) неефективність спроб державного регулювання через соціально-політичну нестабільність.

   За цих умов  слід спочатку створити нормально регульовану ринкову систему (планово-регульовану), а потім формувати її соціальний характер.

 

Лекція 2.

1. Поняття ринкової інфраструктури.

2. Товарна біржа: мета  і функції.

3. Фондова біржа.

4. Банки як складова  частина ринкової інфраструктури.

1. Однією з важливих умов функціонування ринку є наявність добре розвинутої ринкової інфраструктури. Уперше термін інфраструктура був використаний в економічному аналізі для позначення об'єктів і споруджень, що забезпечують нормальну діяльність збройних сил (початок XX в.). Він походить  від лат. "infra" - нижче, під; "struktura" -  розташування.

Інфраструктура ринку — це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Основними елементами інфраструктури сучасного ринку є:

1) біржі (товарні, сировинні, фондові, валютні);

2) аукціони, ярмарки  й інші форми організаційного небіржового посередництва;

3) кредитна система  й комерційні банки; емісійна система;

4) система регулювання зайнятості населення, біржа праці;

5) інформаційні технології й засоби ділової комунікації;

6) податкова система й податкова інспекція;

7) система страхування комерційного господарського ризику й страхові компанії;

8) спеціальні рекламні агентства, інформаційні центри;

9) митна система;

10)  комерційно-виставочні комплекси;

11) аудиторські компанії, консультативні (консалтингові) компанії;

12) суспільні й державні фонди, призначені для стимулювання ділової активності;

13) спеціальні зони вільного підприємництва ( їх в світі близько 400 ).

 Інфраструктура  покликана забезпечити цивілізований  характер діяльності ринкових  суб'єктів, елементи інфраструктури  не нав'язані ззовні, а породжені  самими ринковими відносинами.

 Функції інфраструктури ринку наступні:

•   полегшення учасникам ринкових відносин реалізації їхніх інтересів;

• підвищення оперативності й ефективності роботи ринкових суб'єктів на основі спеціалізації окремих суб'єктів економіки й видів діяльності;

• підготовка фахівців для ефективного функціонування ринку.

   Розглянемо елементи інфраструктури перелічених у лекції 1 типів ринків.

На ринку предметів споживання і послуг – це різноманітні магазини, універмаги, універсами, буфети, палатки.

На ринку засобів виробництва інфраструктура представлена товарними біржами.

На ринку праці інфраструктурою є біржі праці, служби зайнятості, що забезпечують підбір, навчання й перекваліфікацію працівників.

Фінансовий ринок будь-якої країни складається із грошового ринку й ринку капіталів. На грошовому ринку обертаються короткострокові позики (до 1 року). На ринку капіталів здійснюється рух довгострокових позик ( зі строком більше 1 року ).Фондовий ринок             (як складова частина фінансового ринку) обслуговує як грошовий ринок, так і ринок капіталів, бо цінні папери охоплюють тільки частину руху фінансових ресурсів. Крім цінних паперів мають місце прямі банківські позички, внутрішньофірмові кредити тощо.

 Отже, інфраструктура на фінансовому ринку це в першу чергу фондова біржа, де купуються й продаються акції й облігації,  а також сучасна банківська система, страхові компанії й різні фонди, здатні мобілізувати вільні кошти й перетворити їх у кредити.

 На валютному ринку  - валютні біржі.

На ринку науково-технічних розробок – самі розробники та інформаційно-комерційні організації.

На ринку нерухомості – рієлторські фірми, земельні аукціони.

Наступний елемент інфраструктури — це законодавство, правова система, що регулює взаємодію учасників ринку. Відсутність або слабкий розвиток правової системи перетворює ринок в «дикий», а економіку робить кримінальною.

2. Слово "Біржа" походить від латинського " Bursa" і німецького "Borse", що означає „гаманець”. Виникнення біржі зв'язують із містом Брюгге в Нідерландах, де в XV в. на площі біля будинку купця Ван дер Бурсе збиралися купці з різних країн для обміну торгівельною інформацією, інших торгових операцій без пред'явлення конкретного предмета купівлі-продажу. На фамільному гербі купця саме були зображені три грошових гаманці, які і дали біржі її назву. Перші біржі з'явилися в Італії (Венеція, Генуя, Флоренція),  а також у великих торгових містах інших країн. Першою міжнародною біржею, що відповідає новому рівню розвитку продуктивних сил, вважається біржа в Антверпені. Вона була заснована в 1531 р, мала власне помешкання, над входом у який красувалася легендарний напис " Для торгових людей усіх народів і мов".

      Функції біржі:

  • Організація  проведення гласних публічних торгів

  • Розробка біржових контрактів.   
  • З'ясування і регулювання біржових цін в процесі  котування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі.
  • Котування. Фіксування цін на біржі протягом  кожного дня її роботи спеціальним виборчим органом – котирувальною комісією.
  • Публікація цін на біржові товари. Служить орієнтиром для продавців і покупців.
  • Біржове страхування (хеджирування) учасників біржової торгівлі.

Товарна біржа — це асоціація юридичних і фізичних осіб, що  здійснює оптові торгівельні операції за стандартами, зразками у  спеціальному місці, де ціни на товари складаються в умовах вільної конкуренції. Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на  стандартизовані види товарів, що можуть бути продані великими партіями по зразках або технічному описанню. На товарних біржах визначаються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Сьогодні між найбільшими товарними біржами налагоджені інформаційні зв'язки. Це сприяє вирівнюванню цін і формуванню єдиного світового ринку.

Информация о работе Курс лекцій (основи економічної теорії)